Верховна Рада 21 серпня ухвалила законопроєкт про професійну освіту (№13107-д), котрий передбачає збільшення фінансової автономії профтехів і зменшення кількості типів закладів з 18 до двох. Про це повідомила глава уряду Юлія Свириденко, привітавши рішення нардепів.
Документ підтримали 285 депутатів.
Свириденко назвала це важливим кроком на шляху європейської інтеграції та виконання Плану України, що відкриває доступ до близько 390 млн євро підтримки від ЄС.
Вона наголосила, що закон дає професійним коледжам фінансову й управлінську автономію, оновлює зміст освіти у співпраці з бізнесом та запроваджує незалежне оцінювання знань у кваліфікаційних центрах.
“Це дозволить готувати спеціалістів, яких потребує сучасний ринок праці. Уряд щороку інвестуватиме в модернізацію інфраструктури. Це нові майстерні, лабораторії, утеплення гуртожитків та реконструкцію закладів”, – додала прем’єрка.
За словами голови комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, ще це +500 млн євро у бюджет країни, “бо проголосований законопроєкт – євроінтеграційний та є маркером програми Ukraine Facility”. Сергій Бабак/Телеграм “Заклад із сучасними, зрозумілими навчальними програмами. З новим управлінським підходом. З можливістю швидко опанувати нову професію – для дорослих та ветеранів війни”, – зазначив він.
Позначка: Верховна рада
-
Рада підтримала законопроєкт про професійну освіту
-
Рада провалила голосування щодо Безуглої
Верховна Рада не набрала достатньої кількості голосів для відсторонення народної депутатки Марʼяни Безуглої від засідань до кінця сесії. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в четвер, 21 серпня.
“Парламент провалив видалення Марʼяни Безуглої з засідання до кінця своєї сесії”, — написав парламентарій.
За його даними, за відсторонення Безуглої проголосував тільки 141 депутат. Зокрема, з фракції партії Слуга народу за це рішення проголосували 74 з 230 членів, уточнив Железняк.
Напередодні стало відомо, що комітет з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради рекомендував відсторонити Безуглу від наступних двох засідань парламенту “за системне порушення регламенту та антисоціальну поведінку”.
Раніше нардепка Безугла неодноразово ставала фігуранткою різних скандалів і навіть потрапила до бази Миротворця. -
У Раді прийняли рішення відносно Безуглої
Комітет з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради рекомендував відсторонити народну депутатку Мар’яну Безуглу від участі у наступних двох засіданнях парламенту. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 20 серпня.
“З третього разу регламентний комітет все ж таки проголосував мою постанову про вилучення Марʼяни Безуглої з засідання Верховної Ради… за системне порушення регламенту та антисоціальну поведінку”, – написав він.
За словами Железняк, відповідну ініціативу підтримали п’ятьма голосами членів комітету, що є мінімально необхідною кількістю.
Сама Мар’яну Безугла не зʼявилася на засідання.
Железняк додав, що завтра з цього приводу відбудеться голосування у Раді і висловив сподівання, що обійдеться “без сюрпризів”.
Раніше нардепка Безугла неодноразово ставала фігуранткою різних скандалів і навіть потрапила до бази Миротворця. -
Рада ухвалила збільшення видатків на 40 млрд
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №13439-3 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення невійськових видатків на понад 40 млрд грн. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 20 серпня.
За його даними, законопроєкт підтримали 229 народних обранців.
Згідно з документом, серед основних змін – 25,7 млрд грн на поповнення резервного фонду держбюджету для непередбачуваних військових і гуманітарних видатків та 4,3 млрд грн для збільшення видатків Мінцифри.
Так, Мінцифри виділено 1,4 млрд грн на нову програму закупівлі спеціальної техніки, дронів та обладнання для тестування в бойових умовах, а також 2,8 млрд грн – для фінансування грантів на розвиток виробництва у сфері defense tech.
Крім того, передбачено 4,6 млрд грн на харчування учнів початкових класів в усіх областях та 5-11 класів – на прифронтових територіях, 3,2 млрд грн – на закупівлю лікарських засобів для лікування онкологічних, рідкісних орфанних захворювань, вірусних гепатитів, гемофілії тощо.
На розбудову мережі військових ліцеїв виділяється 1,5 млрд грн субвенції місцевим бюджетам, а на підтримку ветеранів війни і їхніх родин – 1,2 млрд грн. Окремо 1 млрд грн перерозподілено на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для проживання внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Ці додаткові видатки збалансовано за рахунок скорочення інших невійськових видатків на 36,7 млрд грн, з яких 33,6 млрд грн – скорочення обслуговування державного боргу.
Також передбачене переспрямування частини податку на прибуток банків із бюджету Києва до загального фонду держбюджету на суму 8 млрд грн. -
У Раді анонсували відновлення трансляцій засідань
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що прямі трансляції з засідань парламенту повернуть вже у вересні. Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко у вівторок, 19 серпня.
Народний обранець запитав Стефанчука чому досі немає трансляції Ради.
“Стефанчук заявив, що має бути постанова про повернення трансляції Ради з початку нової сесії – з вересня”, – зазначив депутат.
За словами Гончаренка, голова комітету свободи слова Ярослав Юрчишин сказав, що постанова про повернення трансляцій Ради готова та перебуває на погодженні з більшістю. -
Рада дозволила частині військових навчатись під час служби
Верховна Рада України ухвалила в другому читанні закон, що посилює право на освіту для молодих осіб, які стали до лав Сил оборон. Мова й про тих осіб, хто приєднався до війська за контрактом або за призовом під час мобілізації. Законодавча ініціатива №13235 була підтримана 292 голосами депутатів, повідомляє Укрінформ.
Закон передбачає, що таким особам надається право на навчання у закладах вищої освіти без відриву від служби.
Законом гарантується збереження місця навчання та стипендії на період проходження військової служби.
Водночас регламентується право на відпустку у звʼязку з навчанням у закладі вищої освіти.
Ухвалення та імплементація закону дасть змогу громадянам 18-24 років не тільки долучитися до захисту держави, але й здобувати компетенції та навички для подальшої реалізації в майбутньому.
Як ми вже писали, 11 лютого Міноборони запустило добровільний Контракт 18-24. Він передбачає для молодих добровольців значну фінансову винагороду, професійну бойову підготовку за стандартами НАТО та суттєві соціальні гарантії.
Рада дозволила військові контракти 60+ -
Рада схвалила додаткові 412 млрд на оборону
Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому законопроєкт №13573 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення видатків на оборону на 412,3 млрд грн. Про це стало відомо під час трансляції засідання парламенту на каналі Рада у четвер, 31 липня.
Відповідне рішення підтримали 332 депутати. Законопроєкт був поданий сьогодні керівництвом Ради на заміну аналогічному проєкту №13439-3, який раніше ухвалили в першому читанні. З попереднього документа прибрали деякі додаткові видатки.
Згідно з ухваленим документом, 115 млрд грн спрямовується на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони, 216 млрд грн – на закупівлю та виробництво озброєння, військової техніки і дронів. Решта коштів покриє інші потреби війська.
Крім того, законопроєкт передбачає новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року: 60% надходжень спрямовуватиметься Міноборони на закупівлю дронів, зброї та військової техніки, 30% – Держспецзв’язку на дрони, 10% – на потреби бригад.
Фінансування планується забезпечити за рахунок збільшення залучення коштів від ОВДП на 184,9 млрд грн, перевиконання власних доходів бюджету на 147,5 млрд грн, зменшення витрат на погашення ОВДП на 65,1 млрд грн та зменшення видатків на обслуговування боргу на 11,2 млрд грн. -
Нардеп Костюк вийшов з фракції Слуга народу
Народний депутат Дмитро Костюк оголосив про свій вихід з фракції Слуга народу. Про це стало відомо під час трансляції засідання парламенту на каналі Рада у четвер, 31 липня.
“Я виходжу з депутатської фракції Слуга народу. Це моя реакція на голосування минулого тижня (ухвалення законопроєкту №12414 про обмеження незалежності НАБУ і САП)”, – сказав він.
Костюк нагадав, що був учасником Революції гідності і завжди був за європейський вибір України.
“Є багато запитань до НАБУ та САП. Піару безкінечно, але посадок топ-корупціонерів замало. Але саме створення антикорупційної інфраструктури стало одним з головних результатів Революції Гідності”, – спідкреслив нардеп.
За словами Костюка, він був обраний тільки завдяки президенту Володимиру Зеленському і завжди його підтримував. Але фракцію змушують голосувати за норми, яких він не підтримує.
“Якщо у фракції такі лідери – це не моя фракція”, – резюмував він.
Дмитро Костюк був обраний до Верховної Ради по мажоритарному округу у Житомирській області. Раінше він працював журналістом.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону. -
Рада транслюватиме засідання щодо НАБУ та САП
Засідання Верховної Ради щодо відновлення незалежності Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури транслюватиметься онлайн 31 липня на YouTube каналі парламенту. Про це повідомив голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
“Засідання Верховної Ради України про повернення незалежності НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури буде транслюватися онлайн на YouTube каналі парламенту. Нашу вимогу таки почули і, хоча б частково, реалізували. Вітаю всіх причетних. Вмикайте з 12.00 і контролюйте парламент”, – зазначив Юрчишин.
Нардеп припустив, що “це перший крок до поновлення онлайн-трансляцій. Маємо домовленість з Ruslan Stefanchuk знайти рішення для цього”.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
Комітет Ради схвалив законопроєкт щодо НАБУ і САП -
Комітет Ради схвалив законопроєкт щодо НАБУ і САП
Парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді ухвалити президентський законопроєкт №13533 щодо НАБУ та САП. Про це свідчить онлайн-трансляція засідання комітету, яку вів народний депутат Ярослав Железняк в середу, 30 липня.
За рішення про рекомендацію Раді ухвалити законопроєкт за основу та в цілому підтримало 19 нардепів.
Комітет розглянув також шість альтернативних законопроєктів і відхилив їх.
Очікується, що парламент розгляне президентський законопроєкт вже завтра – 31 липня.