Позначка: Війна

Проєкт державного бюджету України на 2026 р. буде сформовано на основі альтернативного макросценарію, що передбачає продовження війни весь подальший рік. Своєю чергою Верховна Рада ухвалила законопроєкт, яким внесено зміни до державного бюджету на 40 млрд грн. До бюджету-2026 закладуть продовження війни “Наш базовий макроекономічний сценарій передбачає завершення війни у 2025 р. Альтернативний сценарій – продовження війни у 2026 р. На сьогоднішній момент ми маємо бути прагматичними. І тому на весь 26-ий рік ми плануємо продовження бойових дій”, – повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко. Відповідно, бюджет передбачає потребу у зовнішньому фінансуванні, яка становить 45 млрд дол., наголосив міністр. Ці кошти мають піти не лише на покриття дефіциту, а й на погашення боргів.
Він зауважив, що наразі ця потреба повністю не покрита, однак уже ведуться перемовини з ключовими партнерами – країнами G7 та ЄС. “Я думаю, що разом із нашими ключовими стейкхолдерами ми вийдемо на прийнятний варіант, яким чином ці потреби закривати”, – запевнив міністр. Щодо фіскальної політики, Марченко наголосив, що першочерговим завданням є забезпечення збереження частки доходів бюджету у ВВП.
За його словами, ключове завдання – зберегти частку доходів у ВВП. Ми очікуємо, що цього можна досягти завдяки заходам з детінізації економіки та перезавантаженню фіскальних органів. Саме на цьому робимо акцент у переговорах з командою МВФ, – додав міністр. Якими є зміни до бюджету 2025? Також відомо, що Верховна Рада в другому читанні та в цілому ухвалила законопроєкт № 13439-3, яким внесено зміни до державного бюджету на 40 млрд грн. За закон проголосували 229 депутатів “229 голосів “за” – це впевнена підтримка рішень, які одночасно зміцнюють безпеку країни та адресно допомагають громадянам”, – вважає Роксолана Підласа, голова Комітету з питань бюджету. За її словами зміни стосуються переважно невійськових витрат.
Серед основних статей документа, які пропонується збільшити видатки: 25,5 млрд грн – поповнення резервного фонду держбюджету, з них 8 млрд грн можуть бути спрямувати “Укрзалізниці”; 4,3 млрд грн для Мінцифри (1,4 млрд грн підуть на закупівлю спеціальної техніки, дронів та обладнання, а ще 2,8 млрд – на гранти на розвиток виробництва у сфері defense tech); 4,6 млрд грн – харчування учнів початкових класів в усіх областях та 5-11 класів на прифронтових територіях; 3,2 млрд грн – закупівля лікарських засобів для лікування коштом держави пацієнтів з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією тощо; 1,5 млрд грн – субвенція місцевим бюджетам для розбудови мережі військових ліцеїв, які забезпечують патріотичне виховання дітей; 1,2 млрд грн – підтримка ветеранів війни і їхніх родин (виплата грошової допомоги та компенсації за страховими полісами.
Підласа наголосила, що окремо нардепи передбачили рішення для підтримки ВПО. Зокрема, 1 млрд грн перерозподілили на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для проживання таких людей.
Також Рада передбачила можливість використання органами місцевого самоврядування вільних залишків коштів на рахунках для купівлі житла або надання кредитів на житло для ВПО. “Ці витрати збалансували шляхом скорочення інших невійськових видатків на 36,7 млрд грн, а також переспрямування частини податку на прибуток банків з бюджету Києва до загального фонду державного бюджету, а саме 8 млрд грн”, – пояснила Підласа. Гроші на оборону До кінця липня 45% спеціального фонду йшло на спецтехніку для Держспецзв’язку, ще 45% – на розвиток оборонної промисловості через Мінстратегпром, а 10% – на потреби військових частин. З серпня пропорція змінилася – 15% отримує Міноборони на техніку, 45% залишилось Мінстратегпрому, 30% – Держспецзв’язку, 10% – військовим, причому всі витрати узгоджуються з комітетом ВР з нацбезпеки, а Мінфін може коригувати розподіл залежно від реальних надходжень.
Також відомо, що 2 млрд грн виділяється на розмінування земельсільгосппризначення. 706 млн грн залишків 2024 р. підуть на ремонт доріг у Харківській, Полтавській та Сумській областях (з акцентом на оборонні потреби). Відзначимо, що до воєнного стану спецфонд фінансував освіту, медицину, культуру. Тепер же таких витрат не передбачено. Незадоволені змінами Вже лунає критика щодо змін до Бюджету-2025.
Бюджет Києва втратить свою частку від податку на прибуток у другому півріччі 2025 р., що становить приблизно 8 млрд грн.
Усі ці кошти централізовано підуть до держбюджету – перш за все на фінансування оборонних програм та покриття зростаючих потреб сектору безпеки. Таким чином, уряд фактично перерозподіляє ресурс від Києва на користь центральних потреб оборони, аргументуючи це воєнними викликами. Це рішення може стати болючим для столиці, адже зменшуються її можливості фінансувати інфраструктурні й соціальні проєкти.
На це вже відреагував мер Києва Віталій Кличко, він описав негативні наслідки для столиці та закликав президента не підписувати документ.
За його словми, ці життєво важливі кошти були закладені в бюджеті столиці, зокрема, на виплати вчителям і медикам; на ремонти шкіл, садочків і лікарень; на забезпечення найнижчої в країні ціни на проїзд у комунальному транспорті, а також на підтримку Збройних Сил, реабілітацію військовослужбовців, виплати ветеранам і членам їх родин.
Водночас уряд вважає, що в умовах війни пріоритет – це оборона, армія та критична інфраструктура.
Своєю чергою Ярослав Железняк, нардеп від фракції “Голос”, коментуючи законопроєкт №13439-3, сказав, що документ не відповідає своїй назві. “Для розуміння, із законопроєкту з назвою “щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань” він перетворився на збільшення зарплат, кешбеку та невійськових видатків. Відверто, там є речі розумні, а є просто абсолютно неприйнятні позиції”, – зазначив Железняк. За його словами, з анонсованого скорочення видатків через обʼєднання міністерств та аудит видатків – “нуль скорочень”. Єдине, що вдалося, це збити велику частину правок про збільшення зарплат і непрофільних видатків, – додав Железняк.
Також лунає критика щодо зростання дефіциту бюджету. Якщо на початку року планувалося, що доходи цьогорічного бюджету складуть 2,327 трлн грн, то тепер уряд підняв планку до 2,483 трлн. Видатки ж, відповідно, збільшуються ще більше – з 3,929 трлн до 4,338 трлн. Це означає, що дефіцит бюджету лише зросте. Іншими словами, майже кожна друга гривня, яку держава витрачатиме у 2025 р, буде позиченою.
Зростає і граничний рівень державного боргу – з 8,21 трлн до 8,40 трлн грн. Причому уряд перевищує цей ліміт, коли йдеться про міжнародні кредити від ЄС чи партнерів, сподіваючись, що в майбутньому вони можуть бути погашені не з кишені платників податків, а коштом заморожених російських активів.
Вікторія Хаджирадєва