Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів.
Позначка: Вступ до НАТО
-
Понад 50% поляків проти, щоб Варшава підтримувала вступ України в НАТО
-
Понад 50% поляків проти підтримання вступу України до НАТО
Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів. -
ЗМІ: Мелоні пропонує Україні формат “легкого НАТО”
Премʼєр-міністр Італії Джорджа Мелоні запропонувала європейським лідерам план надання гарантій безпеки Україні у форматі колективної допомоги, що не передбачає членства в НАТО. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg.
Європейські лідери обговорюють гарантії безпеки для України, які зобов’яжуть союзників Києва протягом 24 годин вирішити: надавати країні військову підтримку, якщо на неї знову нападе Росія чи ні.
Мелоні просуває пропозицію, рівнозначну колективним гарантіям в НАТО, але без справжнього членства в Альянсі.
Варіант “легкого НАТО” (NATO-light) значно поступається колективним зобов’язанням Альянсу, зазначеним у статті 5 Статуту НАТО, але передбачає, що країни, які уклали двосторонні угоди з Україною, оперативно узгоджуватимуть свої дії в разі нападу.
Союзники зможуть надати Києву швидку та тривалу оборонну підтримку, економічну допомогу, а також запровадити санкції проти Росії.
Проте не зрозуміло, чи мають на увазі такі плани відправку європейськими країнами своїх військових в Україну.
Співрозмовники ЗМІ додали, що нині дискусії ще тривають, і зміст пропозицій може змінитися.
Як ми вже писали, Зеленський назвав головні принципи гарантій безпеки для України. На його думку, ці гарантії будуть оформлені протягом семи-десяти робочих днів.
Японія готова надати Україні гарантії безпеки -
Українці стали менше вірити у швидку перспективу вступу в ЄС і НАТО
Опитування Gallup показало, що понад половина українців вірять у можливість вступу України в Європейський Союз протягом наступних 10 років, але цей оптимізм зменшується вже другий рік поспіль. Так, лише 52% опитаних вважають, що вступ в ЄС можливий протягом наступної десятиліття, що є найнижчим показником за останні роки. Щодо НАТО, лише 32% вірять у вступ в альянс протягом наступних 10 років, що також є найменшим показником за останні роки. Водночас, зростає кількість тих, хто взагалі не вірить у вступ України ні в ЄС, ні в НАТО.
-
Нейтральна Австрія розгляне вступ до НАТО через Росію
Влада Австрії відкрита до обговорення можливості відмови від нейтрального статусу країни та вступу до НАТО через загрозу з боку Росії. Про це заявила міністерка закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінґер в інтерв’ю виданню Die Welt.
“На тлі дедалі більшої невизначеності у галузі глобальної безпеки та дедалі агресивнішої Росії, Австрію можуть захистити лише інвестиції в обороноздатність та партнерства”, – зазначила міністерка.
За словами Майнль-Райзінґер, наразі в парламенті та суспільстві немає більшості на підтримку вступу до НАТО, втім, вона “відкрита до публічної дискусії про майбутнє політики безпеки та оборони Австрії”.
Австрія оголосила постійний нейтралітет у 1955 році. Статус закріплений у конституції, однак, країна співпрацює з НАТО в межах програми “Партнерство заради миру”.
Російське МЗС неодноразово звинувачувало Австрію у “порушенні нейтралітету”. Востаннє – 24 липня, коли прессекретарка МЗС РФ Марія Захарова заявила про транзит західної зброї в Україну через територію Австрії.
Райзінґер, котра очолює ліберальну партію Neos, з березня входить до нової коаліційної влади. Вона відвідала Київ ще у березні. В інтерв’ю міністерка відзначила, що Росія зазнає величезних втрат у війні проти України.
“У якийсь момент у Росії буде нагромадження трун. До цього додайте катастрофічну економічну ситуацію. Путіну дедалі складніше продовжувати війну. Він знає, що часу мало, тому веде бойові дії з такою жорстокістю”, – додала вона.
Раніше повідомляли, що Австрія до 2032 року збільшить свої оборонні витрати до 2% ВВП і зробить свій внесок у європейську безпеку.
Жахлива можливість: РФ висуває НАТО ультиматум про країни Балтії -
На міністерській зустрічі у Хорватії підтримали членство України в НАТО
Учасники Другої міністерської зустрічі Україна – Південно-Східна Європа у місті Дубровник, Хорватія, підтвердили відданість євроатлантичному курсу України, закликавши якнайшвидшого запрошення до НАТО. Про це мовиться у спільному комюніке за результатами зустрічі.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга взяв участь у заході як співорганізатор спільно зі своїм хорватським колегою.
У спільному комюніке наголосили, що учасники зустрічі підтримують “Україну на її незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включно з членством у НАТО, та вітаємо запрошення України до Альянсу, яке буде можливим після згоди союзників і виконання необхідних умов”.
“Членство в НАТО залишається найкращим та економічно ефективним механізмом забезпечення безпеки України. Ні Росія, ні будь-яка інша держава, яка не є членом НАТО, не має права вето на розширення Альянсу. Ми беззастережно підтримуємо право України обирати власні засоби безпеки та визначати своє майбутнє без зовнішнього втручання”, – зазначили у заяві.
Окремо у тексті додали, що після понад 1200 днів незаконного, неспровокованого та невиправданого повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну, міністри, відповідальні за зовнішню політику країн, підтвердили “непохитну відданість підтримці України та вирішенню викликів, що стоять перед нашим регіоном”.
Раніше генсек НАТО Марк Рютте наголосив, що вступ України до НАТО – незворотний процес, та не слід пов’язувати його з можливою мирною угодою у російсько-українській війні.
Туманні перспективи: чи є шанс у України на вступ до НАТО -
Зеленський пояснив, на що розраховує Україна у декларації саміту НАТО
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Гаазі. Зеленський подякував за запрошення на саміт НАТО, що свідчить про важливість України для альянсу. Рютте підкреслив, що шлях України до НАТО незворотній за рішенням попереднього саміту у Вашингтоні. Україна сподівається на підтримку у боротьбі з агресією Росії. Лідери обговорили питання безпеки, включаючи заходи проти ракетно-дронового терору та розвиток оборонного виробництва. Також говорили про доступ до закупівель зброї для партнерів НАТО.
-
Рютте підтвердив незворотний шлях України до НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що на саміті Альянсу в Гаазі буде прийнята декларація, яка міститиме важливі формулювання щодо підтримки України. Він підкреслив, що цей документ буде спиранням на результати минулорічного саміту у Вашингтоні, де був визначений шлях України до НАТО. Рютте також зазначив, що європейські та канадські країни обіцяли виділити понад 35 мільярдів євро на підтримку України, а ця сума може зрости у майбутньому. Деталі декларації наразі не розголошуються, але очікується, що в ній буде йти мова про підтримку України, включаючи фінансову підтримку.
-
У підсумковому комюніке НАТО не згадають про вступ України – ЗМІ
На саміті НАТО розглядається можливість включення витрат на оборону України до нового показника оборонних видатків. Проте, у підсумковому документі можливо не буде обіцянки прийняття України в Альянс. Також обговорюється зняття торговельних бар’єрів у сфері оборонної промисловості. Очікується, що на саміті буде обговорено питання про витрати на оборону, але не буде заяв про вступ України до НАТО. Росія визнана загрозою для безпеки, але не названа агресором стосовно України. Також у документі не згадується Китай. Президент України Володимир Зеленський може бути запрошений на саміт, але ймовірно не буде пленарної зустрічі з усіма країнами-членами Альянсу.
-
Кандидат у президенти Польщі дав згоду не пускати Україну до НАТО
Опозиційний кандидат на посаду президента Польщі Кароль Навроцький пристав на вимоги лідера антиукраїнської Конфедерації Славоміра Менцена. Одна з них – обіцянка не пускати Україну до НАТО, в обмін на підтримку в другому турі. Про це повідомляє польське видання Onet.
Підписання декларації з восьми пунктів відбулося під час прямого ефіру з Менценом.
Славомір Менцен раніше запросив Рафала Тшасковського та Кароля Навроцького до розмови на своєму YouTube-каналі. Таким чином він хоче допомогти виборцям визначитися перед другим туром президентських виборів.
Менцен заявив, що для його підтримки обом політикам треба підписати декларацію. Вона складається з восьми пунктів:- Я не підпишу жодного закону, який підвищує існуючі податки, внески, збори або запроваджує новий фіскальний тягар.
- Я не підпишу жодного закону, що обмежує операції з готівкою, і буду захищати польський злотий.
- Я не підпишу жодного закону, який обмежує свободу вираження поглядів, сумісну з польською конституцією.
- Я не дозволю відправляти польських солдатів на територію України.
- Я не підпишу закон про ратифікацію вступу України до НАТО.
- Я не підпишу жодного закону, який обмежує доступ поляків до зброї.
- Я не погоджуся на передачу будь-яких повноважень органів влади Республіки Польща органам Європейського Союзу.
- Я не підпишу ратифікацію жодних нових договорів ЄС, які послаблюють роль Польщі, наприклад, послаблюють її право голосу або забирають право вето.
Навроцький, коментуючи пункт щодо польських солдатів на території України, заявив: “Я відправлю польських бізнесменів, коли Україна буде відновлюватися”.
Він запевнив, що не підпише закон про ратифікацію вступу України до НАТО, і взагалі навіть нема рації провадити таку розмову.