Лівий берег

Позначка: Вчені

  • Ісландія визнала колапс Атлантичної течії екзистенційною загрозою

    Ісландія визнала колапс Атлантичної течії екзистенційною загрозою

    Ісландія визнала потенційне руйнування Атлантичної меридіональної перекидальної циркуляції проблемою національної безпеки та екзистенційною загрозою для країни. Про це повідомляє Reuters у середу, 12 листопада.

    Атлантична меридіональна перекидальна циркуляція (AMOC) переносить теплі води з тропіків на північ до Арктики, забезпечуючи м’які зими у Європі. Проте через глобальне потепління льодовики Арктики та крижаний щит Гренландії тануть швидше, а прісна вода загрожує порушити потік течії.

    Колапс AMOC може спричинити сучасну льодовикову епоху: зими у Північній Європі стануть надзвичайно холодними, з посиленими снігопадами та льодовими явищами. Раніше AMOC вже руйнувався – зокрема перед останнім льодовиковим періодом близько 12 тисяч років тому.

    “Це пряма загроза нашій національній стійкості та безпеці”, – зазначив міністр клімату Ісландії Йоганн Палл Йоганнссон. – “Вперше конкретне кліматичне явище офіційно внесене до Ради національної безпеки як потенційна екзистенційна загроза”.

    Уряд Ісландії оцінює, які додаткові дослідження потрібні, і вже працює над планом підготовки до катастроф. Оцінюють ризики у галузі енергетики, продовольчої безпеки, інфраструктури та міжнародних перевезень.

    Колапс течії може мати наслідки далеко за межами Північної Європи: він здатен порушити звичні опади в Африці, Індії та Південній Америці, а також прискорити потепління в Антарктиці. Науковці попереджають, що ймовірність колапсу AMOC може стати реальною вже протягом наступних десятиліть.

    Інші країни Північної Європи також фінансують дослідження та оцінюють ризики у своїх планах адаптації до клімату.

    Нагадаємо, людство спалило рекордну кількість нафти, газу та вугілля у 2024 році, що призвело до найвищого рівня викидів парникових газів за всю історію спостережень.
    Льодовики тануть: вчені попередили про незворотні втрати

  • Вчені розгадали загадку 5200 отворів у перуанських Андах

    Вчені розгадали загадку 5200 отворів у перуанських Андах

    Учені, шляхом нового дослідження, виявили, що понад 5200 таємничих отворів у перуанських Андах, розташованих на горі Монте-Сьєрпе, могли бути створені між 1000 і 1400 роками н.е. для збору податків та обміну товарів за часів королівства Чінча. Після завоювання інками цієї території, Монте-Сьєрпе ймовірно залишився важливим економічним центром. Дослідники виявили, що отвори утворюють математичну сітку, що може свідчити про використання їх для обліку або зберігання даних. Ці отвори мають діаметр 1–2 метри і розташовані поруч з давніми дорогами та оборонними поселеннями, що свідчить про їх стратегічне значення.

  • Розширення Всесвіту може сповільнюватися, а не прискорюватися – дослідження

    Розширення Всесвіту може сповільнюватися, а не прискорюватися – дослідження

    Недавнє дослідження астрономів в Південній Кореї під сумнівом ставить теорію про прискорене розширення Всесвіту, яка була прийнята останні три десятиліття. Вчені аналізували галактики з вибухаючими зорями, що дозволило їм виявити, що космічне розширення може сповільнюватися, а не прискорюватися. Вони припускають, що темна енергія втрачає свою силу, що може призвести до “великого колапсу” Всесвіту у майбутньому. Ці висновки викликають обговорення серед науковців і можуть змінити наше уявлення про еволюцію космосу.

  • Комета 3I/ATLAS здивувала вчених: її яскравість зросла у два рази швидше

    Комета 3I/ATLAS здивувала вчених: її яскравість зросла у два рази швидше

    Яскравість міжзоряної комети 3I/ATLAS, що наблизилася до Сонця, зростає значно швидше, ніж очікували дослідники. Як повідомляє Science Alert, протягом останнього місяця небесне тіло перебувало майже за Сонцем, тому спостереження велися лише за допомогою космічних апаратів.
    Астрономи Кіченг Чжан із обсерваторії Ловелла (Аризона) та Карл Баттамс із Дослідницької лабораторії ВМС США зафіксували різкі зміни у зовнішньому вигляді комети, використовуючи дані з місій STEREO-A, SOHO та GOES-19.
    Від середини вересня до кінця жовтня, коли 3I/ATLAS скоротила відстань до Сонця з 2 до 1,36 астрономічних одиниць, її яскравість різко зросла. Це – удвічі швидше, ніж у більшості комет, що може свідчити про незвичайні процеси на поверхні небесного тіла.
    Дослідники також помітили, що комета виглядає синішою, ніж сонячне світло, що вказує на активне випромінювання газів -можливо, ціаногену або аміаку. Раніше ж пил на її поверхні мав червонуватий відтінок.
    Комета пройшла перигелій -найближчу точку до Сонця -29 жовтня, і тепер повертається до темного неба, тож її можна буде спостерігати з Землі у листопаді та грудні навіть за допомогою аматорських телескопів.
    Причина такої стрімкої зміни яскравості залишається загадкою. Астрономи припускають, що поведінка комети може бути пов’язана з її хімічним складом або особливостями руху крізь міжзоряний простір.

  • На глибині 8,3 км: вчені зафіксували найглибшого мешканця океану

    На глибині 8,3 км: вчені зафіксували найглибшого мешканця океану

    На дні Тихого океану на глибині понад 8,3 тисячі метрів науковцям вдалося виявити найглибшого мешканця планети – рибу-равлика. Ця риба була знята на відео командою під керівництвом професора Алана Джеймінсона з Центру глибоководних досліджень Minderoo-UWA. Раніше вважалося, що найглибшою рибою була та, яка живе в Маріанській западині на глибині 8178 метрів. Однак нове відкриття доводить, що життя може існувати на ще більшій глибині, ніж ми могли уявити. Риба-равлик існує на глибинах 8336 метрів, а також на 8022 метрах. Цей вид риби адаптувався до екстремального тиску, де навіть інші хребетні не виживають. Вона досягає 20-25 см у довжину та живиться ракоподібними, які оселяються на дні океану. Води Ізду-Оґасаварського жолоба, де була виявлена ця риба, тепліші, ніж у Маріанській западині, що створює кращі умови для життя на такій глибині.

  • Какао захищає судини від наслідків сидячого життя – дослідження

    Какао захищає судини від наслідків сидячого життя – дослідження

    Команда науковців з Бірмінгемського університету вперше довела, що флаваноли, природні сполуки, які містяться у какао, блокують шкідливі ефекти сидячого положення на кровоносну систему, повідомляє New Atlas.
    Щоб перевірити це, дослідники залучили 40 здорових чоловіків віком від 18 до 45 років і розділили їх на групи за рівнем фізичної підготовки. Половина учасників у кожній групі отримала напій із високим вмістом флаванолів (695 мг у порції), інша – напій із мінімальною кількістю цих сполук (лише 5,6 мг). Після цього всі учасники сиділи протягом двох годин.
    Під час експерименту вимірювали стан судин за допомогою ультразвукового тесту, який вимірює ступінь розширення артерії у відповідь на тимчасове збільшення кровотоку. Результати показали: у тих, хто спожив напій із високим вмістом флаванолів, не було погіршення кровообігу, тоді як учасники, які отримали низькофлаванольний напій, продемонстрували зниження функції судин, вищий діастолічний тиск та гірше насичення м’язів киснем.
    Дослідники зазначають, що ці сполуки можна отримати не лише з какао, а й із яблук, ягід, чаю, горіхів, червоного вина, томатів, персиків та капусти.
    “Оскільки сидячий спосіб життя стає дедалі поширенішим, споживання продуктів, багатих на флаваноли, у поєднанні з короткими перервами на рух може бути простим способом покращити здоров’я судин”, – підсумувала співавторка дослідження Катаріна Рендейро.

  • У Німеччині створили найменший у світі піксель

    У Німеччині створили найменший у світі піксель

    Дослідники з Університету Юліуса-Максиміліана у Вюрцбурзі (Німеччина) створили найменший у світі піксель, розміром лише 300 на 300 нанометрів – у понад десять разів менше, ніж у найсучасніших microOLED-панелей, повідомляє Tom’s Hardware. Якби такі пікселі використати для створення дисплея стандартної роздільної здатності 1080p, його діагональ становила б усього 1 міліметр.
    Розробка базується на новій версії органічного світлодіода (OLED). Учені створили металевий контакт, який одночасно впорскує струм і підсилює випромінювання світла, що дозволило отримати яскравість, еквівалентну звичайному OLED-пікселю 5×5 мікрометрів. Про це повідомив професор Берт Хехт, один із авторів дослідження/
    Такі нанопікселі можуть революціонізувати розробку ультракомпактних дисплеїв для окулярів доповненої реальності, смарт-гаджетів і медичних пристроїв, адже вони не лише зменшують вагу та енергоспоживання, а й забезпечують небачену щільність зображення – потенційно у тисячі разів більшу, ніж у сучасних екранів.
    Щоб досягти стабільності роботи, команда внесла зміни в структуру OLED: навколо золотої антени, яка є серцем кожного діода, дослідники додали спеціальний ізолюючий шар. Це дозволило уникнути витікання металу в органічний матеріал і запобігти коротким замиканням. У такому вигляді нанодіоди стабільно працювали протягом двох тижнів експериментів.
    Наступним кроком стане розширення кольорової гами до повного спектра RGB і підвищення ефективності – наразі вона становить лише 1%, що робить технологію занадто енергоємною для практичного використання.
    Втім, якщо науковцям вдасться вдосконалити технологію, це може стати проривом у створенні надлегких дисплеїв з надщільним зображенням, які можна буде вбудовувати буквально в будь-які пристрої.

  • Вчені створили унікальні самозарядні імплантати для хребта

    Вчені створили унікальні самозарядні імплантати для хребта

    Науковці з кафедр цивільного будівництва та нейрохірургії Піттсбурзького університету представили інноваційний імплантатдля спини, який здатен самостійно виробляти енергію та передавати дані про загоєння хребта після операції без використання батарей чи електроніки, повідомляє Interesting Engineering.
    Щороку мільйони людей проходять через операцію спондилодезу – процедуру, під час якої суміжні хребці з’єднуються для стабілізації хребта. Зазвичай лікарі контролюють процес загоєння за допомогою рентгенівських знімків і фізичних оглядів, однак нові сенсори можуть суттєво спростити цей процес.
    Ідея пристрою належить доценту Амiру Алаві, який раніше створював датчики для моніторингу стану мостів. Ті пристрої працювали автономно, надсилали сигнали при виявленні пошкоджень і не потребували зовнішнього живлення. Вчений зрозумів, що подібний принцип можна застосувати й до медичних імплантатів.
    Нові метаматеріальні імплантати одночасно стабілізують хребет і контролюють його стан під час відновлення. Вони складаються з чергуючих провідних і непровідних шарів, які збирають енергію та генерують сигнали під тиском – без будь-яких батарей чи електронних компонентів.
    Сигнали з імплантата передаються на електрод, розташований на спині пацієнта, а звідти -у хмарне сховище, де лікарі можуть аналізувати дані у реальному часі. Під час загоєння сила сигналу знижується, що дозволяє фахівцям спостерігати динаміку процесу без рентгенівського опромінення.
    Наразі імплантати успішно пройшли лабораторні випробування, а наступним етапом стане тестування на тваринах. Якщо результати будуть позитивними, вчені планують розпочати клінічні випробування на людях, відкриваючи нову еру у відновленні після операцій на хребті.

  • Карієс і хвороби ясен можуть майже подвоїти ризик інсульту – дослідження

    Карієс і хвороби ясен можуть майже подвоїти ризик інсульту – дослідження

    Проблеми з ротовою порожниною, зокрема карієс і захворювання ясен, можуть суттєво підвищити ризик ішемічного інсульту, повідомляє ScienceDaily.
    У дослідженні взяли участь 5986 дорослих віком у середньому 63 роки, які не мали історії інсульту на початку спостереження. Усі вони пройшли стоматологічний огляд і були поділені на три групи – із здоровими яснами, із хворобами ясен та з поєднанням карієсу й пародонтиту.
    Спостереження тривало 20 років, під час яких дослідники фіксували випадки інсультів через телефонні інтерв’ю та медичні записи. Серед учасників із здоровими зубами інсульт трапився у 4% людей, із хворобами ясен – у 7%, а серед тих, хто мав і карієс, і пародонтит – у 10%.
    Після статистичного аналізу виявилося, що поєднання двох проблем підвищує ризик інсульту на 86%, а лише хвороби ясен – на 44%. Крім того, у цих людей також зростав ризик серцевих нападів та інших серцево-судинних подій.
    Регулярні візити до стоматолога суттєво знижували ризики: ті, хто доглядав за зубами, на 81% рідше мали обидві проблеми і на 29% рідше страждали на хвороби ясен.
    Дослідники підкреслюють, що хоча дослідження показує лише зв’язок, а не пряму причину, результати підтверджують важливу роль грамотної гігієни ротової порожнини у зниженні ризику інсультів і серцевих захворювань.
    Дослідження було опубліковане в журналі Neurology Open Access – офіційному виданні Американської академії неврології.

  • Вчені створили суперсплав, який майже неможливо розплавити

    Вчені створили суперсплав, який майже неможливо розплавити

    Німецькі вчені розробили новий металевий сплав, який витримує високі температури й майже не окислюється. Цей винахід може бути корисним для авіаційних двигунів і турбін, які працюють ефективніше і мають менше викидів CO2. Сплав на основі хрому, молібдену та кремнію поєднує в собі високу термостійкість і гнучкість. Підвищення робочої температури турбіни на 100 °C може зменшити споживання палива на 5%. Цей новий матеріал може бути використаний у авіації для покращення роботи літаків і зниження викидів CO2 у енергетиці.