Яскравість міжзоряної комети 3I/ATLAS, що наблизилася до Сонця, зростає значно швидше, ніж очікували дослідники. Як повідомляє Science Alert, протягом останнього місяця небесне тіло перебувало майже за Сонцем, тому спостереження велися лише за допомогою космічних апаратів.
Астрономи Кіченг Чжан із обсерваторії Ловелла (Аризона) та Карл Баттамс із Дослідницької лабораторії ВМС США зафіксували різкі зміни у зовнішньому вигляді комети, використовуючи дані з місій STEREO-A, SOHO та GOES-19.
Від середини вересня до кінця жовтня, коли 3I/ATLAS скоротила відстань до Сонця з 2 до 1,36 астрономічних одиниць, її яскравість різко зросла. Це – удвічі швидше, ніж у більшості комет, що може свідчити про незвичайні процеси на поверхні небесного тіла.
Дослідники також помітили, що комета виглядає синішою, ніж сонячне світло, що вказує на активне випромінювання газів -можливо, ціаногену або аміаку. Раніше ж пил на її поверхні мав червонуватий відтінок.
Комета пройшла перигелій -найближчу точку до Сонця -29 жовтня, і тепер повертається до темного неба, тож її можна буде спостерігати з Землі у листопаді та грудні навіть за допомогою аматорських телескопів.
Причина такої стрімкої зміни яскравості залишається загадкою. Астрономи припускають, що поведінка комети може бути пов’язана з її хімічним складом або особливостями руху крізь міжзоряний простір.
Позначка: Вчені
-
Комета 3I/ATLAS здивувала вчених: її яскравість зросла у два рази швидше
-
На глибині 8,3 км: вчені зафіксували найглибшого мешканця океану
На дні Тихого океану на глибині понад 8,3 тисячі метрів науковцям вдалося виявити найглибшого мешканця планети – рибу-равлика. Ця риба була знята на відео командою під керівництвом професора Алана Джеймінсона з Центру глибоководних досліджень Minderoo-UWA. Раніше вважалося, що найглибшою рибою була та, яка живе в Маріанській западині на глибині 8178 метрів. Однак нове відкриття доводить, що життя може існувати на ще більшій глибині, ніж ми могли уявити. Риба-равлик існує на глибинах 8336 метрів, а також на 8022 метрах. Цей вид риби адаптувався до екстремального тиску, де навіть інші хребетні не виживають. Вона досягає 20-25 см у довжину та живиться ракоподібними, які оселяються на дні океану. Води Ізду-Оґасаварського жолоба, де була виявлена ця риба, тепліші, ніж у Маріанській западині, що створює кращі умови для життя на такій глибині.
-
Какао захищає судини від наслідків сидячого життя – дослідження
Команда науковців з Бірмінгемського університету вперше довела, що флаваноли, природні сполуки, які містяться у какао, блокують шкідливі ефекти сидячого положення на кровоносну систему, повідомляє New Atlas.
Щоб перевірити це, дослідники залучили 40 здорових чоловіків віком від 18 до 45 років і розділили їх на групи за рівнем фізичної підготовки. Половина учасників у кожній групі отримала напій із високим вмістом флаванолів (695 мг у порції), інша – напій із мінімальною кількістю цих сполук (лише 5,6 мг). Після цього всі учасники сиділи протягом двох годин.
Під час експерименту вимірювали стан судин за допомогою ультразвукового тесту, який вимірює ступінь розширення артерії у відповідь на тимчасове збільшення кровотоку. Результати показали: у тих, хто спожив напій із високим вмістом флаванолів, не було погіршення кровообігу, тоді як учасники, які отримали низькофлаванольний напій, продемонстрували зниження функції судин, вищий діастолічний тиск та гірше насичення м’язів киснем.
Дослідники зазначають, що ці сполуки можна отримати не лише з какао, а й із яблук, ягід, чаю, горіхів, червоного вина, томатів, персиків та капусти.
“Оскільки сидячий спосіб життя стає дедалі поширенішим, споживання продуктів, багатих на флаваноли, у поєднанні з короткими перервами на рух може бути простим способом покращити здоров’я судин”, – підсумувала співавторка дослідження Катаріна Рендейро. -
У Німеччині створили найменший у світі піксель
Дослідники з Університету Юліуса-Максиміліана у Вюрцбурзі (Німеччина) створили найменший у світі піксель, розміром лише 300 на 300 нанометрів – у понад десять разів менше, ніж у найсучасніших microOLED-панелей, повідомляє Tom’s Hardware. Якби такі пікселі використати для створення дисплея стандартної роздільної здатності 1080p, його діагональ становила б усього 1 міліметр.
Розробка базується на новій версії органічного світлодіода (OLED). Учені створили металевий контакт, який одночасно впорскує струм і підсилює випромінювання світла, що дозволило отримати яскравість, еквівалентну звичайному OLED-пікселю 5×5 мікрометрів. Про це повідомив професор Берт Хехт, один із авторів дослідження/
Такі нанопікселі можуть революціонізувати розробку ультракомпактних дисплеїв для окулярів доповненої реальності, смарт-гаджетів і медичних пристроїв, адже вони не лише зменшують вагу та енергоспоживання, а й забезпечують небачену щільність зображення – потенційно у тисячі разів більшу, ніж у сучасних екранів.
Щоб досягти стабільності роботи, команда внесла зміни в структуру OLED: навколо золотої антени, яка є серцем кожного діода, дослідники додали спеціальний ізолюючий шар. Це дозволило уникнути витікання металу в органічний матеріал і запобігти коротким замиканням. У такому вигляді нанодіоди стабільно працювали протягом двох тижнів експериментів.
Наступним кроком стане розширення кольорової гами до повного спектра RGB і підвищення ефективності – наразі вона становить лише 1%, що робить технологію занадто енергоємною для практичного використання.
Втім, якщо науковцям вдасться вдосконалити технологію, це може стати проривом у створенні надлегких дисплеїв з надщільним зображенням, які можна буде вбудовувати буквально в будь-які пристрої. -
Вчені створили унікальні самозарядні імплантати для хребта
Науковці з кафедр цивільного будівництва та нейрохірургії Піттсбурзького університету представили інноваційний імплантатдля спини, який здатен самостійно виробляти енергію та передавати дані про загоєння хребта після операції без використання батарей чи електроніки, повідомляє Interesting Engineering.
Щороку мільйони людей проходять через операцію спондилодезу – процедуру, під час якої суміжні хребці з’єднуються для стабілізації хребта. Зазвичай лікарі контролюють процес загоєння за допомогою рентгенівських знімків і фізичних оглядів, однак нові сенсори можуть суттєво спростити цей процес.
Ідея пристрою належить доценту Амiру Алаві, який раніше створював датчики для моніторингу стану мостів. Ті пристрої працювали автономно, надсилали сигнали при виявленні пошкоджень і не потребували зовнішнього живлення. Вчений зрозумів, що подібний принцип можна застосувати й до медичних імплантатів.
Нові метаматеріальні імплантати одночасно стабілізують хребет і контролюють його стан під час відновлення. Вони складаються з чергуючих провідних і непровідних шарів, які збирають енергію та генерують сигнали під тиском – без будь-яких батарей чи електронних компонентів.
Сигнали з імплантата передаються на електрод, розташований на спині пацієнта, а звідти -у хмарне сховище, де лікарі можуть аналізувати дані у реальному часі. Під час загоєння сила сигналу знижується, що дозволяє фахівцям спостерігати динаміку процесу без рентгенівського опромінення.
Наразі імплантати успішно пройшли лабораторні випробування, а наступним етапом стане тестування на тваринах. Якщо результати будуть позитивними, вчені планують розпочати клінічні випробування на людях, відкриваючи нову еру у відновленні після операцій на хребті. -
Карієс і хвороби ясен можуть майже подвоїти ризик інсульту – дослідження
Проблеми з ротовою порожниною, зокрема карієс і захворювання ясен, можуть суттєво підвищити ризик ішемічного інсульту, повідомляє ScienceDaily.
У дослідженні взяли участь 5986 дорослих віком у середньому 63 роки, які не мали історії інсульту на початку спостереження. Усі вони пройшли стоматологічний огляд і були поділені на три групи – із здоровими яснами, із хворобами ясен та з поєднанням карієсу й пародонтиту.
Спостереження тривало 20 років, під час яких дослідники фіксували випадки інсультів через телефонні інтерв’ю та медичні записи. Серед учасників із здоровими зубами інсульт трапився у 4% людей, із хворобами ясен – у 7%, а серед тих, хто мав і карієс, і пародонтит – у 10%.
Після статистичного аналізу виявилося, що поєднання двох проблем підвищує ризик інсульту на 86%, а лише хвороби ясен – на 44%. Крім того, у цих людей також зростав ризик серцевих нападів та інших серцево-судинних подій.
Регулярні візити до стоматолога суттєво знижували ризики: ті, хто доглядав за зубами, на 81% рідше мали обидві проблеми і на 29% рідше страждали на хвороби ясен.
Дослідники підкреслюють, що хоча дослідження показує лише зв’язок, а не пряму причину, результати підтверджують важливу роль грамотної гігієни ротової порожнини у зниженні ризику інсультів і серцевих захворювань.
Дослідження було опубліковане в журналі Neurology Open Access – офіційному виданні Американської академії неврології. -
Вчені створили суперсплав, який майже неможливо розплавити
Німецькі вчені розробили новий металевий сплав, який витримує високі температури й майже не окислюється. Цей винахід може бути корисним для авіаційних двигунів і турбін, які працюють ефективніше і мають менше викидів CO2. Сплав на основі хрому, молібдену та кремнію поєднує в собі високу термостійкість і гнучкість. Підвищення робочої температури турбіни на 100 °C може зменшити споживання палива на 5%. Цей новий матеріал може бути використаний у авіації для покращення роботи літаків і зниження викидів CO2 у енергетиці.
-
Науковці вперше створили “універсальну” нирку для трансплантації
Науковці розробили “універсальну” нирку, яку можна успішно трансплантувати пацієнтам будь-якої групи крові. Вони модифікували орган до першої групи крові та успішно пересадили його людині. Це великий крок у трансплантології, оскільки відторгнення органа імунною системою може бути проблемою, особливо якщо групи крові донора та реципієнта не збігаються. Вчені виявили ферменти, які допомагають “розчиняти” сполуки, що визначають другу групу крові, і успішно випробували цей метод на людській моделі. Перша трансплантація “універсальної” нирки пройшла успішно, з мінімальними ознаками відторгнення. Науковці планують провести клінічні випробування, що може відкрити шлях до створення універсальних органів для трансплантації.
-
Вчені створили кібер-око для людей із вадами зору
Міжнародна група вчених розробила новий очний імплантат, який може допомогти людям з важкою формою вікової макулодистрофії відновити частково центральний зір. Цей імплантат, розміром лише 2×2 мм, вшивається безпосередньо у сітківку ока і отримує сигнали від зовнішньої камери, вбудованої в окуляри. Результати дослідження показали, що 81% учасників експерименту відчули значне покращення, що дозволило їм легше виконувати повсякденні завдання, такі як читання тексту або розпізнавання облич. Професори називають цей розробку “парадигмальним зрушенням” у лікуванні ВМД та першим випадком відновлення центрального зору у людей із цією хворобою. Компанія Science Corporation, яка виробляє цей імплантат, вже подала заявки на отримання дозволів для його клінічного використання у США та Європі.
-
В Ісландії вперше виявили комарів
У Ісландії вперше було виявлено трьох комарів, що може свідчити про появу нової популяції цих комах на острові. Етимолог Маттіас Альфредссон зазначив, що ці комарі можуть вижити в підвалах та господарських будівлях навіть під час зими, коли температура не опускається нижче нуля. Цей вид комарів поширений у Європі, вони харчуються кров’ю людей, птахів та тварин, і відрізняються стійкістю до холоду. Вчені припускають, що поява трьох особин може свідчити про наявність більшої кількості комах в цьому районі. Це може бути наслідком зміни клімату, оскільки кількість вуглекислого газу в атмосфері досягла рекордних значень, і в результаті цього зменшилася кількість тварин у лісах. Липень цього року став третім найспекотнішим за всю історію спостережень.