7 жовтня Верховна Рада планує розглянути законопроєкт про створення Кіберсил Збройних Сил України. Ця ініціатива виникла в контексті нарощування оборонної потужності України у кіберпросторі. З введенням в дію рішення Ради національної безпеки і оборони та інших директивних документів розпочато процес формування Кіберсил. Представники Генерального штабу Збройних Сил України сподіваються, що створення цих військових підрозділів допоможе забезпечити кібербезпеку країни та посилити відсіч кіберагресії. Нагадаючи про минулі події, на початку жовтня українські кіберфахівці відправили “вітання” до російських чиновників з нагоди їхніх днів народження.
Позначка: Війська
-
Трамп наказав відправити війська до ще одного штату, губернатор проти
Адміністрація президента США Дональда Трампа дала розпорядження перевести під командування президента 300 військовослужбовців Нацгвардії Іллінойсу та розгорнути їх усередині штату. Про це у суботу, 4 жовтня, повідомив губернатор штату Джей Бі Пріцкер, висловивши обурення таким рішенням, передає NBC News.
“Це абсолютно обурливо й не по-американськи – вимагати від губернатора відправити війська всередині наших власних кордонів і проти нашої волі”, – заявив Пріцкер, додавши, що йому поставили ультиматум: “Або ви мобілізуєте війська, або ми зробимо це самі.”
За його словами, у штаті немає жодної потреби у військових на вулицях, і він відмовляється виконувати вимогу президента.
“Я не віддам наказ про розгортання нашої Національної гвардії, щоб підтримувати акти агресії Трампа проти нашого народу”, – додав губернатор.
Білий дім і Пентагон наразі не прокоментували ситуацію. Однак відомо, що Трамп неодноразово погрожував направити федеральні сили правопорядку та Національну гвардію до Чикаго, заявляючи про “зростання злочинності”.
Паралельно адміністрація президента чекає рішення суду щодо іншого розгортання Нацгвардії – у Портленді, штат Орегон. Там 200 військових були направлені для “захисту” будівель Служби імміграції та митного контролю (ICE). Місцева влада подала позов, звинувативши Білий дім у незаконному використанні військових проти протестувальників.
Перед цим Трамп розпорядився направити Національну гвардію до міста Мемфіс (штат Теннессі) для боротьби зі злочинністю. -
У Фінляндії відкрили штаб сухопутних військ НАТО
У Фінляндії, у місті Міккелі, відкрили штаб сухопутних військ НАТО в Північній Європі, що знаходиться поруч з кордоном з Росією. Міністр оборони Антті Хаккянен наголосив на важливості організації сухопутної оборони та підкреслив, що Фінляндія бажає, щоб НАТО було сильним у цій сфері в країнах Північної Європи. Штаб розпочав роботу на початку вересня та очолюється норвежцем Уве Стаурсетом разом із командувачем фінської армії генерал-лейтенантом Пассі Вялімякі. У штабі працюють офіцери з семи країн-членів НАТО, а у мирний час тут працюватиме близько 50 постійних співробітників.
-
ISW: У РФ проблеми з логістикою і особовим складом
За звітом Інституту вивчення війни (ISW), російські війська мають проблеми з логістикою та нестачею особового складу на деяких напрямках фронту, що ускладнює їхні можливості проведення наступальних операцій. Вони зіткнулися із опорою українських сил у Сумській області та інших районах. Російські війська намагаються просуватися, але часто стикаються з втратами через українських безпілотників та неотримують необхідного постачання. Українські сили демонструють успіхи, утримуючи свої позиції та навіть проводячи контратаки. За даними іншого звіту, українські війська також протистоять російським атакам біля Андріївки та інших напрямків. Російське командування змушене перегруповувати сили для наступальних операцій, але нестача ресурсів обмежує їхню дієздатність. Українські війська продовжують протистояти російській агресії та успішно відстоюють свої позиції на декількох напрямках фронту.
-
Трамп забажав приєднатися до термінового збору генералів
Президент США Дональд Трамп несподівано вирішив приєднатися до сотень генералів та адміралів, яких терміново закликали зібратися на військовій базі у Квантіко, штат Вірджинія. Зустріч ініціював глава Пентагону, але присутність Трампа ускладнила організацію заходу і вплинула на заплановане звернення Піта Гегсета до військового керівництва. Ця подія є майже безпрецедентною для американського війська, а президент заявив, що хоче збадьорити керівництво Збройних сил США та обговорити успіхи у військовій сфері. Відомо, що зустріч мала відбутися на базі Морської піхоти США у Квантіко.
-
Трамп наказав відправити війська у Портленд
Президент США Дональд Трамп вирішив відправити війська для захисту міста Портленд у штаті Орегон, яке, за його словами, постраждало від війни. Він доручив міністру війни надати необхідну допомогу для захисту міста від нападів руху Antifa та інших внутрішніх терористів. Трамп також санкціонував використання усієї сили, якщо це буде необхідно.
-
Трамп направляє Нацгвардію у Мемфіс
Президент США, Дональд Трамп, вирішив вислати Національну гвардію до міста Мемфіс у штаті Теннессі для боротьби зі злочинністю. Трамп підписав документ про цю операцію у Білому домі разом з губернатором Теннессі. Він зазначив, що рівень злочинності у Мемфісі високий і вирішив вжити дійсні заходи. До міста також будуть відправлені представники федеральних відомств для підтримки. Трамп також заявив, що після подібної операції у Вашингтоні злочинність значно знизилася. Президент висловив намір розширити подібні дії на інші міста, починаючи з Чикаго. Деякі політичні лідери висловили свою критику стосовно цих дій, вважаючи, що таке втручання не є необхідним. Національна гвардія раніше була в Мемфісі у 1968 та 1978 роках у зв’язку зі складними подіями в місті.
-
Хорватія не відправлятиме війська в Україну
Хорватія не планує відправлення свої військових в Україну в межах потенційних гарантій безпеки. Про це заявив міністр оборони Хорватії Іван Анушич на пресконференції у Загребі зі словенським міністром оборони Борутом Сайовичем, передає HRT.
“Останніми днями події розвиваються дуже швидко, і в деяких рішеннях, ухвалених певними країнами-членами НАТО та “коаліцією рішучих”, згадується можливість відправки цих солдатів. Хорватія не бере в цьому участі”, – зазначив він.
Глава хорватського Міноборони сказав, що Хорватія продовжуватиме допомагати Україні “у всьому, у чому ми допомагали досі – політична підтримка, допомога з обладнанням, зброєю та фінансова допомога, все, що потрібно”.
Міністр оборони Словенії Борут Сайович сказав, що його країна надішле своїх солдатів в Україну тільки у межах потенційної місії ООН – для якої потрібне схвалення Ради безпеки, органу, де Росія і Китай мають право вето. -
Як рішення “коаліції охочих” роздратувало Путіна
Президент Росії Володимир Путін заявив у п’ятницю, 5 вересня, що будь-які західні війська, розгорнуті в Україні, “будуть законними цілями” для атаки Москви. Так він пригрозив союзникам Києва, які обговорюють заходи щодо гарантій безпеки. “Законні цілі для знищення” Зазначимо, що заява Путіна прозвучала наступного дня після того, як президент Франції Еммануель Макрон заявив, що 26 країн зобов’язалися надати Україні післявоєнні гарантії безпеки, включаючи міжнародні сили на суші, морі та в повітрі.
Росія давно стверджує, що однією з причин початку війни проти України було бажання перешкодити прийняттю Києва до складу НАТО та розміщенню військ Альянсу в Україні.
“Тому, якщо якісь війська там з’являться, особливо зараз, під час військових операцій, ми виходимо з того, що це будуть законні цілі для знищення”, – сказав Путін на економічному форумі у Владивостоці.
“І якщо будуть прийняті рішення, які ведуть до миру, до довгострокового миру, то я просто не бачу сенсу в їхній присутності на території України, крапка”, – додав він. Під загрозою війська США? Коментарі Путіна підкреслили ультиматум Москви щодо форми майбутніх гарантій безпеки для України за будь-якою угодою. -
Коаліція охочих: Німеччина зробила заяву про армію
Уряд Німеччини за результатами зустрічі Коаліції охочих, що відбулася 4 вересня в Парижі, оприлюднив підсумкову заяву, в якій окреслив готовність до посилення підтримки України. Зокрема, йдеться про розширення фінансування, постачання озброєння та програму навчання військових Збройних сил України.
У заяві підкреслюється, що Німеччина зосереджується на практичній підтримці української армії. Водночас питання розміщення німецьких миротворчих сил в Україні лишається відкритим. Відповідне рішення буде прийняте “у належний час” після уточнення умов і рамок такого втручання.
У документі зазначено, що ключові чинники для рішення включатимуть масштаби та характер участі США, а також результати переговорного процесу щодо стабілізації ситуації. Остаточне слово щодо національного військового мандату належатиме Бундестагу.
“Це вплине, серед іншого, на тип і масштаб будь-якої участі США та результат переговорного процесу. Бундестаг вирішить питання національного мандату”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, у заяві йдеться про готовність європейських країн внести суттєвий вклад у гарантування безпеки України після досягнення дипломатичних домовленостей. Німеччина відіграватиме важливу роль у цьому процесі.
Також наголошено, що разом із партнерами по коаліції Німеччина продовжуватиме всіляко підтримувати Україну.
Нагадаємо: Італія, Польща та Румунія заявили, що не будуть направляти свої війська до України, навіть у рамках потенційних гарантій безпеки після ймовірного припинення бойових дій. Ці позиції були озвучені під час міжнародних консультацій Коаліції бажаючих.
Раніше президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.