Угорщина та Словаччина змінили свої позиції щодо вимог про виключення з санкційного списку ЄС шести росіян. Будапешт та Братислава раніше підтримували виключення олігархів зі списків, але тепер змінили своє рішення через наляканість російського безпілотника в Польщі, рішення суду ЄС щодо апеляцій Януковичів та Абрамовича, а також тиск від США. Після обговорення на рівні послів ЄС було вирішено утримати всіх осіб у списку санкцій, але продовжити термін дії санкцій на лише 6 місяців. Деяких осіб виключили зі списку з технічних причин.
Позначка: Віктор Орбан
-
У Словаччині заговорили про обов’язкову військову службу “через Орбана”
Міністр спорту і туризму Словаччини, Рудольф Гуляк, висловив необхідність введення обов’язкової військової служби в країні. Однією з причин є війна Росії проти України, іншою – “марення” прем’єр-міністра Угорщини про “велику Угорщину”. Політик закликав залучити політиків, військових і громадськість до обговорення реформи служби. Гуляк вважає, що держава, яка не може захистити свої кордони, не має права на існування. Він пропонує, щоб після досягнення 18 років словаки проходили тримісячну службу, можливо біля місця проживання. Такий захід вважається “дорогим, але необхідним”. Гуляк також пропонує створити армію за швейцарським зразком, де військова служба обов’язкова для чоловіків і добровільна для жінок.
-
Заява Орбана про “поділ України” може бути наративом РФ – ЦПД
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив можливість поділу України на три частини – російську, демілітаризовану та західну. Експерти вважають, що ці заяви можуть бути наслідком впливу російської сторони та наративу Кремля. Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко стверджує, що це може бути результатом спілкування з російською стороною, яка намагається впливати на лідерів інших країн через дезінформацію. Він також зазначив, що президент Росії Володимир Путін відіграє важливу роль у цій інформаційній війні. Нагадаємо, що Віктор Орбан вже раніше висловлював скандальні заяви щодо України, називаючи поділ країни на три частини.
-
У ЦПД оцінили заяву Орбана про “поділ України”
У керівника Центру протидії дезінформації при РНБО Андрія Коваленка є думка, що заяви прем’єра-міністра Угорщини Віктора Орбана про можливий поділ України на три зони можуть бути наслідком спілкування з російською стороною та наративом Кремля. Він зауважив, що ця ідея не є новою і часто поширюється людьми, що мають зв’язки з російською розвідкою. Коваленко вважає, що російський президент Володимир Путін ініціює дезінформаційні операції та намагається поширювати свій вплив через лідерів інших країн. Він стверджує, що концепція інформаційної війни Росії полягає у тому, щоб великі лідери підтримували ідеї, що сприймаються як правда. Також нагадаємо, що Віктор Орбан висловив думку про поділ України на російську, демілітаризовану та західну зони, вважаючи продовження війни невигідною стратегією.
-
Орбан заявив про “поділ України на три частини”
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив думку про можливий “поділ” України на три частини після війни. Він стверджує, що Україну “поділять” на російську зону, демілітаризовану територію та західну зону. Орбан активізував антиукраїнську риторику з початку великої війни в Україні, і його уряд робить скандальні заяви щодо України. В серпні Володимир Зеленський звертався до президента США Дональда Трампа з проханням уплинути на Орбана, який блокує вступ України до Євросоюзу. Орбан намагається видати себе за “великого друга” президента США, і думка останнього має вплив на угорського прем’єра.
-
Орбан: Продовження війни є програшною стратегією
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його позиція щодо України не є антиукраїнською, а його кра\на хоче майбутнього для України. Про це у неділю, 7 вересня, повідомило видання Index.
Обговорюючи російсько-українську війну, Орбан висловив своє бачення щодо мотивацій кожної із залучених сторін. На його думку, Росія прагне зупинити експансію Заходу, Україна зосереджена на отриманні фінансової допомоги та уникненні економічного краху, тоді як ЄС підтримує війну з метою утвердити себе як потужну геополітичну силу. США, за словами угорського прем’єра, прагнуть не лише досягти домовленостей, але й економічно підпорядкувати Європейський Союз.
Також Орбан критично оцінив дії ЄС у час війни, назвавши його “кульгавою качкою”. Він вважає, що Євросоюз має шукати діалогу не зі Сполученими Штатами, а з Росією, особливо в питаннях безпеки.
Висловлюючи свою позицію щодо майбутнього України, Орбан зазначив: “Ми не хочемо штовхати Україну в нікуди, ми не антиукраїнські. Ми хочемо майбутнього для України, тому що розвал сусідньої країни нам теж не на користь”.
Водночас він додав, що продовження війни – це програшна стратегія.
Нагадаємо: президент України Володимир Зеленський наголосив на важливості того, щоб прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан почув сигнали щодо російської нафти від президента США Дональда Трампа, адже енергетична незалежність Європи від Росії є ключовою для міцних відносин зі США.
Раніше повідомлялося, що після дзвінка президента США Дональда Трампа прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може послабити свій опір щодо вступу України до Євросоюзу.
-
Орбан і Фіцо просять ЄС зняти санкції з частини російських олігархів – ЗМІ
Уряди Угорщини та Словаччини звернулися до Євросоюзу з проханням скасувати санкції проти шести російських бізнесменів в обмін на продовження інших санкцій проти Росії. Про це повідомляє RadioFreeEurope/RadioLiberty.
Ці країни вже й раніше користувалися своїм правом вето, щоб домогтися виключення деяких відомих росіян зі списку підсанкційних осіб, з огляду на тісні політичні відносини із Кремлем. Вони аргументують свою позицію тим, що санкції ЄС нібито “сильніше б’ють” по європейській економіці, ніж по російській.
Кілька дипломатів ЄС зазначають, що цього разу Словаччина хоче зняти санкції з олігарха Усманова і бізнесмена Михайла Фрідмана, а Угорщина домагається виключення зі списку підсанкційних осіб олігархів Дмитра Мазепіна, Петра Авена, Муси Бажаєва та Альберта Авдоляна.
Інші держави-члени ЄС запропонували альтернативне рішення: вилучити лише одну або дві особи – так звані “слабкі випадки”, тобто тих, кого, найімовірніше, все одно виключать зі списку, бо проти них було застосовано санкції на основі слабких доказів, які не витримають жодних випробувань у суді.
І Братислава, і Будапешт відхилили цю пропозицію під час обговорень на нижчому рівні в Брюсселі. З огляду на те, що кінцевий термін поновлення санкцій – 15 вересня, ймовірно, певного компромісу буде досягнуто наступного тижня.
Як відомо, вже тривалий час в Європейському фонді миру через Угорщину заблоковано 6,6 млрд євро на військову допомогу Україні.
Обійти вето Угорщини: ЄС розглядає нові правила -
Литовський та американський підходи до позиції Орбана щодо України
Литва пропонує розпочати переговори про вступ України та Молдови до ЄС без згоди Угорщини, плануючи цільову дату членства у 2030 р. Своєю чергою президент США Дональд Трамп начебто переконав прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана зняти свої заперечення проти вступу Києва до ЄС. Який з планів має більше шансів здійснитися? Заклик Литви Литва закликала країни ЄС розпочати переговори про вступ України та Молдови без згоди Угорщини, яка блокує цей процес.
У своєму листі до країн ЄС Литва запропонувала розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо першого розділу членства без згоди Угорщини. “Литва прагне розблокувати переговори про членство в ЄС з Україною, які зайшли в глухий кут через вето Угорщини. Будь-яка подальша затримка є геополітично шкідливою як для України, так і для самого ЄС. Членство України в ЄС є частиною гарантій безпеки та необхідною умовою для довгострокового миру та стабільності в Європі”,– заявив виконувач обов’язків міністра закордонних справ Литви Кястутіс Будрис. Якщо 26 держав-членів підтримають цю ініціативу, процес відбуватиметься на технічному рівні, тобто де-факто, а юридичне оформлення відбудеться пізніше, але за умови, що позиція Віктора Орбана чи угорського уряду зміниться.
Вільнюс також знову висунув ідею визначити конкретну дату вступу України до ЄС – 2030 р. На думку литовської сторони, це допоможе як Європі, так і Україні планувати ресурси та перехідні етапи. Реакція Єврокомісії Водночас у Європейській комісії скептично оцінили ідею початку технічних переговорів без згоди всіх держав-членів. У Брюсселі нагадали, що для відкриття кожного розділу потрібна одностайність. Також там наголосили на важливості реформ в Україні. “Ми продовжуємо працювати з Україною, закликаючи її впроваджувати реформи незалежно від відкриття розділів. Водночас ми працюємо з державами-членами, щоб якомога швидше офіційно відкрити розділи переговорів”, – сказала речниця Європейської комісії Паула Пінью. Проте очікується, що пропозиції Литви обговорять у Копенгагені на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС під керівництвом очільниці дипломатії Каї Каллас. Як Орбан заважає євроінтеграції України Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан постійно встромляє палки в колеса євроінтеграційним процесам України.
Нещодавно він прямо заявив, що не треба пов’язувати безпеку України з вступом до ЄС. “Членство України в ЄС не надає жодних гарантій безпеки. Тому пов’язувати членство з гарантіями безпеки є непотрібним і небезпечним”, – сказав Орбан. На його думку, це принесе війну до ЄС, а Будапешт хоче залишитися в стороні від цього.
Аби не допустити Україну до ЄС, Орбан навіть ініціював національні консультації серед угорських громадян щодо підтримки чи не схвалення євроінтеграції України. Трамп переконав Орбана? Президент США Дональд Трамп переконав прем’єр-міністра Угорщини зняти свої заперечення проти вступу Києва до ЄС, – стверджують джерела видання Politico.
За їх інформацією, після дзвінка Трампа, Орбан може послабити свій опір щодо вступу України до ЄС. “Те, що президент США Дональд Трамп переконав прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який виступає проти членства України в ЄС, але висловив готовність підтримати членство Молдови, зняти свої заперечення проти вступу Києва до блоку, змінило динаміку ситуації”, –пише видання з посиланням на двох дипломатів. Двоє дипломатів також висловили надію, що в найближчі місяці, з огляду на тиск на Будапешт, вдасться вийти з глухого кута щодо вступу України.
Тепер у Орбана, за словами одного дипломата, є можливість пом’якшити свою антиукраїнську позицію.
Видання нагадує, що Орбан добре знайомий із тим, як змінювати свою позицію. Ба більше, можна сказати, що “він майстер цього – особливо в контексті ЄС”. Два підходи. Який краще? Паралельно відбуваються два процеси – в ЄС розглядають можливість початку переговорного процесу з Україною щодо вступу без згоди Угорщини, і водночас є сподівання на вплив Трампа на Орбана.
У обох варіантів є слабкі та сильні сторони. Сильні сторони литовської пропозиції полягають у тому, що вона демонструє рішучість більшості країн-членів підтримати Україну, попри перешкоди. Також вона дозволяє розпочати технічну роботу, яка є необхідним етапом на шляху до членства, не чекаючи згоди Будапешта. Крім того, створює додатковий тиск на уряд Орбана, показуючи, що його вето не зможе повністю заблокувати процес.
Водночас у неї є й слабкі сторони. Вона створює правові виклики: законодавство ЄС вимагає одностайності для офіційного початку переговорів. Такий підхід, ймовірно, зіткнеться з правовими та бюрократичними труднощами. Це не повноцінний початок переговорів, а скоріше обхідний маневр, який може бути оскаржений. Крім того, вона не розв’язує проблему, бо не гарантує, що Угорщина не заблокує інші етапи процесу, де також потрібна одностайність. А головне, вона може поглибити розкол всередині ЄС, створивши небезпечний прецедент і поставивши під сумнів принцип одностайності в майбутньому.
Своєю чергою другий сценарій теж має сильні та слабкі сторони. До сильних відноситься, зокрема ефективність. Якщо це правда, такий крок може мати прямий і негайний результат. Особисті зв’язки та вплив Трампа на Орбана, який є його давнім політичним союзником можуть виявитися вирішальними. Крім того, цей варіант призведе до повного консенсусу. Якщо Орбан змінить свою позицію, це дозволить розпочати переговори офіційно і без юридичних перешкод, що є більш стабільним і надійним шляхом.
До слабких сторін відноситься неоднозначність висловлювань. Угорський уряд заперечує, що Трамп зміг переконати Орбана. Його публічна позиція залишається жорсткою. Крім того, мінусом є те, що все залежить від доброї волі та політичних інтересів однієї людини. Це не системне, а ситуативне рішення. Є й політичні ризики: Трамп може використати цей важіль для просування власних інтересів. Своєю чергою, позиція Орбана може знову змінитися в будь-який момент, що зробить весь процес нестабільним.
На цей час, сценарій з ініціативою Литви, на думку експертів, виглядає більш реалістичним і має більші шанси на практичну реалізацію. “Пропозиція Литви – це інституційний підхід, який відображає спільну позицію більшості країн ЄС. Хоча він і не є ідеальним з юридичного погляду, він є частиною ширшого та скоординованішого зусилля, яке не залежить від настроїв чи інтересів одного політика”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Крім того, маємо дії проти слів. Литва вже направила офіційні листи та робить конкретні кроки, які обговорюватимуться на зустрічах міністрів. Це активна, публічна дипломатія. Своєю чергою інформація про вплив Трампа на Орбана є суперечливою, сам Орбан продовжує публічно висловлюватись проти вступу України.
На користь Литви діє й досвід минулого: Угорщина вже неодноразово використовувала своє вето, але в більшості випадків, під тиском інших країн, врешті-решт поступалася. Тому, тактика обходу вето, яку пропонує Литва, хоч і складна, є перевіреним методом тиску.
Навіть якщо вплив Трампа дійсно мав місце, і Орбан під його тиском змінить позицію, це все одно буде одномоментним рішенням. Натомість ініціатива Литви є відображенням загального курсу ЄС і має на меті створити стабільний шлях для України, який мінімізує вплив “вето” в майбутньому.
Зрештою, ці два сценарії не виключають один одного. Вони можуть діяти паралельно: дипломатичний тиск з боку ЄС (як у випадку з пропозицією Литви) та неформальний вплив з боку ключових політичних гравців (таких як Трамп) можуть разом змусити Угорщину змінити свою позицію.
Вікторія Хаджирадєва -
Трамп вплинув на Орбана щодо України – ЗМІ
Після дзвінка президента США Дональда Трампа прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може послабити свій опір щодо вступу України до Євросоюзу. Про це повідомляє Politico у середу, 27 серпня.
Видання пише, що європейські посадовці розглядають можливість відкриття “переговорного кластера” для Молдови напередодні вересневих виборів у країні. Але без здійснення такого кроку щодо України.
При цьому Україна та її союзники категорично проти такого кроку. Адже в Києві наполягають, що “це дало б українцям неправильний сигнал у розпал мирних переговорів за посередництва США”.
А французький чиновник сказав виданню: “У контексті того, що зараз переживає Україна, є переваги як для кандидатури України, так і для кандидатури Молдови. Рішення в Брюсселі мають прийматися одностайно, і ми маємо діяти в рамках цих принципів”.
“Те, що президент США Дональд Трамп переконав прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який виступає проти членства України в ЄС, але висловив готовність підтримати членство Молдови, зняти свої заперечення проти вступу Києва до блоку, змінило динаміку ситуації”, – пише видання з посиланням на двох дипломатів.
У публікації вказано, що рішення будуть прийняті в “найближчі дні або тижні”. Двоє дипломатів також висловили надію, що в найближчі місяці, з огляду на тиск на Будапешт, вдасться вийти з глухого кута щодо вступу України.
“Тепер у нього (Орбана – ред.) є можливість пом’якшити свою антиукраїнську позицію”, – сказав один дипломат.
Видання нагадує, що Орбан добре знайомий із тим, як змінювати свою позицію. Ба більше, можна сказати, що “він майстер цього – особливо в контексті ЄС”.
Раніше ЗМІ повідомили, що тиждень тому Трамп зателефонував Орбану, щоб з’ясувати, чому прем’єр Угорщини блокує переговори про вступ України до Євросоюзу. Ця розмова відбулася після переговорів лідерів США, України та ЄС у Вашингтоні.
Після цього президент Володимир Зеленський підтвердив, що дійсно звертався до Трампа з проханням вплинути на Орбана. -
Примус до Дружби. Новий конфлікт з Угорщиною
Україна продовжує атакувати інфраструктуру російського нафтопроводу Дружба, за яким російську нафту отримують Угорщина та Словаччина. 22 серпня, після того як українські Сили оборони вкотре атакували інфраструктуру нафтопроводу, втретє за місяць зупинивши постачання російської нафти до Угорщини та Словаччини, глава угорського МЗС Петер Сійярто назвав це “ударом по енергетичній безпеці”.
Нафтопровід і вступ до ЄС
Володимира Зеленського запитали, чи з’явилося у нього більше важелів впливу на угорського прем’єра Віктора Орбана, який блокує відкриття першого кластера переговорів про вступ між Україною та ЄС, після ударів по нафтопроводу Дружба.
“Ми завжди підтримували дружбу між Україною та Угорщиною. А тепер існування “Дружби” залежить від позиції Угорщини”, – сказав Зеленський з усмішкою.
Досі Київ утримувався від ударів по Дружбі – передусім, щоб остаточно не псувати відносини з Угорщиною.
“Але новий курс Орбана не залишив нам вибору… Офіційно Україна, звичайно, не визнає зв’язок цих ударів із вступним процесом, але надто велика кількість “співпадінь” не залишає в цьому значних сумнівів”, – вважають в Європейській правді.
Тобто удари по Дружбі журналісти пов’язують зокрема з блокуванням Будапештом вступу України до ЄС.
Дипломатичні перепалки
Глави МЗС України та Угорщини вступили в перепалку через висловлювання Зеленського та атаки на нафтопровід.
“Ми рішуче відкидаємо залякування з боку президента України. Ми вважаємо суверенітет і територіальну цілісність фундаментальними цінностями міжнародної політики. Тому ми поважаємо суверенітет і територіальну цілісність кожної країни і очікуємо того ж від інших”, – заявив глава МЗС Угорщини Петер Сійярто.
Він сказав, що в останні дні Україна здійснила серйозні атаки на енергопостачання Угорщини, а атака на енергетичну безпеку, за його словами, є атакою на суверенітет.
“Війна, до якої Угорщина не має жодного відношення, ніколи не може виправдати порушення нашого суверенітету. Ми закликаємо Зеленського припинити погрози на адресу Угорщини та безрозсудні атаки на нашу енергетичну безпеку!” – підкреслив Сійярто.
Глава МЗС України Андрій Сибіга відреагував на цей випад колеги з Будапешта, зазначивши, що відповідає “в угорському стилі”.
“Вам не потрібно вказувати президенту України, що робити, що говорити і коли. Він є президентом України, а не Угорщини. Енергетична безпека Угорщини – у ваших руках. Диверсифікуйте енергоносії і станьте незалежними від Росії, як решта Європи”, – написав Сибіга в соцмережі Х.
Євродепутат від угорської правлячої партії Фідес Томаш Дейч прирівняв удар України по нафтопроводу Дружба до “озброєного нападу на Європейський Союз”. Європейська комісія, у свою чергу, заявила, що українська атака на нафтопровід Дружба не впливає на постачання нафти до Угорщини та Словаччини, незважаючи на скарги Будапешта на Київ.
Орбан скаржиться Трампу
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вирішив написати листа президенту США Дональду Трампу у зв’язку з атакою України на нафтопровід Дружба.
“Трубопровід постачає нафту до Угорщини та Словаччини – двох країн, які не мають іншого способу імпортувати нафту. Угорщина підтримує Україну бензином та електроенергією, а у відповідь вони бомбардують інфраструктуру, яка нас постачає. Це дуже недружній жест! Я бажаю президенту Трампу успіхів у його прагненні до миру”, – написав Орбан.
Американський президент нібито відповів: “Вікторе, мені не подобається те, що я чую – я дуже злий через це. Передай Словаччині, що ти мій великий друг”.