Нідерланди оголосили про надання нового великого пакету військової допомоги для України. Цей пакет на 175 мільйонів євро включає в себе радари для виявлення дронів та модульні машини для евакуації поранених. Крім того, Нідерланди також виділять 80 мільйонів євро на дрони у межах міжнародної коаліції. Ці поставки планується завершити до кінця поточного року. Також було підписано контракти з українськими виробниками на постачання 600 тисяч дронів на суму 500 мільйонів євро.
Позначка: Військова допомога
-
Фінляндія анонсувала допомогу Україні на €143 млн
У Фінляндії готуються до затвердження 29-го пакету військової допомоги для України на суму 143 мільйони євро. Цей пакет включає постачання від місцевих підприємств оборонної промисловості та є частиною програми підтримки, яку розпочало Міністерство оборони Фінляндії у 2025 році. Загалом, Фінляндія вже поставила військову допомогу вартістю 2,8 мільярда євро до України з 2022 року. Інформація про вміст та постачання допомоги залишається конфіденційною з метою забезпечення безпеки. Також, Фінляндія засекретила інформацію щодо експорту озброєнь, але журналісти вважають, що найбільше таємного постачання зброї відбувається до України.
-
Країни ЄС і Канада нададуть Україні військову допомогу на €35 млрд
Європейські союзники НАТО та Канада вирішили збільшити військову допомогу для України з 20 млрд євро на початку року до понад 35 млрд євро. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що це свідчить про те, що всі союзники, у тому числі США, розуміють важливість підтримки України. Канада та європейські союзники НАТО вже анонсували військову підтримку на 20 млрд євро цього року. У минулому році ця сума склала 50 млрд євро. До 1 липня цього року зобов’язання перевищили 35 млрд євро.
-
В ЄС заявили про майже повне постачання обіцяних снарядів
Кая Каллас, глава дипслужби Євросоюзу, повідомила, що ЄС вже на 80% виконав свою обіцянку поставити українським військовим два мільйона снарядів до 2025 року. Вона наголосила, що конфлікт між Росією та Україною буде обговорюватися на засіданні Ради ЄС, і важливо продовжувати тиск на Росію через її дії в Україні. Каллас також зазначила, що необхідно продовжувати вводити санкції проти Росії і забезпечувати військову підтримку для України.
-
Норвегія допоможе Україні виготовляти надводні дрони
Норвезька компанія Kongsberg Defence & Aerospace уклала угоду з українським партнером про створення та виробництво безекіпажних суден, які будуть базуватися в Україні. Ці судна будуть використовуватися для захисту території України та нейтралізації російського флоту у Чорному морі. Крім того, Нова Зеландія надає підтримку Україні у розмірі понад 9,4 млн доларів США, а Нідерланди випробовують перший надводний безпілотник USV90, який може виконувати різні завдання, включаючи транспортування вантажів, людей та розвідку.
-
Підтримка України: Нідерланди назвали новий пріоритет після передачі F-16
Нідерланди після передачі 24 винищувачів F-16 стали вважати дрони новим пріоритетом у військовій підтримці України. Міністр оборони Рубен Брекельманс повідомив, що їхня країна також постачає засоби протиповітряної оборони, бронетехніку, боєприпаси та пальне. Нідерланди обіцяють щорічно надавати Україні допомогу на суму близько 3-3,5 мільярда євро, а також надали великий пакет допомоги на морську безпеку. Країна також акцентує увагу на кібербезпеці, співпрацюючи з Україною у цій сфері. Росія вважається загрозою, яка веде кібератаки, тому важливо захищати цифрові системи.
-
Швеція схвалила рекордне збільшення оборонного бюджету
Уряд Швеції 19 червня спільноз усіма парламентськими партіями одностайно погодився на безпрецедентне збільшення оборонного бюджету країни. Про це інформує пресслужба Міноборони країни у четвер, 19 червня.
Мета рішення – якнайшвидше досягти нового цільового показника НАТО у 3,5% ВВП на потреби оборони. Уперше в історії Швеції значна частина зростання фінансуватиметься коштом тимчасових державних запозичень.
У разі, якщо НАТО додатково ухвалить ціль у 1,5% ВВП на ширші інвестиції в сферу безпеки, Стокгольм має намір досягти й цього орієнтиру.
Фінансування нових витрат на військову та цивільну оборону дозволить тимчасове відхилення від фіскальних обмежень на 2026-2034 роки.
Граничний рівень додаткового боргу встановлено на рівні 300 мільярдів крон, з яких до 50 мільярдів спрямують на інфраструктуру, стратегічні запаси продовольства, пального та медикаментів.
Водночас у заяві акцентували, що допомога Україні не включена в межу боргового фінансування і фінансуватиметься окремо, без обмежень.
Швеція також зобов’язується до 2035 року повернутися до збалансованого бюджету.
Окрім зростання оборонного фінансування, угода передбачає нарощування чисельності збройних сил, закупівлю озброєння, підвищення боєготовності, формування стратегічних резервів, збільшення кількості навчань, а також розвиток оборонної промисловості.
Документ також містить положення про укріплення критичної інфраструктури, підтримку життєво важливих функцій держави та підвищення стійкості суспільства до зовнішніх загроз. Особливу увагу буде приділено інвестиціям у наукові розробки, включно з технологіями подвійного призначення та оборонними інноваціями, зокрема в космічній сфері.
Уряд також анонсував новий етап оборонних консультацій восени 2025 року. У бюджеті на 2026 рік будуть представлені нові пропозиції щодо довгострокового фінансування армії та підтримки України. До кінця 2030 року планується оновлення оцінки безпекової ситуації.Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США.
Нагадаємо, у НАТО фіксують найбільше з часів Холодної війни зростання витрат на оборону.
Швеція витрачатиме 5% ВВП на оборону через загрозу з боку РФ
-
США підтвердили прозоре використання військової допомоги Україною – ТСК
Під час моніторингу використання Україною міжнародної матеріально-технічної допомоги не було зафіксовано жодних порушень. Про це повідомила голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з моніторингу допомоги Олександра Устінова у коментарі агентству Інтерфакс-Україна у четвер, 19 червня.
“Партнери високо оцінили діяльність України щодо звітності та контролю за використанням міжнародної військової допомоги. Крім того, було домовлено про співпрацю у прискоренні надання ресурсів, що є критично важливими для підтримки обороноздатності України проти російської агресії, та обговорено важливість подальшого посилення україно-американського партнерства”, – зазначила Устінова.
Делегація комісії провела у Вашингтоні понад 40 зустрічей із представниками Конгресу США від обох партій, чиновниками Білого дому, Пентагону та генеральним інспектором Міноборони США Робертом Сторчем.
Устінова наголосила, що жодних випадків зловживань або неналежного використання допомоги американські партнери та інші союзники не зафіксували.
Вона акцентувала, що питання підзвітності залишається ключовим для співпраці з міжнародними донорами, про що мовиться і в офіційному звіті комісії, представленому у Верховній Раді.
У документі також зазначено, що у 2024–2025 роках міжнародна військова допомога для України значно зросла. На думку Устінової, це стало можливим завдяки активній участі України в безпекових форматах, як-от платформа Рамштайн, збільшенню кількості двосторонніх безпекових угод із країнами G7, а також розширенню програм підготовки військових, пілотів і технічного персоналу. -
ЄС посилить допомогу Україні коштом РФ – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків. -
ЄС інвестує заморожені російські 200 млрд євро – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків.