Науковці розробили “універсальну” нирку, яку можна успішно трансплантувати пацієнтам будь-якої групи крові. Вони модифікували орган до першої групи крові та успішно пересадили його людині. Це великий крок у трансплантології, оскільки відторгнення органа імунною системою може бути проблемою, особливо якщо групи крові донора та реципієнта не збігаються. Вчені виявили ферменти, які допомагають “розчиняти” сполуки, що визначають другу групу крові, і успішно випробували цей метод на людській моделі. Перша трансплантація “універсальної” нирки пройшла успішно, з мінімальними ознаками відторгнення. Науковці планують провести клінічні випробування, що може відкрити шлях до створення універсальних органів для трансплантації.
Позначка: Вчені
-
Вчені створили кібер-око для людей із вадами зору
Міжнародна група вчених розробила новий очний імплантат, який може допомогти людям з важкою формою вікової макулодистрофії відновити частково центральний зір. Цей імплантат, розміром лише 2×2 мм, вшивається безпосередньо у сітківку ока і отримує сигнали від зовнішньої камери, вбудованої в окуляри. Результати дослідження показали, що 81% учасників експерименту відчули значне покращення, що дозволило їм легше виконувати повсякденні завдання, такі як читання тексту або розпізнавання облич. Професори називають цей розробку “парадигмальним зрушенням” у лікуванні ВМД та першим випадком відновлення центрального зору у людей із цією хворобою. Компанія Science Corporation, яка виробляє цей імплантат, вже подала заявки на отримання дозволів для його клінічного використання у США та Європі.
-
В Ісландії вперше виявили комарів
У Ісландії вперше було виявлено трьох комарів, що може свідчити про появу нової популяції цих комах на острові. Етимолог Маттіас Альфредссон зазначив, що ці комарі можуть вижити в підвалах та господарських будівлях навіть під час зими, коли температура не опускається нижче нуля. Цей вид комарів поширений у Європі, вони харчуються кров’ю людей, птахів та тварин, і відрізняються стійкістю до холоду. Вчені припускають, що поява трьох особин може свідчити про наявність більшої кількості комах в цьому районі. Це може бути наслідком зміни клімату, оскільки кількість вуглекислого газу в атмосфері досягла рекордних значень, і в результаті цього зменшилася кількість тварин у лісах. Липень цього року став третім найспекотнішим за всю історію спостережень.
-
Британські лікарі частково повернули зір пацієнтам за допомогою мікрочипа
Британські лікарі здійснили важливий крок у боротьбі з віковою сліпотою, випробувавши новий електронний імплант Prima. Цей мікрочип, розміром лише 2×2 міліметри, допомагає частково відновити зір у пацієнтів із макулодистрофією, що є головною причиною втрати зору після 50 років. Під час операції пацієнту встановлюють цей чип під сітківку ока і під’єднують до системи окулярів з камерою і мінікомп’ютером. Камера перетворює зображення на інфрачервоний сигнал, який передається на мікрочип, що активує клітини сітківки, а потім сигнал доходить до мозку через зоровий нерв, утворюючи візуальне сприйняття. Дослідження показало, що після операції 84% пацієнтів знову змогли розрізняти літери, цифри та слова. Лікарі вважають, що ця технологія може значно покращити якість життя людей з важкими зоровими порушеннями, допомагаючи їм читати та бути більш незалежними.
-
В Аргентині знайшли один із найдавніших у світі скелетів динозавра
Аргентинські вчені знайшли скам’янілі рештки одного з найдавніших видів динозаврів у горах Андах на висоті близько 3000 метрів. Вони виявили майже повний скелет невеликого динозавра, якого назвали Huayracursor jaguensis. Цей вид був величиною до двох метрів та вагою близько 18 кілограмів і жив приблизно 230–225 мільйонів років тому, на початку тріасового періоду. Хоча Huayracursor jaguensis відноситься до родини травоїдних динозаврів, він був досить малим в порівнянні з іншими довгошийними ящерами. Вчені вважають, що це відкриття допоможе краще зрозуміти еволюційні процеси на початкових етапах розвитку динозаврів.
-
У США створили “супервакцину”, яка блокує розвиток раку
Американські науковці розробили нову “супервакцину на основі наночастинок”, яка успішно зупинила ріст і поширення меланоми, раку підшлункової залози та потрійно негативного раку молочної залози під час досліджень на мишах. Вакцина містить наночастинки, які сприяють активації імунної системи та запобігають росту пухлин. Дослідження провели на Університеті Массачусетсу в Емгерсті, де вдалося досягти значних результатів у лікуванні раку за допомогою цієї вакцини. Вчені створили “суперад’ювант на основі ліпідних наночастинок”, який дозволяє імунній системі ефективніше розпізнавати та знищувати ракові клітини. Вакцина показала високі результати у зупиненні поширення раку та навіть у відторгненні пухлин при експерименті на мишах. Вчені вважають, що ця вакцина може стати універсальною платформою для боротьби з кількома видами раку, якщо пройде клінічні випробування.
-
Мозок чоловіків старіє швидше, ніж у жінок – дослідження
Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Nature, виявлено, що мозок чоловіків старіє швидше, ніж мозок жінок. Вчені порівняли дані з більше ніж 12500 МРТ-знімків від 4726 осіб без порушень когнітивних функцій і виявили, що чоловіки втрачають об’єм сірої речовини у більшій кількості ділянок мозку, ніж жінки. Це особливо стосується постцентральної кори, яка відповідає за дотик, біль і відчуття положення тіла. Незважаючи на це, жінки частіше стикаються з хворобою Альцгеймера, що може бути пояснене іншими факторами, такими як тривалість життя, гормональні зміни та різна чутливість до захворювань. Дослідники закликають до подальших досліджень з більшими вибірками, оскільки учасники поточного дослідження мали вищий рівень освіти, що може вплинути на результати.
-
Вчені вперше внесли диких бджіл до списку зникаючих видів у ЄС
За останнє десятиліття кількість видів диких бджіл у Європі, яким загрожує вимирання, збільшилася більш ніж удвічі. Ця інформація була оприлюднена у The Guardian. Вперше в історії диких бджіл офіційно внесли до категорії видів, які перебувають під загрозою. Також виявлено, що кількість видів метеликів у Європі, які знаходяться під загрозою зникнення, також зросла. Найбільші причини зникаючих популяцій бджіл та метеликів – це руйнування природних місць існування через сільське господарство, використання пестицидів та кліматичні зміни. Вчені попереджають, що разом із зникненням диких бджіл і рослин, які вони запилюють, також постраждають. Унікальні види бджіл та метеликів, які живуть у горах або на півночі, вже перебувають на межі вимирання. Європейська комісія закликає до термінових заходів для збереження цих важливих запилювачів.
-
Британські вчені винайшли штучний “лист”, який імітує фотосинтез
Вчені з Кембриджського університету представили інноваційний пристрій, який імітує процес фотосинтезу та перетворює вуглекислий газ, воду й сонячне світло на корисні хімічні сполуки, повідомляє Interesting Engineering.
Розробка являє собою гібридний пристрій, який поєднує світлозбиральні органічні полімери з бактеріальними ферментами. У результаті він здатен перетворювати сонячне світло, воду та вуглекислий газ у форміат – паливо, яке можна використовувати для подальших хімічних реакцій. При цьому пристрій не потребує зовнішнього джерела живлення і не містить токсичних напівпровідників, що робить його довговічнішим і безпечнішим для довкілля.
“Якщо ми хочемо побудувати сталу, циркулярну економіку, нам необхідно звільнити хімічну промисловість від копалин. Це величезна можливість, якщо ми зможемо реалізувати її правильно”, – зазначив керівник дослідження Ервін Райснер з Кембриджського університету.
Результати, опубліковані в журналі Joule, свідчать, що це перший випадок використання органічних напівпровідників як світлозбирального компонента у подібних біогібридних пристроях. Команда також продемонструвала, що отриманий формат можна безпосередньо застосовувати для синтезу сполук, які використовуються у фармацевтиці, з високою чистотою та виходом. -
Вчені створили уп’ятеро міцніший алюмінієвий сплав
Інженери з Массачусетського технологічного інституту розробили новий алюмінієвий сплав для 3D-друку, який виявився у п’ять разів міцнішим за традиційно виготовлений метал. Як повідомляє InterestingEngineering, матеріал також відзначається високою термостійкістю, що відкриває перспективи його використання в авіації, автомобілебудуванні та промислових системах охолодження.
Команда науковців застосувала машинне навчання для створення сплаву. Замість того щоб моделювати понад мільйон можливих комбінацій елементів, алгоритм проаналізував лише 40 варіантів і знайшов оптимальний склад.
“Якщо ми зможемо використовувати легші, але міцніші матеріали, це допоможе значно знизити енергоспоживання у транспортній галузі”, – пояснила керівниця дослідження Мохадесех Тахері-Мусаві, яка нині працює професоркою в Університеті Карнегі-Меллона.
Новий сплав виготовлений із комбінації алюмінію та кількох додаткових елементів, що забезпечують унікальне поєднання міцності, легкості й стабільності при високих температурах. Він може стати альтернативою дорогим і важким титановим деталям, зокрема для лопатей реактивних двигунів, а також знайти застосування у високопродуктивних вакуумних насосах, автомобілях преміумкласу та системах охолодження дата-центрів.