Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький під час зустрічі з президентом Литви Гітанасом Науседою висловився про різні з ним погляди щодо членства України в ЄС. І це попри те, що Україна запропонувала формулу примирення з приводу Волинської трагедії, яка має повернути країни на шлях порозуміння та примирення. Чого чекати далі? Позиція Навроцького щодо вступу України до ЄС З приходом до влади у Польщі Кароля Навроцького стосунки між Польщею та Україною погіршились. І це стосується не лише відносин між державами, але й ставлення поляків до українців. За даними опитувань, частка поляків із негативним ставленням до українців зросла з 14% у 2023 р. до 24% у 2025 р. Саме завдяки зростанню таких настроїв Навроцький і став президентом. Він вдало розіграв антиукраїнську карту на виборах.
Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький у Вільнюсі висловив розбіжності з президентом Литви Гітанасом Науседою щодо інтеграції України до ЄС. Так, за його словами, у нього з президентом Литви дещо різні погляди на інтеграцію України в ЄС.
Позначка: Волинська трагедія
-
Про що мовчить Навроцький: ЄС, НАТО, “Волинь” і “800+”
-
Президент Польщі вважає вступ України до ЄС віддаленою перспективою
Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький під час зустрічі з президентом Литви Гітанасом Науседою висловився про різні з ним погляди щодо членства України в ЄС. І це попри те, що Україна запропонувала формулу примирення з приводу Волинської трагедії, яка має повернути країни на шлях порозуміння та примирення. Чого чекати далі? Позиція Навроцького щодо вступу України до ЄС З приходом до влади у Польщі Кароля Навроцького стосунки між Польщею та Україною погіршились. І це стосується не лише відносин між державами, але й ставлення поляків до українців. За даними опитувань, частка поляків із негативним ставленням до українців зросла з 14% у 2023 р. до 24% у 2025 р. Саме завдяки зростанню таких настроїв Навроцький і став президентом. Він вдало розіграв антиукраїнську карту на виборах.
Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький у Вільнюсі висловив розбіжності з президентом Литви Гітанасом Науседою щодо інтеграції України до ЄС. Так, за його словами, у нього з президентом Литви дещо різні погляди на інтеграцію України в ЄС. -
У Польщі озвучили умову покращення взаємин з Україною
У президента Польщі Кароля Навроцького наголосили на необхідності врегулювання історичних суперечностей із боку Києва. Про те, що без конкретних дій України в цьому напрямку буде складно досягти прогресу у двосторонніх стосунках, заявив керівник Офісу міжнародної політики при канцелярії президента Польщі Марчин Пшидач в інтерв’ю виданню Sieci у понеділок, 1 вересня.
Пшидач підкреслив, що Польща зробила для України багато, особливо у вирішальні моменти, і зараз має право очікувати відповідних кроків у важливих питаннях. Він зазначив про важливість розблокування місць пам’яті на Волині, назвавши це одним із ключових аспектів: якщо таких дій не буде, покращення відносин стане малоймовірним.
Окремо посадовець наголосив: Польща більше не планує ігнорувати історичну правду. За його словами, навіть ексгумацію на відповідних місцях в Україні можуть проводити інші держави, що викликає нерозуміння серед поляків.
Висловлюючись про недавнє вето президента Польщі щодо закону про підтримку українців та емоційну реакцію Києва, Пшидач зауважив, що Україна повинна усвідомлювати важливість мати союзників, особливо сусідніх, та уникати дій, які можуть їх відштовхувати. Він додав, що українцям варто пам’ятати про ціну польської допомоги і не сприймати її як належну чи гарантовану.
На завершення він наголосив, що Польща має право очікувати певної взаємності у вирішенні важливих для неї питань.
Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький у роковини початку Другої світової війни виступив із заявою щодо вимог репарацій від Німеччини.
Через терни до зірок: як залагодити стосунки України та Польщі
-
ЦПД спростував фейк щодо анкет “про Бандеру та Волинську трагедію” в Польщі
Центр протидії дезінформації (ЦПД) заперечує інформацію прокремлівських Telegram-каналів про начебто існування офіційної анкети для українців на польському кордоні з вимогами “визнати Бандеру терористом” та “взяти відповідальність за Волинську трагедію”. Про це свідчить повідомлення ЦПД в Telegram.
“Насправді це фейк. Офіційні анкети для номера PESEL не містять жодних політизованих питань. Вони доступні на сайті уряду Польщі та містять лише стандартні поля: персональні дані, дату прибуття, громадянство, адресу проживання і контактну інформацію”, – сказано в повідомленні.
Польські прикордонники та урядові установи не висувають ніяких політичних умов для українців, які мають тимчасовий захист.
“Мета дезінформації – посіяти недовіру між українцями та поляками, зруйнувати партнерство й солідарність, які посилилися з початком повномасштабного вторгнення Росії”, – зазначили в ЦПД. -
Волинська трагедія: що змінить для України та Польщі ексгумація жертв
Новообраний президент висловив своє бажання розв’язати конфлікт між Україною і Польщею, пов’язаний з Волинською трагедією 82 роки тому. Він закликав гідно поховати останки жертв цих подій та заявив, що ексгумація може сприяти примиренню між двома країнами. Польща визначила День пам’яті жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на своїх територіях, що спричинило напруження у відносинах. Однак, відновлення спільних пошукових робіт вважається кроком до примирення, і Україна висловила готовність до співпраці. Роботи з ексгумації решток жертв Волинської трагедії є важливим етапом для вирішення конфлікту та зменшення політичної напруги між країнами.
-
Польща та Україна вшанували пам’ять жертв Волинської трагедії
В римо-католицькому кафедральному соборі Луцька у неділю, 13 липня, відбулася урочиста меса за жертвами Волинської трагедії, у якій взяли участь польські дипломати, повідомляє РАР.
Серед учасників меси були представники польської меншини в Україні, польські дипломати та представники влади Волинської області.
На думку єпископа Едварда Кави, який проводив месу, Україна та Польща готові до обговорення важкої історичної події.
Кава наголосив, що потрібна ексгумація всіх жертв, щоб встановити їхні імена і віддати загиблим шану. Єпископ також зазначив, що “відродження пам’яті” важливе не лише для поляків, а й для українців.
Зазначимо, нещодавно польський Сейм визначив 11 липня днем пам’яті “жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки”. -
Волинська трагедія: Польща планує нові розкопки
Польща направила Україні запит на проведення пошукових робіт з виявлення останків польських жертв трагедії на Волині ще в одному місці на території Пужників Тернопільської області. Про це в коментарі Укрінформу розповів заступник голови польської фундації Свобода і демократія Мацей Данцевич.
За його словами, нещодавно фундація отримала згоду від Тернопільської ОДА на проведення пошукових робіт у другому місці в Пужниках. Зараз цей дозвіл має розглянути і затвердити Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій у Києві.
“Чекаємо на це рішення. Якщо до кінця липня ми отримаємо згоду на пошуки другого місця (масового захоронення поляків – ред.), то спробуємо їх провести ще до кінця серпня, перед похованням ексгумованих у травні останків, що відбудеться на початку вересня”,- зазначив представник фундації.
За його словами, якщо в результаті пошукових робіт буде виявлено друге місце поховання, то, згідно з українським законодавством, польська сторона звертатиметься по дозвіл на подальше проведення ексгумацій від місцевої влади, і у випадку позитивного рішення – до державної влади. Він повідомив, що друга братська могила, як попередньо оцінюється, розташована неподалік першої. В ній, можуть бути останки понад 30 загиблих місцевих жителів.
Данцевич також розповів, що поховання останків 42 поляків, ексгумованих у травні, відбудеться на початку вересня. Він зауважив, що дата церемонії поховання уточнюється, водночас на подію вже запрошуються родини загиблих і нащадки колишніх жителів Пужників.
Польський представник повідомив, що за погодженням з місцевою владою останки 42 жертв буде поховано в окремих могилах, на яких буде встановлено 42 хрести.
“Це не буде братська могила, а 42 окремі могили”,- підкреслив Данцевич.
Він додав, що зараз ще триває процедура ідентифікації жертв, а тому на хрестах встановлених осіб будуть їхні імена та прізвища.
Представник польської фундації зауважив, що польська сторона розглядає ще декілька місць у Тернопільській та, можливо, Львівській областях, де планує у майбутньому звертатися до української влади про отримання дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт. -
У Кабміні попередили про фейк щодо ексгумації загиблих поляків
Міністр культури і стратегічних комунікацій України Микола Точицький спростував інформацію про припинення пошукових та ексгумаційних робіт на місці польських поховань на Тернопільщині. Він назвав цю інформацію фейком, що має на меті підрив історичного діалогу між Україною та Польщею. Точицький наголосив, що роботи на похованнях в селі Садове було успішно завершено, а польська сторона оцінила цей процес як історичний та дипломатичний прорив. Міністр висловив відданість демократичним і християнським цінностям, підкресливши, що пам’ять українців та поляків буде вшановано гідно. Точицький також очікує оперативної реакції від польського Міністерства культури та виразив надію на співпрацю зі своєю польською колегою.