Лівий берег

Позначка: Військові

  • РФ провела десантні навчання біля кордонів Литви й Польщі

    РФ провела десантні навчання біля кордонів Литви й Польщі

    Підрозділ спецпризначенців Балтійського флоту РФ провів у Калінінградській області навчання із висадкою парашутного десанту та відпрацюванням захоплення полонених. Військові десантувалися з вертольота Мі-8. Про це повідомляє TMT з посиланням на пресслужбу флоту.

    Після приземлення спецпризначенці відпрацьовували “навички захоплення полонених, ведення розвідувальних дозорів та способи виведення з ладу комунікацій умовного противника”. Десантування виконували групами до 20 військових із висоти 800 метрів у повній бойовій екіпіровці.

    Також під час навчань застосовували приціли нічного бачення та коптерні безпілотники.

    Маневри відбуваються на тлі зростання занепокоєння західних країн через військову активність Росії в регіоні. Раніше глава Федеральної розвідувальної служби Німеччини попереджав, що Москва може вдатися до провокації у країнах Балтії за сценарієм, схожим до анексії Криму – із використанням сил без розпізнавальних знаків.

    У лютому данська розвідка заявляла, що Росія теоретично здатна розпочати широкомасштабну війну в Європі протягом п’яти років. Генсек НАТО Марк Рютте та начальник Генштабу Франції Фаб’єн Мандон також попереджали про можливість агресії РФ у найближчі роки.

    Росія тим часом нарощує військову інфраструктуру вздовж кордонів із Фінляндією та країнами Балтії, модернізує залізничні шляхи та будує оборонні споруди. За оцінками західних спецслужб, відновлений у 2024 році Ленінградський військовий округ розглядають як потенційний плацдарм для протистояння з НАТО.

    Раніше РФ та Білорусь спільні військові навчання Захід-2025, які з-поміж іншого мали стратегічну мету – відпрацювання захоплення так званого Сувалкського коридору – території між Польщею та Литвою, що з’єднує Білорусь із Калінінградською областю.

  • Кенія визнала участь 200 її громадян у війні проти України

    Кенія визнала участь 200 її громадян у війні проти України

    Міністерство закордонних справ Кенії повідомило, що понад 200 громадян країни воюють на боці Росії у війні проти України. Відомство зазначило, що вербувальні агентства й надалі активно намагаються залучати нових кенійців до участі у війні. Про це пише Reuters.

    Минулого тижня Україна заявила, що понад 1,4 тисячі громадян із трьох десятків африканських країн воюють у складі російських сил, деяких із них завербували шляхом обману.
    Як зазначається, вербування в РФ розширилося, і тепер до нього входять громадяни Африки, зокрема кенійці.
    Посольство Кенії в Москві зафіксувало поранення серед деяких новобранців, яким нібито обіцяли до $18 000 на покриття витрат на візи, проїзд і проживання.
    Під час облави поблизу Найробі у вересні було врятовано 21 кенійця, яких, за даними МЗС, готували до відправлення на війну. Одну особу заарештовано, вона постане перед судом.

    У міністерстві додали, що врятованих ввели в оману – вони вважали, що їх наймають на неконтактні роботи, зокрема для збирання дронів, роботи з хімікатами та фарбування.
    Раніше у вересні на Вовчанському напрямку бійці ЗСУ взяли в полон громадянина Кенії, який воював на боці Росії. Кенієць на ім’я Еванс стверджував, що поїхав у Росю як турист.
    Найманці в російській армії: громадяни яких країн воюють проти України

  • Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

    Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

    Парламент Чорногорії 12 листопада ухвалив рішення про участь Збройних сил країни в місії НАТО з безпекової підтримки та підготовки українських військових (NSATU). Про це повідомляє Radio Slobodna Evropa.

    Рішення підтримали 44 депутати, п’ятеро проголосували проти, ще двоє утрималися.

    Це рішення ґрунтується на пропозиції Ради з оборони та безпеки, яка була затверджена ще 7 лютого. Президент Яков Мілатович, прем’єр-міністр Мілойко Спаїч та голова парламенту Андрія Мандич домовилися, що участь чорногорських військових у NSATU буде обмежена територією країн НАТО. Місія передбачає координацію НАТО у підготовці українських сил безпеки та інші форми допомоги.

    Міністр оборони Драган Крапович підкреслив, що Чорногорія продовжує дотримуватись курсу на підтримку України відповідно до рішень саміту НАТО у Вашингтоні. Він наголосив, що чорногорські військовослужбовці не перебуватимуть в Україні: “Я хочу, щоб це було абсолютно ясно. Я ніколи не підтримаю такого. Усі заходи цієї місії проводяться на території ЄС – у Польщі та Німеччині”.

    Водночас Демократична народна партія (DNP), яка є частиною правлячої коаліції, виступила проти цього кроку. Її представник Владислав Бойович застеріг, що це рішення може ускладнити відносини з Росією, і зазначив, що країна повинна уникати втручання у чужі конфлікти.

    Це вже другий випадок після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли Чорногорія вирішує приєднатися до місії підтримки України. Раніше парламент із дев’ятимісячною затримкою схвалив участь у місії ЄС EUMAM з військової допомоги Україні. Тоді документ довго блокував голова парламенту Андрія Мандич, відомий своїми проросійськими поглядами та критикою НАТО.

    Тим часом залишається невизначеною доля довгострокової угоди про десятирічну безпекову співпрацю між Чорногорією та Україною. Ця угода передбачає взаємну підтримку у випадку нападу, інвестиції в оборонну промисловість та участь у відбудові України. Її мають підписати прем’єр Спаїч і президент України Володимир Зеленський, однак документ ще не винесено на розгляд парламенту.

    На цей момент близько 30 країн, переважно членів НАТО, вже уклали подібні угоди з Україною.

    Дев’ять країн підготують бригаду ЗСУ за стандартами НАТО

  • Пентагон планував вивести війська з країн Балтії – конгресмен

    Пентагон планував вивести війська з країн Балтії – конгресмен

    Пентагон справді розглядає варіант скорочення військової присутності США в країнах Балтії. Такі дії з боку Вашингтона є поганим сигналом для європейських союзників, адже це саме те, чого сподіваються росіяни. Конгрес буде протидіяти цьому. Про це свідчить інтерв’ю конгресмена від Республіканської партії США Дона Бекона балтійському виданню Delfi.
    Він підтвердив, що в Пентагоні місяць тому деякі чиновники почали говорити про те, що прагнуть скоротити військову присутність США в країнах Балтії та відповідне фінансування.
    За його словами, це вкрай погана ідея та вкрай поганий сигнал – росіяни якраз цього й сподіваються.
    “Якщо вона (РФ – ред.) збирається кинути виклик НАТО, то це буде в країнах Балтії, тому що, очевидно, країни Балтії знаходяться далі на периферії. Туди важче доставити війська. І я думаю, якщо росіяни захочуть кинути виклик рішучості НАТО, то вони зроблять це там”, – пояснив він.
    Бекон зазначив, що з моменту, як він почув про плани Пентагона, Конгрес встиг відкинути ці плани, тому міністерство знизило активність в цьому напрямку. Тепер Пентагон мовчить, тому ступінь актуальності його планів незрозуміла.
    Бекон розкритикував чиновників Пентагона, які заговорили про скорочення присутності США в країнах Балтії.
    “Вони (конгресмени – ред.) мають менталітет 1930-х років, і їхні пропозиції не працюють. Тому моє завдання вказати на це і привернути до цього увагу. Я вважаю, що у Пентагоні погане керівництво, і надіюся, що згодом його замінять”, – сказав він.
    Бекон також припустив, що деякі рішення в Пентагоні приймаються без схвалення з боку президента. Зокрема, оголошення Пентагона про нібито скорочення присутності в Румунії, схоже, саме з таких. Конгрес вже виступив проти та обіцяє запобігти таким крокам Пентагона.
    “Путін любить чути такі речі, але я думаю, що це надсилає поганий сигнал НАТО і, зокрема, тим, хто перебуває на кордоні з Росією, наприклад, країнам Балтії. Це жахливий сигнал. Я також вважаю, що це поганий сигнал для України, якщо ми скоротимо нашу присутність у Румунії”, – резюмував він.

  • Авіатроща літака Туреччини: загинули 20 військових

    Авіатроща літака Туреччини: загинули 20 військових

    У результаті авіакатастрофи військово-транспортного літака C-130 ВПС Туреччини загинули всі 20 військових, які перебували на борту. Літак вилетів з Азербайджану і рухався до Туреччини, але зник з радарів після входу в повітряний простір Грузії. Аварія сталась приблизно за 5 км від кордону з Азербайджаном. У Грузії розпочали слідство за статтею про порушення правил експлуатації повітряного транспорту, яке призвело до загибелі людей. Поки що невідомо причину аварії. Попередньо відомо, що перед катастрофою літак здійснив посадку в аеропорту Гянджи в Азербайджані, де перебував близько двох годин. На борту були фахівці, які обслуговували винищувачі F-16, що брали участь у військовому параді в Баку.

  • Військовий літак Туреччини впав на кордоні Грузії та Азербайджану

    Військовий літак Туреччини впав на кордоні Грузії та Азербайджану

    У вівторок, 11 листопада, турецький військово-транспортний літак C-130 зазнав аварії на кордоні Грузії та Азербайджану. Літак розбився під час польоту з Азербайджану до Туреччини. Пошуково-рятувальні роботи розпочато спільно з азербайджанською та грузинською владою. На борту літака, за певними даними, були турецькі військові, які брали участь у параді в Баку. Президент Азербайджану висловив співчуття президентові Туреччини у зв’язку з катастрофою. Є загиблі, але точна кількість жертв поки не відома.

  • США побудують велику військову базу на кордоні з Газою

    США побудують велику військову базу на кордоні з Газою

    США планують спорудити велику військову базу в ізраїльському районі Отеф-Аза на кордоні з сектором Гази за бюджетом у 500 млн доларів. Цей об’єкт буде використовуватися Міжнародними стабілізаційними силами та зможе розмістити кілька тисяч військовослужбовців. Цей крок вважається важливим в сфері безпеки Ізраїлю, але може спричинити суперечки в самому США через опозицію Республіканської партії до розширення військової присутності за кордоном. Це стане продовженням існуючих заходів, які вже обмежують дії Ізраїлю в Газі.

  • Удар по шикуванню ЗСУ: командира взяли під варту

    Удар по шикуванню ЗСУ: командира взяли під варту

    Центральний районний суд в місті Дніпро вирішив тримати під вартою командира одного з батальйонів, який організував збір особового складу для урочистостей, не дотримавшись заборони від Генерального штабу ЗСУ. У результаті ракетного удару, який стався під час цих заходів, загинуло 19 людей. Державне бюро розслідувань повідомило про це у суботу, 8 листопада. Слідство показало, що російські війська атакували область двома ракетами і трьома безпілотниками. Командир батальйону отримав підозру в недбалому ставленні до військової служби в умовах воєнного стану. Унаслідок цього удару загинули 12 військовослужбовців та 7 цивільних, ще 36 осіб отримали поранення.

  • Сирія спростувала повідомлення про американські бази

    Сирія спростувала повідомлення про американські бази

    У Міністерстві закордонних справ Сирії спростували повідомлення агентства Reuters про те, що в країні є американські військові бази. За інформацією SANA, у відомстві заявили, що інформація про можливість розгортання американських військ під Дамаском не відповідає дійсності. Зазначено, що США переходять до прямої співпраці з урядом у Дамаску і підтримують цілісність Сирії. Також у МЗС відзначили, що країна вступає в нову епоху, спираючись на національний суверенітет і взаємну повагу. Раніше були розмови про можливість розміщення американських військ на авіабазі в Дамаску, а також про можливу зустріч Трампа з новим президентом Сирії.

  • Військовий РФ вперше отримав довічне за розстріл бійця ЗСУ

    Військовий РФ вперше отримав довічне за розстріл бійця ЗСУ

    У військового з армії РФ був винесений вирок довічного ув’язнення за розстріл українського військовополоненого в Запорізькій області. Це стало першим таким випадком в історії України, коли окупант отримав такий строгий вирок за вбивство військового. Вину за цей злочин було встановлено у 27-річного громадянина РФ Дмитра Курашова. Він раніше відбував тюремне ув’язнення в Росії за крадіжки, але потім підписав контракт з російським Міністерством оборони та став стрільцем штурмового загону. У січні 2024 року він разом з іншими окупантами атакував українських вояків, розстріляв впритул одного із солдатів, який здався у полон, і загинув. У результаті українські військові взяли у полон Курашова та чотирьох його товаришів. Суд визнав його винним у воєнних злочинах, за які йому було винесено довічний вирок ув’язнення.