Верховна Рада припинила повноваження народної депутатки Анни Колісник з фракції Слуга народу достроково. Рішення підтримали 262 парламентарії. Коліснику була пред’явлена підозра у внесенні недостовірних відомостей до електронної декларації на понад 4,4 млн гривень. Вищий антикорупційний суд закрив кримінальне провадження проти неї через недостовірне декларування. На її місце у парламент увійде Дмитро Слинько, який працював журналістом і редактором у різних виданнях, а також є автором туристичних путівників.
Позначка: Верховна рада
-
Рада призначила Бережну міністром культури
Верховна Рада України призначила Тетяну Бережну на посаду віцепрем’єр-міністра з гуманітарної політики та міністра культури. Її кандидатуру підтримали 266 народних депутатів. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко вважає, що Бережна вміє перетворювати візії на конкретні результати, має досвід роботи в уряді та культурній дипломатії. Бережна виступила зі своїми пріоритетами, серед яких залучення ресурсів у сферу культури, збереження культурної спадщини та підтримка автономності культурних інституцій. До призначення на нову посаду Тетяна Бережна працювала в адвокатському об’єднанні та на посаді заступника міністра економіки.
-
В Україні продовжили воєнний стан і мобілізацію
Верховна Рада вже в 17-ий раз продовжила воєнний стан та загальну мобілізацію в Україні. Рішення було ухвалено під час пленарного засідання 21 жовтня. Законопроєкт про продовження воєнного стану та мобілізації було підтримано 317 нардепами. Триватиме цей режим до 3 лютого 2026 року, починаючи з 5 листопада 2025 року. Україна вперше ввела воєнний стан 24 лютого 2022 року, після початку вторгнення Росії. З того часу його термін продовжували 16 разів, завжди на 90 днів. Останнє продовження було затверджено 15 липня 2025 року.
-
Зеленський пропонує Раді продовжити воєнний стан
Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроекти про продовження терміну дії воєнного стану і мобілізації в країні. Згідно з цими законопроектами, запропоновано продовжити воєнний стан на 90 днів починаючи з 5 листопада 2025 року, а також провести загальну мобілізацію на той же термін. Ці укази набуватимуть чинності після затвердження відповідним законом та оголошення через засоби масової інформації. Це вже 17-те голосування парламенту за продовження воєнного стану з моменту вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року.
-
Депутати подали до бюджету-2026 поправок на 7 трлн
Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету, Роксолана Підласа, повідомила, що бюджетний комітет опрацював понад 3,3 тисячі поправок до проєкту держбюджету-2026 на суму більше як 7,1 трлн грн, що перевищує обсяг самого бюджету в півтора раза. Народні депутати запропонували враховувати різні джерела фінансування, але більшість з них вказували на використання резервного фонду та коштів на обслуговування державного боргу. У випадку прийняття всіх пропозицій, резервний фонд може зазнати втрат на 47 млрд грн, а “військовий резерв” на 224,2 млрд грн. Згідно з обов’язками комітету, їх завдання – утримати баланс бюджету та не збільшувати дефіцит, тому будуть враховані лише пропозиції з реалістичними джерелами фінансування. Деякі ідеї будуть передані уряду для подальшого опрацювання.
-
Строки зупинки бойових дій: хто і що каже
Українські чиновники та народні депутати почали говорити про можливе завершення бойових дій на фронті в Україні. Їхні прогнози вказують на можливе припинення бойових дій у проміжку між листопадом та початком 2026 року. Ці розмови виникли після заяв про можливі переговори між президентами України, Росії та США. Деякі політики, такі як Юлія Тимошенко та Максим Бужанський, висловлюють оптимістичні надії на скоре завершення війни. Однак військові діляться думкою, що бойові дії можуть тривати далі, оскільки ворог не припиняє спроб окупації певних областей. Таким чином, питання завершення війни залишається відкритим.
-
Ініціатива голови фінкомітету Ради може позбавити пенсій українців – нардеп
На народний депутат Олексій Гончаренко висловив обурення щодо ініціативи голови фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева щодо створення реєстру дропів. Згідно з цією ініціативою, українці, які передають свої банківські картки іншим особам, можуть бути позбавлені пенсій та обмежені у фінансових операціях. Гончаренко вважає, що такі дії не сприятимуть довірі громадян до держави та підвищенню їхньої участі у сплаті податків. Гетманцев же пояснив, що метою цієї ініціативи є боротьба з фінансовими злочинами, такими як відмивання грошей, торгівля наркотиками та фінансування тероризму. Наразі законопроєкт щодо створення реєстру дропів обіцяють зареєструвати найближчими днями.
-
Звільнені з полону військові отримуватимуть 50 тис. грн на місяць
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №13637, який передбачає щомісячні виплати по 50 тис. грн для звільнених з полону військових, які потребують тривалого стаціонарного лікування, протягом перших трьох місяців лікування. Про це повідомляє Суспільне з Ради.
За відповідне рішення проголосували 244 народні депутати.
Виплати відбуватимуться протягом перших трьох місяців лікування.
Документ передбачає:- щомісячну виплату 50 000 грн військовим, які після звільнення з полону потребують стаціонарного лікування понад 30 днів.
- виплати здійснюватимуться протягом перших трьох місяців лікування.
- документ також врегульовує порядок видачі довідок про травми чи захворювання, отримані під час перебування в полоні.
Нині такі виплати передбачали лише для військових, котрі отримали під час полону травми (поранення, контузії, каліцтва). Новий законопроєкт поширює цю підтримку і на тих, хто отримав або загострив тяжкі захворювання в умовах полону.
Зауважується, що ухвалення має на меті надати необхідну фінансову підтримку та усунути бюрократичні перепони для воїнів, які борються за відновлення свого здоров’я.
Раніше Кабмін оновив порядок надання допомоги Захисникам та Захисницям, котрі повернулися додому з російського полону.
Стало відомо, скількох українців визнали колишніми полоненими -
Рада підтримала створення нового роду військ – Кіберсил ЗСУ
Верховна Рада підтримала в першому читанні проєкт закону №12349 про створення Кіберсил Збройних Сил України. Законодавчу ініціативу підтримали 255 депутатів, повідомляє Укрінформ.
Документ передбачає створення Кіберсил ЗСУ як органу військового управління, що матиме можливість залучати до свого складу цивільну складову (кіберрезервістів) на період проведення відповідних заходів з кіберстримування.
Відповідним проєктом закону на Кіберсили покладається кібероборона України, захист її суверенітету та територіальної цілісності в кіберпросторі.
Кіберсили ЗСУ організовуватимуть періодичне навчання та злагодженість кіберрезервістів для формування сталого кадрового інтелектуального потенціалу вмотивованих громадян України.
Статус кіберрезервіста не передбачає обов’язкового набуття ним статусу військовослужбовця для залучення до лав Кіберсил, може мати періодичний та тимчасовий характер, ґрунтується на певних особистих навичках особи у певній галузі та її мотивації.
Основними завданнями Кіберсил ЗСУ буде нарощування та ефективне застосування спроможностей кіберстримування, здобуття Збройними силами України військової переваги над противником та послаблення його спроможностей шляхом проведення операцій в електромагнітному спектрі та кіберпросторі. -
Рада провалила призначення суддів КСУ
Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду