Президент Володимир Зеленський призначив Євгенія Хмару на посаду начальника Центру спеціальних операцій А Служби безпеки України. Відповідний указ №657/2025 оприлюднений на сайті глави держави в понеділок, 25 серпня.
“Призначити Хмару Євгенія Леонідовича начальником Центру спеціальних операцій А Служби безпеки України”, – йдеться в документі.
Водночас указом №656/2025 президент звільнив Хмару з посади начальника Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБУ.
За відкритими даними, про Євгенія Хмару відомо небагато. Так, у березні 2019 року колишній президент Петро Порошенко нагородив його орденом Данила Галицького за особисті заслуги у зміцненні національної безпеки, мужність, високий професіоналізм та зразкове виконання службового обов’язку.
Позначка: Війна
-
Призначено нового голову центру спецоперацій А СБУ
-
ЄС може бути кращою гарантією безпеки для України, ніж НАТО
Членство України в ЄС може забезпечити країні кращий захист, ніж НАТО завдяки зобов’язанню про взаємну оборону, викладеному в статті 42.7 Договору про ЄС. Водночас вступ України до ЄС може зайняти багато років через спротив Угорщини. ЄС може дати більше гарантій У Bloombergвважають, що ЄС може бутигарною гарантією безпеки для України. Крім економічних переваг членство в ЄС має і безпекову вигоду, оскільки ця організація передбачає і взаємну оборону. Зокрема, членство України в ЄС може забезпечити захист завдяки зобов’язанню про взаємну оборону, викладеному в статті 42.7 Договору про ЄС.
Видання написало, що хоч членство в ЄС не є оперативним варіантом, проте потенційно це може забезпечити Україні безпеку від російської агресії.
Bloombergнавіть припускає, що це кращий варіант, ніж членство у НАТО, оскільки його статут зобов’язує своїх членів вжити для допомоги союзнику тих дій, які “вважають необхідними”. Угода ж про ЄС зобов’язує членів задіяти “усі можливі засоби”. “Пункт про взаємну оборону, викладений у статті 42.7 Договору про ЄС, детально визначає, що якщо держава-член стає жертвою збройної агресії, інші країни ЄС зобов’язані допомагати їй усіма можливими засобами”, – ідеться у статті. Водночас пункт про взаємну оборону ЄС досі ніколи не був перевірений в умовах військового нападу з боку іншої держави.
Втім, відомо, що у 2015 р. Франція його використала після терористичних атак у Парижі.
Тож членство України в ЄС могло б стати важливим елементом повоєнних гарантій для Києва, оскільки хоч це й економічний блок, проте він має більш суворі формальні зобов’язання в обороні, ніж НАТО. Вступ до ЄС може зайняти багато років Водночас вступ до ЄС може тривати ще не один рік. Не в останню чергу через спротив друзів Росії всередині ЄС, серед яких, зокрема, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Він постійно встромляє палки в колеса євроінтеграційним процесам України.
Нещодавно Орбан прямо заявив, що не треба пов’язувати безпеку України з вступом до ЄС. “Членство України в ЄС не надає жодних гарантій безпеки. Тому пов’язувати членство з гарантіями безпеки є непотрібним і небезпечним”, – сказав Орбан. На його думку, це принесе війну до ЄС, а Будапешт хоче залишитися в стороні від цього.
Аби не допустити Україну до ЄС, Орбан навіть ініціював національні консультації (опитування) серед угорських громадян щодо підтримки чи не схвалення євроінтеграції України. Він використав цей політичний крок, аби легітимізувати вето.
Зараз ЄС продовжує працювати над відкриттям усіх шести кластерів у 2025 р. або 2026 р., але визнає труднощі через опір Угорщини.
У червні 2025 р. 26 країн-членів (формат “ЄС мінус Орбан”) публічно підтвердили, що Україна виконала умови для відкриття першого кластера. Проте офіційне відкриття було заблоковано через відсутність згоди Угорщини, що Орбан використовує як політичну платформу. Ми зупинили вступ України до ЄС, – хизувався лідер Угорщини. “Критичний перший кластер, що охоплює демократичні інституції, верховенство права, права людини, безпеку, судову систему та державні закупівлі, є передумовою для подальших переговорів. Відкриття цього кластера вимагає одностайності всіх 27 держав-членів ЄС”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Кажуть, що Орбан не змінив думку, щодо цього питання навіть після того, як йому на прохання європейських лідерів зателефонував президент США Дональд Трамп. Він закликав не блокувати переговори про вступ України в ЄС.
На жаль про те, що вступ України до ЄС може бути не швидким каже й канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Зокрема, він заявив, що Україна навряд чи стане членом ЄС до 2034 р. За словами Мерца, малоймовірно те, що приєднання України до ЄС відбудеться в момент, який вплине на середньострокові фінансові плани блоку, розраховані до 2034 р. “Для нас абсолютним пріоритетом є, перш за все, зробити все можливе, щоб покласти край цій війні. Тоді ми поговоримо про відновлення України… Але на це піде кілька років… Ймовірно, це навіть не вплине на поточні середньострокові фінансові перспективи ЄС”, -сказав канцлер Німеччини. Орбан лише камінь спотикання Українська влада вважає, що Орбан – це лише затримка на шляху до ЄС, а не перешкода. Зокрема, Ольга Стефанішина під час перебування на посаді віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, називала дії Орбана невеликим каменем спотикання, який не завадить відкриттю всіх кластерів у 2025 р.
За словами віцепрем’єра-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, на сьогодні є план завершити все наступного року. Україна до кінця вересня планує провести заплановані скринінгові сесії щодо п’ятого кластера. Вже все підготовлено, всі презентації, всі репетиції проведені. Нещодавно Україна направила Європейській комісії проєкт переговорної позиції ще й по третьому кластеру. “І також ми очікуємо, в принципі, у вересні-жовтні отримати звіт Європейської комісії й затвердити наші переговорні позиції. Тому така механіка підготовки, вона триває. В нас повністю готові кілька кластерів для відкриття. І перший, і другий, і шостий. Перший є найважливішим”, – наголосив він. Качка пояснив, що документація готова як з боку України, так і з боку Європейської комісії. Водночас остаточне відкриття переговорів залежатиме від голосування усіх 27 держав-членів ЄС.
За словами Качки, ми точно знаємо, що ми можемо отримати, маємо підтримку, зараз активно працюємо з 27 державами-членами. І сподіваюсь, що, власне, фаза переговорів глобальних щодо перемир’я в Україні й взагалі геополітична побудова світу вона теж вплине на те, щоб ми отримали одностайність і відкрили ці переговори. Це зараз більше питання політичне, ніж питання організаційне. Як обійти перешкоду? Процес вступу до ЄС вимагає одноголосного схвалення від усіх 27 країн-членів на кількох ключових етапах, що надає Угорщині право вето. Наразі не існує простого механізму для його обходу. Водночас попри відсутність прямого способу обійти вето, існують потенційні стратегії, які можуть бути використані. По-перше, мова йде про дипломатичні переговори. Це найбільш очевидний шлях. Інші країни-члени ЄС та міжнародні партнери можуть чинити тиск на Угорщину, щоб переконати її змінити свою позицію.
По-друге, можливий політичний тиск: ЄС може розглядати можливість активувати статтю 7 Договору про ЄС. Це процедура, яка застосовується до країн-членів, що порушують фундаментальні цінності ЄС. Вона може призвести до призупинення їхніх прав на голосування. Однак для цього також потрібна одностайність (за винятком країни, що розглядається), що робить цей варіант важким для реалізації хоча б тому, що в Орбана є політичний друг у вигляді прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо.
По-третє, реформи голосування: деякі країни, такі як Німеччина, пропонують реформувати правила голосування в ЄС, щоб дозволити приймати рішення кваліфікованою більшістю, а не одностайно. Однак зміна цього правила потребує одностайного схвалення всіх країн-членів, що створює замкнене коло.
Тож поки що позиція Угорщини, як і її прем’єр-міністра, залишається незмінною.
Вікторія Хаджирадєва -
Росіяни поширили фейк про “вбивство” жінки й дитини військовими ЗСУ – ЦПД
Кремлівські медіа поширюють дезінформацію про те, що воїни Збройних сил України у прифронтовому Покровську Донецької області начебто “вбили жінку і дитину заради автомобіля”. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України.
В “новині про звірства українських військових” немає жодних підтверджень: ані фото чи відео з місця події, ані свідчень незалежних очевидців, ані даних від українських чи міжнародних джерел.
Єдиним “доказом” є слова чоловіка, який представився місцевим жителем, процитовані російським державним інформагентством.
Сюжет побудований за типовим для пропаганди сценарієм: вкрай жорстокий, скандальний опис “злочину” без перевірених фактів.
Такі “качки” мають на меті дискредитувати українську армію та відвернути увагу від воєнних злочинів, які систематично чинить Росія у зоні проведення бойових дій.
Ворог також намагається залякати населення прифронтових районів та нав’язати думку про російську окупацію як “порятунок”.
ЦПД вже неодноразово спростовував подібні заяви російських пропагандистів про нібито “звірства” ЗСУ на Донбасі, які виявилися фейками. -
Китай відповів щодо миротворців в Україні
Представник МЗС КНР Го Цзякунь спростував інформацію ЗМІ про нібито готовність Китаю до участі в можливому міжнародному миротворчому контингенті в Україні. Про це повідомила газета Global Times у понеділок, 25 серпня.
“У відповідь на прохання прокоментувати повідомлення німецької газети Die Welt про те, що дипломатичні представники ЄС повідомляли про висловлення КНР готовності брати участь у можливих “міжнародних миротворчих силах” в Україні, речник МЗС КНР Го Цзякунь сказав у понеділок, що такі повідомлення не відповідають дійсності, а позиція Китаю щодо “української кризи” послідовна та прозора”, – йдеться в повідомленні.
Раніше видання Die Welt із посиланням на джерела в ЄС писало про готовність Китаю взяти участь у розгортанні миротворчих сил в Україні, “якщо миротворчі сили будуть розгорнуті на основі мандата ООН”. Така позиція Пекіна викликала неоднозначну реакцію в Брюсселі. -
Ситуація під Лиманом ускладнилася – ЗСУ
Станом на 25 серпня ситуація на фронті біля міста Лиман на Донеччині ускладнилася. Про це повідомила пресслужба 63-ї окремої механізованої бригади (ОМБр) у понеділок.
“Ситуація на ділянці Лиманського напрямку, яку тримає 63 бригада, складна. Ворог продовжує лізти неймовірною кількістю піхоти і, на жаль, має просування”, – мовиться у повідомленні.
Втім, додали у бригаді, росіяни не можуть закріпитися на пощиціях.
“Бо наші бійці продовжують виконувати головне завдання – валити цю мразоту пачками. Свіжа порція від наших пілотів ББС – 17 окупантів, які не дочекались підмоги або взагалі не дійшли до позицій”, – зазначили оборонці.
У ранкову зведенні Генштаб повідомив, що на Лиманському напрямку ворог атакував двадцять разів. Намагався прорвати оборону поблизу населених пунктів Новий Мир, Греківка, Торське, Іванівка, Рідкодуб, Карпівка та в бік населених пунктів Середнє, Дронівка, Шандриголове, Серебрянка. Тоді як загалом протягом минулої доби в неділю на фронті було зафіксовано 159 бойових зіткнень.
Як ми вже писали, президент Володимир Зеленський заявив про певні успіхи ЗСУ на Покровському напрямку. За його словами, сили оборони активно тиснуть і не дають росіянам закріпитись.
Додамо, що 14 серпня у Генштабі заявили, що ситуація на Добропільському напрямку стабілізується. Наші військові вжили всіх необхідних заходів, щоб виявити та знищити групи росіян.
Росія зібрала під Покровськом цілу орду – ЗСУ -
Готувала нові удари: у Чернігові затримали агентку ФСБ
У Чернігові затримали агентку ФСБ, котра передавала ворогу дані для нових повітряних атак по північних регіонах України. Жінка встановила камеру біля військкомату, щоб коригувати удари росіян. Про це інформує пресслужба СБУ у понеділок, 25 серпня.
Під час затримання жінка намагалася видалити листування зі своїм куратором та розбити смартфон, щоб позбутися речових доказів.
Фігуранткою виявилася 39-річна місцева жителька, котру після вербування “відрядили” на Київщину, де вона намагалася виявити і передати ворогу геолокації аеродромів з бойовими гелікоптерами.
Як встановило розслідування, фігурантка отримала від ФСБ “маршрутний лист” із орієнтовними адресами можливого базування військових об’єктів, біля яких вона мала провести дорозвідку. Втім, зауважили у пресслужбі, у списку не було жодних актуальних координат Сил оборони України.
Після того як фігурантка не виявила оборонних об’єктів за координатами куратора, вона повернулася до Чернігова для коригування повітряних атак росіян по місцевих військкоматах.
За інструкцією російської спецслужби вона орендувала квартиру у 9-поверховому будинку біля ТЦК. На підвіконні помешкання жінка встановила телефонну камеру з віддаленим доступом для фсб. Так росіяни сподівалися відстежити час, коли на об’єкті найбільше зосереджено військовозобов’язаних, щоб вдарити по них.
Фігурантку затримали в її конспіративній квартирі. Їй вже повідомили про підозру у держзраді за ч. 2. ст. 111 Кримінального кодексу України.
Нині зловмисниця перебуває під вартою без права внесення застави, їй загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. -
Атака “шахедів” на Сумщину: є загиблий і поранені
У результаті атак російських ударних дронів у Сумській області одна людина загинула і ще дев’ять отримали поранення. Про це повідомило МВС у понеділок, 25 серпня.
Вказано, що обстріли не припинялись майже всю добу та продовжились на ранок.
“Через влучання у Новослобідській громаді загинула одна людина, ще двоє – поранені. У Сумській громаді внаслідок обстрілів постраждало семеро людей”, – йдеться у повідомленні.
Зафіксовано пошкодження об’єктів цивільної та критичної інфраструктури, зокрема багатоквартирний будинок, десятки приватних домоволодінь, транспортні засоби.
Дивіться фото: Атака “шахедів” на Сумщину: є загиблий і поранені
Тим часом в.о.голови Сумської міськради Артем Кобзар повідомив, що внаслідок нічної атаки по громаді знищена майже ціла вулиця.
“З міркувань безпеки це відео не публікував вночі. Так виглядає атака по Піщанському старостату – вулиця майже повністю знищена. На жаль, постраждали п’ятеро людей”, – розповів він. -
Українці накопичили до двох мільйонів боргів за штрафи ПДР – Опендатабот
Практично два мільйони боргових проваджень пов’язані з несплаченими штрафами за порушення правил дорожнього руху. З початку року Єдиний реєстр боржників поповнився ще на 375 810 нових записів через прострочені штрафи. Про це свідчать дані моніторингового сервісу Опендатабот.
Експерти все ж зазначають: тенденція трохи сповільнилася у порівнянні з попередніми роками, особливо на тлі воєнних викликів.
“Це менше, ніж торік, але все ще на третину більше, ніж у 2023. У порівнянні до періоду до початку повномасштабної війни боргів та порушень побільшало найбільш істотно, аж у 2,5 раза”, – мовиться в повідомленні.
Найбільша частка боржників – чоловіки віком 25-45 років – 41% усіх проваджень. Водночас зростає й частка жінок, які ігнорують оплату штрафів: якщо у 2021 році їх було лише 8%, то тепер – уже 21%.
За регіонами лідирує Київ із 43 654 провадженнями (12%), Дніпропетровська область – 36 879 проваджень (10%) та Одеська область – 29 502 провадження (8%).
Фахівці наголошують: борги за штрафи можуть обернутися серйозними проблемами: від обмежень у виїзді за кордон до примусового стягнення.
У разі, коли штраф не сплачено за 15 днів, то його розмір зростає вдвоє.
Як ми вже писали, загальна сума державного та гарантованого державою боргу України станом на кінець червня сягнула 184,84 млрд доларів, збільшившись за місяць на 3,88 млрд доларів.
В Україні борги із зарплати за рік зросли на 11% -
На Черкащині загинув мобілізований під час відправки до навчального центру
У місті Сміла мобілізований Євген Кушнір загинув після того, як вистрибнув з автомобіля, що рухався до навчального центру. Про це повідомив Черкаський обласний ТЦК у Фейсбук в понеділок, 25 серпня. “Під час руху автомобіля по місту Сміла, військовозобов’язаний – солдат запасу Кушнір Євген Михайлович, перескочивши через ряд сидінь автомобіля, самовільно відчинив бокові двері та на ходу вискочив на проїжджу частину дороги, внаслідок чого отримав множинні травми”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що військовослужбовці ТЦК та СП “негайно зупинили транспортний засіб, надали громадянину первинну медичну допомогу і викликали карету швидкої”. Одночасно прибув наряд поліції. Постраждалого доставили до медичного закладу.
“На жаль, 24 серпня від отриманих травм Євген Кушнір помер. Приносимо щирі співчуття родині загиблого”, – додали в ТЦК і запевнили, що сприяють проведенню слідства, яке розпочала поліція.
Раніше у Черкасах чоловік вистрибнув з вікна медичного закладу під час проходження ВЛК. Медики надали чоловіку медичну допомогу.
А в Києві мобілізований порізав собі руки та шию на збірному пункті. За даними ТЦК, наразі життю та здоров’ю громадянина нічого не загрожує. -
Україна і Литва спільно вироблятимуть далекобійні дрони
Україна і Литва спільно виготовлятимуть оборонну продукцію для зміцнення безпеки обох країн. Особлива увага приділятиметься створенню далекобійних безпілотників, повідомив міністр оборони Денис Шмигаль у понеділок, 25 ссерпня.
Відповідний лист про наміри був підписаний у Києві разом із міністром національної оборони Литви Довілє Шакалєне.
За словами Шмигаля, документ відкриває можливості для запуску спільних підприємств, розбудови українських компаній у Литві та обміну технологіями.
“Зосередилися на залученні додаткового фінансування для закупівлі озброєння та розвитку української промисловості”, – зазначив він.
Напередодні стало відомо, що Україна та Данія запускають спільний проєкт у межах ініціативи Build with Ukraine, котрий дозволить масштабувати виробництво українського озброєння.
Також повідомлялося, що Україна і Швеція домовились про спільне виробництво оборонної продукції на території обох країн.