Позначка: Військова база

  • Перетворив храм на військову базу: священнику УПЦ МП оголосили підозру

    Перетворив храм на військову базу: священнику УПЦ МП оголосили підозру

    На Донеччині священику з Лимана пред’явили підозру у співпраці з російськими окупантами. У травні 2022 року цей священик допомагав ворогам, дозволяючи їм розміститися на території храму. Він надавав їм приміщення для складання зброї та боєприпасів, а також використовував подвір’я для військової техніки. Після звільнення Лиману він втік разом з окупантами і перебуває у розшуку. Священнику заочно повідомили про підозру у співпраці з державою-агресором, а за цим злочином передбачена відповідна відповідальність – від 10 до 12 років ув’язнення та конфіскація майна.

  • Путіну не домовився з Сирією про військові бази

    Путіну не домовився з Сирією про військові бази

    Доля двох російських військових баз у Сирії досі не вирішена, попри нещодавній візит до Москви лідера республіки Ахмеда аш-Шаара та пропозицію глави РФ Володимира Путіна про “дружбу”. Нині країни обговорюють перегляд угод, зокрема й цього питання. Про це повідомив міністр закордонних справ Сирії Асаад аш-Шибані, інформує Asharq Al-Awsat.

    Відтак, усі домовленості з Росією, досягнуті за попереднього режиму, нині призупинено й вони є неприйнятними, а нових наразі немає.

    Глава МЗС додав, що під час візиту аш-Шаар порушив тему долі колишнього президента Сирії Башара Асада, який утік до Москви після повалення, а також обговорив перспективи співпраці в разі подолання розбіжностей. За словами міністра, відносини з Росією мають вибудовуватися на благо народу, і влада республіки не має наміру робити жодних поступок, які могли б обмежити права сирійців.

    “МЗС працює над подоланням наслідків попередньої дипломатії, що була “шантажем”, на користь підходу, відкритого до діалогу та співпраці”, – резюмував аш-Шибані.

    15 жовтня Ахмед аш-Шаар уперше відвідав Росію після приходу до влади. Переговори тривали понад дві години. У Кремлі заявили, що однією з ключових тем було майбутнє російських військових об’єктів у Сирії – авіабази Хмеймім і пункту матеріально-технічного забезпечення ВМФ у Тартусі. У 2017 році Москва домовилася з Асадом про їхню оренду строком на 49 років.

    Офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова повідомила, що наразі сторони ведуть закриті переговори “у контексті можливого переформатування функцій російських військових об’єктів”.

    База в Тартусі надавала Росії прямий вихід до Середземного моря й разом з аеродромом у Хмеймімі була ключовим пунктом для поширення впливу Кремля на Близький Схід і Африку, а також хабом для перекидання військ, найманців і зброї.

    Нагадаємо, президент Сирії Ахмед аш-Шараа, котрий прибув до Москви з першим офіційним візитом після вступу на посаду, прагне заручитися підтримкою Росії у протистоянні тиску з боку Ізраїлю.
    Путін пообіцяв підтримку новому лідеру Сирії

  • Сирія запропонувала РФ розмістити війська на кордоні з Ізраїлем – ЗМІ

    Сирія запропонувала РФ розмістити війська на кордоні з Ізраїлем – ЗМІ

    Президент Сирії Ахмед аш-Шараа прибув до Москви з першим офіційним візитом після вступу на посаду. Він шукає підтримку Росії у протистоянні з Ізраїлем. Аш-Шараа планує послабити вимоги Ізраїлю щодо розширення демілітаризованої зони на півдні Сирії та можливо передислокувати російську військову базу ближче до ізраїльського кордону. Він також підтвердив намір зберегти угоди між Сирією і Росією, включаючи угоди про російські військові бази. Путін в свою чергу заявив, що Москва готова до реалізації різноманітних ініціатив. Кремль також обговорив долю російських баз у Сирії. Сирія також просить Москву гарантій невтручання у переозброєння прихильників колишнього президента Асада та допомоги у відновленні своєї армії. Крім політичних питань, аш-Шараа сподівається на економічну підтримку, зокрема у відновленні інфраструктури Сирії. Росія також готова брати участь у відновленні різних інфраструктурних проєктів у Сирії, включаючи нафтові, енергетичні та залізничні проекти.

  • Уперше в історії: Пентагон дозволив Катару розгорнути в США військову базу

    Уперше в історії: Пентагон дозволив Катару розгорнути в США військову базу

    Катар планує побудувати об’єкт власних військово-повітряних сил на базі ВПС США Маунтін-Гоум в штаті Айдахо, де будуть тренувати пілотів катарських винищувачів F-15. Також там розмістять катарські літаки. Про це повідомляє видання Axios, посилаючись на джерела.
    США та Катар спільно оголосили про плани побудувати авіабазу 10 жовтня, що є сигналом суттєвого поглиблення відносин між країнами. Це не буде саме військова база.
    Катарський об’єкт перебуватиме на території бази ВПС США та під американською юрисдикцією, повідомило джерело.
    Проте можливості Катару проводити навчання вкрай обмежені через невеликий розмір країни та характер місцевості.
    Катар будуватиме об’єкт з нуля. Такого права не мав жоден американський союзник до цього моменту.
    Обговорення велися ще за часів адміністрації 46-го президента США Джозефа Байдена. За часів першої каденції президента США Дональда Трампа, у 2017 році, Катар замовив 36 сучасних винищувачів F-15 на суму 12 мільярдів доларів.
    Як ми вже писали, Дональд Трамп підписав указ, що офіційно декларує зобов’язання США щодо захисту Катару в разі зовнішнього нападу.
    Як відомо, 9 вересня Армія оборони Ізраїлю завдала удару по вищому керівництву ХАМАС у Катарі.
    Нетаньягу пообіцяв більш не атакувати Катар

  • Дрони помітили над стратегічними об’єктами Німеччини – ЗМІ

    Дрони помітили над стратегічними об’єктами Німеччини – ЗМІ

    На заході Німеччини в безпольотній зоні над авіабазою НАТО в Гайленкірхені були зафіксовані невідомі безпілотники. Про це повідомляє Spiegel з посиланням на службову записку неназваного відомства.

    Інцидент стався ввечері 8 жовтня.

    Згідно з повідомленням, дрон протягом хвилини пролітав на низькій висоті над злітно-посадковою смугою бази. Було оголошено тривогу, на місце прибули поліція та військові.

    Правоохоронцям поки не вдалося встановити, хто запустив БпЛА. Представник авіабази також зазначив, що не виключається версія про помилкове спрацювання сенсорної системи охорони аеродрому.

    На об’єкті розміщені натівські літаки дальнього радіолокаційного виявлення AWACS, які контролюють повітряний простір на кордонах країн НАТО та Росії з метою раннього виявлення можливих загроз, включаючи фіксацію польотів носіїв ядерної зброї. Вони відіграють ключову роль у спостереженні за східним флангом альянсу. Мовиться про переобладнані Boeing-707, інформує Deutsche Welle.

    Після початку війни в Україні Німеччина регулярно зазнає гібридних атак, в яких підозрюють Москву. Лише в першому кварталі 2025 року над стратегічно важливими об’єктами в ФРН зафіксували 536 безпілотників. Невідомі дрони з’являлися над військовими та промисловими об’єктами, енергетичними та транспортними вузлами.

    5 жовтня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що за більшістю запусків БпЛА над німецькими містами та Данією (а також у Литві, Данії, Норвегії) може стояти Росія. За його словами, метою цих дій є шпигунство та розповсюдження паніки серед населення.

  • У Бельгії над військовою базою помітили 15 дронів – ЗМІ

    У Бельгії над військовою базою помітили 15 дронів – ЗМІ

    Уночі 3 жовтня над військовою базою Ельзенборн у Бельгії поруч з кордоном з Німеччиною було помічено 15 безпілотників. Міністерство оборони Бельгії повідомило про це, але невідомо, звідки вони з’явилися та хто їми керував. За даними, безпілотники після прольоту над базою вилетіли до Німеччини. Цей інцидент стався в контексті збоїв, пов’язаних з безпілотниками, у повітряному просторі Європи.

  • Данія повідомила про нові прольоти дронів

    Данія повідомила про нові прольоти дронів

    Уояд Данії підтвердив, що минулої ночі над деякими об’єктами Міністерства оборони були помічені невідомі безпілотники, і було використано “кілька потужностей” для їх виявлення. Цю інформацію оприлюднило Міноборони Данії. Безпілотники були помічені на кількох військових об’єктах, зокрема на авіабазі Скридструп та в Ютландському драгунському полку. Зараз триває розслідування, тому деталі не розголошуються. Військові сили Данії можуть вжити заходів для збиття дронів, якщо вони становлять конкретну загрозу для військових об’єктів після оцінки ризиків.

  • У Швеції коло бази ВМС побачили невідомі дрони

    У Швеції коло бази ВМС побачили невідомі дрони

    Невідомі дрони були помічені над шведським архіпелагом Карлскруна. Поліція прибула на місце і побачила один з підозрілих дронів. Жителі двох населених пунктів також сповістили про цей інцидент. Дрони були помічені з червоними та зеленими вогнями, проте їх не вдалося вилучити, і поки немає підозрюваних. Поліція вбачає зв’язок з подіями в Данії та Норвегії. Цей район знаходиться поруч з військово-морською базою, але ВМС не мають даних про цей інцидент. Також варто зазначити, що на півночі Європи створюється нова ударна сила НАТО для зміцнення оборони альянсу біля кордонів з Росією. Швеція вже оголосила про готовність збивати російські літаки, що порушують їх повітряний простір.

  • Над військовою базою у Франції помітили кілька дронів

    Над військовою базою у Франції помітили кілька дронів

    У Франції над військовою базою Мурмелон-ле-Гран помітили невідомі безпілотники. Це стало відомо 25 вересня, коли військова делегація департаменту Марна повідомила про цей інцидент. Зазначено, що це були невеликі пристрої, а не дрони, керовані військовими. Поки немає підтверджень, що це було втручанням інших держав. Інцидент стався у ніч на 22 вересня, і зараз проводиться розслідування. Після цього випадку було піднято рівень безпеки на базі.

  • Трамп пригрозив Афганістану щодо авіабази Баграм

    Трамп пригрозив Афганістану щодо авіабази Баграм

    Президент США висловив загрозу Афганістану про те, що будуть серйозні наслідки, якщо вони не повернуть контроль над військово-повітряною базою Баграм Сполученим Штатам. База Баграм була побудована американцями після радянської підтримки у 1950-х роках і стала ключовою для американських військ після втручання у 2001 році. Таліби відмовилися від ідеї повернення військ США до Афганістану та повернення контролю над базою Баграм. Критика виведення військ з Афганістану та подальші дії адміністрації Байдена викликали суперечки, хоча Байден переніс дату завершення виведення на кінець серпня 2021 року.