Затяжна політична криза Експерти зауважують, що в основі нинішнього шторму лежить авантюрне рішення Еммануеля Макрона призначити дострокові вибори у червні 2024 року. Після переобрання у 2022 році президент уже не мав абсолютної більшості, і він спробував повернути собі вплив у Національній Асамблеї. Проте ця спроба виявилася очевидно провальною, оскільки він пішов на ризик тоді, коли його головний опонент, ультраправе “Національне об’єднання”, перебувало на піку підтримки та здобуло переконливу перемогу на європейських виборах.
Тому після розпуску парламенту та дострокових виборів політичний ландшафт Франції кардинально змінився. Центристська коаліція Макрона не змогла отримати більшість, тоді як ультраправе “Національне об’єднання” та лівий блок “Новий народний фронт” значно зміцнили свої позиції.
Це створило ситуацію “підвішеного парламенту”, де жодна політична сила не мала достатньої підтримки для формування уряду самостійно. Президент Еммануель Макрон, втративши абсолютну більшість у парламенті, був змушений піти на складні компроміси, щоб забезпечити стабільність уряду.
В умовах політичного тупика Макрон вирішив призначити прем’єр-міністром Франсуа Байру, який був його давнім соратником і лідером центристської партії “Демократичний рух” (MoDem). Тобто виникнення уряду Байру було прямим наслідком глибокої політичної кризи, яка охопила країну після дострокових виборів 2024-го.
Проте, цей крок не приніс бажаної стабільності. 8 вересня 2025 року парламент Франції виніс уряду Байру вотум недовіри. Основною причиною падіння Байру став його план щодо різкого скорочення державних витрат (на 43,8 млрд євро), спрямований на зменшення бюджетного дефіциту.
Як зауважує журналіст Гаррісон Стетлер у статті для The New York Times, запропонований Байру бюджет на 2026 рік передбачав мільярдні скорочення, в основному за рахунок робітничого й середнього класу. План включав замороження соціальних виплат, скорочення державних службовців і навіть скасування двох святкових днів. Кінцевою метою було зниження дефіциту до рівня нижче 3% ВВП, як того вимагає ЄС, до 2029 року.
Але цей план не знайшов підтримки ні серед лівої, ні серед правої опозиції, що призвело до поразки під час голосування про довіру уряду. Сетлер зазначає, що цього сценарію можна було легко уникнути. Альтернативним рішенням могло стати запровадження податку на надбагатих, яке раніше підтримала нижня палата парламенту, але уряд від цієї ідеї відмовився.
Тому вже 9 вересня 2025 року Байру подав у відставку. Макрон призначив новим прем’єр-міністром Франції Себастьяна Лекорню.
Відставка Байру поглибила політичну кризу у Франції. Це вже п’ятий прем’єр-міністр, який змінився за менш ніж два роки. Причиною нестабільності є відсутність у Макрона більшості в парламенті, що робить ухвалення будь-яких важливих рішень надзвичайно складним. Що буде далі Для аналітиків падіння уряду Байру не стало новиною – його прогнозували давно. Причому сам прем’єр по суті ініціював власну відставку. 25 серпня Франсуа Байру оголосив, що через два тижні винесе на розгляд парламенту питання про вотум довіри уряду. Це рішення багато аналітиків назвали “прем’єрським самогубством”. “Рішення Байру стало справжнім подарунком для партії Марін Ле Пен “Національне об’єднання” – там заявляють, що розраховують на дострокові парламентські вибори, на яких мають реальні шанси отримати більшість”,- писали аналітики видання Європейська правда. Експосол України у Франції Олег Шамшур теж зазначає: відставка Байру не стала несподіванкою. За словами експосла в коментарі ZN.UA, вона є прямим наслідком помилкового рішення Макрона розпустити Національну асамблею.
На думку Шамшура, ці події, разом із втратою президентом підтримки в парламенті, свідчать про глибоку політичну кризу у Франції. Вона пов’язана з тим, що інституції П’ятої республіки погано функціонують у сучасних реаліях. Це також відображає фрагментацію та поляризацію французького суспільства, що призводить до посилення позицій як правих, так і лівих екстремальних сил. Анонсовані на 10 вересня масові демонстрації “Заблокуймо все” свідчать про поширення протестних настроїв.
Окрім політичної нестабільності, Франція, як і інші європейські країни, переживає кризу моделі “суспільства загального добробуту”. Фінансова ситуація в країні критична, але французи не готові до скорочення соціальних видатків, що ще більше посилює нестабільність, зазначає Шамшур.
І кінця кризі не видно. “Якщо він (Макрон – ред.) висуне премʼєра, який не користуватиметься підтримкою Національної асамблеї, то це буде прем’єр на кілька місяців”,- переконаний Шамшур. Політолог Володимир Фесенко теж підкреслює, що відставка уряду Франції посилює політичну нестабільність у країні та послаблює позиції Макрона. Проблема є наслідком помилкового рішення французького президента від 2024 року, коли він призначив дострокові парламентські вибори, переконаний експерт. “Це була авантюра, за яку Макрон розплачується досі”,– зазначив політолог в ефірі 24 каналу. Попри те, що Макрон має право призначити нового прем’єра без згоди Національних зборів, йому потрібна більшість для ухвалення бюджету та інших важливих рішень. Наразі такої більшості немає: парламент розділений на лівих і правих, які об’єднані своєю опозицією до чинного президента.
Фесенко вважає, що дострокові парламентські вибори можуть посилити проблеми Макрона, оскільки існує ризик перемоги партії Марін Ле Пен. Вона відома своїми проросійськими поглядами, зокрема, визнанням окупації Криму. Тому Макрон намагатиметься знайти компроміси та побудувати “хитку конструкцію”, щоб уникнути виборів. Що буде з Україною На думку Фесенка, ця криза вплине на Україну опосередковано. Попри прогнозовану кризу, підтримка нашої держави з боку Франції збережеться. Однак, можуть виникнути певні бюджетні проблеми. Фесенко нагадав, що не тільки Макрон є лідером “коаліції охочих”, а європейська солідарність щодо підтримки України нікуди не зникне.
А от Шамшур в цьому не впевнений. Дипломат зазначив, що підтримка України може ослабнути. Макрон, який виступає лідером мобілізації європейської допомоги Києву, зараз має ослаблені позиції всередині країни. Крім того, до формування уряду французькі міністерства працюватимуть в мінімальному обсязі. А складна соціально-політична ситуація та плачевний стан фінансів відволікатимуть увагу уряду, що неминуче позначиться на масштабах і формах підтримки України.
Крім того, пересічні французи не готові платити з власної кишені за проблеми з бюджетом та необхідністю мілітаризації. Населення Франції завжди агресивно відстоює свої права рано виходити на пенсію, працювати менше та отримувати високі соціальні виплати.
Газета The Washington Post вважає, що небажання французів пожертвувати навіть двома вихідними днями для військових потреб свідчить про їхню неготовність стати на “військові рейки”. Це є поганою новиною для України, яка потребує допомоги, а також для самої Франції, адже, за словами видання, “цій країні ніколи не було добре після того, як вона провалювала належну підготовку до війни”.
Валерія Шипуля
Позначка: Війна
-
Політична криза у Франції: що це означає для України
-
У Москві заявили, що “не планували” бити по Польщі
Країна-агресор Росія начебто “не планувала” атакувати цілі на території Польщі у ніч на середу, 10 вересня. Про це повідомило міноборони РФ у Телеграм.
Там визнали, що завдали ударів по Україні в Івано-Франківській, Хмельницькій, Житомирській областях, а також у містах Вінниця та Львів. І, як четвертий рік поспіль не втомлюються заявляти в Москві, нібито “цілі удару досягнуто, усі призначені об’єкти вражено”.
Разом з тим “об’єкти для ураження на території Польщі не планувалися”.
“Максимальна дальність польоту застосовуваних в ударі російських БпЛА, які нібито перетнули кордон з Польщею, не перевищує 700 км (відомо, що дальність “шахедів” перевищує 1000 кілометрів – ред.). Тим не менш, ми готові на цю тему провести консультації з міністерством оборони Польщі”, – додали в російському міноброни.
Як відомо, вночі Росія запустила по Україні 415 дронів і 42 ракети. Приблизно два десятки “шахедів” порушили повітряний простір Польщі і були знищені авіацією та ППО.
Станом на зараз у Польщі знайшли сім дронів і уламки ракети “невідомого походження”, бо вона може виявитися засобом ППО. Судячи з оприлюднених фото, у Польщі збивали російські дрони-приманки Гербера. -
Рютте оцінив дії НАТО після атаки дронів на Польщу
Північноатлантична рада провела засідання на запит Польщі про консультації згідно зі статтею 4 Вашингтонського договору та висловила солідарність з Варшавою. Про це сказав генеральний секретар НАТО Марк Рютте на брифінгу у Брюсселі в середу, 10 вересня.
“Минулої ночі численні безпілотники з Росії порушили повітряний простір Польщі. Наші системи протиповітряної оборони були активовані та успішно забезпечили захист території НАТО, як їм і призначено”, – заявив він.
Рютте підтвердив, що було задіяно польські виищувачі F-16, нідерландські F-35, італійські AWACS і літаки-заправники НАТО. Німецькі комплекси Patriot були приведені у повну бойову готовність.
Генсек високо оцінив роботу пілотів та всіх, хто зробив внесок у “швидку та вмілу реакцію”.
“Альянс провів вранці у середу зустріч та обговорив ситуацію з порушенням російськими безпілотниками польського повітряного простору… Польща запросила консультації згідно зі статтею 4 Вашингтонського договору. Союзники висловили солідарність із Польщею та засудили безвідповідальну поведінку Росії”, – сказав Рютте.
При цьому він відмовився прямо заявити, чи було вторгнення у повітряний простір НАТО навмисним, зазначивши, що повна оцінка інциденту ще триває.
Водночас Рютте наголосив, що цей інцидент не є поодиноким випадком, і підтвердив, що Альянс активно працює над оборонними заходами на східному фланзі НАТО.
Він нагадав, що Росія веде військову агресію проти України, яка постійно спрямована проти мирного населення та цивільної інфраструктури.
“Союзники мають намір посилити свою підтримку України на фоні ескалації російської воєнної кампанії”, – запевнив генсек.
Як відомо, вночі Росія запустила по Україні 415 дронів і 42 ракети. Певна кількість “шахедів” порушила повітряний простір Польщі і була знищена авіацією та ППО.
Станом на зараз у Польщі знайшли сім дронів і уламки ракети “невідомого походження”, бо вона може виявитися засобом ППО. Судячи з оприлюднених фото, у Польщі збивали російські дрони-приманки Гербера. -
Атака дронів на Польщу: з’явилась реакція Кремля
Керівництво Росії не отримувало запитів від Польщі після нічної атаки безпілотників. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистам в середу, 10 вересня.
“Ні, наскільки мені відомо, ні”, – сказав він на брифінгу, відповідаючи на запитання, чи надходили запити щодо контактів від керівництва Польщі.
Коментувати сам інцидент з дронами Пєсков взагалі відмовився: “У цьому випадку ми не хотіли б ніяк коментувати, це не в нашій компетенції, це прерогатива міністерства оборони РФ”.
Також йому повідомили про різкі заяви на адресу Росії від керівництва ЄС та НАТО.
“Керівництво ЄС і НАТО щодня звинувачують Росію в провокації, найчастіше навіть не намагаючись подати хоч якусь аргументацію”, – цинічно відповів Пєсков.
У свою чергу тимчасово повірений у справах РФ в Польщі Адрій Ордаш був більш відвертий і прямо сказав, що заяви про причетність Росії до атаки дронів на Польщу нібито “безпідставні” та “бездоказові”.
“Звинувачення ми вважаємо безпідставними. Жодних доказів, що ці дрони мають російське походження, не надано”, – сказав він у коментарі для РІА Новості.
Ордаш запевнив, що Росія “абсолютно не зацікавлена у будь-якій ескалації з Польщею”. При цьому в Москві не розраховують на те, що “польська влада в їхньому антиросійському чаді почує” російську сторону, вважає він.
Як відомо, вночі Росія запустила по Україні 415 дронів і 42 ракети. Певна кількість “шахедів” порушила повітряний простір Польщі і була знищена авіацією та ППО.
Станом на зараз у Польщі знайшли сім дронів і уламки ракети “невідомого походження”, бо вона може виявитися засобом ППО. Судячи з оприлюднених фото, у Польщі збивали російські дрони-приманки Гербера. -
У Лозовій на Харківщині повністю відновили електропостачання
У Лозовій на Харківщині повністю відновили електропостачання після російських ударів по енергооб’єкту 4 вересня. Про це повідомила пресслужба АТ Харківобленерго.
Зазначається, що енергетики у стислі терміни заживили критичну інфраструктуру. Це дозволило забезпечити безперебійну роботу важливих для міста об’єктів.
Водночас в обленерго попереджають, що відбуватимуться тимчасові відключення електроенергії у зв’язку з необхідністю проведення аварійно-відновлювальних робіт та вдосконалення надійної схеми живлення міста Лозова. -
Орбан зробив заяву про атаку дронів Росії на Польщу
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що “інцидент” з російськими дронами у Польщі доводить, що “угорська політика закликів до миру у війні між Україною та Росією є правильною”. Про це політик написав у соцмережі Х у середу, 10 вересня.
Орбан заявив, що Угорщина висловлює повну солідарність з Польщею після нещодавнього “інциденту” з безпілотниками.
“Порушення територіальної цілісності Польщі є неприйнятним”, – наголосив він.
Проте Орбан додав, що ці події є свідченням необхідності досягти миру між Україною та Росією, до чого регулярно закликає Угорщина.
“Цей інцидент доводить, що наша політика закликати до миру у війні між Росією та Україною є розумною та раціональною. Життя в тіні війни сповнене ризиків та небезпек. Настав час покласти цьому край”, – наголосив Орбан.
Політик додав, що з цією метою Угорщина підтримує зусилля президента США Дональда Трампа, спрямовані на досягнення миру.
-
У Польщі знайшли сім дронів і рештки ракети
У Польщі наразі виявили сім безпілотників, які порушили повітряний простір країни зранку, а також уламки ракети. Про це сказала речниця МВС Польщі Кароліна Галецька на брифінгу, повідомляє The Guardian у середу, 10 вересня.
За її словами, наразі уламки ракети класифікують як “невідомого походження”, бо це може виявитися ракета ППО.
Галецька також розповіла, що п’ять дронів та уламки невідомого об’єкта були виявлені в різних місцях Люблінського воєводства, що межує з Білоруссю та Україною.
Ще два дрони були виявлені в центральній і північній частинах Польщі: один знайшли у полі в Мнішкові Лодзинського воєводства, приблизно за 250 км від білоруського кордону, другий – поблизу північного міста Ельблонг.
У свою чергу речник Оперативного командування Збройних сил Яцек Горишевський заявив, що кілька БпЛА, які були помічені вночі, схожі на російські безпілотники-приманки Гербера. Ця інформація ще перевіряється.
Тим часом у Польщі вже опублікували фото російського дрона Гербера, що упав на полі приблизно за 300 кілометрів від кордону з Україною.
Фото безпілотника було опубліковано на сторінці у Фейсбук Nocna Jazda Tomaszów Mazowiecki. Цей дрон було знайдено неподалік від Мнішкова біля населеного пункту Опочно в Лодзькому воєводстві.
“Я підтверджую, що дрон був знайдений. На місці вже працюють служби, тому я не можу надати більш детальну інформацію”, – повідомив RMF24 староста Опочненського району Марцін Барановський.
Дивіться фото: У Польщі знайшли сім дронів і рештки ракети -
Росіяни атакували дроном авто на Харківщині: п’ятеро постраждалих
Війська РФ вранці 10 вересня атакували дроном цивільний автомобіль у Куп’янському районі. Постраждали п’ятеро людей. Про це повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
“У Кіндрашівській громаді 5 людей постраждали внаслідок ворожого обстрілу. Подія сталася сьогодні близько 8.00 в с. Благодатівка”, – зазначив він.
За словами Синєгубова, постраждалих з опіками доправили до лікарні. -
Нідерландські винищувачі F-35 перехопили російські дрони над Польщею
Оперативне командування Збройних Сил Польщі офіційно підтвердило, що безпілотники, які залетіли на територію Польщі в ніч проти 10 вересня, збивались винищувачами F-35 Королівських повітряних сил Нідерландів. Про це йдеться в повідомленні командування у соцмережі Х.
“Дякуємо за підтримку Королівським повітряним силам Нідерландів, чиї винищувачі F-35 допомагали сьогодні вночі забезпечувати безпеку в польському небі”, – говориться у дописі.
Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс також підтвердив, що саме нідерландські винищувачі F-35 перехопили російські безпілотники над Польщею. “У рамках НАТО наші винищувачі F-35 роблять значний внесок у захист нашої колективної безпеки. Саме до цього ми готові. Так ми тримаємо на відстані ескалацію російської загроз”, – написав він в соцмерережі Х.
Нагадаємо, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що було зафіксовано 19 порушень польського повітряного простору, найімовірніше, чотири дрони збиті. Як відомо, вночі Росія запустила по Україні 415 дронів і 42 ракети. Певна кількість “шахедів” порушила повітряний простір Польщі і була знищена авіацією та ППО.
-
У Білорусі зробили заяву про російські дрони у Польщі
Білорусь стверджує, що сповіщала Польщу про пересування дронів у своєму повітряному просторі. Про це заявив перший заступник міністра оборони Білорусі Павло Муравейко, передає The Moscow Times у середу, 10 вересня.
“Частина безпілотників, що заблукали, була знищена силами протиповітряної оборони нашої країни над територією республіки”, – заявив він.
За словами Муравейка, у ніч проти 10 вересня сили Білорусі “обмінювалися інформацією про повітряну та радіолокаційну обстановку” з силами та засобами Польщі та Литви. “Це дозволило польській стороні оперативно відреагувати на дії безпілотників, піднявши у повітря свої чергові сили”, – заявив заступник міністра оборони Білорусі Муравейко. За його словами, “Білоруссю постійно відстежувалися російські та українські безпілотники, які втратили курс внаслідок впливу засобів радіоелектронної боротьби сторін”.