На Сумщині близько 20 тисяч людей відмовилися від евакуації під час небезпеки, оскільки закон не дозволяє їх примусово вивозити. Голова обласної влади Олег Григоров пояснив, що люди не хочуть залишати свої домівки, бо не розуміють, як будувати нове життя в іншому місці. Влада надає їм місця для розселення та гуманітарну допомогу, але багато людей залишаються вірні своїм будинкам навіть у небезпечних ситуаціях.
Позначка: Відмова
-
США відмовили “маріонетці Кремля” в купівлі активів Лукойлу
Уряд США відмовив Gunvor, міжнародному нафтотрейдеру, у дозволі на придбання закордонних активів компанії Лукойл, найбільшої приватної нафтогазової компанії Росії. Причиною цього рішення стали військові дії в Україні та зв’язки Gunvor з Росією. Gunvor відкликав пропозицію про купівлю активів Лукойлу після цього рішення. Представники Gunvor вважають заяву Мінфіну США дезінформацією, стверджуючи, що компанія завжди дотримувалася санкцій та дистанціювалася від Росії. Раніше Gunvor був зв’язаний з російським президентом Путіним, але після введення санкцій у 2014 році мільярдер Тимченко продав свою частку у компанії. США ввели санкції проти Роснефти та Лукойлу у жовтні цього року. Gunvor також має намір докупити активи Лукойлу, але американський уряд вирішив перевірити їхні зв’язки з Путіним перед видачею дозволу.
-
Міжнародний кримінальний суд відмовився від Microsoft
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі прийняв рішення припинити використання програмного забезпечення Microsoft і перейти на європейське рішення. Це рішення прийнято з метою зменшення залежності від американських постачальників через ризик нових санкцій. Замість Microsoft, МКС буде використовувати програмне забезпечення від німецької компанії ZenDiS, яка була створена для підтримки цифрового суверенітету державних структур. У відповідь, у Microsoft заявили, що співпраця з МКС не припиняється і наголосили, що минулорічне відключення електронної пошти прокурора МКС від Outlook було здійснене за рішенням американської влади, а не корпорації. Раніше уряд Нідерландів також виразив занепокоєння щодо залежності від продуктів Microsoft і розглядав можливість переходу на європейські альтернативи.
-
Китай і Туреччина “бойкотують” нафту з Росії – ЗМІ
Найбільші нафтопереробні заводи Туреччини почали купувати більше неросійської нафти у відповідь на останні західні санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на знайомі з ситуацією джерела.
Туреччина, Індія та Китай купують майже всю сиру нафту, яку експортує Росія. Морські поставки в КНР цього року тримаються близько 1-1,5 млн. барелів на день, в Індію – 1,2-1,8 млн. барелів на день, до Туреччини – близько 300 тисяч барелів. Четвертим покупцем залишається Сирія, проте постачання досить мізерні – 35 тисяч барелів на добу, свідчать оцінки Bloomberg.
Турецькі нафтопереробні заводи тепер роблять кроки, аналогічні китайським та індійським, що свідчить про результати зусиль США, Європейського союзу та Великобританії щодо обмеження продажів російської нафти.
На додачу до цього, китайські нафтопереробні заводи згортають імпорт російської нафти через санкції адміністрації Дональда Трампа, під які потрапили Роснефть та Лукойл, зазначає Bloomberg.
Китайські державні Sinopec та PetroChina вже скасували серію закупівель сировини з РФ і продовжують залишатися осторонь. До них приєдналися невеликі приватні НПЗ, які побоюються потрапляння під санкції, як це вже сталося з Shandong Yulong Petrochemical.
“Страйк покупців” торкнувся майже 45% російського нафтового експорту до Китаю, оцінює Rystad Energy. Під “бойкот” потрапив далекосхідний сорт ESPO, через що ціни на нього падають.
Через американські санкції, які торкнулися двох найбільших нафтових компаній Росії, закупівлі російської нафти призупинили кілька індійських НПЗ, включаючи Mangalore Refinery and Petrochemicals, HPCL-Mittal Energy та Reliance Industries. Проте найбільший у країні нафтопереробник Indian Oil після короткої паузи відновив імпорт сорту Urals у компаній, які не потрапили під санкції.
Слідом проблеми у нафтовиків виникли на ринку Туреччини. За словами джерел, один із найбільших турецьких нафтопереробних заводів, SOCAR Turkey Aegean Refinery, що належить азербайджанській компанії SOCAR, нещодавно закупив чотири партії сирої нафти в Іраку, Казахстану та інших неросійських виробників з постачанням у грудні.
У січні-жовтні Туреччина імпортувала близько 669 тис. барелів сирої нафти на добу, з яких 47% припали на російську нафту.
Тим часом після заяви ОПЕК+ про припинення зростання видобутку наступного року нафту почала дорожчати. -
УПЦ МП програла апеляцію щодо забезпечення позову
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду відмовив УПЦ (Московського патріархату) у задоволенні апеляції щодо забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви. Про це повідомляє Інтерфкс-Україна у середу, 29 жовтня.
Суддя Ольга Кашпур оголосила ухвалу, котрою залишили без задоволення скаргу УПЦ (МП), а рішення суду першої інстанції – без змін.
Під час розгляду представник УПЦ (МП) заявив, що у разі незадоволення даного заходу забезпечення, Державна служба етнополітики і свободи совість направить припис 154 релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП). Він також допустив, що в результаті цього може бути подано 154 позови.
В той же час, представник Держетнополітики заявила, що такий припис 154 релігійним організаціям наразі не надісланий, і його надсилання не планується.
На розгляді в Шостому апеляційному адмінсуді знаходиться позов Державної служби України з етнополітики та свободи совісті до Київської митрополії Української православної церкви про припинення релігійної організації.
Представник УПЦ (МП) 16 вересня подав заяву про застосування заходів забезпечення позову, у якій просить суд забезпечити позов шляхом заборони Держетнополітики надсилати приписи про усунення порушень релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою Київської митрополії, яка визнана афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена.
В обґрунтуванні вказаної заяви представник посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до початку припинення 154 релігійних організацій, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП).
За результатами розгляду суд 18 вересня ухвалив рішення у задоволенні позовної заяви про застосування заходів забезпечення позову – відмовити.
29 вересня УПЦ (МП) надіслала апеляційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адмінсуду, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 2 жовтня відкрито апеляційне провадження по даній апеляційній скарзі.
Як повідомлялося, у серпні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, що забороняє діяльність в Україні релігійних організацій, афілійованих із РПЦ.
20 травня Держетнополітики почала дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості УПЦ (МП) з забороненою іноземною релігійною організацією.
9 липня Держетнополітики заявила, що виявила ознаки афілійованості УПЦ (МП) з Російською православною церквою (РПЦ), діяльність якої в Україні заборонено.
17 липня Держетнополітики винесено УПЦ (МП) припис про усунення до 18 серпня порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації, а також затвердила перелік релігійних організацій, які входять до структури або пов’язані з УПЦ (МП).
Пізніше УПЦ (МП) надіслала лист до Держетнополітики з роз’ясненням позиції щодо статусу Церкви, а також заявила, що припис є втручанням у внутрішнє життя церкви і не може бути виконаний.
27 серпня Держетнополітики визнало УПЦ (МП) афілійованою з РПЦ. Згідно з законом “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, УПЦ (МП) через 60 днів достроково позбудеться права на користування державним і комунальним майном.
29 серпня Держетнополітики подала позов до суду про припинення діяльності УПЦ (МП), яка визнана афілійованою з РПЦ. Також суд просять передати державі її майно, кошти та інші активи, крім культового. 18 вересня суд відмовив УПЦ(МП) у застосуванні заходів забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви.
Своєю чергою, УПЦ (МП) просить суд визнати протиправним і скасувати наказ Держетнополітики про визнання Церкви афілійованою з РПЦ. Також УПЦ (МП) подала до суду зустрічний позов у справі про припинення діяльності Церкви. -
США чекають відмови Угорщини від російських енергоносіїв
Сполучені Штати Америки чекають відмови Угорщини від російської нафти та газу. Про це заявив посол Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер в ефірі телеканалу Fox News, уривок з якого був опублікований в YouTube.
За його словами, США сподіваються від таких країн, як Угорщина, Словаччина і Туреччина план з позбавлення залежності від російських енергоносіїв.
США навіть готові допомогти Угорщині позбавитись залежності від російських нафти і газу, запевнив Вітакер.
“Ви знаєте, Угорщина, на відміну від багатьох своїх сусідів, не розробила жодних планів і не вжила жодних активних заходів. Тому ми будемо продовжувати працювати з ними, а також з їхніми сусідами, такими як Хорватія та інші країни, які можуть допомогти їм відмовитися від російських енергоносіїв”, – наголосив американський дипломат. -
Китай призупинив закупівлі російської нафти після санкцій США – ЗМІ
Китайські державні нафтові компанії призупинили закупівлю російської нафти через море після введення санкцій проти Роснєфті та Лукойла з боку США. Ця призупинка також співпала зі зменшенням обсягів закупівлі російської нафти індійськими нафтовими заводами. Це може призвести до фінансових проблем для Росії через зниження попиту двох найбільших покупців. Китайські компанії PetroChina, Sinopec, CNOOC та Zhenhua Oil планують утриматися від купівлі російської нафти, яка постачається морським шляхом. Водночас, Китай продовжує імпортувати нафту з Росії сухопутним маршрутом через трубопроводи. Санкції також вплинули на інші сфери російської економіки, включаючи банки, імпорт СПГ, “тіньовий флот”, криптовалютні біржі та підприємства в Індії та Китаї.
-
Трамп сказав, чому Київ не отримає ракети Tomahawk
Президент США Дональд Трамп відмовився передати Україні ракети Tomahawk, оскільки процес навчання їх використанню може зайняти від шести місяців до року. Трамп пояснив, що ці ракети потребують інтенсивних тренувань, щоб навчитися ними користуватися, і США не планують навчати інші армії використовувати цю зброю. Він вважає, що єдиний спосіб, як Україна може скористатися ракетами Tomahawk, – це коли їх запуск здійснюється США, але такого не буде. Ракети Tomahawk використовуються флотом США для ударів по важливим цілям у глибині противника. Адміністрація Трампа усвідомлює потреби України, але питання про передачу цих ракет залишається відкритим, і остаточного рішення щодо цього ще не прийнято.
-
Одна з країн G7 заявила скорочення залежності від російського СПГ
Японія планує зменшити імпорт російського скрапленого природного газу, але не може припинити його повністю відразу. Міністр торгівлі Йодзі Муто заявив, що Японія послідовно зменшує залежність від російської енергетики після початку війни в Україні. Їм потрібно час, щоб знайти альтернативні джерела енергії. Поставки скрапленого природного газу з російського проєкту Сахалін-2 є важливим елементом енергетичної стабільності Японії, але їх заміна буде коштовною. Японія поки не визначила терміни повної відмови від російського газу, попри тиск своїх європейських союзників. Японські компанії мають інвестиції в проєкті Сахалін-2, який є важливим джерелом СПГ для країни. Ці контракти діють до 2030-х років. Євросоюз також розмірковує про повну відмову від російської енергії назавжди.
-
Москва відмовилася виконати рішення ЄСПЛ щодо виплат Грузії
Росія заявила, що не буде виконувати рішення Європейського суду з прав людини про виплату Грузії компенсації у зв’язку з подіями 2008 року. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що це рішення не буде виконане, незважаючи на те, що ЄСПЛ вирішив присудити Грузії компенсацію у 253 млн євро за порушення прав людини у війні 2008 року. Росія визнала грузинські регіони Абхазію та Південну Осетію “незалежними” після війни з Грузією 2008 року і вивела їх під свій контроль. Крім того, Росія вийшла із складу Ради Європи у березні 2022 року, тому вважає, що рішення ЄСПЛ, прийняті після цієї дати, не потрібно виконувати на своїй території.