Російські військові використали експериментальні морські дрони проти України, втім,ті здетонували ще до досягнення територіальних вод. Про це повідомив начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов під час заходу із нагородження учасників проєкту Magura, повідомляє Укрінформ у середу, 2 липня.
Буданов зауважив,що безпілотники були спрямовані у бік міста Південне на Одещині, однак, вибухнули ще до того, як дісталися українських територіальних вод.
“На початку червня вони намагалися застосувати експериментальні моделі (морських дронів – ред.), але результату не показали. Вони здетонували у їхніх водах, до наших територіальних вод навіть не дійшли. За нашою інформацією, вони йшли на місто Південне і шукали там свої цілі, але їх спіткала невдача”, – розповів голова ГУР.
Він додав, що цей рейд не приніс росіянам жодного результату.
Раніше начльник ГУР Кирило Буданов розповів, як морські дрони збили два російські Су-30 у Чорному морі. Обидва літаки було знищено за допомогою ракет класу “повітря-повітря” з інфрачервоним наведенням AIM-9 Sidewinder.
ГУР вперше представило нові морські дрони Magura
Позначка: Війна
-
Росіяни провалили атаку експериментальними морськими дронами – ГУР
-
Зеленський зробив заяву щодо допомоги США
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна з’ясовує зі Сполученими Штатами Америки усі деталі з постачання оборонної підтримки.
“Сьогодні були доповіді міністрів оборони та закордонних справ України. Зокрема, по відносинах зі Сполученими Штатами Америки”, – розповів він.
Президент пояснив, що зараз країни обговорюють подальшу оборонну підтримку.
“Зараз на робочих рівнях між Україною та Сполученими Штатами з’ясовують усі деталі по постачанню оборонної підтримки, у тому числі компонента ППО”, – зазначив Зеленський.
Також він обговорив американську підтримку з українськими підприємцями та наголосив, що її продовження це спільний інтерес.
“ППО для України – це захист для кожної компанії, яка працює в державі, має тут свою власність і розвиває виробництва. Український меседж абсолютно очевидний: разом можемо зробити більше. Я дякую всім компаніям і підприємцям, які підтримують український захист, які підтримують українську стійкість”, – наголосив президент.
Він відзначив, що будується нова мережа співпраці з Америкою та багатьма іншими країнами на основі спільних можливостей у розвитку промисловості, промисловості технологічних секторів
“Але, звісно, безпека, звісно, захист від російських ударів – це основа основ, і ми очікуємо більшої активності від підприємців у просуванні цього нашого безпекового порядку денного”, – пояснив Зеленський. -
Віськові показали, як ЗРК Raven збиває цілі РФ британськими ракетами
Роботу британського зенітного ракетного комплексуRaven поворожим цілям показали на відео. Кадри опублікувало командування ПС ЗСУ
Зазначається, що ЗРК Raven від Великої Британії на службі в Повітряних силах працюють на різних напрямках.
Які типи повітряних цілей на рахунку українських зенітників і наскільки ефективний британський комплекс в протиповітряних боях розповідають військовослужбовці бойового розрахунку ЗРК Raven з південного напрямку.
ЗРК оснащений ракетами AIM-132 ASRAAM, призначений для ураження БпЛА всіх типів, крилатих ракет, а в ідеалі – й літаків та гелікоптерів.Екіпаж бойової машини складається з трьох осіб: командир, водій і оператор-навідник. Він взаємозамінний, тобто члени екіпажу за потреби можуть мінятися ролями.
Як повідомлялося, що Велика Британія передасть Україні 350 ракет для ППО за рахунок 70 млн фунтів стерлінгів, залучених завдяки урядовій програмі надзвичайного прискорення доходів (ERA).
Раніше глава британського уряду Кір Стармер повідомив про нову угоду, котра дозволить Україні придбати 5000 ракет для ППО. -
Війська РФ атакували два райони Дніпропетровщини, є постраждалі
Внаслідок російських атак на Дніпропетровщині постраждали семеро осіб. Про це повідомив голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак у середу, 2 липня.
“На Нікопольщині загалом постраждали семеро людей. П’ятеро госпіталізовані, серед них – 17-річна дівчина”, – зазначив Лисак.
Тамтешні населені пункти російська армія тероризувала безпілотниками та артилерією. Сталося кілька пожеж. Зокрема, горіло поле з пшеницею. Голова ОВА запевнив, що рятувальники приборкали усі займання. Сергій Лисак/Телеграм Внаслідок обстрілу пошкоджені два приватні будинки, три господарські споруди, ще одна – повністю знищена. Також понівечені авто, гараж, підприємство, інфраструктура.
Водночас по Синельниківщині ворог вдарив КАБами. У Межівській громаді потрощені майже три десятки будинків, дві машини, будівлі, що не експлуатувалися. Сергій Лисак/Телеграм За уточненою інформацією, вночі агресор поцілив FPV-дроном по Межівській громаді, рано вранці – артилерією по Великомихайлівській. Внаслідок ударів пошкоджені інфраструктура та оселя. -
У Харкові перейменували вулицю та провулок на честь загиблих льотчиків
Харківська міська рада на позачерговій сесії 2 липня перейменувала два топоніми на честь Героїв України, військових льотчиків Максима Устименка та Олексія Меся (позивний Мунфіш). Про це повідомляє пресслужба міськради.
Зазначається, що вулицю, розташовану від пл. Іподрому до будинку №130-г на вул. Сумській і далі до вул. Григорія Сковороди, назвали вулицею Максима Устименка. А частину провулку, розташованого від вул. Сумської до будинку №7 у пров. Глісада Джуса, перейменували на алею Мунфіша.
Як відомо, Олексій Месь загинув 26 серпня 2024 року на літаку F-16 у авіакатастрофі під час відбиття масованого комбінованого ракетно-авіаційного удару Росії по Україні. Під час відбиття знищив три крилаті ракети та один ударний БпЛА.
Максим Устименко загинув у ніч проти 29 червня 2025 року, відбиваючи на винищувачі F-16 масовану російську атаку. Йому вдалося знищити 7 повітряних цілей, під час відпрацювання по останній цілі літак зазнав пошкоджень, пілот відвів літак подалі від населеного пункту, але не встиг катапультуватися. -
Україна втратила близько 40% працездатного населення
Через війну Україна втратила близько 40% працездатного населення. Сьогодні приблизно 1,7 мільйона українців, які раніше працювали в країні, перебувають за її межами. Такими є дані Національного банку та Мінекономіки,заявила перша заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак, передає Delo.ua.
За її словами, наразі Україна переживає глибоку демографічну кризу, яка характеризується стрімким старінням населення. Адже частка людей віком 65 років і старше збільшилася з 12% у 1991 році до 18% у 2021-му, а у 2024 році вона досягла 22%.
Водночас через демографічні зміни чисельність працездатного населення в Україні впала на 40% у порівнянні з довоєнним 2021 роком.
За прогнозами демографів, через виклики та загрози, спричинені тривалою війною, до 2041 року населення країни може зменшитися до 28,9 млн осіб, а до 2051-го – до 25,2 млн.
“Демографія дуже змінює ринок праці і впливає на нього. 74% роботодавців відчувають брак кадрів, а середній дефіцит у компаніях становить приблизно 15% від штату”, – зазначила Марчак.
Вона звернула увагу і на факт того, що в Україні продовжиться тренд на старіння населення. При цьому наразі лише 27% людей у віці старше 50 років працюють. А ось для відновлення економіки Україні необхідно додатково 4-5 млн людей. -
Россия продолжает воевать, несмотря на мирную риторику
Критичний момент для Путіна Країна-агресор розпочала літній наступ на сході України, поступово просуваючись вперед завдяки чисельній перевазі в армії та озброєнні. Проте найближчі місяці можуть стати критичними для російського диктатора Путіна у його спробах змусити Київ до поступок.
Про це пише The Washington Post.
Йдеться про те, що за останні два роки російські сили не досягли значного прориву. Причину цього фахівці вбачають у слабкому стані збройних сил РФ.
Видання наводить слова російського експерта з військових питань Яна Матвєєва, який вважає, що літня кампанія навряд чи принесе стратегічний успіх, хоча окупаційні війська можуть зайняти кілька тисяч квадратних кілометрів. Він зазначає, що зараз російська армія не здатна проводити складні бойові операції через низький рівень розвідки, корупцію, проблеми з логістикою та відсутність належної підготовки. “Ця тактика [масового штурму] – єдине, на що здатні російські військові на цей момент. І це дуже негуманно, тому що фактично мертвими людьми торгують за територію. Те, що ми зараз маємо в російській армії, – це багато солдатів, але вони не мають ніякої підготовки”, – зазначає Матвєєв. А, зважаючи на те, що пишуть незалежні російські медіа та військові блогери, нинішній стан армії РФ демонструє культуру командування, в якій поширена фальсифікація звітів про захоплення населених пунктів, а солдатів кидають у так звані “м’ясні атаки”. “Командирів часто називають корумпованими – вони вимагають хабарі, щоб врятувати солдатів від смертельних атак, і впроваджують режими покарання, в тому числі саджають солдатів у клітки або “обнуляють” їх, тобто вбивають або посилають на самогубні атаки. Результатом, за словами цих блогерів, є низький моральний дух, дезертирство і широке розповсюдження пияцтва та наркоманії серед російських солдатів”, – пише WP. Видання також посилається на одного з російських блогері під псевдонімом “Філолог у засідці”, який вказує, що обговорення бойової потужності чи патріотизму позбавлене сенсу, адже війська щодня мають справу з гострою нестачею ресурсів. “Поки солдат змушений витрачати половину своєї зарплати на картоплю, цибулю і моркву, молоко і м’ясо, безпілотники та інкубатори, бронежилети і нормальну форму, зброю і патрони, генератори і бензин для них, Starlinks і звичайні радіостанції і ретранслятори, він не сприйме “патріотизм”, який йому агресивно нав’язують”, – зазначив він. Російські військові у соцмережах також висловлюють невдоволення з приводу неправдивих заяв командування. Наприклад, у червні в офіційних звітах передчасно оголосили про взяття під контроль села Комар у Донецькій області, хоча блогери назвали це брехнею.
Окрім цього, Telegram-канали публікують численні відео, де солдати скаржаться на те, що навіть важкопоранених повертають на фронт.
WP також зазначає, що, незважаючи на складні умови, кількість новобранців у РФ продовжує зростати завдяки високим зарплатам і преміям, що можуть перевищувати 3 млн руб. (близько 38 тис. дол. США). Апетити диктатора зростають У той же час свою оцінку ситуації дають українські військові експерти, які переважно схиляються до думки про те, що активні бойові дії з боку Росії на території України не можна вважати повністю невдалими. Хоч просування йде повільно, проте, на жаль, перевага наразі не на боці української сторони.
Про це під час ефіру на Київ24 заявив військовий аналітик Олександр Шульман.
Він звернув увагу на те, що всередині Росії пропагандистська машина продовжує активно розпалювати патріотизм, створюючи атмосферу впевненості у перемозі. Адже Кремль і далі прагне досягти серйозних змін на фронті.
А нещодавно висловлене твердження Путіна про те, що Україна та Росія – нібито “одне ціле”, свідчить про наміри Москви не обмежуватись окремими захопленими регіонами, а прагнути повної окупації всієї країни.
Шульман наголосив, що, незважаючи на особисті негативні риси Путіна, його заяви не слід сприймати як порожні. Адже він – кадровий офіцер КДБ, і його слова завжди мають певний підтекст.
А ось на думку колишнього речника Генштабу ЗСУ Владислава Селезньова, яку він висловив в ефірі “Еспресо”, серйозних змін, зокрема, на Сумському напрямку не передбачається. Попри значні перекидання сил та чисельну перевагу, російські підрозділи не зможуть прорвати українську оборону без масштабного поповнення особового складу.
Він додав, що нинішні дії російської армії нагадують торішню невдалу спробу прориву в Харківській області. Без суттєвого нарощування потужностей Росія не зможе змінити ситуацію на свою користь.
На Донеччині обстановка також залишається напруженою. Спостерігається поступ між Покровськом і Костянтинівкою, проте для повномасштабного штурму Краматорська, за оцінками аналітиків, армії РФ необхідно не менше ніж 100 тис. додаткових військових.
А основними слабкими місцями загарбників залишаються погана підготовка піхоти та надмірна розтягнутість сил по всій лінії фронту. Під “шумок” на Близькому Сході Поки міжнародна спільнота зосереджена на конфліктах у регіоні Близького Сходу та розвитку ядерної програми Ірану, а дипломатичні зусилля зупинилися, Москва посилює військовий тиск на Україну.
Про це повідомляє The Telegraph, зосередивши увагу на ризиках, про які мовчать світові лідери, і на викликах, до яких мають бути готові українці.
На думку військових аналітиків видання, Путін скористався тим, що інформаційний фокус міжнародної преси зрушив у бік Близького Сходу, і розширив свої військові амбіції майже без міжнародного спротиву.
На тлі провалу мирних ініціатив і безрезультатних спроб Трампа зрушити дипломатичний процес, російські війська розпочали активні дії на кількох напрямках одночасно. Зокрема, за повідомленнями прокремлівських ЗМІ, окупанти встановили майже повний контроль над останніми районами Луганщини. Якщо ця інформація підтвердиться, то Луганська область стане першою повністю захопленою після анексії Криму у 2014 році.
Крім того, поновилися атаки в районах Харкова та Сум. Ці напрямки раніше виявилися провальними для РФ у перші місяці вторгнення, але тепер армія намагається змінити хід подій.
Аналітик Інституту вивчення війни (ISW) Анжеліка Еванс вказує на зміну підходу Путіна до реалізації своїх цілей – він прагне розширити так звану “буферну зону”.
Про серйозність таких намірів свідчить і зростання кількості атак по цивільній інфраструктурі, щоб деморалізувати населення, змусити мешканців залишати прифронтові регіони, тим самим полегшуючи подальшу окупацію. “Багато з цих ударів спрямовані на підрив морального духу українців, а для деяких із цих поселень, що розташовані ближче до лінії фронту, – на спробі переконати людей піти та полегшити захоплення цих місць у майбутньому. Тут діють справді довгострокові цілі”, – зазначає Еванс. На фронті також помітне прискорення наступальних дій з боку РФ: у червні росіяни просунулись на 588 кв. км – це найбільший показник за останні 12 місяців. Водночас аналітики ISW підрахували, що за таких темпів для повного захоплення України Росії знадобиться близько 70 років.
Галина Гірак -
Зупинка допомоги США: з’явилась реакція НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте “повністю розуміє” прагнення влади США турбуватись насамперед про інтереси власної країни, але водночас закликає до подальшої військової підтримки України. Про це він сказав в ефірі телеканалу Fox News у середу, 2 липня.
“Але коли йдеться про Україну, то в короткостроковій перспективі Україна не може обійтись без усієї підтримки, яку вона може отримати, якщо йдеться про боєприпаси та системи протиповітряної оборони”, – зазначив він.
Рютте нагадав, що минулого тижня на саміті НАТО минулого тижня президенти України та США провели зустріч і “мали дуже гарне обговорення, зокрема щодо систем ППО”.
“Так, я розумію, що США мають піклуватись про свої запаси зброї. У той же час ми повинні допускати певну гнучкість”, – вважає Рютте.
Він підкреслив, що держави Європи нарощують оборонні витрати й допомогу Україні, “але ми не можемо обійтись без практичної підтримки США.”
“Це також і в інтересах США – щоб Україна не програла цю війну… А безпечна Європа також означає і безпечні США. Це все повністю взаємоповʼязані речі”, – резюмував генсек НАТО.
Напередодні у Білому домі підтвердили, що Пентагон призупинив поставки деяких видів зброї для України через побоювання, що запаси зброї США надто зменшилися.
Тим часом в Офісі президента заявили, що США не припиняли постачання зброї Україні. А Міноборони уточнює цю інформацію у американських колег.
Зате у Москві радо сприйняли звістку про рішення США призупинити постачання деякої зброї Україні. Там вважають, що чим менше в України буде зброї, то тим швидше закінчиться війна. -
Російська армія наступає на 11 напрямках – Генштаб
Від початку поточної доби на фронті відбулося 76 бойових зіткнень з російськими агресороми. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в оперативному зведенні станом на 16:00 в середу, 2 липня.
Так, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках наші захисники відбили вісім ворожих атак. На даний час точиться ще один бій.
На Південно-Слобожанському напрямку окупанти 12 разів атакували поблизу Глибокого, Вовчанська, Мілового, Амбарного та в напрямку Митрофанівки. Шість боєзіткнень тривають.
На Куп’янському напрямку противник шість разів атакував у районах населених пунктів Степова Новоселівка, Колісниківка, Загризове, Зелений Гай та у бік Петропавліки.
На Лиманському напрямку росіяни здійснили вісім атак біля населених пунктів Рідкодуб, Торське, Григорівка та в напрямках Чернещини й Нового Миру. Два боєзіткнення досі тривають.
На Сіверському напрямку ворог проводить одну атакувальну дію у бік Федорівки. Там триває бій.
На Краматорському напрямку ворог п’ять разів штурмував позиції Сил оборони в напрямку Бондарного, Маркового та в районі Часового Яру. Наші захисники вже зупинили два штурми
На Торецькому напрямку відбулося п’ять боєзіткнень у районах населених пунктів Торецьк, Петрівка, Русин Яр та в напрямку Плещіївки. Один бій триває.
На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 21 штурм поблизу населених пунктів Попів Яр, Полтавка, Мирне, Новоекономічне, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Удачне, Новосергіївка, Дачне, Олексіївка та в напрямках Володимирівки, Разіного, Молодецького. Сили оборони відбили 19 атак. Два боєзіткнення тривають.
На Новопавлівському напрямку відбулося вісім боїв у районах населених пунктів Запоріжжя, Піддубне та Шевченко. Два боєзіткнення тривають.
На Оріхівському напрямку підрозділи ЗСУ стримують атаку в районі Кам’янського.
Раніше у середу Генштаб спростував заяви російської пропаганди про захоплення “плацдарму на Дніпропетровщині”. ЗСУ знищили росіян, які змогли зайти в село Дачне. -
Вибори в Україні: чому про них заговорили знову
Вибори вже мали відбутися Чергові вибори президента в Україні мали відбутися у березні 2024 року, а парламентські – восени 2024 року. Однак їх проведенню завадила низка факторів, головним з яких є воєнний стан, введений через повномасштабне вторгнення Росії.
По-перше, існує законодавча заборона. Стаття 19 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” прямо забороняє проведення будь-яких виборів (президентських, парламентських, місцевих) під час дії воєнного стану. Хоча Конституція України не містить прямої заборони, закон є чинним, і для проведення виборів його необхідно було б змінити.
По-друге, в умовах війни неможливо гарантувати безпеку виборцям та іншим учасникам виборчого процесу. Дільниці можуть стати потенційними цілями для ракетних ударів, а повітряні тривоги – зірвати процес голосування.
По-третє, мільйони українців перебувають за кордоном і на тимчасово окупованих територіях, що унеможливлює їхню участь у голосуванні. А військовослужбовці на фронті не можуть голосувати чи балотуватися.
По-четверте, державний реєстр виборців більше не актуальний, бо не оновлювався з лютого 2022 року, і для його актуалізації потрібен значний час.
Та й загалом, проведення виборів під час війни може призвести до політичної дестабілізації та послабити обороноздатність країни.
Зауважимо, що президент Володимир Зеленський та інші представники влади неодноразово заявляли, що вибори відбудуться лише після закінчення війни та скасування воєнного стану, згідно з українським законодавством.
І до цього вже готуються в Раді. Викликів багато 28 червня в ефірі телемарафону голова ВР Руслан Стефанчук повідомив, що Рада готує спеціальний законопроєкт про повоєнні вибори президента, які визнаватимуть демократичними в Україні й за її межами.
За його словами, депутати мають урахувати в ньому особливості забезпечення виборчого права військових на передовій та українців за кордоном. Стефанчук зазначив, що зараз триває робота над документом із Центральною виборчою комісією та її головою Олегом Діденком, який нещодавно був у Раді на зустрічі.
Голова ВРУ наголосив, що потрібно врегулювати багато питань, починаючи від самого виборчого процесу, структури виборів до формування виборчих списків, дільничних комісій, електронних систем передавання даних, а також визначення тривалості їх проведення.
По суті, ці вибори не будуть ані строковими, ані достроковими – це новий формат, який, ймовірно, назвуть “строковими виборами після завершення воєнного стану”. Закон буде одноразовим і регулюватиме вибори в перехідний період, після чого Україна повернеться до звичайної виборчої процедури.
Але вже зараз є багато викликів на майбутнє, яке треба врахувати в новому законопроєкті. “Бо, ну, наприклад, уявімо, що настав мир, але в день от виборів російська авіація злітає й опускається, злітає й опускається і не дає можливості громадянам України виконати свій конституційний обов’язок, конституційне право проголосувати на виборах. Тому дуже багато викликів, пов’язаних із завершенням цієї війни, буде залежати від того, як і коли вона завершиться”,- зазначив Стефанчук. Своєю чергою Федір Веніславський, народний депутат, член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, в ефірі на Radio NV пояснює: перед нардепами стоїть завдання зробити вибори, які відповідатимуть міжнародним стандартам, в умовах, коли безпекова ситуація не буде відповідати довоєнним умовам в повній мірі. Крім того, на виборах варто забезпечити участь якомога ширшого кола громадян України, які мають право голосу.
Веніславський нагадав, що мільйони громадян Україна перебувають за кордоном. Наразі, за виборчим кодексом України, організувати вибори за кордоном можна лиш на території дипломатичних представництв і консульських установ. А враховуючи ту кількість громадян України, які є за кордоном, провести вибори неможливо – де гарантія, що проголосують усі, хто бажає?
До слова, за підрахунками ЦВК, реальна кількість українців за кордоном, без урахування тих, хто перебуває в Росії, становить близько 4,5-5 мільйонів осіб. На думку Виборчкому, найактивніші виборці за кордоном – це ті українці, які виїхали після 2022 року.
Але окрім мільйонів виборців за межами держави та безпекових викликів є ще одна проблема: необхідність обрати повний склад парламенту з 450 депутатів, каже в ефірі Еспресо доктор історичних наук і політичний експерт Олексій Кошель. Через це, ймовірно, доведеться змінювати виборчу систему.
Додамо, що згідно зі свіжим опитуванням від трьох соціологічних організацій (Інституту стратегічних досліджень і прогнозів “Янус”, Центру SOCIS і “Барометру громадських настроїв”), 57,6% українців переконані: після припинення воєнного стану слід провести вибори. Ще 4,3% підтримують ідею обмежитись лише місцевими виборами, тоді як 33,1% за те, щоб відкласти голосування. Ще понад 5% не змогли визначитися з позицією.
Але ж за кого проголосують громадяни? Хто змагається за голоси українців У червневому інтервʼю Sky News президент Володимир Зеленський заявив, що є “найдосвідченішим” очільником країни, яка перебуває у стані війни.
Відповідаючи на запитання, чи готовий він передати повноваження іншому лідеру, Зеленський заявив, що “завжди готовий” це зробити. Водночас додав, що “не готовий зрадити людей, яких я люблю і поважаю за те, як ми поводимося під час такого складного випробування”. “Якщо мій народ хоче замінити мене – не хтось, [а саме український народ] – це принципово. Якщо мій народ вважає, що вони потребують іншого лідера і мають інші погляди, я не маю права сперечатися”,– сказав президент. Але станом на зараз народ підтримує саме Зеленського. Все в тому ж опитуванні від трьох організацій найбільшу підтримку (21,8%) отримав чинний президент. Якщо рахувати тільки тих, хто вже визначився і точно піде на вибори, його рейтинг зростає до 30,9%.
На другій позиції – колишній Головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний. Його підтримують 19,6% усіх респондентів і 27,7% серед тих, хто визначився.
Третю сходинку посідає п’ятий президент України Петро Порошенко (4,5% і 6,3% відповідно), за ним ідуть Дмитро Разумков (3,8% і 5,4%) та керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов (3,7% і 5,2%).
Але після скасування воєнного стану слід очікувати переформатування українського політичного ландшафту, і на це треба зважати. Кошель передбачає, що на політичній сцені можуть з’явитися нові учасники, серед яких, ймовірно, будуть військові, волонтери та учасники бойових дій. За його прикидками, вони будуть утворювати політсили.
На думку ж аналітика Юрія Богданова, чистих “партій військових” чи “партій волонтерів” не буде. Скоріш за все, медійні люди з війська чи благодійники будуть розподілені по списках різних партій, каже експерт в інтерв’ю ThePage.
Щодо традиційно проросійського сегмента, то на думку Богданова ці політики будуть еволюціонувати в євроскептицизм. Тобто говоритимуть, що Україні немає чого розраховувати на Європу, бо там, мовляв, всі зрадники. Але, на думку експерта, максимум проросійського поля на виборах – приблизно 20%.
Валерія Шипуля