Стримінговий сервіс Netflix оприлюднив останнє звернення Джейн Гудолл – видатної британської дослідниці, антропологині та захисниці природи, – записане за кілька місяців до її смерті. Воно прозвучало у документальному проєкті Famous Last Words (Останні слова знаменитостей), у якому відомі особистості залишають послання людству, що публікуються лише після їхнього відходу.
У своїй промові 91-річна Гудолл відверто зізналася, що мріяла би “очистити Землю” від кількох політичних лідерів, відправивши їх у космос. Серед тих, кого вчена хотіла б бачити на кораблі Ілона Маска, вона назвала самого Маска, Дональда Трампа, Володимира Путіна, Сі Цзіньпіна та Беньяміна Нетаньягу.
“Я хотіла би посадити їх на один із космічних кораблів Маска і відправити на планету, яку він впевнений, що відкриє. Він, до речі, був би одним із них. Разом із Маском там були б Трамп і його щирі прихильники. Я би посадила туди Путіна, президента Сі і відправила на іншу планету. Був би там і Беньямін Нетаньягу” – сказала Гудолл з властивим їй спокоєм і іронією.
Та попри гострі слова, головний акцент свого звернення вчена зробила не на політиці, а на людяності. Вона наголосила, що кожна людина має місію і здатна впливати на світ навколо себе.
“Ви можете вибрати, які саме зміни зробите. Я хочу, щоб ви зрозуміли, що ми є частиною природного світу. І навіть сьогодні, коли планета занурена в темряву, надія все ще є. Не втрачайте її. Якщо ви втратите надію, то станете апатичними і не будете нічого робити” – зазначила Джейн.
На завершення Гудолл закликала берегти довкілля та не залишатися байдужими до майбутнього Землі: “Робіть все, що в ваших силах, поки ще перебуваєте на цій прекрасній планеті Земля”.
Позначка: Вчені
-
Відправити на іншу планету. Оприлюднено останнє звернення Джейн Гудолл
-
Стали відомі лауреати Нобелівської премії-2025 з хімії
Лауреатами Нобелівської премії в галузі хімії 2025 року стали японець Сусуму Кітагава, австралієць Річард Робсон і американець Омар Ягхі “за розробку металоорганічних каркасів”. Про це повідомляється на сторінці премії в соцмережі Х у середу, 8 жовтня.
“Лауреати Нобелівської премії з хімії 2025 року створили молекулярні конструкції з великими просторами, через які можуть проходити гази та інші хімічні речовини. Ці конструкції, металоорганічні каркаси, можуть бути використані для збору води з пустельного повітря, уловлювання вуглекислого газу, зберігання токсичних газів або каталізу хімічних реакцій. Завдяки розробці металоорганічних каркасів лауреати надали хімікам нові можливості для вирішення деяких проблем, з якими ми стикаємося”, – йдеться у пресрелізі Нобелівського комітету.
Розмір грошової частини Нобелівської премії у 2025 році становить 11 млн шведських крон ($1,1 млн). Ці гроші поділять порівну між трьома лауреатами.
“Металоорганічні сполуки мають колосальний потенціал, створюючи раніше небачені можливості для виготовлених на замовлення матеріалів із новими функціями”, – пояснив голова Нобелівського комітету з хімії Хайнер Лінке. -
Вчені виявили ділянку мозку, яка утримує алкоголіків у залежності
Команда науковців із Scripps Research (США) виявила ділянку мозку, яка змушує людину з алкогольною залежністю продовжувати пити – не заради задоволення, а щоб уникнути стресу та болю від абстиненції. Як повідомляє ScienceDaily, ключову роль у процесі відіграє паравентрикулярне ядро таламуса (PVT).
Під час експериментів на щурах учені з’ясували, що активність клітин у цій ділянці мозку різко зростає, коли тварини навчаються пов’язувати алкоголь із полегшенням симптомів абстиненції. Саме цей процес, за словами дослідників, є основою формування стійкої залежності, коли людина продовжує пити, щоб уникнути страждання.
“Залежність надзвичайно важко подолати, тому що люди шукають не лише “кайф”, а й прагнуть позбутися болісних станів – тривоги, напруги, депресії”, – пояснив професор нейронауки Фрідберт Вайс, співавтор дослідження. “Ми змогли показати, які саме мозкові системи відповідають за це навчання і чому воно робить рецидиви такими стійкими”.
Інша авторка роботи, Герміна Неделеску, додала, що у всіх щурів, які пережили період відміни від залежності, PVT “буквально засвітився”. Це вказує на те, що саме ця ділянка залучається, коли мозок пов’язує алкоголь із полегшенням стресу.
Науковці припускають, що відкритий механізм може мати значення не лише для лікування алкогольної залежності, а й для розуміння тривожних розладів, фобій і посттравматичних станів, коли поведінка формується на основі прагнення уникнути болю або страху.
У майбутніх дослідженнях команда планує вивчити цей процес у самок тварин і з’ясувати, які нейрохімічні речовини виділяються в PVT під час формування таких асоціацій, що може відкрити шлях до створення нових ліків, здатних блокувати ці патологічні механізми навчання. -
Оголошено лауреатів Нобелівської премії-2025 з фізики
У 2025 році Нобелівську премію з фізики отримали Джон Кларк з Великої Британії, Мішель Деворе з Франції та Джон М. Мартініс з США за свої відкриття у галузі квантової механіки. Їх дослідження стосуються макроскопічного квантового тунелювання та квантування енергії в електричних ланцюгах. Кожен з вчених має вражаюцій наукові досягнення у своїй галузі і працює на провідних університетах.
-
Іспанські науковці створили ін’єкцію проти хвороби Альцгеймера
Іспанські науковці з Інституту біоінженерії Каталонії в Барселоні зробили великий крок у боротьбі з хворобою Альцгеймера. Вони розробили ін’єкцію на основі наночастинок, яка може відновлювати захисний бар’єр мозку та стати першим кроком до створення вакцини проти деменції. Вчені провели експерименти на мишах і показали, що ці наночастинки можуть відновлювати бар’єр мозку, який порушується при Альцгеймері. Це дозволяє мозковим клітинам ефективно очищати мозок від шкідливого білка бета-амілоїду, який спричинює розвиток хвороби. Вчені вже зафіксували успішні результати на мишах і планують перевірити безпечність препарату перед початком клінічних випробувань на людях. Якщо все пройде успішно, це відкриття може змінити лікування нейродегенеративних хвороб, активуючи природні захисні механізми мозку.
-
Нобелівська премія-2025: оголошені лауреати з медицини та фізіології
Нобелівський комітет визначив лауреатів Нобелівської премії з медицини й фізіології на 2025 рік. Цього разу нагорода була присуджена Мері Бранков, Фреду Рамсделлу та Шимону Сакагучі за їх відкриття в галузі периферичної імунної толерантності. Вони виявили регуляторні Т-клітини, які захищають організм від аутоімунних захворювань, запобігаючи імунній системі атакувати власні клітини. Ці відкриття відкрили нові можливості у лікуванні раку, аутоімунних захворювань та трансплантації. Мері Бранков, Фред Рамсделл та Шимон Сакагучі вже зробили значний внесок у розвиток імунології та медицини.
-
В NASA зробили відкриття про хмари на Венері
Вчені з NASA виявили, що хмари на планеті Венера складаються не лише з сірчаної кислоти, як раніше вважалося, але також з води. Дослідження показали, що до 60% складу хмар Венери становить вода, яка знаходиться у вигляді гідратів – сполук води з солями, такими як сульфат заліза та магнію. Це дозволяє зрозуміти, що атмосфера планети Венера має складну структуру, де вода і сірчана кислота грають важливу роль. Також вчені виявили наявність сполук заліза, що може походити з космічного пилу.
-
Лід розчиняє залізо швидше, ніж вода – дослідження
Недавнє дослідження шведських вчених показало, що лід, у порівнянні з рідкою водою, краще вивільняє залізо з мінералів, що може пояснити зміну кольору арктичних річок. Це може бути наслідком танення вічної мерзлоти та викиду заліза. Експерименти показали, що при низьких температурах лід виділяє більше заліза, ніж вода. Вчені виявили, що це відбувається через утворення мікроскопічних “кишень” рідини між кристалами льоду, які концентрують речовини і збільшують кислотність, що прискорює вивільнення заліза. Це може суттєво вплинути на якість води та екосистеми в арктичних регіонах у зв’язку зі змінами клімату.
-
Вейпінг може підвищувати ризик переддіабету – дослідження
Недавнє дослідження, про яке повідомляє ScienceAlert, показало, що користування електронними сигаретами може збільшувати ризик виникнення переддіабету. Вчені з Університету Джорджії проаналізували дані більше ніж з 1,2 мільйонів опитувань CDC у США і виявили, що користувачі вейпів мають більший ризик переддіабету на 7% у порівнянні з некурцями. Для курців традиційних сигарет цей ризик збільшувався на 15%, але найбільша небезпека спостерігалася у тих, хто одночасно курив і вейпив. У них ризик переддіабету був вищим на 28%, а ризик розвитку цукрового діабету – на 9%. Дослідники також виявили, що люди з надмірною вагою або ожирінням, а також представники певних расових груп, стикаються з більшою загрозою. Хоча дослідження має свої обмеження, його результати підкреслюють, що вейпінг може мати вплив не лише на легені, а й на загальне метаболічне здоров’я.
-
Китайські вчені створили батарею у шість разів місткішу за літій-іонні
Група вчених з Китаю розробила новий тип акумуляторної батареї, яка працює за кімнатної температури і використовує гідрид-іони водню як носії заряду. Ця батарея має велику ємність – до 984 мА·год на грам, що в шість разів більше, ніж у звичайних літій-іонних акумуляторах. Вченим вдалося створити прототип, який успішно живив світлодіод, показавши перспективи нової технології. Головними складовими успіху стали сполучення гідриду церію з барієвим гідридом, що забезпечило високу швидкість провідності гідрид-іонів і стабільність. Вчені вважають, що можливо виправити втрату ємності після циклів заряджання й розряджання, щоб зробити батарею ще ефективнішою. Важливо, що використання гідрид-іонів може уникнути утворення дендритів, що підвищує довговічність і безпеку акумуляторів.