Україна та Британія підписали ліцензійну угоду про український дрон-перехоплювач Octopus – “мисливця на шахедів”. Це крок до його майбутнього виробництва БпЛА на території Сполученого Королівства. Про це оголосив міністр оборони України Денис Шмигаль у Facebook.
Делегації Міноборони України та Великої Британії підписали ліцензійну угоду щодо українського дрона-перехоплювача Octopus, зазначив урядовець.
“Це історичний прецедент і наступний важливий крок, що дозволить виробляти у Великій Британії українські перехоплювачі, які довели свою ефективність у боротьбі з шахедами”, – наголосив Шмигаль.
За його словами, планується масове виробництво перехоплювачів – до кількох тисяч на місяць.
“Виготовлені засоби будуть передані Україні для посилення захисту нашого неба”, – резюмував голова Міноборони.
Позначка: Військово-промисловий комплекс
-
Україна та Британія зробили крок до виробництва перехоплювача шахедів
-
Україна й НАТО запускають спільну програму військових розробок
Україна та НАТО запускають спільну програму UNITE – Brave NATO, яка спрямована на прискорення розробки оборонних інновацій. Перший пілотний конкурс стартує у 2026 році з бюджетом 10 млн євро. Фінансування забезпечать за рахунок Комплексного пакета допомоги Україні та ресурсів Міністерства цифрової трансформації. Програму від України буде координувати Brave1, а від НАТО – Агенція звʼязку та інформації НАТО (NCIA). Проєкт спрямований на розробку інноваційних продуктів для протидії безпілотникам, посилення протиповітряної оборони та забезпечення систем звʼязку та навігації на фронті. Очікується, що подання заявок розпочнеться у лютому 2026 року, а переможців оголосять навесні того ж року. Планується збільшити фінансування програми до 50 млн євро.
-
РФ “стала світовим лідером” з виробництва снарядів і бомб – Ростех
Генеральний директор Ростеху Сергій Чемезов заявив, що Росія стала лідером у виробництві снарядів і бомб, обігнавши всі країни світу. Підприємства держкорпорації постачають величезні обсяги озброєння для російської армії, включаючи літаки, танки, машини піхоти та інше. Раніше заявлялося, що Росія стане другою країною за обсягом експорту озброєнь, але зараз вони виробляють набагато більше боєприпасів, ніж НАТО. Європа та США випустили значно менше снарядів у порівнянні з Росією. Україна також збільшила виробництво боєприпасів під час війни. Росія планує випустити ще більше озброєння до кінця 2025 року, включаючи нові версії снарядів з більшою дальністю дії. Росія зменшує військове виробництво через втрати позицій на світовому ринку озброєнь.
-
Україна братиме участь в оборонному фонді ЄС
Україна домовилася про своє участь у Європейському оборонному фонді. Це стало можливим завдяки угоді, яку український парламент уклав з Європейським парламентом. Ця угода відкриває для України нові можливості для спільних досліджень та розробок у сфері оборони разом з ЄС. Бюджет Фонду на наступні роки складає майже 7,3 млрд євро, що сприятиме збільшенню інвестицій в інновації в галузі оборони та підвищить оборонну готовність ЄС. Крім того, Європейська комісія підкреслила відданість України європейській інтеграції, але наголосила на необхідності боротьби з корупцією та проведення реформ у сфері верховенства права.
-
Зеленський підписав закон про тимчасове бронювання в підприємствах ОПК
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану. Згідно з цим законом, військовозобов’язані, які працюють на підприємствах критичної інфраструктури та оборонно-промислового комплексу, будуть бронюватися на 45 днів після підписання трудового договору. Це означає, що їх не можна звільнити протягом цього періоду, навіть якщо є проблеми з військовим обліком. Закон також встановлює максимальний строк випробування для нових працівників на підприємствах ОПК та дозволяє роботодавцю звільнити працівника, якщо він не виправить проблеми з військовим обліком.
-
Зеленський ввів санкції проти пропагандистів і ВПК Росії
Президент Володимир Зеленський підписав укази про введення санкцій проти осіб, які співпрацюють з російським військовим виробництвом та пропагандують російську діяльність. Він заявив про це у Telegram. Зеленський наголосив, що будуть блокувати будь-які спроби обхіду санкцій. Президент також обіцяв синхронізувати українські санкції з пакетом санкцій Європейського Союзу. Він закликав партнерів працювати разом для посилення ефективності санкцій та заявив про необхідність спільних зусиль країн у Групі семи та Європі для підтримки санкцій ЄС.
-
Росія починає скорочувати військове виробництво – ЦПД
У Челябінській області РФ Ашинський металургійний завод закриває цех із виробництва нержавіючої сталі. Він є одним із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії, повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО.
“Один із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії – Ашинський металургійний завод (АМЗ) у Челябінській області – закриває цех із виробництва нержавіючої сталі та звільняє понад 300 працівників. В інших підрозділах підприємства також є проблеми – людей відправляють у неоплачувані відпустки або переводять на скорочений графік”, – йдеться у повідомленні.
У ЦПД зазначили, що скорочення на АМЗ свідчить про поширення проблем і на російську військову економіку. Починаючи з вересня, військово-промисловий комплекс, який упродовж останніх трьох років був головним драйвером російської економіки завдяки величезним бюджетним вливанням, почав різко втрачати позиції. Економісти пояснюють це виснаженням бюджету та скороченням державних замовлень.
У Центрі підкреслили, що закриття цеху Ашинського заводу є показовим сигналом: Кремль більше не може безкінечно фінансувати війну. Навіть оборонні підприємства не витримують перевантаження, спричиненого війною. ВПК, який упродовж повномасштабного вторгнення утримував економіку від падіння, тепер поступово перетворюється на її баласт. -
Китай обмежив продаж Україні комплектуючих для дронів -ЗМІ
Китай поступово зменшує продаж Україні та її союзникам ключових компонентівдля виробництва дронів. Українські фахівці закликають Євросоюз заповнити цю прогалину, повідомляє у вівторок, 28 жотвня, німецьке видання Ntv.de із посиланням на джерела у військово-промисловому секторі.
Зазначається, що Китай не лише обмежує експорт комплектуючих для безпілотників в Україну, а й блокує спроби українських оборонних підприємств імпортувати китайські електронні компоненти через дружні країни, зокрема держави Балтії чи Польщу.
“Зараз китайський уряд навіть забороняє постачання цих компонентів у зазначені країни, бо знає, що вони зрештою потрапляють до нас в Україну”, – пояснив Юрій Ломіковський у розмові з ntv.de та низкою європейських ЗМІ у Львові.
Ломіковський – співзасновник Iron, мережі українських та міжнародних оборонних компаній. За його словами, Пекін навмисно обмежує поставки, щоб “перекрити кисень” українському виробництву дронів.
Обмеження експорту боляче вдарили по українській дроновій галузі, ставлячи під загрозу успіх на фронті. Двигуни, батареї й системи управління польотом здебільшого імпортуються саме з Китаю. За оцінкою Ломіковського, загальний обсяг українських оборонно-технологічних замовлень становить 35–40 мільярдів доларів. У галузі працюють понад 800 компаній, і ринок швидко зростає. Однак близько 60% комплектуючих досі імпортуються з Китаю.
“Чому ми так залежимо від Китаю? Тому що він може постачати великі обсяги – і дешевше, ніж ми здатні виробляти самі або закуповувати у західних партнерів”, – пояснює Ломіковський.
Україна намагається отримувати потрібні компоненти через посередників – наприклад, через американські компанії, які мають виробництва в Європі. Та ключовим завданням, за його словами, є локалізація виробничих ланцюгів усередині України.
“Щоб створити повноцінне виробництво, яке зможе конкурувати з Китаєм за ефективністю та ціною, потрібні більші інвестиції ЄС і спільні проєкти”, – наголошує експерт.
Він закликає Брюссель вкладати кошти у наукові дослідження та підтримку стартапів, щоб оборонна промисловість Європи залишалася конкурентною. Сьогодні ринок фактично контролюється кількома великими концернами, і це, за словами Ломіковського, “гальмує інновації”.
Разом з тим, у жовтні стало відомо, що Китай припинив постачати РФ високоточні верстати. Обмеження на експорт високоточного обладнання збіглися з різким скороченням товарообігу між Китаєм і Росією. -
У РФ обвалюється виробництво ВПК
Російський військово-промисловий комплекс після трирічного зростання раптово дав збій. Пов’язані з ВПК галузі вперше з початку війни перейшли до стагнації або скорочення виробництва після двозначних темпів зростання. Про це у п’ятницю, 24 жовтня повідомило The Moscow Times із посиланням на дані Росстату.
Видання нагадало, що в останні роки ВПК став головним двигуном російської економіки, завдяки трильйонним видаткам на держоборонзамовлення з бюджету.
“Виробництво готових металевих виробів”, що злетіло року на 31,6% у 2024-му і показувало зростання на 21,2% у серпні, у вересні несподівано пішло в мінус – на 1,6% рік до року.
Випуск “інших транспортних засобів”, до яких статистика відносить танки та БМП, сповільнив зростання більш ніж у 10 разів – 6% у вересні проти 61,2% у серпні. Минулого року виробництво в цій категорії злетіло на 34,2%, а в 2023-му – на 29%.
Порівняно із серпнем обидві галузі показали обвальний спад – на 6% та 20% відповідно, за оцінкою Райффайзенбанку.
Видання наводить думку аналітиків MMI, які назвали дані з військової промисловості “шокуючими”. Зазначається, що галузі ВПК, які раніше тягли економіку вгору, цього разу потягли індекс обробних галузей вниз: у вересні він додав лише у 8 разів менше, ніж у серпні (2,4%).
“Судячи з усього, те, що відбувається в промисловості, – результат проблем у бюджеті”, – не виключає Наталія Орлова, головний економіст Альфа-банку. Залежний від держзамовлень машинобудівний комплекс у вересні впав на 0,1%, хоча ще в серпні бурхливо зростав, завдяки ВПК – на 15,7% рік до року.
Нагадаэмо, на початку жовтня Світовий банк прогнозував, що економіку Росії чекає трирічний застій.
Прогнози краху російської економіки стають все більш реальними -
Названо кількість підприємств українського ОПК
За даними Міністерства оборони, в Україні існує близько 900 оборонних підприємств, з яких близько 100 є державними, а решта – приватними. Українська оборонна екосистема вже налічує близько 1 000 команд інженерів і розробників, які активно працюють над новаторськими проектами. Прогнозується, що до 2025 року оборонна промисловість України досягне обсягу у $35 мільярдів. Міністр оборони Денис Шмигаль наголосив, що Україна стала привабливим ринком для інвестицій у галузі оборонно-промислового комплексу. За останні три роки оборонний сектор країни зросли у 35 разів, а цього року розроблені нові механізми для підтримки вітчизняних підприємств. Також запущено спільні виробництва в Україні та закордонні інвестиції для розвитку оборонної промисловості. Зокрема, 25 закордонних компаній, включаючи світові гіганти у сфері оборонно-промислового комплексу, розглядають можливість локалізації виробництва в Україні. Такі проєкти охоплюють широкий спектр оборонних потреб, від традиційної артилерії до передових безпілотних систем з використанням штучного інтелекту.