Голова дипломатії ЄС Кая Каллас звинуватила Росію в прагненні зірвати мирний процес поширенням заяв про нібито “українську атаку” на резиденцію російського диктатора Володимира Путіна. Про це вона написала в середу, 31 грудня, в соцмережі Х.
Вона підкреслила: ніхто не має вірити безпідставним звинуваченням російських агресорів, які з початку війни не розбираючи завдає ударів по інфраструктурі та цивільному населенню України.
“Заява Росії про те, що Україна недавно завдала удару по ключових урядових об’єктах у Росії, є навмисною спробою відвернути увагу.
Москва прагне зірвати реальний прогрес щодо миру, якого досягли Україна та її західні партнери”, – наголосила Каллас. Як відомо, 29 грудня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Україна спробувала атакувати безпілотниками резиденцію Путіна в Новгородській області (Валдай). Представник російської влади також пригрозив ударами у відповідь, нібито вже визначивши цілі в Україні. Проте Україна офіційно спростувала цю інформацію. Президент Володимир Зеленський заявив, що заява Росії може бути обґрунтуванням для ударів по Києву.
Позначка: Війна
-
Росія намагається зірвати мирний процес – Каллас
-
“Атака” на Валдай: Лукашенко пригрозив Україні
Самопроголошений президент Білорусі, коментуючи так звану “атаку” по резиденції російського правителя Володимира Путіна, заявив, що РФ “є чим відповісти Україні”. Про це повідомляють провладні білоруські медіа в середу, 31 грудня.
Лукашенко стверджує, що “атака” на резиденцію Путіна в Новгородській області нібито мала на меті зірвати мирні переговори. За його словами, Україна “хотіла спровокувати Путіна”.“Ну якщо хтось не хоче і буде такі провокації продовжувати, чим це закінчиться – теж зрозуміло. Тому я б все-таки… Хотів сказати “порадити”… Ну що їм радити? Їм радь, не радь – вони все одно роблять по-своєму в Україні. Але просто попередити хочу, що це закінчиться бідою. У Росії є чим вдарити по центрах прийняття рішень, що каменя на камені не залишиться”, – заявив білоруський диктатор.
Нагадаємо, 29 грудня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Україна спробувала атакувати безпілотниками резиденцію Путіна в Новгородській області (Валдай). Представник російської влади також пригрозив ударами у відповідь, нібито вже визначивши цілі в Україні. Україна офіційно спростувала цю інформацію. Президент Володимир Зеленський заявив, що заява Росії може бути обґрунтуванням для ударів по Києву. “Атака” на резиденцію Путіна: для чого ця байка
-
Удар по Запоріжжю: в місті спалахнули пожежі
Кілька пожеж сталося в Запоріжжі внаслідок ворожої атаки, без потерпілих. Про це повідомив начальник Запорізької ОВА Іван Федоров на своєму каналі в Telegram.
За його словами, в результаті обстрілу в місті зафіксовано кілька осередків загоряння.
Інформації про загиблих чи поранених нині не надходило.
“Тривога триває уже кілька годин. До відбою залишайтеся у безпечних місцях” – наголосив урядовець. -
Хорватія виділяє близько 14 млн євро в межах ініціативи PURL
Хорватія вирішила приєднатися до ініціативи PURL, яка забезпечує закупівлю зброї у США для України, внісши близько 14 мільйонів євро. Про це повідомила пресслужба хорватського уряду.
Зазначається, що уряд Хорватії прийняв рішення про перерозподіл коштів у рамках державного бюджету на 2025 рік, виділивши 235,7 млн євро на великі програми закупівель у сфері оборони.
Фінансування буде використано для оплати авансових платежів за придбання колісних самохідних гаубиць CAESAR Mk2, включаючи супутні системи та обладнання, а також для закупівлі основних бойових танків Leopard 2A8, тренажерів і довгострокової логістичної підтримки з розширеною гарантією.
Також схвалив окремий перерозподіл трохи менше 14 млн євро Міністерству закордонних і європейських справ. Ці кошти будуть використані для внеску Хорватії в механізм НАТО PURL, призначеного для координації закупівель і поставок військового обладнання в Україну на основі оперативних потреб. -
РФ обстріляла промисловий обʼєкт у Запоріжжі
Війська РФ завдали удару по обʼєкту промислової інфраструктури у Запоріжжі. Про це 31 січня повідомив начальник Запорізької ОВА Іван Федоров.
“Вибух, який чули мешканці Запоріжжя, – наслідки атаки росіян по обʼєкту промислової інфраструктури”, – зазначив він.
За його словами, минулося без постраждалих. -
США заявили про “критичну фазу” перемов щодо війни
Сполучені Штати Америки вважають, що напередодні Нового року переговори про завершення російсько-української війни “вступили в критичну фазу”. Про це заявив посол США в НАТО Метью Вітакер в соцмережі Х.
“Напередодні Нового року, коли переговори щодо війни в Україні вступають у критичну фазу, президент США Дональд Трамп є єдиним лідером, здатним зібрати обидві сторони конфлікту за стіл переговорів”, – ідеться в його дописі.
Трамп може перевірити, чи можливо досягти мирної угоди між сторонами, додав посол США при НАТО. -
Війна проти України обійшлася РФ у $550 млрд – розвідка
Повномасштабна війна проти України коштувала Росії приблизно $550 млрд. Кремль фінансує війну коштом населення через податки та зростання цін на енергоносії, продовольство й нерухомість. Про це повідомляє СЗРУ у середу, 31 грудня.
Витрачена сума еквівалентна 24 річним бюджетам РФ на вищу освіту або 22 бюджетам на охорону здоров’я. Втім, значна частина цих витрат прихована: 59% воєнного бюджету засекречені. За три квартали 2025 року за “відкритими” статтями було витрачено 4,816 трлн рублів, тоді як за “закритими” – 7,038 трлн. У річному вимірі закрита частина видатків зросла на 39%.
У відомстві зауважили, що фінансування війни Кремль перекладає на населення через нові податки та зростання цін. За умов, коли будь-яка антивоєнна критика карається як “зрада”, простір для публічного невдоволення практично зник. Як наслідок, у 2022-2025 роках ціни для росіян зростали безперервно.
Так, “Газпром” компенсував втрату європейських ринків коштом внутрішніх споживачів: середня вартість комунальних послуг зросла на 43%, а на наступний рік уже задекларовано підвищення ще на близько 14%. Паливо подорожчало на 29-35%, і в 2026 році цей тренд збережеться. Нерухомість в РФ за 2022-2025 роки подорожчала на 50%; у 2026-му очікується ще плюс 6-7%, а в безпосередньо Москві – до 20%.
Тоді як найчутливіше зростання спостерігається у продовольстві: молочна продукція подорожчала на 62%, м’ясо – на 41%. Прогнози на 2026 рік передбачають подальше зростання цін на десятки відсотків.
Як зауважили у СЗРУ, на цьому тлі навіть новорічні настрої виглядають пригніченими – 54% росіян дратують подарунки, пов’язані із саморозвитком і здоровим способом життя.
Тим часом напередодні повідомлялося, що ціна російської нафти впала нижче $35 за барель, при тому, що план російського бюджету-2025 передбачав ціну на нафту $69 за барель, а після вимушеного скорочення – $58.
Путіну вистачить грошей на роки війни – ЗМІ -
Зеленський назвав суму внесків у PURL за 2025 рік
Загальну сума внесків за ініціативою PURL у 2025 році становила $4,3 млрд, наповнення ще двох пакетів допомоги триває. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у середу, 31 грудня.
“Загальна сума внесків склала 4,3 млрд дол., з них лише за грудень – майже 1,5 млрд дол. Завдяки цьому вдалося сформувати вже вісім пакетів допомоги і зараз триває наповнення ще двох. Дякуємо кожному, хто допомагав Україні в цьому році й підтримуватиме в 2026-му. Наближаємо мир і гарантовану безпеку для України та всієї Європи”, – зазначив Зеленський.
Окремо він висловив вдячність Румунії та Хорватії, котрі приєдналися до програми та оголосили перших внесків у PURL.
Станом на сьогодні до програми вже приєдналися 24 країни: Нідерланди, Данія, Норвегія, Швеція, Німеччина, Канада, Естонія, Латвія, Литва, Ісландія, Фінляндія, Бельгія, Іспанія, Люксембург, Португалія, Словенія, Польща, Австралія, Греція, Нова Зеландія, Північна Македонія, Чорногорія, Румунія та Хорватія. -
Коордштаб уперше назвав число полонених росіян в Україні
Понад 10 тисяч російських військових потрапили в полон в Україні з початку повномасштабного вторгнення. Про це повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
За даними проєкту, кількість росіян, які здаються в полон, рік-у-рік зростає. Зокрема, в неповному 2025 році у полон потрапило більше військових, ніж за 2022 і 2023 роки разом.
В середньому щотижня здаються від 60 до 90 військових РФ, а в серпні 2024 року цей показник сягав 350 осіб на тиждень.
З червня 2023 року російські солдати потрапляють у полон частіше, ніж українські в російський.
Найбільше полонених зафіксовано в Покровському та Бахмутському районах Донецької області, Курській області та Пологівському районі Запорізької області.
У 2025 році раптово зросла кількість іноземних найманців у полоні: щотижня виявляють 2-3 громадян третіх країн. Загалом близько 7% усіх російських військовополонених в Україні – іноземці з 40 країн світу.
Типовий російський військовополонений це:- 83% – рядовий склад.
- 13% – сержанти.
- майже 3% – офіцери.
- вік – від 18 до 65 років.
- близько 76% – контрактники (включно з завербованими в тюрмах і ПВК).
- 19% – мобілізовані.
- майже 5% – строковики.
- 24% полонених заявили про примус або обман
- 40% мають судимості, найчастіше – за крадіжки, наркотики, грабіж і розбій, тяжкі тілесні ушкодження та вбивства,
- тільки 7% мають вищу освіту,
- 30% не закінчили навіть школу,
- 38% були безробітними,
- майже 50% має дітей, з них 8% – трьох і більше.
Сотні осіб потрапили в полон із тяжкими хронічними захворюваннями, зокрема ВІЛ/СНІДом, туберкульозом, діабетом і психічними розладами.
Понад 6000 військовополонених вже повернулися в Росію в рамках обмінів на українських захисників, понад половину – у 2025 році.
Щонайменше про 237 колишніх полонених, які після обміну загинули або зникли безвісти на фронті. Четверо росіян перебувають у полоні вдруге.
Росія в першу чергу забирає з полону етнічних росіян без тяжких поранень і з коротким терміном перебування в полоні. Поранені, хворі та строковики й досі перебувають в Україні.
Іноземних найманців РФ для обміну не запитує.
Росія вже четвертий рік відмовляється від обміну за принципом “всіх на всіх”. -
Литва оновлює стратегію безпеки через загрозу з боку РФ
Литва оновлює стратегію нацбезпеки, попереджаючи, що країна стикається з загрозою з боку Росії, яка може бути здатна вести війну проти НАТО до кінця десятиліття. Про це повідомляє LTR.
У переглянутій стратегії зазначається, що безпекова среда Литви різко погіршилася, і наголошується, що основними опорами оборони країни є її військова сила, громадська стійкість та союзники.
Оновлена стратегія підкреслює необхідність підготовки держави та суспільства до оборони під час війни.
За словами заступника міністра оборони Литви Кароліса Алекси, повномасштабне вторгнення Росії в Україну чотири роки тому підтвердило оцінки, які вже були включені до попередньої стратегії безпеки Литви, яка була ухвалена лише за два місяці до вторгнення РФ.
Колишні та нинішні законодавці заявили, що попередній документ не втративши актуальності, зазначивши, що у ньому значний акцент робиться на комплексній обороні, включаючи створення підрозділів територіальної оборони та зміцнення добровільної воєнізованої громадської організації Литовський союз стрільців.
Оновлена стратегія відрізняється тим, що чітко визначає екзистенційну загрозу для держави.
Алекса зазначив, що оцінка відображає постійну готовність Росії використовувати військову силу та її здатність відновлювати бойові можливості, незважаючи на війну в Україні.
Він спрогнозував зростання ймовірності воєнного конфлікту до 2030 року.
Як йдеться в оновленій стратегії, витрати на оборону повинні сягати від 5% до 6% ВВП. Очікується, що оборонний бюджет Литви на наступний рік перевищить 5%.