Позначка: Війна

Обіцяє – і затягує Протягом свого другого президентського терміну лідер Штатів Дональд Трамп демонструє обережний підхід до запровадження нових санкцій проти Росії. Хоча він заявляв, що готовий “зробити багато”, якщо мирна угода з Україною не буде досягнута, його адміністрація наразі не впровадила широких санкцій.
Трамп публічно заявляє, що відкладає нові санкції, оскільки чекає, чи буде укладена мирна угода щодо України. Він підкреслює, що санкції “дорого коштують” Сполученим Штатам, і це “не вулиця з одностороннім рухом”.
У відповідь на звинувачення в бездіяльності, Трамп стверджує, що він уже вжив заходів, зокрема, ввів вторинні санкції проти Індії за купівлю російської нафти. “Ви б сказали, що запровадження вторинних санкцій проти Індії, найбільшого покупця за межами Китаю, – це жодних дій не було? Це коштує Росії сотні мільярдів доларів. І я ще не завершив ні другу, ні третю фази. Але коли ви кажете, що жодних дій не було, я думаю, вам слід знайти собі нову роботу”, – заявив Трамп журналісту. Але на практиці президент Штатів дещо лукавить. Хоча він і запровадив тарифи на індійські товари як покарання за купівлю російської нафти, аналітики зазначають, що це не мало бажаного ефекту. Тарифи насправді зробили російську нафту ще дешевшою та привабливішою для Індії. Вже у вересні країна планує збільшити закупівлі російської нафти ще на 10–20%. А ображений прем’єр-міністр Нарендра Моді пішов на зближення з ворогом Штатів – Китаєм.
ТакожТрамп часто використовує загальні формулювання, заявляючи, що “щось трапиться”, якщо він не буде задоволений рішеннями Путіна. Але попри обіцянки, адміністрація Трампа затягує ухвалення рішень щодо нових санкцій, тоді як інші країни, зокрема Європейський Союз, продовжують працювати над новими пакетами обмежень.
І найстрашніше: у викривленій “дипломатії” Трампа немає місця для реакцій на російські теракти проти мирних мешканців України. Атаки на НПЗ = атаки на цивільних Останніми тижнями Росія завдає болючих ударів по території України. Страждає критична та енергетична інфраструктура, а найголовніше – гинуть люди. Втім реакція Штатів більш ніж м’яка.
Наприклад, у ніч проти 28 серпня Збройні сили Російської Федерації здійснили масовану атаку на Київ безпілотниками та ракетами, спричинивши численні руйнування в усіх районах міста. Було вбито 25 людей (зокрема четверо дітей) і поранено 63. Посольство США в Україні на це не відреагувало. А речниця Білого дому Керолайн Левітт, яку журналісти змусили прокоментувати атаку на Київ, поставила вбивство цивільних в один ряд з українськими атаками по російських НПЗ. “Росія запустила цю атаку на Київ. І так само Україна нещодавно завдала удару по російських нафтопереробних заводах. Фактично, протягом серпня вони знищили 20% потужностей російських НПЗ”,– заявила вона. Публіцист Віталій Портников особливо підкреслює відсутність серйозної реакції на розправу над мирними мешканцями України з боку американського президента.У своєму Facebook експерт теж зауважує, що Білий дім намагався виправдати вбивства цивільних, пов’язавши їх з українськими ударами по російських НПЗ.
Портников називає це хибною логікою, що намагається урівняти жертву й агресора. У цьому контексті удари по нафтопереробних заводах – це атака на ресурси армії, що вбиває мирних мешканців, тоді як удари по цивільних кварталах – це свідоме вбивство самих людей.
Але, на думку Портникова, адміністрація США чудово розуміє: засудження Путіна означало б визнання саміту на Алясці повним фіаско, а Трамп не любить говорити про власні поразки. “Та зрештою нам потрібні не розмови й не оцінки, яких уже було вдосталь за ці довгі місяці війни. Нам потрібні реальні дії. Питання лише в тому, коли ми їх дочекаємося”,– пише Портников. Експерт переконаний, що Путін розуміє лише мову сили, мову нищення його власної економіки та політичних перспектив. Чим більше зброї й фінансових ресурсів матиме Україна, тим менше Росія матиме бажання вести нескінченну війну.
Але чи зважаться Штати на санкції? Європа буде тиснути Адміністрація Дональда Трампа начебто розглядає можливість посилення санкцій проти Росії у відповідь на ескалацію ракетних ударів по Україні. Міністр фінансів США Скотт Бессент в інтерв’ю Fox News від 2 вересня повідомив, що “всі опції залишаються на столі”, оскільки Кремль діє “у зневажливий спосіб”. За його словами, питання додаткових санкцій буде дуже уважно розглянуто протягом тижня.
А президент України Володимир Зеленський на наступний після інтерв’ю Бессента день наголосив, що тиск з боку Сполучених Штатів може змусити Путіна перейти від збройної агресії до дипломатичного діалогу. “Я запитав: якщо Путін це не зробить, то тоді по можливості застосуйте тарифи, санкції проти нього, щоб він таки пішов на цей дипломатичний діалог”,– сказав український лідер. Він також повідомив, що найближчими днями відбудеться розмова з президентом США Дональдом Трампом, під час якої будуть уточнені терміни щодо запровадження санкцій проти Росії.
Але, як було сказано вище, Трамп вже не раз ставив ультиматуми Путіну, проте досі так і не перейшов до рішучих дій. Політолог Олег Саакян в ефірі “24 Каналу” пояснив це тим, що Трамп прагне нормалізувати відносини з Росією, а війна в Україні йому в цьому заважає. За словами експерта, американський президент буде зволікати до останнього, щоб не посилювати тиск на Кремль і не ображати Путіна.
Саакян вважає, що рано чи пізно обставини змусять Трампа перейти до жорстких заходів. У Кремлі ж намагаються максимально відтермінувати цей момент. Експерт наголосив, що Трамп вдарить по Росії не тоді, коли закінчиться черговий ультиматум, а тоді, коли він повністю вичерпає свій ресурс загравання з Кремлем, а цей ресурс, на думку Саакяна, вже добігає кінця.
Водночас Європа починає чинити тиск на Трампа, що, зокрема, проявилося у низці неприємних для нього заяв. Після серпневого візиту до Вашингтона Європа усвідомила себе єдиною командою. Однак Саакян ставить під сумнів, наскільки європейці готові рішуче діяти щодо Трампа.
До слова про Європу. ЄС планує затвердити 19-й пакет санкцій проти Росії у вересні. За словами високої представниці ЄС Каї Каллас, нові обмеження можуть бути спрямовані проти енергетичного та фінансового секторів РФ, зокрема проти “тіньового флоту”, що допомагає обходити санкції. Також розглядається можливість запровадження вторинних санкцій проти країн-порушниць. Каллас зазначила, що для ухвалення рішення потрібна єдність усіх 27 держав-членів.
Україна вже передала свої пропозиції до нового пакету санкцій. Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк розраховує на обмеження проти нафтової інфраструктури Росії, зокрема проти капітанів “тіньового флоту” та портової інфраструктури. Також очікується розширення переліку критичних компонентів, які використовує російський військово-промисловий комплекс.
Видання Politico зазначає, що новий пакет санкцій може не містити серйозних обмежень на продаж російських енергоносіїв, оскільки в ЄС зростає розуміння, що саме Вашингтон, а не Брюссель, має найкращі можливості для посилення тиску. Однак масований ракетний удар Росії по Києву 28 серпня, внаслідок якого загинуло 23 людини та було пошкоджено будівлю представництва ЄС, може прискорити ухвалення рішень. Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила, що війна безпосередньо торкнулася Європейського Союзу, і це, на її думку, було навмисним кроком Путіна. У зв’язку з цим ЄС викликав російського посла в Брюсселі для пояснень.
Валерія Шипуля