Позначка: Військове провадження

У Китаї заявили про створення наддешевої гіперзвукової ракети

Китайська аерокосмічна компанія Lingkong Tianxing представила гіперзвукову планерну ракету YKJ-1000 із заявленою дальністю польоту до 1300 км і максимальною швидкістю близько 7 Махів. Про це повідомляє South China Morning Post.

Ракета вже перейшла у масове виробництво після успішних бойових випробувань.

Собівартість однієї YKJ-1000 може становити близько 700 тис. юанів (приблизно 99 тис. доларів). Для порівняння, вартість одного перехоплювача SM-6 перевищує 4,1 млн доларів, що більш ніж у 40 разів дорожче за нову китайську ракету. Перехоплювач комплексу THAAD обходиться у 12-15 млн доларів за одиницю, а ракети Patriot PAC-3, які прагне закупити Тайвань, коштують від 3,7 до 4,2 млн доларів.

Таке значне розходження у вартості між дешевим наступальним озброєнням і дорогими засобами протиракетної оборони здатне змінити логіку сучасних бойових дій, пише видання.

Військовий коментатор Вей Дунсюй в етері CCTV заявив, що така ракета може стати вкрай конкурентоспроможною на міжнародному ринку озброєнь. Багато держав досі не розробили власні гіперзвукові системи, а модель із великою дальністю, значною руйнівною потужністю та високою здатністю долати оборону могла б стати затребуваною продукцією завдяки надзвичайно низькій ціні.

Експорт такого озброєння може дати малим державам можливість кидати виклик великим військовим країнам, що теоретично змінює стратегічний баланс і створює загрозу сучасним бойовим кораблям, зокрема авіаносцям.
Як ми вже писали, третій китайський авіаносець Фуцзянь розпочав свої перші ходові випробування у відкритому морі.
Китай збільшив площу для виробництва ракет і обігнав США – CNN

05.12.2025
Шмигаль розповів про грантову програму для виробників компонентів БпЛА

Міністр оборони Денис Шмигаль оголосив про запуск спеціальної грантової програми для українських виробників компонентів безпілотних систем. Про це повідомляє пресслужба відомства.
Міноборони кодифікувало вже понад 250 найменувань компонентів безпілотників. Серед них найбільшу частку становлять засоби автодонаведення та керування боєприпасами, елементи систем зв’язку й керування. Також кодифікуються елементи живлення, засоби запуску та посадки, окремі елементи корпусу та інші складові.
“Критично важливо забезпечити вітчизняний ОПК компонентами саме від українських виробників. І відтепер ринок комплектуючих стає одним із ключових пріоритетів оборонного кластеру Brave1”, – зазначив Шмигаль.
Він додав, що серед інших інструментів підтримки також працює:
проєкт “Бібліотека комплектуючих” – цифрова платформа, де українські компанії-виробники БпЛА, НРК, РЕБ/РЕР можуть знаходити виробників компонентів і налагоджувати партнерство. У “Бібліотеці” вже зареєстровано 230 користувачів та розміщено понад 150 найменувань продукції.
грантова програма “Зроблено для Перемоги”, спрямована на підтримку підприємств, що виробляють компоненти озброєння та військової техніки.
програма пільгового кредитування для масштабування критично важливих підприємств ОПК. Українські підприємства отримали кредитів на 5 млрд грн.

“Ми запускаємо нову ініціативу з підтримки виробників компонентів на базі Brave1. Наша стратегічна мета – досягнути незалежності у виробництві ключових комплектуючих, а згодом Україна має всі шанси стати компонентною базою для цивілізованого світу”, – додав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Інструменти підтримки виробників сукупно мають дати той результат, який ворог відчує на полі бою, заявив Шмигаль.
“Розвиток компонентної бази України має значення не лише для України. Це важливо для всього вільного світу. Запросив іноземні компанії інвестувати в Україну, налагоджувати спільне виробництво та R&D. Розвиток українських компонентів – це інвестиція у нашу спільну безпеку”, – резюмував він.

04.12.2025

ЄС розвиватиме оборонну співпрацю з Україною

Європейський Союз і Україна продовжують співпрацювати в галузі оборони. Міністр оборони України Денис Шмигаль заявив про це після зустрічі з високою представницею ЄС Каєю Каллас у Брюсселі. Вони обговорили спільні оборонні ініціативи, які зміцнять безпеку України і Європи, зокрема участь України в проєктах SAFE. Також обговорили можливість використання російських активів на користь України. Шмигаль подякував Євросоюзу за підтримку та наголосив на важливості співпраці. Нещодавно Україна розпочала спільне виробництво безпілотників з Нідерландами та Норвегією.

Україна та Нідерланди запустили виробництво дронів

Міністр оборони Денис Шмигаль оголосив про початок спільного українсько-нідерландського виробництва безпілотників. Угоду про це він підписав з міністром оборони Нідерландів Рубеном Брекельмансом. Згідно з угодою, безпілотники будуть вироблятися як в Україні, так і в Нідерландах, після чого передаватимуться українським Силам оборони. Також було оголошено про виділення Нідерландами €250 млн на ініціативу PURL. Раніше Україна уклала угоду з Норвегією про виробництво безпілотників.

Україна та Норвегія уклали угоду про спільне виробництво дронів

Україна та Норвегія уклали угоду про спільне виробництво дронів. Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль в Telegram у неділю, 30 листопада. Відповідний документ підписали з міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком.

“Це важливий крок, який дозволить масштабувати наші спроможності та посилити оборону України. Наступний етап – швидко розгорнути пілотну виробничу лінію у 2026 році та паралельно працювати над подальшим збільшенням потужностей”, – зазначив Шмигаль.

За його словами, Україна поділиться з Норвегією своїм досвідом та інноваціями. У свою чергу отримає сильний виробничий майданчик, який забезпечить українських воїнів сучасними дронами, а також науково-дослідну і конструкторську співпрацю з провідними норвезькими установами.

Нагадаємо, раніше Україна та Британія підписали ліцензійну угоду про український дрон-перехоплювач Octopus. Це крок до його майбутнього виробництва БпЛА на території Сполученого Королівства. Латвія виділить 15 млн євро в межах Коаліції дронів

РФ “стала світовим лідером” з виробництва снарядів і бомб – Ростех

Генеральний директор Ростеху Сергій Чемезов заявив, що Росія стала лідером у виробництві снарядів і бомб, обігнавши всі країни світу. Підприємства держкорпорації постачають величезні обсяги озброєння для російської армії, включаючи літаки, танки, машини піхоти та інше. Раніше заявлялося, що Росія стане другою країною за обсягом експорту озброєнь, але зараз вони виробляють набагато більше боєприпасів, ніж НАТО. Європа та США випустили значно менше снарядів у порівнянні з Росією. Україна також збільшила виробництво боєприпасів під час війни. Росія планує випустити ще більше озброєння до кінця 2025 року, включаючи нові версії снарядів з більшою дальністю дії. Росія зменшує військове виробництво через втрати позицій на світовому ринку озброєнь.

Rheinmetall планує до 2030 року наростити обороти в п’ять разів

Німецький оборонний концерн Rheinmetall планує значно збільшити свій річний оборот з 9,8 млрд євро у 2024 році до 50 млрд до 2030 року. Глава концерну Армін Паппергер заявив про це перед фінансовими аналітиками, наголосивши, що зростання замовлень пов’язане із загостренням ситуації в Україні та збільшенням попиту на військову техніку в країнах НАТО. Компанія планує розширити виробництво боєприпасів та артилерії, а також відмовитися від цивільного спрямування. Крім того, інвестує 400 млн євро у завод в Литві.

ЄС спрямує €140 млн на українські технології подвійного призначення

Європейський Союз вперше дозволив використовувати кошти з програми Ukraine Facility для підтримки технологій, які можуть мати як військове, так і цивільне застосування. Заступниця міністра оборони України Ганна Гвоздяр заявила про це під час виставки Rebuild Ukraine Expo у Варшаві. Ця підтримка дозволить українським виробникам отримати фінансування для розвитку сучасних технологій у галузі навігації, комунікацій, дронів, аерокосмічних технологій та металургії. Розширення Ukraine Facility відкриває доступ до фінансових ресурсів ЄС для українських компаній, допомагаючи їм розвиватися, залучати інвестиції та створювати продукти, які підвищують стійкість не лише України, але й всієї Європи. Україна також розглядає можливість відкриття офісів з експорту зброї у Данії та Німеччині, а також проводить перемовини з американськими оборонними компаніями.

Українські компанії фігурують у санкційному списку США

Українські компанії опинилися під санкціями США через ймовірну причетність до іранського виробництва балістичних ракет та безпілотних літальних апаратів. Як уточнюється, іранський агент із закупівель Бахрам Табібі використовував дві підставні структури – зареєстровані в Україні компанії – для реалізації своїх цілей. Про це в середу, 12 листопада, інформує сайт Міністерства фінансів США.

Представник відомства, Джон К. Герлі, зазначив, що Іран активно користується глобальними фінансовими системами для відмивання грошей і забезпечення своїх програм зі зброї, а також підтримки терористичних угрупувань.

У мінфіні США наголосили, що мета обмежень – перекрити Ірану доступ до технологій, необхідних для створення зброї, яку Тегеран постачає Росії для війни проти України.

До американського санкційного списку потрапили 32 фізичних та юридичних осіб із різних країн, включаючи Іран, ОАЕ, Туреччину, Китай, Індію, Німеччину та Україну. Від України під санкції потрапили компанії ГК Імператив Україна та Екофера.

Як стало відомо, ці українські компанії були залучені до постачання аерокосмічних матеріалів, таких як індикатори положення та магнітометри, іранській державній компанії Iran Aircraft Manufacturing Industries Corporation (HESA). Остання займається виробництвом військових літаків і безпілотників Ababil для збройних сил Ірану.

Повідомляється, що у схемі брала участь громадянка Ірану Батул Шафієї, яка здійснювала перекази коштів українським компаніям та організовувала постачання продукції компанії Екофера до Ірану.

Ще один іранець, Саїд Пахлавані Неджад, виступав посередником між українськими фіктивними компаніями та HESA. Він сприяв продажу компонентів генераторів, двигунів, індикаторів орієнтації, сенсорів та іншого обладнання для потреб цієї іранської компанії.

Відомо з відкритих джерел, що ТОВ ГК Імператив Україна зареєстроване в Харкові. Основний напрямок діяльності компанії – оптова торгівля товарами господарського призначення.

Нагадаємо, 27 вересня Рада Безпеки ООН відновила ембарго на постачання зброї та інші санкції проти Ірану з ініціативи Великої Британії, Франції та Німеччини. Рішення прийнято на тлі звинувачень Тегерану у порушенні ядерної угоди 2015 року. Тегеран розкритикував відновлення санкцій ООН.

Раніше повідомлялося, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко після переговорів із президентом Ірану Масудом Пезешкіаном заявив про наміри розвивати співпрацю з цією країною, зокрема у військовій сфері.

Франція готова виробляти зброю в Україні

Україна та Франція обговорили розширення спільних оборонних проєктів, зокрема у сфері виробництва систем ППО і ПРО, ракет, ремонту техніки та впровадження інноваційних рішень. Французька сторона підтвердила готовність до запуску нових спільних виробництв в Україні. Про це інформує пресслужба Міноборони у середу, 12 листопада.
Так, заступник міністра оборони України Сергій Боєв провів зустріч з аташе Франції з питань озброєння полковником Фредеріком Балем та Тома Моро, главою Представництва Групи французьких підприємств оборонної і безпекової галузей наземного та аероназемного сектору (GICAT) в Україні.
Під час зустрічі сторони обговорили розвиток спільних проєктів у галузі оборонно-промислового комплексу.
“Рішення у сфері перехоплювачів для України є пріоритетом. Продовжуємо розширювати співпрацю з партнерами для забезпечення наших воїнів ефективними засобами протиповітряної оборони”, – наголосив Боєв.
Окремо сторони розглянули можливості фінансування спільних проєктів, зокрема із залученням ресурсів європейських механізмів.
Обговорили також взаємодію між українськими та французькими підприємствами оборонної промисловості: виробництво систем ППО та ПРО, ракет до них; ремонт техніки; тестування інноваційних рішень; постачання компонентів; а також розробку нових зразків озброєння з урахуванням досвіду сучасної війни.
Своєю чергою, французька сторона підтвердила готовність до реалізації нових спільних виробничих проєктів в Україні.
Боєв висловив вдячність Франції за системну підтримку та партнерство, котре сприяє зміцненню обороноздатності України.