Позначка: Війна

Міністерство фінансів США ввело санкції проти двох найбільших нафтових компаній Росії. Вони стали найжорсткішим кроком Вашингтона у цьому секторі за останні два роки. Якими можуть бути наслідки для країни-агресора та чи продовжить США посилювати санкційний тиск на РФ? Кого стосуються санкції До чорного списку Міністерства фінансів США потрапили державна корпорація “Роснєфть”, приватний холдинг “Лукойл” та понад тридцять їхніх дочірніх структур. “З огляду на відмову президента Путіна покласти край цій безглуздій війні, Міністерство фінансів вводить санкції проти двох найбільших нафтових компаній Росії, які фінансують військову машину Кремля”- наголосив міністр фінансів США Скотт Бессент. Під ударом опинилися не лише виробничі, а й логістичні ланки, що забезпечують видобуток, транспортування та морський експорт сирої нафти.
Серед компаній, які підпали під обмеження, фігурують “Лукойл-Пермь”, “Лукойл-Западная Сибирь” , “Лукойл-Калининградморнефть” – три ключові філії, що відповідають за видобуток нафти в основних басейнах країни. Разом вони щороку переробляють понад 40 млн т сировини, або близько 15% загального російського видобутку.
До санкційного списку також внесено Куйбишевський нафтопереробний завод потужністю понад 7 млн т, який забезпечує пальним центральні регіони Росії, а також Rosnefteflot і Prime Shipping – операторів танкерного флоту, що контролюють перевезення нафти через Новоросійськ, Приморськ і Калінінград.
За оцінками партнерів Razom We Stand, аналітиків CREA, саме ці компанії забезпечують близько третини морських перевезень російської нафти, що дає Кремлю щонайменше 1,5–2 млрд дол. доходу на місяць. Санкції – це політичний сигнал Більшість експертів вважають, що санкції проти “Лукойла” та “Роснефті” важливі, але не призведуть до негайних переговорів. “Ділова столиця” пише, що до всіх попередніх санкцій Росія пристосовувалася протягом 3-4 місяців. Ці не стануть виключенням.
Проте збільшення видобутку нафти країнами Перської затоки та часткова зміна позиції Індії можуть зробити ці санкції набагато складнішими для РФ.
Також варто звернути увагу, що можливості викуповувати надлишки російської нафти (якщо Індія зменшуватиме закупівлі) не безлімітні. А тому з великою долею імовірності Росія може зіткнутися в перспективі 2-4 місяців з серйозним обвалом нафтових надходжень (якнайменше 10-15%). Але для цього мають збігтися всі фактори.
Та навіть за таких обставин це не означає, що Путін сяде за стіл переговорів вже завтра. Поки ці санкції – відкладена в часі проблема. І саме так до неї ставиться Путін. Крім іншого, він знає: в певний момент Захід скаже: “Ми не можемо допустити повного приниження РФ”.
Як пише Уніан, експерти як у США, так і в ЄС визнають обмежений характер нових санкцій. “Роснєфть” і “Лукойл” давно не мають прямих контрактів із американськими контрагентами, а більшість їхніх експортних угод обслуговуються через банки в Китаї, Індії, ОАЕ та Туреччині.
Без запровадження вторинних санкцій проти покупців російської нафти – передусім індійських та китайських нафтопереробників – нові обмеження залишатимуться радше політичним сигналом, ніж економічним ударом.
Водночас ефект санкцій має різноспрямований характер. З одного боку, потенційне скорочення обсягів продажу може поступово обмежити експортні доходи Росії, особливо якщо вторинні санкції ускладнять логістику для “тіньового флоту”. З іншого – вже наявне зростання цін на нафту може частково або навіть повністю компенсувати втрати у фізичних обсягах експорту. За підрахунками Bloomberg Energy Intelligence, підвищення середньої ціни Brent на 4 дол. за збереження нинішніх обсягів експорту приносить Росії додатково близько 28 млн дол. щодня – суму яка може нівелювати початковий вплив санкцій у короткостроковій перспективі.
Таким чином, крок Вашингтона є радше попереджувальним жестом, що демонструє готовність США повернутися до активнішої санкційної політики у сфері енергоресурсів. Реальний вплив стане відчутним лише у випадку, якщо США зможуть переконати своїх союзників приєднатися до обмежень, а також запровадять контроль за покупцями російської нафти поза межами “Великої сімки”. Інакше нові санкції ризикують залишитися лише символічним нагадуванням про те, що фінансова та логістична ізоляція Росії залишається незавершеною. Чи посилюватимуть США санкції надалі залежить від ЄС Відомо, що США можуть не зупинитися на запровадженні санкцій проти нафтової галузі РФ, там розробляють нові пропозиції щодо тиску на РФ. “Адміністрація президента США Дональда Трампа підготувала додаткові санкції, які можуть застосувати до ключових сфер російської економіки, якщо російський диктатор Володимир Путін продовжить вести війну в Україні”, – пише Reuters. Деякі з додаткових санкцій, які підготували США, спрямовані на банківський сектор РФ та інфраструктуру, які використовуються для постачання нафти на ринок.
Також відомо, що деякі законодавці відновлюють спроби просунути давно застряглий двопартійний законопроєкт про санкції проти Росії. За словами одного зі співрозмовників видання, Трамп готовий підтримати цей пакет.
Проте США спочатку хочуть, щоб ЄС посилила свій тиск на РФ.
Один високопоставлений американський посадовець розповів Reuters, що хотів би, щоб європейські союзники зробили наступний великий крок щодо РФ, який може полягати у додаткових санкціях або митах.
Своєю чергою один з високопоставлених чиновників ЄС наголосив, що ЄС буде складніше ввести повні блокувальні санкції проти “Лукойлу”, ніж США, адже ця компанія сильно повʼязана з європейською економікою. Відомо, що “Лукойл” володіє нафтопереробними заводами у Болгарії та Румунії, а також маж розгалужену мережу автозаправних станцій по всьому континенту. “Я думаю, що нам потрібно знайти спосіб розірвати зв’язки… перш ніж ми зможемо ввести повні санкції”, – додав чиновник ЄС. Поки не ясно, чи справді Вашингтон зробить якісь нові кроки проти РФ у найближчому майбутньому, проте очевидно, що адміністрація США має добре розроблений набір інструментів для подальшого підвищення ставок після того, як Трамп вперше з моменту повернення на посаду ввів санкції проти Росії. Реакція Росії Президент РФ Володимир Путін відреагував на нові санкції проти РФ з боку США.
Він заявив, що нові санкції США “мають серйозний характер” та матимуть наслідки для РФ, проте нібито не несуть глобальної загрози для російської економіки. “На російському економічному самопочутті санкції США проти “Роснєфті” та “Лукойлу” не позначаться”, – сказав він. Путін додав, що такі санкції “не зміцнюють” російсько-американські відносити.
Своєю чергою спецпредставник РФ Кирило Дмитрієв заявив, що санкції американського лідера не вплинуть на Росію, а навпаки обернуться зростанням цін на заправках у США. “Вони абсолютно ніяк не вплинуть на економіку Росії, вони просто призведуть до зростання цін на автозаправках у США”,- вважає він. За словами Дмитрієва, причина полягає в тому, що ціни на нафтових ринках вже зросли і будуть рости далі. Тому позиції Байдена, помилкові наративи Байдена, які намагаються нав’язати адміністрації Трампа, ми бачили, що вони ніколи не спрацьовували, – наголосив спецпредставник РФ.
Водночас експерти вважають позитивним сигналом для України запровадження санкцій проти нафтової галузі РФ з боку США. Зокрема, старший науковий співробітник в американському аналітичному центрі “Рада з міжнародних відносин” Ліана Фікс каже, що минулого разу США знадобилася зустріч на Алясці, щоб усвідомити, що з російського боку немає гнучкості. Цього разу це усвідомлення відбулося до зустрічі, що є хорошим сигналом.
Вікторія Хаджирадєва