У вівторок, 15 липня, народний депутат Ярослав Железняк повідомив у Телеграмі, що Верховна Рада продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Законопроекти про це підтримали 320 народних депутатів, один голос був проти. Триватиме воєнний стан та мобілізація ще на 90 днів – до 5 листопада поточного року. Це вже 16-те голосування за продовження воєнного стану та мобілізації з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Позначка: Верховна рада
-
Рада ратифікувала угоду щодо спецтрибуналу
Українська Верховна Рада підтримала угоду між Україною та Радою Європи про створення спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України. Рішення про ратифікацію цієї угоди було прийняте на пленарному засіданні парламенту, де за відповідний законопроєкт проголосували 323 народних депутати. Народний депутат Ярослав Железняк оголосив про це у своєму Telegram-каналі.
-
Рада планує зупинити дію Конвенції про заборону протипіхотних мін
Верховна Рада України на найближчому пленарному засіданні розгляне зупинення дії Конвенції про заборону застосування протипіхотних мін. Про це заявив речник парламенту Руслан Стефанчук на своїй Facebook-сторінці у п’ятницю
“До Верховної Ради… надійшов проєкт закону Про зупинення для України дії Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення… Верховна Рада розгляне цей проєкт закону на найближчому пленарному засіданні”, – написав урядовець.
Рішення обумовлене безпековими викликами, пов’язаними зі збройною агресією Росії проти України, що триває та необхідністю забезпечення належного захисту держави та громадян, пояснив Стефанчук.
Як ми вже писали, Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення РНБО про вихід з Оттавської конвенції – міжнародного договору, що забороняє застосування, накопичення та виробництво протипіхотних мін.
Країни НАТО вироблятимуть протипіхотні міни для України – ЗМІ -
В Раді перевірять ефективність роботи НАБУ і САП – ЗМІ
Верховна Рада перевірить ефективність роботи антикорупційних органів України. Про це у п’ятницю, 11 липня, повідомляє УНН з посиланням на народного депутата Сергія Власенка.
За інформацією видання, перевірку розпочне тимчасова слідча комісія з розслідування фактів можливої корупції в правоохоронних та судових органах.
“З огляду на нещодавній аудит НАБУ, а також низку висвітлених ЗМІ останнім часом компрометуючих фактів, питань щодо ефективності, ТСК візьме в свою роботу і питання аналізу роботи НАБУ й САП”, – цитує Власенка УНН.
Окрім того, нарпдеп повідомив, що найближчим часом в Раді хочуть заслухати позицію генерального прокурора щодо ефективності роботи антикорупційних органів.
“Для початку на одне із найближчих засідань запросимо генерального прокурора і послухаємо його думку з приводу роботи всієї правоохоронної системи. Генпрокурор є особою, що добре знає результативність кожного правоохоронного органу. Далі можливе заслуховування керівників інших правоохоронних органів. Долучимо до роботи громадськість і представників юридичної спільноти. Друге засідання комісії на наступному тижні”, – сказав Власенко, пише УНН. -
Рада готує законопроєкт щодо виборів після війни
Парламент працює над законопроєктом, який регулюватиме проведення виборів після завершення воєнного стану. Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук в ефірі телемарафону, передає Укрінформ.
Спікер парламенту наголосив, що Україна потребує нового нормативного акта, який забезпечить проведення так званих “повоєнних” виборів.
“Ми моделюємо базові сценарії, щоб забезпечити українцям реалізацію їхнього конституційного права на вибір. Вибори повинні відбутися в Україні, і я переконаний, що ми зможемо знайти необхідний законодавчий компроміс”, — зазначив Стефанчук і додав, що характер викликів, які стоятимуть перед країною після війни, значною мірою залежатиме від її умов завершення. -
Виробників зброї планують звільнити від податків на десять років
До Верховної Ради подали пакет законопроєктів щодо впровадження спеціального правового режиму Defence City для підприємств оборонної галузі. Про це повідомив Голова парламентської фракції Слуга народу Давид Арахамія у середу, 25 червня.
Ініціатива розроблена спільно з Міністерством оборони.
“Понад 40% зброї на фронті виготовлено в Україні. Ми маємо унікальні розробки і досвід ведення сучасної війни. Західні партнери проявляють високий інтерес до співпраці з нашими підприємствами. В майбутньому наш ОПК буде однією з точок зростання економіки”, – зазначив Арахамія.
Пакет законопроєктів передбачає створення спеціального переліку резидентів Defence City, який вестиме Міністерство оборони. Також передбачено:- захист інформації про виробників зброї;
- звільнення від податку на прибуток (за умови реінвестування), земельного податку, податку на нерухомість та екологічного податку до 1 січня 2036 року;
- збереження чинних пільг – з ПДВ, прискореної амортизації та для працівників релокованих підприємств.
Резиденти Defence City отримають:
- спрощення митних процедур та експортного контролю,
- додаткові гарантії захисту в межах кримінального процесу,
- підтримку в релокації підприємств,
- можливість валютних послаблень за рішенням НБУ.
Нардеп пояснив, що такий пакет підтримки дозволить підприємствам розвиватися, масштабувати виробництва, розширювати співпрацю з партнерами і головне – давати більше зброї та обладнання для захисту України.
Він додав, що ініціатори розраховують на підтримку всіх парламентських фракцій і груп. -
Рада відновила обов’язкову статистичну звітність
Верховна Рада 19 червня підтримала зміни до законодавства, які відновлюють обов’язкове подання статистичної звітності під час воєнного стану. Про це повідомила Державна служба статистики у четвер, 19 червня.
Відтепер підприємства, установи та організації, котрі перебувають на підконтрольних територіях, повинні знову подавати статистичну та фінансову звітність – як це було до початку повномасштабного вторгнення.
У повідомленні наголосили, що рішення повертає можливість розраховувати статистичні показники, які дозволяють державі ухвалювати обґрунтовані рішення на основі повних і достовірних даних.
“Економіка працює, бізнес відновлюється, люди повертаються до своїх справ. І держава має розуміти цю реальність – не приблизно, а точно”, – зазначили у повідомленні.
Відповідно до змін, повертається обов’язкове подання звітності, включно зі статистичною; відновлюється проведення вибіркових обстежень населення щодо зайнятості, умов життя, доходів тощо; передбачено перехідний період – 3 місяці, протягом якого підприємства можуть подати звіти за період, коли не звітували.
У Держстаті пояснили, що цей крок також наближає нас до виконання євроінтеграційних зобов’язань, зокрема – передачі статистичних даних до Євростату на регулярній і системній основі.
Як повідомлялося, кількість зареєстрованих в Україні фізосіб-підприємців за 2024 рік зросла на 119 тисяч.
Податківці оцінили рівень декларування доходів громадянами -
Народний депутат Довгий склав мандат
Верховна Рада достроково припинила повноваження позафракційного народного депутата Олеся Довгого. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в четвер, 19 червня.
“Рада підтримала складання мандату народного депутата Олеся Довгого”, – написав він.
За словами Железняка, за відповідну постанову проголосували 244 народних депутатів
“В парламенті новий антирекорд по кількості депутатів, 398”, – додав Железняк.
Напередодні стало відомо, що мажоритарник Олесь Довгий написав заяву щодо дострокового припинення повноважень нардепа. Він пояснив, що нині “не бачить можливості бути продуктивним у парламенті. Олесь Довгий – відомий політик, народний депутат кількох скликань. У 2019 році був обраний до Верховної Ради IX скликання як самовисуванець від 102 округу (Кіровоградщина), був позафракційним і входив до комітету з питань здоров’я нації. Раніше був депутатом VIII скликання, заступником голови Комітету з економічної політики, входив до групи Воля народу. У 2006–2011 роках обіймав посаду секретаря Київради від блоку Черновецького.
За даними аналітики Руху ЧЕСНО, у 2022-2023 роках Довгий пропустив 73% голосувань у парламенті, що дозволило включити його до списку прогульників. До політичної кар’єри працював у наукових установах та у сфері інтелектуальної власності.
Раніше депутатка від Слуги народу Анна Колісник написала заяву про складання мандату. Комітет Ради вже підтримав це рішення.
Мінімальна цифра: відомо, скільки депутатів реально працюють у Раді -
Безпартійний Олесь Довгий складає мандат
Народний депутат, мажоритарник Олесь Довгий написав заяву щодо дострокового припинення повноважень. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у середу, 18 червня.
“Написали нам наступне: “Надійшла заява на складання депутатських повноважень від нашого колеги Олеся Довгого”, – зазначив він.
Згодом сам депутат офіційно заявив, що нині “не бачить можливості бути продуктивним у парламенті.
“Продовжую допомагати ЗСУ та розвивати соціальні, благодійні проекти”, – додав Довгий.
Після припинення повноважень Олеся Довгого у парламенті буде 398 нардепів. Олесь Довгий – український політик, народний депутат кількох скликань. У 2019 році був обраний до Верховної Ради IX скликання як самовисуванець від 102 округу (Кіровоградщина), є позафракційним і входить до Комітету з питань здоров’я нації. Раніше був депутатом VIII скликання, заступником голови Комітету з економічної політики, входив до групи “Воля народу”. У 2006–2011 роках обіймав посаду секретаря Київради від блоку Черновецького.
За даними аналітики Руху ЧЕСНО, у 2022–2023 роках Довгий пропустив 73% голосувань у парламенті, що дозволило включити його до списку прогульників. До політичної кар’єри працював у наукових установах та у сфері інтелектуальної власності. -
Не усім. В Україні дозволили множинне громадянство
Верховна Рада підтримала законопроект, що дозволяє українцям множинне громадянство. Як повідомив нардеп Ярослав Железняк, документ підтримали 243 народні обранці, тоді як 19 проголосували проти. Зокрема, дев’ять депутатів утрималися від голосування. Чому Україні потрібен цей закон Міністерство національної єдності зазначає, що множинне громадянство дозволить нашим громадянам, які були змушені виїхати за кордон під час повномасштабного вторгнення Росії, підтримувати зв’язки з Україною.
Цей крок також допоможе залучити інвестиції та спеціалістів з-за кордону та визнати внесок діаспори у розвиток та оборону держави.
“Законопроєкт №11469 вперше на законодавчому рівні врегульовує питання множинного громадянства. Документ розроблено як відповідь на демографічні та безпекові виклики, а також на потребу відновлення та збереження зв’язку з мільйонами українців за межами держави”, – пояснили в міністерстві.
У відомстві також наводять ключові цифри:- 130+ країн світу визнають множинне громадянство, включно з більшістю країн Європейського Союзу.
- 90% українців за кордоном знаходяться в країнах, де дозволено множинне громадянство.
Зміни, які передбачає документ Новий закон передбачає, що українці зможуть:
- мати іноземне громадянство без загрози втрати українського (за умови, що інша держава входить до переліку країн, визначених Кабінетом Міністрів).;
- отримати право офіційно отримати громадянство іншої країни, не відмовляючись від українського, за умови, що ця держава включена до урядового переліку.
Для громадян інших країн:
- Право на набуття громадянства України за скороченою процедурою для осіб українського походження.
- Впровадження нової процедури набуття громадянства для іноземців, які не мають українського етнічного коріння.
- Можливість отримати українське громадянство без вимоги відмови від наявного громадянства, крім випадків, коли йдеться про громадянство держави-агресора.
- Спрощену процедуру отримання громадянства для іноземців, які проходять службу в ЗСУ.
- Право на українське громадянство для осіб, яких переслідують у їх країнах з політичних мотивів.
unity.gov.ua “Для обох категорій встановлюється чітке правило: особа, яка має інший паспорт, але є громадянином України, на території України визнається лише як громадянин України”, – говорять у Кабміні. Критика закону Зазначимо, що в соцмережах українці розкритикувати законопроєкт. За їхніми словами, множинне громадянство – це загроза нацбезпеці, зокрема в умовах війни.
У Кабміні пояснюють, що документ передбачає механізми контролю та втрати громадянства у випадку порушень.
Також для держслужбовців і суддів множинне громадянство надалі буде заборонено законодавством, закон цього не змінює.
Окрім цього документ забороняє множинне громадянство з Росією. Громадянство РФ – підстава для втрати українського, крім випадків примусу чи автоматичного надання.
“Це не “паспорт для всіх”, а механізм для своїх, українців. Він визнає на законодавчому рівні реальність, яка вже існує. Десятки тисяч українців мають кілька громадянств – без належного правового регулювання. Закон створює чіткі, контрольовані умови замість сірого поля – особа, яка має інший паспорт, але є громадянином України, на території нашої держави визнається лише громадянином України”, – пояснила голова комітету з питань організації держвлади, очільниця партії Слуга народу Олена Шуляк.