Лівий берег

Позначка: Вступ до ЄС

  • “ЄС потребує Туреччину”: Ердоган вимагає прискорити інтеграцію

    “ЄС потребує Туреччину”: Ердоган вимагає прискорити інтеграцію

    Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав Європейський Союз позбутися політичних бар’єрів, які стоять на шляху повноцінного членства його країни у європейському блоці. Про це у понеділок, 21 липня, повідомило видання TRT Haber.

    Згідно з повідомленням, турецький лідер наголосив на необхідності активізації переговорів про вступ Туреччини до ЄС, заявивши, що цей процес має рухатися без найменших відтермінувань.
    Ердоган підкреслив, що членство в Євросоюзі є стратегічною метою Туреччини, окресливши країну як “динамічного та рішучого партнера”, чиї можливості та внесок особливо актуальні для ЄС на тлі регіональних викликів та внутрішніх суперечностей.

    Своє звернення до ЄС президент зробив після зустрічі з представниками самопроголошеної Турецької республіки Північного Кіпру на честь 51-ої річниці військової операції, яка призвела до поділу острова. Дії Туреччини на Кіпрі офіційна влада острова вважає окупацією, втім Ердоган не визнає Республіку Кіпр, яка з 2004 року є членом Європейського Союзу.

    Туреччина є кандидатом на вступ до ЄС з 1999 року, і переговори, розпочаті у 2005-му, були призупинені в 2016 році через політичні розбіжності і критику щодо порушення прав людини та демократії в Туреччині.

  • Україна навряд чи буде у ЄС до 2034 року – Мерц

    Україна навряд чи буде у ЄС до 2034 року – Мерц

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що сумнівається у вступі України до Європейського Союзу до завершення наступного бюджетного періоду, який триватиме до 2034 року. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю, 18 липня.

    “Для нас сьогодні абсолютний пріоритет – зробити все можливе для припинення цієї війни. Після цього ми говоритимемо про відбудову України… але це триватиме роки. Ймовірно, навіть не зачепить поточну середньострокову фінансову перспективу Євросоюзу”, – сказав політик, маючи на увазі семирічний бюджетний цикл 2028-2034 років.

    Мерц також зазначив, що доки Україна зазнає нападу, вступ до Європейського Союзу у будь-якому разі неможливий.

    У проєкті довгострокового бюджету Європейського Союзу на 2028-2034 роки на підтримку України заплановано 100 млрд євро. Якщо Україна вступить до ЄС 2034 року, то бюджет зі 100 млрд євро допомоги для України буде переглянуто.

  • Орбан не підтримує проєкт бюджету ЄС через Україну

    Орбан не підтримує проєкт бюджету ЄС через Україну

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив критику щодо проєкту нового бюджету ЄС, заявивши, що його “єдина мета – приховано прийняти Україну в Євросоюз”. Про це повідомляє Telex у п’ятницю, 18 липня.
    Він наголосив на необхідності налагодження співпраці з Україною, втім, не членства в ЄС.
    “Єдина мета цього бюджету – хитро і непомітно прийняти Україну в Європейський Союз… Спираючись на знання експертів, я можу сказати, що 20-25% нового бюджету ЄС піде в Україну”, – заявив Орбан.
    Проблема бюджетів, за його словами, полягає в тому, що їм бракує реальної стратегічної основи; вони повинні відповідати поставленим цілям.
    Він також додав, що майбутній бюджет і ставлення ЄС до України подібні до міграції.
    “Одного разу впустивши їх, ви вже не зможете їх стримати”, – наголосив глава уряду.
    Так, Орбан переконаний, якби українці увійшли в економічний простір ЄС, гроші безнадійно “пішли б туди”.
    Він також назвав бюджет “бюджетом безнадії”, оцінивши його як “недоречно спрямований на фінансування застою, з низьким рівнем амбіцій і без обнадійливих перспектив”.
    Втім, ркремо зауважив, що приблизно усвідомлює, з якими країнами йому доведеться вести переговори, аби мати можливість прийняти бюджет у Брюсселі.
    Раніше Орбан заявив, що на сьогодні “найбільшою загрозою” для країни є вступ України до Європейського Союзу.

  • Україна завершила п’ятий з шести скринінгів ЄС

    Україна завершила п’ятий з шести скринінгів ЄС

    Україна завершила оцінку відповідності національного законодавства стандартам ЄС у межах Кластера 4 Зелений порядок денний та стале з’єднання – п’ятого з шести тематичних блоків скринінгу, що здійснюється з Європейською комісією. Про це повідомляє Офіс віцепрем’єрки з інтеграції.
    Фахівці презентували прогрес за такими напрямками, як транспортне законодавство, енергетична політика, транс’європейські мережі, а також сфера охорони навколишнього середовища та клімату – що охоплює понад 200 законодавчих актів.
    Зустрічі за наступним і останнім Кластером – Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості – розпочнуться у вересні 2025 року.
    Блок охоплює такі питання, як сільське господарство, продовольча безпека, політика у галузі рибальства тощо.
    Раніше уряд затвердив дорожні карти для Кластеру 1 Основи вступу, а також переговорні позиції за Кластерами 2 Внутрішній ринок і 6 Зовнішні відносини. Україна вже завершила скринінг також за Кластером 3 Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток.
    Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина зауважила, що країна готова відкривати перші кластери вже влітку, а також може стартувати спільно з Молдовою.

  • Україна завершила скринінг п’ятого з шести кластерів ЄС

    Україна завершила скринінг п’ятого з шести кластерів ЄС

    Україна завершила оцінку відповідності національного законодавства стандартам ЄС у межах Кластера 4 Зелений порядок денний та стале з’єднання – п’ятого з шести тематичних блоків скринінгу, що здійснюється з Європейською комісією. Про це повідомляє Офіс віцепрем’єрки з інтеграції.
    Фахівці презентували прогрес за такими напрямками, як транспортне законодавство, енергетична політика, транс’європейські мережі, а також сфера охорони навколишнього середовища та клімату – що охоплює понад 200 законодавчих актів.
    Зустрічі за наступним і останнім Кластером – Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості – розпочнуться у вересні 2025 року.
    Блок охоплює такі питання, як сільське господарство, продовольча безпека, політика у галузі рибальства тощо.
    Раніше уряд затвердив дорожні карти для Кластеру 1 Основи вступу, а також переговорні позиції за Кластерами 2 Внутрішній ринок і 6 Зовнішні відносини. Україна вже завершила скринінг також за Кластером 3 Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток.
    Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина зауважила, що країна готова відкривати перші кластери вже влітку, а також може стартувати спільно з Молдовою.

  • Стефанішина анонсувала відкриття усіх кластерів у переговорах з ЄС

    Стефанішина анонсувала відкриття усіх кластерів у переговорах з ЄС

    До кінця року мають бути відкриті всі переговорні кластери стосовно вступу України в ЄС. Про це у понеділок, 7 липня, заявила віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону.
    “До кінця цього року мають бути відкриті всі переговорні напрямки, і це вже питання політичне, оскільки це переговори, це зобов’язання, це робота парламенту, яка має бути спланована, робота уряду. На сьогодні майже чотири тисячі людей задіяні в переговорних командах за всіма напрямками, тому ця умова нікуди не зникає. Зараз ми говоримо тільки про дату, коли буде відкритий перший фундаментальний блок переговорів. Це основне політичне рішення”, – розповіла вона.
    За словами урядовиці, далі будуть більш технічні рішення.
    “Із Данським головуванням (з 1 липня Данія розпочала головування у Раді ЄС – ред.) ми домовилися, що це буде забезпечено, як тільки будуть відкриті перші перемовини… До 1 січня відкриємо всі кластери”, – запевнила Стефанішина.
    При цьому, зауважила вона, для відкриття переговорів не потрібні всі 27 голосів країн ЄС.
    “Це була практика попередніх років, і сьогодні жоден з основних документів ЄС не передбачає зобов’язання ухвалювати це рішення одноголосно. Тому ми працюємо зараз в цьому напрямку, і дійсно абсолютно є логічною теза новообраного польського лідера, тому і є формат переговорів, а не лише політичне рішення про вступ”, – сказала вона.
    Як зазначила віцепрем’єрка, намагання Угорщини блокувати відкриття кластерів про переговори про вступ України в ЄС стало “поштовхом” для пошуку інших рішень.
    “Стало зрозуміло, що ні договір про створення Європейського Союзу, ні будь-які рішення, які ухвалені на рівні Європарламенту або Європейської Ради, не мають зобов’язань, щоб це було одноголосне рішення. Одноголосне рішення стосується лише закриття переговорів або закриття певних напрямків”, – пояснила Стефанішина.
    За її словами, переговори передбачають дискусії щодо умов українського членства майже за 35 напрямками – від питань стандартів в окремих сферах, (до прикладу, як аграрній, правовій), до базових налаштувань державності в країні, яка прагне стати членом ЄС.
    Стефанішина додала, що Україна виконала всі умови щодо відкриття половини всіх переговорних напрямків, і готова відкривати вже в липні всі три кластери або починати з першого кластера разом з Молдовою.

  • Навроцький зробив нову заяву щодо вступу України в НАТО

    Навроцький зробив нову заяву щодо вступу України в НАТО

    Україна наразі не може приєднатися до НАТО, позаяк перебуває у стані війни. За словами новообраного президента Польщі Кароля Навроцького, вступ України спричинить автоматичне втягнення у конфлікт усіх країн-членів альянсу. Про це інформує PAP у вівторок, 1 липня.
    “Наразі Україна не має можливості вступити до НАТО, оскільки перебуває у стані війни, і її вступ автоматично спричинить вступ у війну всіх країн-членів НАТО. Тому немає сенсу переглядати це питання”, – пояснив Навроцький.
    Також глава Польщі висловився проти безумовного приєднання України до Європейського Союзу, зазначивши необхідність виправдати “певні очікування”.
    “Багато країн, зокрема Польща, роками чекали, щоб виправдати певні очікування Європейського Союзу, стати його частиною”, – зазначив він.
    Разом із тим, Навроцький переконаний, що в інтересах Польщі та всієї Європи, аби Україна була частиною західного світу.
    “Це не обов’язково має бути пов’язано зі вступом до НАТО, що неможливо, або до Європейського Союзу, що є дуже віддаленою перспективою”, – додав новообраний президент.

  • Угорщина заблокувала вступ України до ЄС: що буде далі

    Угорщина заблокувала вступ України до ЄС: що буде далі

    Саміт ЄС не зміг прийняти підсумкову заяву щодо України, в одному з пунктів якої йшлося про підтримку початку переговорів щодо прийняття країни до ЄС. Проти цієї заяви виступила Угорщина. Чи можна подолати вето цієї країни та коли все ж таки почнуться переговори про вступ? 26 – за, одна проти Усі країни ЄС, окрім Угорщини, заявили, що Європейська рада підтверджує невід’ємне право України на самовизначення та твердо підтримує її прагнення до членства в ЄС.
    Текст комюніке “рішуче” підтримали 26 країн ЄС із 27.
    Вони також високо оцінили швидкість проведення реформ в Україні та відзначили значний прогрес у цьому напрямку.
    Крім того, 26 держав закликали Україну та Єврокомісію активізувати роботу з підготовки до вступу до Євросоюзу.
    Той факт, що ці висновки Європейської ради підтримали лише 26 з 27 країн-членів ЄС (всі, крім Угорщини), означає, що офіційного рішення про відкриття першого переговорного кластеру не буде, поки Угорщина не змінить свою позицію.
    У проєкті підсумкової заяви також йшлося про те, що Європейська рада засуджує російські обстріли територій України, продовжить всебічно підтримувати Київ, а також “підтримує шлях України до членства в ЄС”. “Європейська рада запрошує Раду ЄС (на рівні міністрів) вжити наступних дій у процесі вступу України до ЄС на підставі підходу з урахуванням заслуг, у рамках якого переговорні розділи мають бути відкриті, як тільки будуть виконані всі умови”, – йдеться у заяві. Ця фраза є прямою вказівкою на те, що Рада Євросоюза хотіла запустити переговори про вступ України до ЄС.

  • Україна пройшла скринінг транспортного законодавства в ЄС

    Україна пройшла скринінг транспортного законодавства в ЄС

    Україна завершила скринінг за двома розділами переговорів про вступ до ЄС – 14 “Транспорт” і 21 “Транс’європейські транспортні мережі”. У Брюсселі презентували 77 тематичних доповідей, які охопили всі види транспорту, питання безпеки, корупційних ризиків та екології. Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій.
    Звіт Єврокомісії за результатами скринінгу підготують протягом шести тижнів.
    Скринінг – це перший формальний етап переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу. Мета цього етапу – оцінити рівень адаптації українського законодавства до норм ЄС та виявити сфери, які потребують доопрацювання.
    Кожен день скринінгу був присвячений окремому виду транспорту та напрямкам, зокрема:
    Першого дня команда презентувала відповідність права у сфері автомобільного транспорту, включно з питаннями ринку послуг, тахографів, підготовки водіїв, екологічності транспорту, ліцензування тощо.
    Другий день скринінгу був присвячений залізничному транспорту та безпеці. У першу чергу йдеться про євроінтеграцію законодавства у сфері залізничного транспорту та створення єдиного залізничного простору. Також команда Мінрозвитку презентувала напрями перевезення небезпечних ван де тажів та соціально-важливі перевезення пасажирів.
    Третій день охопив теми авіаційного транспорту та транс’європейських транспортних мереж (TEN-T). Серед тем порядку денного – авіаційна безпека, управління повітряним рухом, навчання персоналу, страхування. Окремий блок – це реалізація програми ЄС “Механізм Сполучення Європи”, до якої Україна вже долучена.
    Четвертий день скринінгу стосувався морського і внутрішнього водного транспорту та запобігання корупції. Зокрема, йдеться про безпеку на воді, підготовку моряків, запобігання забрудненню вод та розслідуванню інцидентів. У контексті запобігання корупції йшлось про заходи з мінімізації корупційних ризиків у сфері транспорту та цифрові інструменти, що вже запобігають корупції.
    Загалом, у межах скринінгу українська сторона провела 77 презентацій. Кожна презентація стосувалась окремої теми та передбачала обговорення з представниками Єврокомісії.
    У сфері транспорту Україні необхідно імплементувати майже 400 нормативно-правових актів з понад 3 000 проаналізованих. Мова про відповідність ключовим європейським директивам.

  • Вступ у Євросоюз: ЄК виступає за перемови з Києвом

    Вступ у Євросоюз: ЄК виступає за перемови з Києвом

    Європейська комісія виступає за відкриття першого кластеру в переговорах з Україною про членство. Про це заявила очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн в соцмережі X.
    “Під безперервним вогнем Україна проводить реформу за реформою. Саме тому Комісія виступає за відкриття першого блоку переговорів. Україна виконала свої зобов’язання – тепер маємо виконати і ми. Тому що процес вступу базується на заслугах”, – наголосила вона.
    Єврочиновниця також підкреслила, що “Україна заслуговує на те, щоб рухатися вперед”.