Верховна Рада ухвалила в цілому закон про реформу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 18 червня.
“Після місяців блокування… №12374-д – реформа АРМА прийнята в цілому”, – написав він і додав, що документ підтримали 253 нардепи.
Закон передбачає, що процедура відбору голови АРМА проходитиме за участі міжнародних експертів, прозорий механізм управління агентством та контроль за передачею активів.
Железняк нагадав, що даний закон – євроінтеграційний і після його ухвалення “600 млн євро від ЄС розблокують”.
Позначка: Верховна рада
-
Верховна Рада прийняла закон про реформу АРМА
-
Рада затвердила закон про множинне громадянство
Верховна Рада схвалила законопроєкт, який дозволяє множинне громадянство в Україні. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 18 червня.
“Парламент прийняв в цілому закон про введення інституту множинного громадянства в Україні №11469. За – 243. Всі правки врахували як було у редакції комітету”, – написав він.
Також 19 народних обранців проголосували “проти”, ще 9 нардепів утримались, а 34 – не голосували.
Як відомо, в серпні 2024 року президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про множинне громадянство. А 17 грудня парламент схвалив цей документ у першому читанні.
Пізніше Зеленський назвав цілі закону про множинне громадянство. На його думку, цей закон дозволить громадянам, які здобули паспорти інших країн, знову інтегруватися в українське суспільство.
Множинне громадянство: чи поверне воно українців -
Мінімальна цифра: відомо, скільки депутатів реально працюють у Раді
З 399 народних депутатів реально голосують і присутні в сесійній залі Верховної Ради приблизно 340-350 осіб. Про це повідомив спікер ВР Руслан Стефанчук в інтерв’ю РБК-Україна.
“Фактично ви можете побачити за результатами об’єднуючих голосувань. Ця цифра в районі 340-350 народних депутатів, які постійно знаходяться в залі і беруть участь у голосуваннях”, – сказав він.
Голова Верховної Ради уточнив, що ці показники змінюються залежно від обставин, але всі ключові рішення, зокрема щодо національної безпеки, євроінтеграції, політичних заяв – стабільно отримують понад 300 голосів.“Це історично мінімальна цифра кількості народних депутатів. Але всі тут, з першого дня повномасштабного вторгнення, з 24 лютого, з 7 години 30 хвилин, а перші рішення ми проголосували о 8 годин 8 хвилин”, – зазначив спікер парламенту.
Стефанчук наголосив, що попри втрату мажоритарників з ОРДЛО та Криму, зникнення деяких депутатів і кримінальні справи проти окремих осіб, Рада залишається дієздатним органом.
Наразі є лише одна заява про дострокове складання мандата – від народної депутатки фракції Слуга народу Анни Колісник. “Інших заяв на припинення повноважень в мене особисто немає”, – заявив спікер парламенту.
Нагадаємо, 2 червня стало відомо про намір Колісник відмовитись від мандату народного депутата. Комітет з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради розглянув її заяву та рекомендував парламенту ухвалити її в цілому. -
Верховна Рада призначила нового генпрокурора
Сьогодні Верховна Рада України підтримала призначення Руслана Кравченка на посаду генерального прокурора. Цю інформацію повідомив народний депутат Ярослав Железняк у своєму Телеграм-каналі. Руслан Кравченко під час виступу у парламенті зазначив, що метою його роботи буде повернення довіри громадськості до прокуратури через справедливі рішення. Він також обіцяє звернути увагу на проблеми внутрішньої дисципліни, перевантаження прокурорів і етичні питання. Новий генпрокурор обіцяє не допускати тиску на бізнес, ЗМІ та прокурорів, як у кулуарах, так і публічно.
-
Рада перейменувала понад 320 населених пунктів
Верховна Рада 5 червня ухвалила дві постанови про перейменування населених пунктів, назви котрих містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко у четвер, 5 червня.
За відповідне рішення проголосували 257 народних обранці.
Відтак, ухвалила постанови про перейменування 328 населених пунктів.
Згідно з документами, нові назви отримають:- 4 райони,
- 10 міст,
- 56 селищ,
- 261 село.
Втім, деякі міста, зокрема Южне, Южноукраїнськ, Павлоград, Синельникове та Первомайськ, тимчасово залишили без змін – рішення по перейменуванню розглядатимуть окремо.
Загалом перейменування торкнулося населених пунктів у 20 областях, зокрема Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Харківській, Херсонській тощо.
Рішення відповідає державній політиці щодо деколонізації та дерусифікації, спрямованої на очищення топоніміки України від радянської та російської спадщини. -
ВР планує дозволити особам від 60 років проходити службу за контрактом
Верховна Рада України має намір дозволити проходження військової служби за контрактом особам віком від 60 років за їх бажанням.За законопроєкт про внесення змін до закону “Про військовий обов’язок і військову службу” щодо проходження військової служби за контрактом особами, які досягли граничного віку перебування на військовій службі у першому читанні проголосували 297 народних депутатів на засіданні парламенту 4 червня.
Документ передбачає, що в період дії воєнного стану, за письмовою згодою командира військової частини, на військову службу за контрактом можуть бути прийняті особи віком від 60 років, що визнані військоволікарською комісією придатними за станом здоров’я для проходження служби.
Такі особи можуть обіймати посади рядового, сержантського або старшинського складу, а також молодшого або старшого офіцерського складу (за умови, що ці особи були звільнені з військової служби після 01 січня 2015 року).
Згідно із законопроектом, строк контракту – один рік із можливістю укладення нових контрактів за передбаченою процедурою – письмова згода командира військової частини. -
ВР планує дозволити особам від 60 років служити за контрактом
Верховна Рада України має намір дозволити проходження військової служби за контрактом особам віком від 60 років за їх бажанням.За законопроєкт про внесення змін до закону “Про військовий обов’язок і військову службу” щодо проходження військової служби за контрактом особами, які досягли граничного віку перебування на військовій службі у першому читанні проголосували 297 народних депутатів на засіданні парламенту 4 червня.
Документ передбачає, що в період дії воєнного стану, за письмовою згодою командира військової частини, на військову службу за контрактом можуть бути прийняті особи віком від 60 років, що визнані військоволікарською комісією придатними за станом здоров’я для проходження служби.
Такі особи можуть обіймати посади рядового, сержантського або старшинського складу, а також молодшого або старшого офіцерського складу (за умови, що ці особи були звільнені з військової служби після 01 січня 2015 року).
Згідно із законопроектом, строк контракту – один рік із можливістю укладення нових контрактів за передбаченою процедурою – письмова згода командира військової частини. -
Рада звільнила оптоволокно для дронів від митних платежів
Верховна Рада 4 червня проголосувала в цілому два законопроєкти, котрі звільняють від ввізного мита та ПДВ товари, що імпортуються для потреб безпеки та оборони. Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Мова про законопроєкти №13305 та №13306, котрі також усувають технічні неузгодженості в законодавстві.
“Дані законодавчі ініціативи передбачають звільнення від оподаткування митними платежами оптоволокна для виробництва дронів, що дозволить забезпечити сприятливі умови для розроблення та виробництва безпілотних систем, які використовують оптичний кабель для управління та передачі відеосигналу необхідних для оборони України”, – пояснив Гетманцев. -
Рада змінила Бюджетний кодекс через угоду зі США
Верховна Рада остаточно затвердиа закон про внесення змін до Бюджетного кодексу для реалізації угоди про корисні копалини між Україною та США. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 4 червня.
За його даними, відповідний законопроєкт №13256 у другому читанні підтримали 309 нардепів.
“Рада остаточно схвалила зміни у Бюджетний кодекс для реалізації угоди по копалинах. До другого читання майже нічого не змінилося по тексту”, – написав він.
Железняк нагадав, що, згідно з умовами угоди, внесок України складатиметься з половини коштів, які отримані після набуття чинності угодою від:- ренти на видобування корисних копалин (нафта, газ, газовий конденсат та все, що зазначено в додатку “А” до угоди) з нових ліцензій;
- видачі нових спецдозволів на користування надрами;
- реалізації державної частини продукції за новими угодами про розподіл продукції.
Ці гроші будуть зараховуватися до спеціального фонду державного бюджету і за рішенням головного розпорядника перераховуватимуться до Фонду відбудови.
Також Железняк зазначив, що уряд відмовився надати народним депутатам для ознайомлення дві додаткові угоди до основної угоди про створення Інвестиційного фонду відбудови США – Україна.
Як відомо, у ніч проти 1 травня Україна та США підписали угоду про створення спільного інвестиційного фонду відбудови з рівною участю обох сторін.
Вже 8 травня Верховна Рада ратифікувала угоду про надра між Україною та США – документ підтримали 338 нардепів з усіх фракцій і груп. 10 травня президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію угоди про надра зі США.
А 23 травня Україна і США офіційно запустили інвестиційний фонд у межах угоди про надра. Фонд вкладатиме кошти, внесені США та Україною, у проєкти з видобутку природних ресурсів, порти та іншу інфраструктуру нашої країни. -
Рада підтримала компенсацію військовим за невикористані відпустки
Верховна Рада червня у другому читанні підтримала законопроєкт №11495 про компенсації за невикористані відпустки для військовослужбовців. Про це поінформував нардеп Олексій Гончаренко у середу, 4 червня.
Остаточно документ підтримали 311 народних обранці.
Відтепер військові, котрі звільняються зі служби під час дії воєнного стану, зможуть отримати грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічних, додаткових і соціальних відпусток.
Відповідно до пояснювальної записку проєкту закону, військовослужбовцям, котрі не використали дні щорічної основної, додаткової відпустки, а також відпустки, передбаченої для батьків дітей з інвалідністю або відповідно до статті 16-2 Закону України “Про відпустки”, під час проходження служби в особливий період, виплачується грошова компенсація.
Такі компенсацію мають надати у рік звільнення зі служби.
У разі гибелі або смерті військовослужбовця, грошову компенсацію за всі невикористані дні відпусток отримують особи, зазначені в його особистому розпорядженні на випадок полону.
Якщо такого розпорядження немає – компенсація виплачується відповідно до пункту 6 статті 9 Закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їхніх сімей” у визначеному Кабміном порядку.
Якщо таких осіб також немає – кошти включаються до складу спадщини.
Передбачається, що імплементація закону забезпечить гарантування права військовослужбовців на виплату грошової компенсації за всі невикористані дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також інших видів відпусток, в тому числі додаткової соціальної відпустки, що не були надані військовослужбовцям в особливий період з моменту оголошення мобілізації, підлягають грошовій компенсації, яка виплачується у рік звільнення військовослужбовців зі служби.
“Це крок до справедливості: якщо людина не мала змоги скористатись своїм правом на відпочинок через війну – держава має це компенсувати”, – додав Гончаренко.
Раніше Кабінет Міністрів вніс зміни до двох постанов, передбачивши додаткові виплати для військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях в Курській області.
Виплати військовим після поранення: як отримати гроші