Україна вперше офіційно показано далекобійну модифікацію крилатої ракети Р-360 “Нептун”, відому як Довгий Нептун. Йдеться про ракету, здатну вражати цілі на відстані до 1000 кілометрів. Про це повідомляє українське спеціалізоване видання Defense Express.
Про її розробку стало відомо ще в листопаді 2023 року, але жодних зображень тоді не оприлюднювали. Тепер ракета з’явилася у відео, опублікованому на День Незалежності на офіційному акаунті держпорталу Зброя.
На записі вона демонструється разом з іншими зразками українського озброєння, хоча у ролику безпосередньо не підписана.
ЗМІ зазначає, що впізнати Довгий Нептун можна за характерними Х-подібними крилами, які складаються. У той же час відео з пусками ракет у ролику є архівними та датуються випробуваннями комплексу Нептун у 2018-2020 роках.
Довжина нової ракети перевищує 6 метрів без прискорювача, що на півтора метри більше за першу версію Р-360. Центральна частина корпусу також збільшена у діаметрі до 50 см проти 38 см у базовій модифікації.
Офіційних характеристик ракети поки що не розкривають, але відомо, що вона призначена для ураження наземних цілей. Переглянути цей допис в Instagram
Позначка: Військове провадження
-
Україна вперше показала нову ракету Довгий Нептун
-
Карні оглянув новітні українські воєнні розробки
Президент Володимир Зеленський показав прем’єр-міністру Канади Марку Карні українські воєнні розробки на форумі, присвяченому оборонній співпраці з партнерами та виробництву для потреб сучасної війни. Про це глава Української держави повідомив у Фейсбук.
“Це зброя й техніка, які створюються тут, в Україні, для захисту нашої держави. Дякую всім, хто залучений до цієї роботи. Ми розвиваємо власне виробництво, і це важливо”, – зазначив президент.
У зустрічі також взяли участь: міністр національної оборони Канади Девід Макгінті, міністр оборони Данії Троельс Люнд Поульсен, міністр оборони Латвії Андріс Спрудс, міністерка національної оборони Литви Довілє Шакалєнє, віцепрем’єр-міністр – міністр національної оборони Румунії Лівіу-Іонут Моштяну, міністр оборони Швеції Пол Йонсон, заступник міністра оборони Чехії Даніель Блажковець, постійний секретар Міністерства оборони Естонії Каймо Кууск, заступник державного секретаря з питань оборони, міністр у справах ветеранів Великої Британії Алістер Карнс.
Учасники зустрічі акцентували, що важливо продовжувати розвиток оборонної промисловості України. Вони відзначили результативність реалізації данської моделі фінансування українського ОПК та обговорили інші можливі шляхи підтримки. Країни-партнери зацікавлені в різних форматах оборонної співпраці з Україною. -
Канада долучилася до виробництва дронів – Карні
У Канаді вже розпочалася підготовка до розміщення виробництва дронів для посилення ЗСУ. Про це заявив прем’єр-міністр Канади Марк Карні під час пресконференції у Києві у неділю, 24 серпня, повідомляє Інтерфакс-Україна.
“Є певні військові аргументи конфіденційності і таємничості, але я можу сказати, що ми дуже довго і детально ці переговори робимо. І в Канаді, і в Україні буде це виробництво розміщуватися поруч, і може починатися просто зараз”, – зазначив глава уряду.
Своєю чергою, президент Володимир Зеленський підтвердив, що Україна та Канада досягли чітких домовленостей щодо виробництва дронів, та щодо плану реалізації безпекової угоди між країнами.
“Є важливі підписані документи, є чіткі домовленості, план дійсної реалізації безпекової угоди між нашими країнами. Також говоримо про угоду про адміністративну допомогу в митних справах, було підписано на рівні наших міністрів. Та домовленість щодо виробництва дронів”, – додав глава держави.
Раніше стало відомо, що Канада приєднається до ініціативи PURL, яка забезпечує постачання озброєння США для української армії. Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль.
Окрім цього, вже вересні Україна отримає від Канади озброєння на 1 млрд канадських доларів (понад $700 млн). -
Українське озброєння виготовлятимуть у Данії
Україна та Данія запускають спільний проєкт у межах ініціативи Build with Ukraine, котрий дозволить масштабувати виробництво українського озброєння. Про це стало відомо на зустрічі міністра оборони Дениса Шмигаля з главою Міноборони Данії Троельсом Лундом Поульсеном у Києві.
Як зазначив Шмигаль, вже найближчим часом планується запуск великого проєкту у межах ініціативи Build with Ukraine. За його словами, це дозволить масштабувати виробництво українського озброєння на території Данії та ефективніше забезпечувати наших воїнів усім необхідним.
“Це наступний етап нашої співпраці, яка почалася з надзвичайно ефективної Данської моделі підтримки. Вона дала можливість партнерам інвестувати у виробництво української зброї для потреб Сил оборони”, – додав глава Міноборони.
Окремо сторони обговорили ситуацію на фронті та ключові пріоритети:- посилення ППО для протидії російському терору;
- розвиток далекобійного озброєння для примусу РФ до миру.
Раніше стало відомо, що Данія спільно з іншими країнами торік інвестувала близько $650 млн у виробництво української оборонної продукції.
Данія інвестує €40 млн в інновації для України на полі бою -
Росія планує збільшити випуск “шахедів” до 6000 одиниць на місяць – CNN
Росія має намір виробляти понад 6000 “шахедів” щомісяця. Про це повідомляє американський телеканал CNN, посилаючись на джерело в українській розвідці.
ЗМІ зазначає, що крім збільшення кількості, виробництво ударних безпілотників у РФ обходиться набагато дешевше, ніж на початку війни, коли Москва закупила їх в Тегерана.
“У 2022 році Росія платила в середньому 200 000 доларів за один такий безпілотник. У 2025 році ця цифра знизилася приблизно до 70 000 доларів”, – зазначило джерело.
Здешевлення стало можливим завдяки масштабному виробництву “шахедів” на заводі безпілотників Алабуга в Татарстані.
Телеканал все ж зазначає, що оцінки вартості можуть відрізнятися Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) виявив, що вартість Шахед-136 варіюється від 20 тисяч до 50 тисяч доларів за один дрон. Видання наводить для порівняння також приклад, що один перехоплювач ракет “земля-повітря” може коштувати понад 3 млн доларів.
“(Така – ред.) відносно низька вартість дозволяє Кремлю активізувати нічні атаки за допомогою дронів, а також проводити частіші великомасштабні атаки”, – пише CNN.
На початку війни великі залпи ракет і безпілотників відбувалися приблизно раз на місяць. Та тепер, згідно з аналізом CSIS, такі атаки відбуваються в середньому кожні 8 днів.
Як ми вже писали, росіяни почали наносити на корпуси “шахедів” отруйні речовини щоб збільшити шкоду для мирного населення.
Додамо, що росіяни почали застосовувати “шахеди” зі штучним інтелектом. -
Зеленський розповів про нестачу мільярдів на дрони
В Україні дефіцит фінансування виробництва дронів становить 6 мільярдів доларів. Про це заявив Володимир Зеленський під час пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, передає Укрінформ.
“Найближчим часом нам треба закрити дефіцит (фінансування виробництва дронів – ред.). Ми вже про це говорили. Це не секрет, це понад 6 млрд, ми дуже розраховуємо на цю підтримку від партнерів”, – пояснив Зеленський.
Глава держави зауважив, що Україна має все необхідне для протидії посиленню російських обстрілів, втім, додав, що потрібне фінансування.
Окремо президент відзначив, що сьогодні дрони – це зброя номер один, яка стримує ворога, яка тримає фронт і зменшує кількість втрат українців. -
У ПАР розслідують вербування жінок на російські заводи дронів – ЗМІ
Російські компанії активно вербують молодих жінок у Південній Африці, що викликало занепокоєння стосовно їхнього можливого залучення до виробництва військових дронів для війни проти України. Уряд ПАР розпочав розслідування. Про це повідомляє Bloomberg у п’ятницю, 22 серпня.
Одним із головних рекрутерів є особлива економічна зона Алабуга в Татарстані, де збирають дрони-камікадзе Shahed-136. За даними досліджень міжнародних організацій, жінок часто вводять в оману, обіцяючи роботу у будівництві чи галузі обслуговування, втім, зрештою вони опиняються на заводі з виробництва безпілотників.
Вербування відбувається під брендом BRICS. У травні місцеве відділення “Жіночого бізнес-альянсу BRICS” підписало угоду про постачання 5 600 працівниць для Алабуги та будівельної компанії Etalonstroi Ural. У січні комісія студентів BRICS у ПАР поширювала оголошення про роботу для жінок віком 18-22 років.
Міністерство міжнародних відносин ПАР заявило, що перевіряє повідомлення про вербування молоді під хибними приводами. Водночас у відомстві наголосили, що наразі не мають підтверджених доказів порушень.
За даними джерел видання, посадовці в Преторії можуть викликати дипломатичних представників Росії для отримання відповідей на запитання у межах перевірки інформації.
Зазначається, що старіння та скорочення населення Росії, у поєднанні із втратою сотень тисяч чоловіків на передовій в Україні та різким зростанням зарплат, залишили діру на ринку праці у країні. Тоді як у ПАР третина робочої сили є безробітною.
За оцінками Інституту науки і міжнародної безпеки (ISIS), близько 90% жінок, які погоджуються на роботу в Росії, зрештою працюють у виробництві дронів. -
Рада ухвалила закони про спецрежим Defence City
Верховна Рада 21 серпня ухвалила у другому читанні та в цілому два ключові законопроєкти, які закладають основу для реалізації ініціативи Defence City. Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Мова про:- Законопроєкт №13420 – про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.
- Законопроєкт №13421 – про внесення зміни до розділу XXI “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.
“Це фундамент для розвитку українського оборонно-промислового комплексу, який не лише посилить обороноздатність держави, а й створить нові можливості для інвестицій, технологій та робочих місць”, – прокоментував він.
Гетманцев зауважив, що до документи були суттєво доопрацьовані. Відтак, правовий режим Defence City запроваджується до 1 січня 2036 року (або до вступу України в ЄС), замість переліку підприємств ОПК створюється реєстр Defence City під управлінням Міноборони.
Окрім того, розроблені чіткі правила для резидентів: статус, умови його отримання та контроль, що визначаються законом “Про нацбезпеку”.
Також передбачається, що частка кваліфікованого доходу резидента має становити від 75% (для літакобудування – від 50%)
Стосовно інструментів підтримки резидентів режиму, – їм надаватимуться податкові пільги (звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, земельного, нерухомого та екоподатку), спрощені митні процедури та експортний контроль товарів військового призначення, можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду, а також підтримка релокації та підвищення безпеки виробничих потужностей.
Згідно з онлайн-трансляцією на YouTube нардепа Олексія Гончаренка, рішення щодо прийняття законопроєкту №13420 підтримали 260 парламентарів, а за проєкт закону №13421 нардепи віддали 258 голосів (за необхідного мінімуму 226 голосів). -
Військові витрати РФ залишаються рекордними – ЗМІ
Росія не планує скорочувати військові витрати у 2026 році, попри переговори про мир в Україні. Про це повідомляє Reuters у середу, 20 серпня.
Бюджет-2025 передбачає витрати на оборону і безпеку на рівні 8% ВВП, втім, фактична цифра буде трохи вищою.
За даними Reuters, у бюджеті РФ на 2026 рік скорочення витрат на армію не передбачено. Зменшення можливе лише з 2027 року у разі завершення активної фази бойових дій та через інші фінансові зобов’язання.
Навіть за умови перемир’я Росія продовжить виробництво боєприпасів та безпілотників, водночас армійські витрати залишатимуться високими через посилення військових витрат Заходу. Повернення до рівня витрат до 2022 року не очікується.
Глава комітету з бюджету Ради Федерації Анатолій Артамонов у липні зазначав, що військові витрати можуть навіть зрости через зниження нафтових доходів та більш песимістичні економічні прогнози.
За 2022-2024 роки Росія витратила на армію та держоборонзамовлення понад 20 трлн рублів. У бюджеті-2025 на національну оборону закладено 13,5 трлн рублів – рекордна частка витрат з часів СРСР. Разом із “національною безпекою” силовики споживають близько 40% федерального бюджету РФ. Для порівняння, у довоєнному бюджеті-2021 на армію передбачалося 3,5 трлн рублів.
Раніше стало відомо, що російський ФНБ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше. -
Міноборони заявило про випередження плану оборонних контрактів на 18%
Українські виробники оборонної продукції, що працюють за контрактами Міноборони під державні гарантії, станом на серпень 2025 року виконують замовлення з випередженням графіка на 18%. Про це поінформували у пресслужбі оборонного відомства у середу, 20 серпня.
У межах програми в 2024 році відомство уклало 11 контрактів з 8 українськими підприємствами строком на три роки.
Загальна сума держгарантій, передбачених держбюджетом-2024, перевищила 24 млрд грн.
Як зазначається, постачання охоплюють широкий спектр техніки та спеціального обладнання: броньовані бойові автомобілі та медичні евакуаційні машини, вантажну техніку спеціального призначення, паливозаправники та інші засоби забезпечення ЗСУ.
У Міноборони пояснили, що державні гарантії під оборонні контракти стали ефективним інструментом для одночасного посилення армії та підтримки українських виробників.
Наразі оборонне відомство планує подальший розвиток програми укладання контрактів під державні гарантії.