Білий дім оголосив про розгортання авіаносної ударної групи у Карибському басейні – це найбільше військове посилення США в Латинській Америці за останні десятиліття. Про це увечері в п’ятницю, 24 жовтня, повідомляє Reuters.
Агентство наголошує, що це – демонстрація сили, яка далеко перевершує будь-які попередні зусилля з боротьби з наркотиками, і найрішучіший крок Вашингтона в регіоні на сьогоднішній день.
Зокрема у регіон були відправлені найбільший у світі авіаносець Gerald Ford і вісім супутніх кораблів, атомний підводний човен, а також винищувачі F-35.
Зазначається, що цей крок став черговим сигналом ескалації напруження у відносинах із Венесуелою та Колумбією.
Пентагон повідомив, що розміщення авіаносця і його супровідних кораблів має “посилити здатність США виявляти, контролювати та припиняти незаконну діяльність, яка загрожує безпеці американців і стабільності Західної півкулі”.
Зазначається, що з початку вересня США здійснили щонайменше десять авіаударів по суднах, які, за їхніми даними, перевозили наркотики у Карибському морі. За оцінками ЗМІ, загинули близько 40 людей, частина з яких були громадянами Венесуели.
Президент Венесуели Ніколас Мадуро звинуватив Вашингтон у спробі повалення його влади. У четвер він заявив, що у разі американського вторгнення “робітничий клас підніметься на загальний страйк і мільйони людей зі зброєю вийдуть на вулиці”.
Також Мадуро заявляв, що Венесуела розмістила майже 5000 російських переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК) на “ключових позиціях системи протиповітряної оборони”. Такі дії мають посилити безпеку на тлі розгортання сил США у Карибському басейні.
Трамп дозволив ЦРУ проводити таємні операції проти Мадуро у Венесуелі – ЗМІ
Позначка: Венесуела
-

США відправили авіаносець до Південної Америки
-

Мадуро на тлі заяв Трампа пригрозив “5000 російських ПЗРК”
Венесуела розмістила близько 5000 російських переносних зенітно-ракетних комплексів на важливих позиціях своєї системи протиповітряної оборони. Це було зроблено для посилення безпеки через зростання активності американських сил у Карибському басейні. Про це повідомив президент країни Ніколас Мадуро. Він заявив, що Венесуела має не менше 5000 таких ракет і готова дати відсіч будь-яким загрозам. Це сталося в контексті можливих військових дій у Венесуелі, які згадував президент США Дональд Трамп. Ракети здатні уражати невеликі повітряні цілі, такі як дрони та вертольоти. Ця новина прийшла після того, як Трамп дозволив ЦРУ проводити таємні операції проти Мадуро у Венесуелі.
-

В аеропорту Венесуели розбився літак, є загиблі
У венесуельському аеропорту Парамілло у штаті Тачира стався легкомоторний літак, який розбився одразу після зльоту. Унаслідок цього загинули двоє пасажирів, а ще двоє отримали поранення. Пілот втратив керування після вибуху шини, в результаті чого літак впав, вибухнув та загорівся. На місце події прибули пожежники і служба цивільного захисту. Зараз триває розслідування цієї події.
-

США знищили ще одне судно – вже у Тихому океані
У східній частині Тихого океану американські військові атакували судно, яке підозрювали у незаконному перевезенні наркотиків. У результаті удару загинули двоє осіб. Це стало першим випадком атаки в рамках нової антинаркотичної кампанії уряду Дональда Трампа в Тихому океані. Попередні операції США у Карибському басейні вже призвели до смерті щонайменше 32 людей. Адміністрація Трампа не надала детальних доказів про обсяги знищених наркотиків чи юридичні підстави для таких атак. Трамп відзначив, що ці заходи допомагають рятувати життя в США. Експерти висловлюють сумніви щодо доцільності військових операцій у цій сфері. Раніше берегова охорона вже проводила успішні антинаркотичні операції, але цього разу вирішили знищити судно, не перехоплюючи його.
-

Кремль на межі втрати: війна США у Венесуелі руйнує вплив Росії
Після того, як президент США Дональд Трамп заявив про дозвіл на проведення секретних операцій ЦРУ в Венесуелі, геополітична ситуація в Карибському регіоні зазнала змін.
-

Трамп дозволив ЦРУ проводити таємні операції проти Мадуро у Венесуелі – ЗМІ
Адміністрація президента США Дональда Трампа дала Центральному розвідувальному управлінню (ЦРУ) дозвіл на проведення таємних операцій у Венесуелі з метою зміни влади та усунення Ніколаса Мадуро. ЦРУ отримало розширені повноваження, включаючи можливість використання летальної сили. Тепер розвідці дозволено діяти в регіоні Карибського басейну, включаючи фізичну ліквідацію противників. ЦРУ може діяти самостійно або спільно з військовими США. Це рішення припадає на час збільшення військової присутності США неподалік від узбережжя Венесуели, де американські війська проводять операції проти наркоторговців. Попередньо повідомлялося, що США готують операцію з ударами дронами по наркоторговцям у Венесуелі, яка може розпочатися найближчим часом.
-

Венесуела закрила посольство в Норвегії після “нобелівки” опозиціонерці
Уряд Венесуели вирішив закрити своє посольство в Норвегії після того, як лідерці венесуельської опозиції Марії Мачадо була присуджена Нобелівська премія миру. Норвегія висловила розчарування через це рішення, але заявила про бажання підтримувати діалог з Венесуелою. Посольство Венесуели в Норвегії також виконувало функції для венесуельців, які проживають у Данії, Фінляндії, Швеції та Ісландії. Уряд Венесуели пояснив закриття як частину реструктуризації зовнішньої служби країни та заявив, що надалі консульські послуги для венесуельців у Норвегії будуть надаватися через дипломатичні місії в інших країнах. Планується також відкриття нових посольств у Буркіна-Фасо та Зімбабве, які є важливими союзниками Венесуели.
-

Венесуела відновила поставки нафтопродуктів з РФ
Венесуела вирішила знову отримувати нафтопродукти, зокрема лігроїн, з Росії замість США. Таке рішення було ухвалено через торговельні обмеження з боку Сполучених Штатів. З початку 2025 року поставки американського лігроїну до Венесуели зменшилися до мінімуму, тоді як поставки з Росії значно зросли. Це стало можливим після того, як Трамп скасував ліцензії для енергетичних компаній, що працювали з Венесуелою. Москва відчула вигоду в цій ситуації, оскільки отримала можливість збувати свої нафтопродукти, коли втратила доступ до ринків Євросоюзу через санкції.
-

Трамп образився. Нобелівська премія миру
Нобелівську премію миру за 2025 рік отримала лідер опозиції Венесуели Марія Коріна Мачадо. У заяві Нобелівського комітету сказано, що Мачадо нагороджена за “її невтомну працю з просування демократичних прав для народу Венесуели та за її боротьбу, спрямовану на досягнення справедливого і мирного переходу від диктатури до демократії”.
Хто така Мачадо
Марія Коріна Мачадо стала єдиним кандидатом від опозиції на виборах президента Венесуели у 2024 році, але влада заблокувала її кандидатуру. Вона зібрала на праймеріз опозиції більше 90% голосів, і навколо її фігури об’єдналися найрізноманітніші опозиційні партії, зокрема ворожі між собою.
Однак ще до праймеріз венесуельська влада звинуватила Мачадо в підтримці санкцій проти Венесуели і на 15 років заборонила їй брати участь у виборах. Вона подала апеляцію, але Верховний суд, укомплектований прихильниками Мадуро, скаргу відхилив.
Вона почала політичну діяльність, заснувавши організацію з моніторингу виборів Súmate. У 2004 році це рух очолив кампанію зі збору підписів за проведення референдуму про дострокову відставку тодішнього президента Уго Чавеса (він залишився на посаді після референдуму).
Після референдуму організаторів руху, зокрема й Мачадо, звинуватили у державній зраді, але до суду ця справа так і не дійшла.
У 2010 році вона була обрана депутатом Національної асамблеї Венесуели, отримавши найбільшу кількість голосів серед усіх інших кандидатів. За словами Мачадо, це означало, що венесуельці втомилися від правління Чавеса і готові до змін.
У 2011 році Мачадо балотувалася на виборах президента країни, і тоді її почали називати «новим обличчям опозиції»; проте праймеріз вона тоді програла.
У 2014 році її виключили з асамблеї силами прихильників нового президента Ніколаса Мадуро. Причиною стало її публічне виступлення в Організації американських держав. У тому ж році Мачадо стала лідером протестів проти влади Мадуро, а згодом почала вести власну політичну радіопрограму.
У 2023 році Мачадо зробила ще одну спробу балотуватися на президентських виборах, але була дискваліфікована на п’ятнадцять років Генеральним контролером Венесуели.
Причиною стало те, що Мачадо підтримувала введення санкцій проти Венесуели після приходу Мадуро до влади. Замість Мачадо на виборах виступив інший кандидат, але вона продовжує залишатися головною фігурою в опозиції Венесуели.
Чому не Трамп
“Вони ніколи не дадуть мені Нобелівську премію миру. Я її заслуговую, але вони ніколи її не дадуть”, — заявляв президент США у лютому 2025 року. 30 вересня, виступаючи перед американськими генералами, Трамп ще раз підняв цю тему: якщо премію отримає хтось інший, “це буде великим образою для нашої країни”, сказав він.
У відповідь на питання, чому премію не отримав Трамп, представник Нобелівського комітету заявив, що організація базує свої рішення лише на працях Альфреда Нобеля, а не на публічних кампаніях.
Останнім — і, можливо, найважливішим досягненням Трампа стало угода про припинення вогню і повернення ізраїльських заручників, підписана в середу Ізраїлем і палестинським рухом ХАМАС.
Однак експерти нагадують, що останнє засідання Нобелівського комітету відбулося в понеділок, тобто ще до того, як було оголошено про цю угоду.
Як пише Reuters, секретар Нобелівського комітету Крістіан Берг Харпвікен, один із п’яти членів, які приймають рішення в цьому органі, зазначав, що Премію миру не дають за досягнення, яких кандидати здобули в останній момент.
“Ця нагорода в основному стосується роботи, виконаної у 2024 році та попередні роки, вона не присуджується за роботу в найостанніші тижні чи місяці”, — сказав Харпвікен у п’ятницю норвезькому громадському мовнику NRK.
Президенти США вже були
У минулому Нобелівську премію миру отримали чотири президенти США: Барак Обама (у 2009 році), Джиммі Картер (у 2002-му), Вудро Вільсон (у 1919-му) і Теодор Рузвельт (у 1906-му).
Окрім Картера, на момент присудження нагороди вони всі виконували президентські обов’язки, а Обамі Премія миру дісталася через вісім місяців після інавгурації, тобто він був у тому ж положенні, що й Трамп зараз.
За даними Нобелівського комітету, на Премію миру 2025 року було номіновано 338 кандидатів, зокрема 244 особи і 94 організації. Це значно більше, ніж минулого року, коли номінантів було 286. У 2016 році на Нобелівську премію миру номінували рекордно велику кількість кандидатів: 376.
