Лівий берег

Позначка: Вчені

  • Науковий прорив: вчені вперше виростили мишей від двох батьків

    Науковий прорив: вчені вперше виростили мишей від двох батьків

    Уперше в історії вченим вдалося створити мишей з генетичним матеріалом двох самців.
    Обидві особини дожили до дорослого віку й виявилися фертильними – це означає, що вони можуть мати власне потомство. Дослідження китайських науковців опубліковане в журналі PNAS, повідомляє IFLScience.
    Раніше біологи вже створювали мишей із ДНК двох матерів, однак спроби повторити подібне з батьками виявлялися невдалими: ембріони зупинялися в розвитку. Причина – у феномені, відомому як геномний імпринтинг, коли деякі гени активуються або вимикаються залежно від статі батьків.
    Цього разу команда з Шанхайського університету застосувала новий підхід. Два сперматозоїди різних самців ввели в яйцеклітину з видаленим ядром, після чого перепрограмували їхню ДНК за допомогою технології CRISPR/Cas9 – зокрема, відредагували гени, відповідальні за імпринтинг.
    У межах експерименту понад 250 змінених ембріонів імплантували самкам. Вижили лише двоє мишенят – обидва самці. Вони виросли, мали потомство, але продемонстрували низький рівень виживаності, а більшість мишей у подібних випадках не досягали зрілого віку або залишались безплідними.
    “Це фундаментальне наукове дослідження. Хоча редагування генів такого характеру не застосовується до людей, головний висновок полягає в тому, що наша робота дає уявлення про генетичні бар’єри одностатевого розмноження у ссавців”, – пояснив співавтор роботи Чжі-кунь Лі.
    Хоча перспективи практичного використання таких технологій – від клонування до збереження зникаючих видів – виглядають багатообіцяюче, до їхнього застосування на людях ще дуже далеко.

  • Вчені навчилися створювати парацетамол із пластикових пляшок

    Вчені навчилися створювати парацетамол із пластикових пляшок

    Науковці з Університету в Единбурзі розробили нову технологію, яка дозволяє перетворювати пластикові відходи, зокрема пластикові пляшки, на парацетамол – знеболювальний препарат. Вони використали хімічні процеси та бактерії кишкової палички для цього. Починаючи з поліетилентерефталату (ПЕТ), який часто зустрічається в упаковках і пляшках, вони перетворили його на проміжну речовину PABA за допомогою хімічної реакції. Після цього, генетично модифікувавши кишкову паличку, вчені змогли перетворити PABA на парацетамол, використовуючи гени грибів і ґрунтових бактерій. Цей процес був енергоефективним та давав високий вихід готового препарату. Ця нова технологія може мати велике значення для фармацевтичної промисловості та допомогти у боротьбі з пластиковими відходами.

  • Науковці з’ясували, як стрес погіршує сон і пам’ять

    Науковці з’ясували, як стрес погіршує сон і пам’ять

    Науковці виявили групу нейронів у гіпоталамусі, які можуть пояснити, як стрес впливає на сон і пам’ять. Ці нейрони виділяють гормон кортикотропін і регулюють стресові реакції. Вчені виявили, що активація цих нейронів призводить до порушень сну і погіршення пам’яті, а їх блокування може покращити якість сну і запам’ятовування. Дослідження проводили на мишах, яких піддавали стресовим ситуаціям, і виявили схожі ефекти на їх сон та пам’ять. Вчені вважають, що ці нейрони можуть бути мішенню для розробки нових методів лікування стресових і психіатричних розладів, таких як депресія та посттравматичний стресовий розлад.

  • У США виявили новий вимерлий вид саламандри

    У США виявили новий вимерлий вид саламандри

    Американські вчені з Університету Східного Теннессі зробили унікальне відкриття, яке дозволяє по-новому поглянути на еволюцію земноводних, повідомляє Interesting Engineering.
    Під час розкопок у відомому своєю кількістю скам’янілостей місці Gray Fossil Site дослідники ідентифікували новий, нині вимерлий вид гігантської саламандри – Dynamognathus robertsoni.
    Цей вид належить до родини плетодонтид і став найбільшим представником цієї групи, а також одним із найбільших наземних саламандр у світі. Середня довжина особин могла сягати 40 см.
    “Сьогодні вони трапляються тільки в кількох округах на півдні Алабами, і дослідники вважали їх високоспеціалізованим тупиковим родом, який не має особливого відношення до еволюції темних саламандр”, – пояснив Девіс Ганнін, помічник менеджера колекцій музею при місці розкопок.
    Однак нова знахідка спростовує попередні уявлення. Виявилося, що ці істоти мали набагато ширший ареал і відіграли важливу роль у формуванні екосистем Північної Америки. За оцінками науковців, Dynamognathus robertsoni жили мільйони років тому, залишивши по собі безцінні свідчення давнього біорізноманіття регіону.

  • Вчені зможуть друкувати мережі кровоносних судин для штучних органів

    Вчені зможуть друкувати мережі кровоносних судин для штучних органів

    Вчені зі Стенфордського університету зробили прорив у створенні штучних органів, розробивши обчислювальну модель, яка дозволяє за лічені хвилини проєктувати мережі кровоносних судин для 3D-друку будь-якого органу, повідомляє NewScientist. Цей підхід може допомогти подолати один із головних бар’єрів у трансплантації штучних органів – відсутність системи живлення тканин.
    Лише 10% пацієнтів у світі отримують необхідні органи для пересадки. 3D-друк органів розглядається як потенційне вирішення проблеми, проте штучні тканини без судин швидко гинуть. Дотепер створення таких мереж займало дні або тижні. Новий підхід, запропонований командою під керівництвом Елісон Марсден, базується на математичному законі, що описує природне розгалуження судин у тілі.
    Дослідники протестували модель, створивши судинну мережу з 25 каналів для кільцеподібної структури діаметром 1 см, надрукованої з клітин нирки. Структуру надрукували з використанням частинок холодного желатину, а потім нагріли до температури тіла – 37°C, що дозволило утворити порожнисті канали діаметром 1 мм. Через них безперервно прокачували рідину з киснем і поживними речовинами, імітуючи кровотік.
    Через тиждень у структурі з судинами кількість живих клітин була у 400 разів більшою, ніж у контрольній версії без судин, хоча обидві занурювалися в однакове поживне середовище. Марсден пояснює, що клітини виживали лише поблизу судин, бо поки що неможливо надрукувати менші, тонші капіляри, необхідні для живлення віддалених ділянок. Команда вже працює над вирішенням цієї проблеми.
    За словами Х’юґа Тальбо з Університету Париж-Сакле, дослідження “відсуває межі можливого” й може дозволити створення судин для повнорозмірного органа не за тиждень, а за кілька годин. У майбутньому такі мережі можуть доповнити або навіть замінити донорські органи.
    Наступний етап – друк повноцінних судинних систем у великих органах. Якщо все піде за планом, перші випробування надрукованих органів на свинях можуть відбутися вже протягом п’яти років.

  • Вперше отримано фото південного полюса Сонця

    Вперше отримано фото південного полюса Сонця

    Вперше в історії науковцям вдалося отримати чіткі знімки південного полюса Сонця. Це стало можливим завдяки космічному апарату Solar Orbiter, повідомляє Європейське космічне агентство (ESA) з посиланням на The New York Times.
    Протягом десятиліть полюси Сонця залишалися загадкою – жоден апарат раніше не міг зазирнути під потрібним кутом. Це вдалося зробити лише після серії гравітаційних маневрів Solar Orbiter поблизу Венери. Завдяки ним зонд зміг вийти за межі площини орбіти планет і побачити зорю з нового ракурсу.
    У березні 2025 року апарат пролетів на відстані близько 51,5 мільйона кілометрів над південним полюсом Сонця, під кутом 17 градусів. І зробив історичні кадри – на них видно плямисту магнітну активність, спричинену складною взаємодією сонячних магнітних полів.
    “Коли Сонце перебуває в мінімумі, є північний і південний полюси – кожен зі своєю магнітною полярністю. Зараз магнітне поле є своєрідним “безладом”, – пояснює керівниця місії Анік Де Гроф.
    Ці знімки важливі не лише з наукової цікавості. Вони допоможуть краще розуміти 11-річні цикли сонячної активності – і, можливо, прогнозувати космічну погоду, яка впливає на супутники, комунікації та навіть електромережі на Землі.
    Крім того, вчені прагнуть з’ясувати, чому заряджені частинки з полюсів Сонця рухаються швидше, ніж ті, що надходять з екватора. Це одна з ключових загадок, над якою Solar Orbiter працює просто зараз.

  • Астрономи вперше в історії отримали фото південного полюса Сонця

    Астрономи вперше в історії отримали фото південного полюса Сонця

    Вперше в історії науковцям вдалося отримати чіткі знімки південного полюса Сонця. Це стало можливим завдяки космічному апарату Solar Orbiter, повідомляє Європейське космічне агентство (ESA) з посиланням на The New York Times.
    Протягом десятиліть полюси Сонця залишалися загадкою – жоден апарат раніше не міг зазирнути під потрібним кутом. Це вдалося зробити лише після серії гравітаційних маневрів Solar Orbiter поблизу Венери. Завдяки ним зонд зміг вийти за межі площини орбіти планет і побачити зорю з нового ракурсу.
    У березні 2025 року апарат пролетів на відстані близько 51,5 мільйона кілометрів над південним полюсом Сонця, під кутом 17 градусів. І зробив історичні кадри – на них видно плямисту магнітну активність, спричинену складною взаємодією сонячних магнітних полів.
    “Коли Сонце перебуває в мінімумі, є північний і південний полюси – кожен зі своєю магнітною полярністю. Зараз магнітне поле є своєрідним “безладом”, – пояснює керівниця місії Анік Де Гроф.
    Ці знімки важливі не лише з наукової цікавості. Вони допоможуть краще розуміти 11-річні цикли сонячної активності – і, можливо, прогнозувати космічну погоду, яка впливає на супутники, комунікації та навіть електромережі на Землі.
    Крім того, вчені прагнуть з’ясувати, чому заряджені частинки з полюсів Сонця рухаються швидше, ніж ті, що надходять з екватора. Це одна з ключових загадок, над якою Solar Orbiter працює просто зараз.

  • Австралійські вчені створили простий тест для виявлення целіакії

    Австралійські вчені створили простий тест для виявлення целіакії

    Науковці з Австралії розробили новий тест для діагностики целіакії – реакції на глютен, що дозволяє виявити це захворювання швидше і легше. Тест виявляє специфічний імунний маркер у крові, який з’являється після споживання глютену. Целіакія виникає, коли організм не перетравлює глютен, що призводить до запалення травного тракту та неприємних симптомів. До цього для діагностики потрібно було вживати глютен тиждень, що було неприємним для пацієнтів. Новий тест дозволяє уникнути цього етапу, виявляючи наявність інтерлейкіну-2 у крові. Дослідження показало, що тест має точність у 97% випадків. Експерти застерігають, що у людей, які приймають імуносупресанти, тест може бути менш ефективним, але цей аспект потребує подальшого вивчення.

  • Кислотність океану сягнула критичних рівнів: під загрозою цілі екосистеми

    Кислотність океану сягнула критичних рівнів: під загрозою цілі екосистеми

    Науковці попереджають, що стан світових океанів гірший, ніж думалося раніше. Нові дослідження показали, що рівень кислотності води в океані досяг критичного рівня, що становить загрозу для морських екосистем і економік берегових регіонів. Вчені виявили, що “планетарна межа” кислотності океану була перетнута ще п’ять років тому. Зростання кислотності може призвести до серйозних наслідків для морського життя, зокрема для коралових рифів. Автори дослідження закликають до зменшення викидів CO2 для зупинення процесу глобальної кислотності океану, а також до термінових заходів для захисту найбільш вразливих регіонів і видів.

  • Астрономи виявили найпотужніші вибухи у Всесвіті з часів Великого вибуху

    Астрономи виявили найпотужніші вибухи у Всесвіті з часів Великого вибуху

    Астрономи зафіксували новий тип надпотужних космічних вибухів – екстремальні ядерні транзієнти (ENT), які стали найпотужнішими із зафіксованих після Великого вибуху. Як повідомляє Space, ці явища виникають, коли зірки, щонайменше втричі масивніші за Сонце, розриваються під дією надмасивних чорних дір у центрах далеких галактик.
    “Ми вже понад десятиліття спостерігаємо, як чорні діри розривають зірки внаслідок приливних збурень, але ці ENT – зовсім інші звірі. Їх яскравість майже в десять разів перевищує все, що ми бачили раніше”, – зазначив Джейсон Хінкл з Інституту астрономії Гавайського університету, який очолював дослідження.
    Хінкл виявив ці незвичайні явища під час аналізу тривалих світлових спалахів, що надходили з центрів галактик. Особливу увагу він звернув на два спалахи, зафіксовані космічним апаратом Gaia у 2016 і 2018 роках, а також на подібний спалах 2020 року, виявлений обсерваторією Zwicky Transient Facility.
    На відміну від звичайних наднових або приливних подій, ці ENT не тільки мають значно більшу енергію, а й залишаються яскравими протягом років. Один з таких вибухів, названий Gaia18cdj, випроменив у 25 разів більше енергії, ніж найпотужніша наднова в історії, – більше, ніж 100 Сонць за весь час їхнього існування.
    Окрім своєї унікальної яскравості, ENT можуть дати вченим нові знання про надмасивні чорні діри у віддалених галактиках. Завдяки їхній потужності, їх видно на величезних відстанях, що дозволяє спостерігати процеси у Всесвіті, коли йому було лише пів його нинішнього віку.
    Дослідження було опубліковане в журналі Science Advances.