Лівий берег

Позначка: Вето

  • Парламент Болгарії подолав вето президента на купівлю НПЗ Лукойл

    Парламент Болгарії подолав вето президента на купівлю НПЗ Лукойл

    Парламент Болгарії у четвер подолав вето президента Румена Радева на закон, котрий дозволяє уряду взяти під контроль нафтопереробний завод Лукойл та продати його у разі потреби, щоб захистити актив від наближення санкцій США. Про це повідомляє Reuters.

    Рішення ухвалили на тлі санкцій, запроваджених минулого місяця Міністерством фінансів США (OFAC) та Великою Британією щодо двох найбільших російських нафтових компаній – Лукойл та Роснафти, що посилює тиск на главу РФ Володимира Путіна та загрожує операціям компаній у Європі.

    Минулого тижня парламент схвалив зміни, котрі дають уповноваженому урядом комерційному менеджеру повноваження контролювати роботу нафтопереробного заводу Лукойл у Болгарії після 21 листопада, коли санкції США набудуть чинності, та при необхідності продати компанію.

    Президент Болгарії Румен Радев наклав вето на закон у середу, застерігаючи, що він не містить механізмів захисту від майбутніх фінансових претензій до держави. Однак парламент відхилив його заперечення 128 голосами проти 59. Як ми вже писали, російська нафтова компанія Лукойл, що тепер потрапила під санкції США, продасть свої закордонні активи міжнародному сировинному трейдеру Gunvor.
    Зауважимо, що 22 жовтня США ввели санкції проти російських нафтових компаній Роснєфть і Лукойл. Санкції забороняють транзакції з підсанкційними компаніями та усіма їхніми дочірніми структурами.
    Лукойл оголосив про продаж іноземних активів

  • Президент Болгарії наклав вето на закон стосовно Лукойлу

    Президент Болгарії наклав вето на закон стосовно Лукойлу

    Президент Болгарії Румен Радев відмовився підписати закон про інвестиції, який дозволяв би продаж активів російської компанії Лукойл в країні. Згідно з цим законом, угоди про продаж майна Лукойла мали би здійснюватися за рішенням уряду та з дозволу Державного агентства Національна безпека. Президент вважає, що це положення робить уряд залежним від агентства національної безпеки, що суперечить конституції. Тому він повернув закон на обговорення до парламенту.

  • Президент Євроради шукає спосіб обійти вето Орбана щодо вступу України

    Президент Євроради шукає спосіб обійти вето Орбана щодо вступу України

    Президент Європейської Ради Антоніу Кошта намагається просунути заявку України на членство в Європейському Союзі, незважаючи на опір Угорщини. Він спрямовує зусилля на отримання підтримки від інших європейських країн для спрощення процесу вступу нових членів та подолання блокування стосовно України та Молдови. Кошта пропонує відкривати “переговорні кластери” за кваліфікованою більшістю країн, щоб дозволити Україні та Молдові розпочати реформи, необхідні для наближення до європейських стандартів. Комісарка ЄС Марта Кос відвідає Україну для перевірки законодавства, необхідного для просування в ЄС. Лідери ЄС знаходять спосіб боротьби з вето Угорщини, і переговори про вступ України можуть розпочатись навесні наступного року.

  • ЗМІ: Президент Євроради шукає спосіб обійти вето Орбана щодо вступу України

    ЗМІ: Президент Євроради шукає спосіб обійти вето Орбана щодо вступу України

    Президент Європейської Ради Антоніу Кошта активно працює над тим, щоб спростити процес вступу України до Європейського Союзу, не зважаючи на опір з боку Угорщини. Він пропонує, щоб ключові етапи на шляху до членства в ЄС відкривалися за кваліфікованою більшістю країн, а не за умовою одностайної згоди всіх 27 країн ЄС. Це дозволить Україні почати реформи, необхідні для наближення до європейських стандартів. Кошта лобіює цю ідею серед лідерів ЄС, а комісарка ЄС Марта Кос відвідає Україну для підтримки процесу вступу. Переговори про вступ України можуть розпочатися навесні наступного року, незважаючи на вето Угорщини.

  • ЄС знайшов спосіб вилучити російські активи – ЗМІ

    ЄС знайшов спосіб вилучити російські активи – ЗМІ

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив проти плану Євросоюзу щодо вилучення 140 млрд євро з російських активів і передачі їх в кредит Україні. Проте Європейська комісія знайшла спосіб обійти вето Орбана шляхом ухвалення рішення кваліфікованою більшістю. Юристи ЄС розробили план “репараційного кредиту” для України, який підтримують країни, такі як Німеччина, Іспанія, Польща та країни Балтії. Однак Бельгія, Угорщина та Словаччина виступають проти цього плану. Європейські лідери зберуться на наступному тижні в Копенгагені для обговорення цього питання.

  • Польща ухвалила новий закон щодо українців після вето Навроцького

    Польща ухвалила новий закон щодо українців після вето Навроцького

    Сейм Польщі ухвалив новий закон, який регулює допомогу українським громадянам, які покинули Україну через російську агресію. Закон встановлює порядок виплат та умови легального перебування в Польщі. Документ визначає, що виплати будуть залежати від зайнятості та навчання дітей у польській школі, за винятком осіб з інвалідністю. Люди також повинні заробляти щонайменше половину мінімальної заробітної плати у Польщі. Влада планує щомісяця перевіряти працевлаштування українців, призупиняючи виплати у випадку безробіття. Також передбачено контроль за виїздом українців з країни та обмеження доступу до медичних послуг для дорослих українців. Закон продовжує легальний статус перебування українців у Польщі до 2026 року. Це рішення допомагає уникнути правових проблем після закінчення тимчасового захисту у 2025 році. Також був зазначений прогрес у вирішенні спірних питань між Україною та Польщею, зокрема у сфері національної пам’яті.

  • У Польщі озвучили умову покращення взаємин з Україною

    У Польщі озвучили умову покращення взаємин з Україною

    У президента Польщі Кароля Навроцького наголосили на необхідності врегулювання історичних суперечностей із боку Києва. Про те, що без конкретних дій України в цьому напрямку буде складно досягти прогресу у двосторонніх стосунках, заявив керівник Офісу міжнародної політики при канцелярії президента Польщі Марчин Пшидач в інтерв’ю виданню Sieci у понеділок, 1 вересня.

    Пшидач підкреслив, що Польща зробила для України багато, особливо у вирішальні моменти, і зараз має право очікувати відповідних кроків у важливих питаннях. Він зазначив про важливість розблокування місць пам’яті на Волині, назвавши це одним із ключових аспектів: якщо таких дій не буде, покращення відносин стане малоймовірним.

    Окремо посадовець наголосив: Польща більше не планує ігнорувати історичну правду. За його словами, навіть ексгумацію на відповідних місцях в Україні можуть проводити інші держави, що викликає нерозуміння серед поляків.

    Висловлюючись про недавнє вето президента Польщі щодо закону про підтримку українців та емоційну реакцію Києва, Пшидач зауважив, що Україна повинна усвідомлювати важливість мати союзників, особливо сусідніх, та уникати дій, які можуть їх відштовхувати. Він додав, що українцям варто пам’ятати про ціну польської допомоги і не сприймати її як належну чи гарантовану.

    На завершення він наголосив, що Польща має право очікувати певної взаємності у вирішенні важливих для неї питань.

    Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький у роковини початку Другої світової війни виступив із заявою щодо вимог репарацій від Німеччини.

    Через терни до зірок: як залагодити стосунки України та Польщі

  • Обійти вето Угорщини: ЄС розглядає нові правила

    Обійти вето Угорщини: ЄС розглядає нові правила

    В Євросоюзі обговорюють зміну правила ухвалення рішень в блоці для обходження постійних вето Угорщини. Про це у суботу, 30 серпня, повідомило Bloomberg.
    Видання ознайомилося з документом, який був поширений серед держав-членів ЄС напередодні неформальної зустрічі міністрів закордонних справ.
    Зазначається, що група з 12 країн розглянула правові можливості для прийняття рішення кваліфікованою більшістю замість одноголосності. До цього в ЄС всі рішення могли ухвалюватися лише одноголосно.
    Як зазначає Bloomberg, зміна підходу до голосування дозволить Європейському Союзу діяти швидше, уникаючи блокування рішень.
    Bloomberg нагадує, що Угорщина послідовно виступала проти ініціатив щодо України – від виділення коштів до процесу вступу країни до ЄС. Це призвело до запеклих дипломатичних суперечок та переговорів, спрямованих на те, щоб схилити її до таких питань, як поновлення санкцій проти Росії.
    Зокрема 29 серпня, Угорщина відмовилася підписати спільну заяву ЄС, яка засуджує російські удари по Україні цього тижня.
    Також вже тривалий час в Європейському фонді миру через Угорщину заблоковано 6,6 млрд євро на військову допомогу Україні.
    Раніше прем’р Угорщиги Віктор Орбан пригрозив Євросоюзу, що буде голосувати проти бюджету ЄС на 2028-2034 роки, бо там передбачено 100 млрд євро для України.

  • Вето Навроцького: у Польщі заявили, що урегулюють статус українців

    Вето Навроцького: у Польщі заявили, що урегулюють статус українців

    Заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації Польщі Мацей Душчик у пʼятницю, 29 серпня, зустрівся з послом України Василем Боднаром, аби обговорити ситуацію з правовим статусом українців після вето президента на відповдіний закон. Про це повідомила речниця польського МВС Кароліна Галецька, передає РАР.
    За її словами, під час зустрічі заступник міністра внутрішніх справ Польщі “поінформував пана посла, що польська сторона працює над законопроєктом і врегулюванням правового статусу громадян України”.
    “Він також представив українській стороні графік роботи над законопроєктом”, – сказала речниця.

  • Опитування: 60% поляків підтримують вето на закон про допомогу українцям

    Опитування: 60% поляків підтримують вето на закон про допомогу українцям

    Переважна більшість – 60% – поляків заявили про підтримку рішення президента Польщі Кароля Навроцького про вето на закон про допомогу українцям. Про це свідчить результат опитування SW Research для Onet
    Респондентам поставили запитання: “Чи підтримуєте ви рішення президента Кароля Навроцького про вето на закон про допомогу громадянам України?”. Більшість, а саме 59,8% учасників опитування, відповіли ствердно.
    Протилежну думку висловив кожен четвертий респондент – 25,4%. Решта 14,7% опитаних вибрали варіант “не знаю/важко сказати”.
    Трохи більшу підтримку рішення президента висловили чоловіки (63,4%) ніж жінки (56,5%).
    Опитування SW Research також показує, що вето має найбільшу підтримку у віковій групі 25-34 роки (73,5%), а найменшу – серед осіб, старших за 50 років (50,1%).
    Рішення найчастіше підтримують респонденти з міст до 20 тисяч жителів (67,8%), тоді ж як з міст понад 500 тисяч жителів – 55,5%.