За словами першого заступника міністра аграрної політики Тараса Висоцького, у 2025 році посівні площі в Україні збільшаться за рахунок розмінування, але врожай зернових буде меншим. Виробничі посівні площі залишаться на рівні минулого року, але буде додано 270 тис. га завдяки розмінуванню. Прогнозується, що врожай пшениці складе 21,2 млн тонн, що на 5% менше, ніж у 2024 році, а врожай ячменю буде меншим на 10%. Щодо олійних культур, очікується зниження урожаю ріпаку та сої, але врожай соняшнику залишиться на рівні 20 млн тонн. Найбільші ризики пов’язані з урожаєм соняшнику через посуху на півдні країни. У цілому, очікується, що врожай олійних культур у 2025 році складе 20,5 млн тонн.
Позначка: Врожай
-
Мінсільгосп США знизив прогноз виробництва пшениці для України
Прогнози Міністерства сільського господарства США стосовно виробництва різних видів зернових культур в Україні на 2025-2026 рік були оновлені. За цими прогнозами, очікується зменшення виробництва пшениці на 1 млн тонн до 22 млн тонн, збереження обсягів виробництва кукурудзи на рівні 30,5 млн тонн та підвищення виробництва сої на 1 млн тонн до 7,6 млн тонн. Ці зміни також вплинуть на експорт та кінцеві запаси кожної культури. Оновлені прогнози також вказують на глобальні тенденції у виробництві та торгівлі зерновими культурами.
-
В Україні очікують збільшення урожаю зернових та олійних
У новому сезоні (липень 2025 – червень 2026) Україна може зібрати 83 млн тонн зернових та олійних культур, що на 5,5% більше, ніж торік (78,7 млн тонн). Про це у середу, 9 липня, повідомив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов, пише Інтерфакс.
Зростання обсягів очікується передусім завдяки кукурудзі, яка, за словами Горбачьова, демонструє добрий стан. Проте через нестачу тепла жнива кукурудзи змістяться на кінець вересня – початок жовтня.
Очікується:- кукурудзи – 29,3 млн тонн (+ експорт до 24 млн);
- пшениці – 22,5 млн тонн (експорт 16,5 млн);
- ячменю – 4,9 млн тонн (експорт 2,3 млн);
- соняшника – майже 15 млн тонн (у 2024/25 було 12,7 млн);
- сої – 6,23 млн тонн (експорт 4 млн);
- ріпаку – 3 млн тонн (експорт 2,6 млн), через втрати озимих посівів.
УЗА вважає реалістичним середній річний обсяг виробництва у 94 млн тонн навіть без повернення окупованих територій. До війни врожай сягав 107 млн тонн.
-
Аграрії наблизилися до збору першого мільйона тонн зерна
Станом на 4 липня 2025 року вже зібрали врожай на площі 331,9 тис. га і намолотили 865,7 тис. тонн ранніх зернових і зернобобових культур у дев’яти областях України. Одеська область лідирує за кількістю намолоченого зерна. Сільгосппідприємства Миколаївської, Одеської, Запорізької і Херсонської областей також зібрали 71,6 тис. тонн ріпаку з 46 тис. га. У порівнянні з минулим роком, цьогорічні жнива відстають у 4,3 раза.
-
Темпи жнив-2025 відстають від минулорічних у 3,8 раза
Аграрії чотирьох областей України розпочали збирання ранніх зернових і зернобобових культур і намолотили 188 тис. тонн ранніх зернових і зернобобових культур із площі 74 тис. га. Про це повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю, 27 червня.
В Одеській, Херсонській, Миколаївській і Дніпропетровській областях намолочено ячменю 151 тис. тонн (проти 33,9 тис. тонн тижнем раніше) із площі в 55 тис. га (13,6 тис. га) за врожайності 27,4 ц/га, гороху – 14 тис. тонн (0,9 тис. тонн) із 0,6 тис. га (8,4 тис. га) за врожайності 16,9 ц/га, пшениці – 22 тис. тонн із понад 10 тис. га за врожайності 22,3 ц/га.
Аграрії Миколаївської та Одеської областей також розпочали збір ріпаку, якого намолотили 4,6 тис. тонн із 4,2 тис. га за врожайності 10,9 ц/га.
Станом на 28 червня 2024 року в Україні жнивували аграрії 16 областей, які намолотили 721,4 тис. тонн зерна з 209,8 тис. га, зокрема, 36,2 тис. тонн пшениці з 36,2 тис. га за врожайності 31,2 ц/га, 545,7 тис. тонн ячменю з 145,8 тис. га за врожайності 37,4 ц/га, 56,3 тис. тонн гороху з 25,9 тис. га за врожайності 21,7 ц/га.
Крім того, сім областей збирали ріпак, якого було намолочено 63,6 тис. тонн із 31,7 тис. га.
Відтак темпи жнив у сезоні-2025 відстають від минулорічних у 3,8 рази, врожайність зернових суттєво нижча.
-
В Україні зібрали перші 35 тис. тонн зерна
У Одеській, Херсонській та Миколаївській областях України почалося збирання ранніх зернових і зернобобових культур. Зараз уже намолотили 34,8 тис. тонн зерна з площі 14,2 тис. гектарів. Головними культурами, які збирають, є ячмінь і горох. Прогнозується, що найбільша активність збирання врожаю буде на початку липня. Також зазначається, що цьогорічний урожай відстає від минулорічного на 28% через несприятливі погодні умови та воєнний конфлікт. Це може вплинути на врожай пшениці у 2025 році, який прогнозують найнижчим за останні 13 років.
-
В окупованому Криму запровадили режим надзвичайної ситуації
Глава Криму Сергій Аксьонов підписав указ про введення режиму надзвичайної ситуації через загрозу врожаю після несприятливої погоди у квітні та травні. Зону надзвичайної ситуації визначили у деяких районах півострова. Негода призвела до заморозків, снігопаду та нестачі опадів, що спричинило значні збитки у сільському господарстві. Влада окупаційного режиму оцінює втрати урожаю в цьому році на рівні 15-18% для винограду та 18% для овочів порівняно з попереднім роком. Зазначається також велике пошкодження садів та виноградників через весняні заморозки.
-
Заморозки знищили до 100% врожаю персиків і абрикосів
В Україні втрати врожаю персиків і абрикосів у деяких господарствах сягнули 100%. Причина – заморозки та відносна посуха, що вдарили по садівництву в Україні.Про це повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної радиДенис Марчук, на брифінгу в Медіацентрі Україна.
“Через відносну посуху та заморозки є певні втрати. Якщо ми кажемо по культурах, то звичайно найбільше постраждали плодові дерева, кісточкові. По деяких господарствах втрати 100%, зокрема, якщо ми говоримо про абрикоси та персики. Якщо ми говоримо про вишню, черешню – від 30-50% втрати по господарствах. Частково постраждали груші, яблуні”, – зазначив він.
Це вже позначається на цінах – плодові культури можуть подорожчати щонайменше на 30%.
“У середньому, більш як на 30% у порівнянні з минулим роком ця категорія продуктів може подорожчати”, – зауважив Марчук.
Окрім того, сподівання на імпортну продукцію, яка могла б врівноважити ціну, також не справдилися.
“Навіть хотілося б сподіватися на імпорт, який міг би частково врівноважити цінову позицію, але така ситуація, що майже по всій східній Європі були заморозки, і ті потенційні імпортери, які могли б везти на територію України, теж втратили”, – пояснив він. -
Китай створює “штучні дощі” над посушливими регіонами
Китай посилив заходи з коригування погоди, щоб збільшити кількість опадів у посушливих регіонах на півночі країни, де триває збирання врожаю пшениці. Про це повідомляє Bloomberg у п’ятницю, 30 травня.
За даними Китайське метеорологічне управління (CMA), після того як минулого тижня над зерновим поясом Китаю пройшли довгоочікувані дощі, влада скоординувала дії для посилення опадів.
Серед регіонів, де проводяться роботи, – Внутрішня Монголія, Шеньсі та Шаньсі.
Модифікація погоди передбачає метод “засівання хмар” хімічними речовинами – як із землі, так і за допомогою літаків або дронів. Метою є посилення дощу та снігопадів, а також придушення граду.
Китай заявляє, що має найбільшу у світі програму з модифікації погоди і останніми роками збільшує інвестиції в цю сферу через зростання ризиків для продовольчої безпеки, пов’язаних зі зміною клімату.
За повідомленням агентства Сіньхуа, у 2025 році обсяг наземних операцій зі штучного викликання дощу зріс на 20% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Це призвело до збільшення кількості опадів майже на третину, хоча точних даних не наведено.
За інформацією CMA, за тиждень за допомогою “засівання хмар” вдалося отримати додатково близько 500 мільйонів кубометрів опадів. До інших провінцій, де застосовують технологію, належать Нінся та Ганьсу.
“Технологія модифікації погоди – важлива частина побудови метеорологічної наддержави”, – зазначив цього тижня директор Центру модифікації погоди Лі Цзімін. -
В Україні стрімко дорожчають яблука
Більшість українських садівників заявили про фактичне завершення сезону реалізації яблук із місцевих господарств. Про це повідомляють аналітики проекту EastFruit у четвер, 22 травня.
Ті виробники, котрі ще мають достатні обсяги яблук для реалізації, негайно підняли відпускні ціни на наявні партії фруктів.
Так, лише з початку тижня ціни на яблука на українському ринку зросли в середньому на 14%, і на сьогоднішній день ці фрукти надходять у продаж по 32-40 грн/кг.
За словами ключових гравців ринку, подорожчання в даному сегменті насамперед пов’язане із сезонним фактором. Так, запаси торішнього яблука стрімко скорочуються, а фрукти нового врожаю у продаж надійдуть не раніше ніж за кілька тижнів. У зв’язку з холодною та затяжною весною цього року сезон раннього яблука в Україні суттєво затримується.
На сьогодні відпускні ціни на яблука в Україні вже в середньому вдвічі вищі, ніж за аналогічний період минулого року. Експерти ринку сходяться на думці, що відпускні ціни в даному сегменті продовжать зростати і надалі, аж до надходження на ринок фруктів нового врожаю.