Французький автовиробник Renault перестав виробляти автомобілі в Росії та почав виготовляти безпілотники для України. Компанія уклала угоду з французькою оборонною компанією Turgis Gaillard для випуску дронів на підприємствах Renault. Проект реалізується в рамках надання військової допомоги Україні. Не вказано, які саме дрони будуть вироблятися та за яких умов. У червні уряд Франції звернувся до компаній країни з проханням співпрацювати у виробництві безпілотників. Компанія Turgis Gaillard випускає безпілотники далекого радіусу дії, зокрема дрон Aarok з розмахом крил 22 метри. Renault та Turgis Gaillard можуть налагодити виробництво тактичного дрона з розмахом крил близько 10 метрів з обсягом випуску до 600 одиниць на місяць.
Позначка: Військове провадження
-
В Естонії відкрили завод з виробництва боєприпасів
В Естонії в промисловому оборонному парку Емарі (Amari) у вівторок відбулася урочиста церемонія, присвячена офіційному відкриттю заводу компанії Nitrotol з виробництва вибухових речовин. Про це пише Інтерфакс-Україна.
“З відкриттям заводу Естонія зробила великий крок, ми стали країною, що виробляє боєприпаси. Через створення таких виробництв, ми концентруємо ресурси і знання в Естонії, щоб у разі необхідності озброїтися під час кризи”, – зазначив міністр оборони Ханно Певкур. Він додав, що створення виробництв у галузі оборонної промисловості не лише зміцнює обороноздатність країни, а й сприяє зростанню економіки, збільшенню експорту та появі нових робочих місць. Компанія Nitrotol також розпочне виробництво в оборонному промисловому парку, який зведуть в Ермісту у 2027 році. Раніше Литва підписала з німецькою компанією Rheinmetall протокол про наміри щодо будівництва у країні заводу з виробництва боєприпасів.
Rheinmetall удвічі збільшить виробництво снарядів в Україні -
В Україні презентували новий перехоплювач дронів Салют
Україна представила новий дрон-перехоплювач під назвою “Салют”, який розроблений для захисту критичної інфраструктури від ворожих безпілотників. Цей дрон має високу швидкість перехоплення, оптимізоване живлення, вбудовану камеру та можливість автоматичного захоплення цілей. Він може досягати швидкості до 320 км/год, керуватися на висоті до 6 км та в радіусі 20 км. Розробка дрона тривала до двох місяців, після чого він був протестований на фронті. Україна в останні роки значно збільшила виробництво подібних дронів для Збройних Сил, надсилаючи їх понад 1500 на добу.
-
Шмигаль: Понад 75% зброї ЗСУ – українського виробництва
Україна продовжує нарощувати виробництво зброї: 76% озброєння для фронту держава централізовано купує в українських виробників. Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль в Telegram.
“Більше української зброї на фронті. 76% всього, що централізовано купує держава, вона купує в українських зброярів”, – зазначив урядовець.
Він додав, що практично кожен дрон на фронті – українського виробництва.
“У 2025 поставили у військо рекордну кількість FPV-дронів і почали масові постачання наземних роботів та дронів-перехоплювачів”, – додав міністр. -
Україна на 50% забезпечує ЗСУ власною зброєю – Свириденко
У прем’єр-міністерки Юлії Свириденко є новина про те, що понад половина озброєння в українських Збройних Силах була вироблена в Україні. Вона зазначила, що понад 50% зброї українського виробництва, а у 2025 році понад 75% витрат на закупівлю озброєння було спрямовано на українські компанії. Глава уряду висловила вдячність українським виробникам зброї за їхню постійну підтримку та працю над підвищенням обороноздатності країни. Одним із завдань на наступний рік є збільшення української зброї на фронті та забезпечення України можливістю самостійно захищатися.
-
Rheinmetall відкрив гібридний завод в Угорщині
Німецький збройовий концерн Rheinmetall відкрив у місті Сегед (Угорщина) новий гібридний завод, що об’єднує цивільне виробництво та військові технології. Церемонія відкриття відбулася 12 грудня за участі угорського міністра закордонних справ та торгівлі Петра Сіярто, мера Сегеда Ласло Ботки, депутата парламенту Бели Міхальффі та керівництва Rheinmetall. Про це повідомляє пресслужба компанії.
Новий завод став першим великим гібридним майданчиком компанії за межами Німеччини і керуватиметься спільно підрозділами Power Systems та Electronic Solutions. Загальна площа об’єкта становить 84 тис. кв. м, площа виробничих приміщень – понад 15 тис. кв. м, зокрема 8,6 тис. кв. м виробничих цехів.
Інвестиції Rheinmetall у завод вже перевищують 34 млн євро, загальна сума проєкту оцінюється на рівні 69 млн євро.
На заводі передбачено створення понад 300 висококваліфікованих робочих місць до 2030 року, понад 60 позицій вже заповнено.
Основні напрями виробництва включають компоненти для електромобілів, водневої енергетики, двигунів для вантажівок та електронні компоненти для військових систем.
Сіярто заявив, що завод допоможе Угорщині стати одним із провідних центрів європейських технологій майбутнього. Своєю чергою, CEO Rheinmetall Кристоф Мюллер зазначив, що Сегед стане “домашнім ринком” для компанії, де об’єднані передові цивільні та військові технології.
Нагадаємо, Rheinmetall розширює виробничі потужності в кількох країнах Європи – компанія має заводи в Іспанії та Угорщині, будує підприємство у Литві та веде переговори з урядом Латвії. Нещодавно Папперґер також оголосив про створення боєприпасного заводу і порохової фабрики в Болгарії.
Раніше стало відомо, що Rheinmetall таамериканська корпорація LockheedMartin створять спільне підприємство для виробництва у Європі ракет, зокрема для системи ППО Patriot. -
Уряд схвалив запуск Defence City з 5 січня
Кабмін 17 грудня схвалив розроблений Міністерством оборони пакет рішень, котрі потрібні для запуску роботи простору Defence City. Мова про комплексну державну підтримку українських зброярів для масштабування та модернізації виробництв і генерування інновацій. Про це повідомив глава відомства Денис Шмигаль.
Так, ухвалені рішення дозволять запустити Defence City з 5 січня 2026 року.
Для цього Кабмін за поданням Міноборони затвердив:- порядок ведення реєстру Defence City;
- методику розрахунку частки оборонного доходу (кваліфікованого доходу);
- порядок контролю за використанням прибутку, звільненого від оподаткування, що спрямовується на розвиток діяльності;
- процедуру отримання статусу резидента та процедуру щорічного підтвердження відповідності вимогам режиму;
- захист даних підприємств ОПК в межах Defence City через подання до Міністерства оборони заяви, де зазначається, доступ до яких публічних реєстрів чи відомостей виробник прагне обмежити з безпекових міркувань;
- алгоритм релокації та захисту виробничих потужностей;
- механізм взаємодії центральної й місцевої влади при загальній координації Міноборони.
Як додав голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, після цього Кабмін має ухвалити рішення про запуск реєстру Defence City і вирішити питання експорту зброї для його резидентів.
“Ці документи не є ідеальними. Але жодна нова система не народжується без викликів. Головне – ми запустили необхідний інструмент, який дає рамку, порядок і відповідальність”, – зазначив Гетманцев. Нагадаємо, Україна формує новий оборонний хаб Defence City. До його роботи приєдналися вже 25 провідних світових компаній.
В Україні обмежили доступ до відомостей про оборонні підприємства -
Росія вчетверо збільшила військові витрати з 2021-го – розвідка
Військові видатки федерального бюджету РФ у січні-вересні досягли чергового історичного максимуму – 11,854 трлн рублів, що на на 30 % (2,763 трлн рублів) більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у вівторок, 16 грудня.
Проти 2023 року воєнний бюджет РФ збільшився на 95 %, тоді як у порівнянні з 2022 – на 173 %, а щодо 2021 – на 295 %, тобто майже вчетверо.
У відомстві підрахували, що ціна війни для росіян становить 1,32 трлн рублів на місяць, або 43,4 млрд на день, чи 1,9 млрд рублів на годину.
Нині на фінансування війни Кремль уже спрямовує 44% усіх зібраних податків і 39% сукупних витрат бюджету РФ.
Загальна вартість війни проти України для російських платників податків сягнула 42,343 трлн рублів, або приблизно $542 млрд, що еквівалентно 24 річних бюджетів усієї системи вищої освіти росії, 22 років федеральних видатків на охорону здоров’я і майже 80 річних бюджетів таких великих регіонів, як Свердловська область (530 млрд рублів) чи Краснодарський край (600 млрд рублів).
Втім, відзначили у СЗРУ, попри нарощування оборонного виробництва, російський військово-промисловий комплекс залишається структурально подібним до радянського – він поглинає ресурси, але не створює економічної віддачі. Так, нинішня динаміка демонструє, що ВПК РФ перетворюється на класичну “чорну діру” для бюджету, витісняючи цивільні інвестиції, обмежуючи технологічний розвиток і цементуючи модель, у якій військові витрати генерують не зростання, а хронічні фіскальні ризики.
“Такий дисбаланс вказує на те, що російська економіка рухається не за логікою індустріального розвитку чи модернізації, а за логікою виживання воєнного бюджету, який дедалі агресивніше поглинає ресурси, необхідні для довгострокового економічного зростання”, – резюмували у відомстві.
Раніше повідомляли, що в Росії скорочують соціальні програми та змушують витрачати кошти на армію. Війна в Україні почала бити по кишені росіян.
Економіка Росії занурюється у воєнний режим -
Економіка Росії занурюється у воєнний режим
Дві третини зростання російської економіки у 2025 році забезпечив військово-промисловий комплекс, який у три зміни виробляє озброєння для армії. Згідно з підрахунками аналітиків Райффайзенбанку на основі даних Росстату, з 0,6% економічного зростання у третьому кварталі 0,4 відсоткового пункта припало на сектор “держуправління та забезпечення безпеки”.
Частка військово-промислового комплексу у ВВП за рік зросла майже утричі. Наприкінці минулого року ВПК забезпечував 1 відсотковий пункт із 4,3% зростання економіки.
Із 2022 року Росія спрямувала на армію, закупівлю озброєння та силові структури загалом 42 трлн рублів, або $542 млрд. За даними розвідки НАТО, виробництво артилерійських снарядів у країні зросло більш ніж у 11 разів – до 4,5 млн одиниць на рік. У листопаді глава Ростеху Сергій Чемезов заявляв, що Росія стала світовим лідером із виробництва авіаційних бомб.
Наукова співробітниця Carnegie Russia Eurasia Center Олександра Прокопенко зазначає, що роздутий ВПК перетворює Росію на “економіку одноразових товарів”. За її словами, заводи працюють на повну, зростає зайнятість і зарплати, однак уся продукція створюється для поля бою.
Вона також наголошує, що масштабні вливання у ВПК підтримують економічну активність, але не створюють довгострокових активів – таких як дороги, електростанції чи школи. У результаті економіка стає дедалі перевантаженішою та біднішою з кожним роком війни.
Дані Росстату свідчать про поглиблення спаду в цивільних галузях. У третьому кварталі виробництво одягу скоротилося на 5,4%, меблів – на 9,7%, у металургії спад сягнув 6,9%, у хімічній промисловості – 0,7%. Виробництво нафтопродуктів зменшилося на 3,5% після атак дронів на НПЗ. Уперше за 15 років почало скорочуватися виробництво продуктів харчування.
З 24 галузей промисловості 17 перебувають у рецесії, на них припадає майже 80% усіх товарів, що виробляються в Росії.
Раніше повідомляли, що в Росії скорочують соціальні програми та змушують витрачати кошти на армію. Війна в Україні почала бити по кишені росіян.
Економіка Росії тріщить: регіони не витримують тиску війни -
Литва розгортає виробництво новітньої версії Leopard
Міністерство оборони Литви спільно з KNDS Deutschland, Rheinmetall Landsysteme та держгрупою EPSO-G підписали Меморандум про промислову співпрацю щодо розгортання у країні виробництва танків Leopard 2 A8. Проєкт реалізовуватимуть у пришвидшеному режимі. Про це повідомляє пресслужба оборонного відомства.
Сторони готуються до узгодження деталей у 2026 році.
Меморандум передбачає часткове збирання Leopard 2 A8 у Литві для скорочення термінів постачань та розвитку можливостей місцевої оборонної промисловості.
Центр технічного обслуговування (LDS) Литви має розпочати будівництво заводу для новітньої версії Leopard 2 A8. Литва зобов’язується зробити свій внесок у розвиток виробничої бази Центру та підписала додаткову угоду про безперервне технічне обслуговування і ремонт танків та іншої техніки збройних сил країни. Також очікується, що LSD зможе забезпечити послуги німецькій бригаді, дислокованій у Литві, у майбутньому і вийти на ширший парк бронетехніки з інших країн.Міністр оборони Робертас Каунас назвав домовленості важливим етапом зміцнення обороноздатності країни: вперше в історії частину сучасного обладнання стандарту НАТО збиратимуть у Литві, водночас створена інфраструктура забезпечить його довгострокове обслуговування.
Перший танк, зібраний у Литві, планують випустити на початку 2028 року, решту – до кінця 2030-го. Розвиток інфраструктури відбуватиметься у Вільній економічній зоні Каунаса. Інвестиції LDS у проєкт становитимуть близько €50 млн, буде створено приблизно 100 робочих місць.
У травні 2024 року Литва приєдналася до ініційованої Німеччиною угоди LEOPARD 2 CPA, висловивши намір придбати Leopard 2 A8, навчальні танки, машини підтримки та тренажери. Основний контракт на закупівлю підписали у грудні 2024 року. Оновлена угода, яка включає промислову кооперацію, передбачає завершення постачань до 2030 року.
Раніше Міністерство національної оборони Литви підписало контракт на 252 млн євро з лідером французької оборонної промисловості KNDS France на придбання колісних гаубиць Caesar Mk II.
Литва виділить кошти на закупівлю систем Patriot для України