Команда науковців з Політехнічного інституту Вустера (США) розробила методику переробки літій-іонних батарей, яка є одночасно ефективною та безпечною для довкілля, повідомляє Techxplore.
Нова гідрометалургійна технологія орієнтована на переробку зношених катодів з низьким вмістом нікелю – матеріалів, які зазвичай складно відновити стандартними способами. На відміну від традиційної переробки, новий метод дозволяє відновити понад 92% важливих металів – нікелю, кобальту та марганцю – та перетворити їх на високопродуктивний катодний порошок.
Випробування показали, що акумулятори, виготовлені з використанням перероблених матеріалів, демонструють ефективність, аналогічну батареям з первинної сировини: вони зберігають 88% ємності після 500 циклів заряджання та понад 85% після 900 циклів у комерційних акумуляторах.
Окрім цього, новий метод споживає на 8,6% менше енергії, ніж звичайна гідрометалургія, і зменшує викиди CO2 на 13,9%, що робить його ще більш привабливим з екологічної точки зору.
Позначка: Вчені
-
Вчені розробили ефективний та екологічний метод переробки батарей
-
В Албанії знайшли найдавніше озерне поселення на континенті
Науковці зі Швейцарії та Албанії знайшли підводне поселення віком 6–8 тисяч років у водах Орхидського озера. Про це повідомляє Reuters.
Археологи вважають, що це найстаріша озерна громада, відома в Європі, і що саме її жителі першими почали активно розвивати сільське господарство на континенті.
Знахідки включають дерев’яні палі, які слугували основою для будинків, кістки диких і свійських тварин, мідні інструменти та кераміку з витонченим різьбленням. Ці артефакти вказують на високий рівень організації та адаптації до життя в приозерному середовищі.
“Органічний матеріал дуже добре зберігся, оскільки воно розташоване під водою. Це дозволяє нам з’ясувати, чим ці люди харчувалися та що садили” – розповів професор Альберг Гафнер з Бернського університету.
Загальна площа поселення – приблизно 6 гектарів. Проте після шести років досліджень археологи встигли вивчити лише близько 1% території. Для датування знахідок учені використовують радіовуглецевий аналіз і дендрохронологію.
“Вони досі займалися полюванням та збиральництвом, але стабільні надходження для харчування отримували від сільського господарства” – зазначив албанський археолог Адріан Анастасі.
Орхидське озеро, яке межує з Албанією та Північною Македонією, вважається найстарішим озером Європи – йому понад мільйон років. -
Китайські вчені навчилися перетворювати вуглекислий газ на цукор
Науковці з Китаю розробили технологію, яка дозволяє перетворювати вуглекислий газ на складні вуглеводи, такі як цукор та інші органічні речовини. Це може не лише допомогти зменшити викиди парникових газів, але й вирішити проблему продовольчої безпеки. Вченим вдалося знайти ефективний спосіб синтезувати складні вуглеводи з вуглекислого газу, що раніше вважалося складним завданням. Технологія базується на синтезі метанолу з вуглекислого газу, а потім на його основі отримують фруктозу та інші сполуки. Це може стати важливим рішенням для Китаю, який імпортує велику кількість цукру через обмежені можливості вирощування. Технологія успішно протестована в лабораторії, і науковці планують перевести її на комерційний рівень.
-
Роботи-хірурги самостійно провели операції
Автономні роботи-хірурги зуміли самостійно провести повноцінні операції на органах мертвих свиней – без участі людей.
Це перший випадок, коли машини виконали всю процедуру від початку до кінця, адаптуючись до особливостей тканин.
Результати опубліковано в журналі Science Robotics, повідомляє The Guardian. Дослідження провела команда Університету Джона Гопкінса у США. Вони провели вісім операцій зі 100% успішністю.
У ході експерименту роботи за 5 хвилин виконували 17 кроків: від’єднання жовчного міхура від печінки, встановлення шести затискачів і видалення органа. В середньому під час кожної операції вони самостійно вносили корективи шість разів.
Системи працюють на базі глибоких нейронних мереж – таких, як ті, що використовують ChatGPT або Google Gemini. Роботів навчали за допомогою відео з реальними хірургічними втручаннями.
“У попередній роботі ми змогли виконати деякі хірургічні завдання, як-от накладання швів. Те, що ми зробили цього разу, – це справді повна процедура. Ми провели її на восьми жовчних міхурах, де робот зміг точно виконати кріплення та відсікання органу без будь-якого втручання людини”, – зазначив один з авторів, Аксель Крігер.
Попри те, що роботи працювали повільніше за людей, їхні рухи були м’якшими та точнішими. Вони також могли просити інструменти та реагувати на індивідуальні анатомічні відмінності.
Однак експерти застерігають: реальні операції на живих пацієнтах значно складніші. Роботи ще не вміють реагувати на кровотечі, рухи тіла, дихання чи неочікувані ускладнення. -
Науковці хочуть “оживити” птаха, що вимер 600 років тому
Американські вчені хочуть відродити вимерлий 600 років тому вид птахів моа, які сягали 3,6 метра заввишки та важили понад 200 кг.Про це повідомляють CNN та IFLScience.
Ініціатива належить біотехнологічній компанії Colossal Biosciences, яка також працює над “оживленням” шерстистого мамонта, птаха додо та тасманійського тигра. Тепер у фокусі – гігантський моа (Dinornis robustus), нелітаючий птах, що колись мешкав на Південному острові Нової Зеландії.
Вчені вже зібрали зразки ДНК із понад 60 кісток, уламків яєчної шкаралупи та пір’я, й аналізують геноми дев’яти видів моа. Першим успіхом стала майже повна розшифровка ДНК менших родичів -кущових моа (Anomalopteryx didiformis).
За словами незалежного експерта Скотта Макдугалла-Шеклтона з Канади, моа зникли після прибуття полінезійців, які масово на них полювали, а також через зміни середовища існування. До цього в регіоні майже не було хижаків.
Colossal Biosciences також планує працювати над відновленням природного середовища для можливого повернення виду та підтримкою існуючої екосистеми.
Втім, чимало науковців скептично ставляться до таких експериментів. Вони вважають, що повноцінно відродити вимерлий вид неможливо, і в результаті може з’явитися лише генетично модифікований гібрид, а не справжній моа. -
Глобальне потепління може “розбудити” сплячі вулкани
Глобальне потепління здатне спровокувати виверження вулканів. Танення льодовиків зменшує тиск на підземні магматичні камери, що може викликати активізацію вулканічної діяльності.
До такого висновку дійшли вчені, які представили свої дослідження на конференції Goldschmidt 2025 у Празі. Про це пише The Guardian.
Як приклад вони навели вулкан Мочо-Чошуенко в Чилі. Під час останнього льодовикового періоду (близько 26-18 тисяч років тому) 1500-метровий шар льоду стримував накопичення магми на глибині 10-15 км. Проте приблизно 13 тисяч років тому льодовик розтанув – тиск зменшився, гази у породі розширилися, і це спричинило виверження.
Науковці також виявили, що після танення льоду магма стає більш в’язкою і, відповідно, вибухонебезпечною.
Особливої уваги, за словами дослідників, заслуговує Західна Антарктида, де під льодовиками приховано понад 100 потенційно активних вулканів. У зоні ризику також Північна Америката Нова Зеландія.
Хоча виверження можуть тимчасово охолоджувати Землю через викид частинок, що блокують сонячне світло, довготривалі виверження лише прискорять глобальне потепління – через викиди парникових газів. Це створює ризик замкнутого кола: тепло – танення льоду – виверження – ще більше тепла. -
В Антарктиді знайшли найдавніше крижане ядро Землі
У німецькому місті Бремергафен вчені досліджують найстаріше з коли-небудь знайдених крижаних ядер Землі – зразок льоду завдовжки 2,8 км і віком понад 1,2 мільйона років.Про це повідомляє BILD.
Цей льодовий “архів” був добутий під час міжнародної експедиції в Антарктиді у 2019–2021 роках на висоті понад 3200 метрів, при температурах до –70°C.
Унікальне ядро доправили до Європи у 700 ящиках, зберігаючи температуру –50°C. Зараз його розпилюють у лабораторії Альфред-Вегенер-Інституту за –18°C для подальшого аналізу. Мета дослідження – з’ясувати, чому приблизно мільйон років тому змінилася періодичність льодовикових циклів: замість кожних 41 000 років вони стали траплятися кожні 100 000.
“Розуміння цієї зміни важливе не лише для вивчення минулого, а й для прогнозування кліматичного майбутнього”, – пояснює професор-глаціолог Франк Вільгельмс.
За словами іншого дослідника, професора Паскаля Болебера, команда застосовує всі можливі методи -від хімічного аналізу до вивчення структури кристалів. На підготовку до цієї роботи вчені витратили роки.
Окрім стародавнього льоду, вперше в історії досліджень зразків з Антарктиди вдалося дістати і основу материка -шматок граніту. Це відкриття може допомогти вченим точніше визначити, коли саме Антарктида вкрилася льодом.
Перші результати дослідження цього унікального кліматичного архіву очікують уже за рік. -
Наймолодший ссавець: вчені розкрили еволюцію норвезького лемінга
Нове дослідження ДНК встановило, що норвезький лемінг – маленький мешканець тундри – еволюціонував лише близько 35 тисяч років тому.
Вчені виявили, що тварина сформувалася як вид якраз перед піком останнього льодовикового періоду. Це робить його одним із наймолодших ссавців на планеті.
Результати дослідження, опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences і описані на Phys.org, демонструють унікальний шлях формування цього виду. Завдяки секвенуванню ДНК та порівнянню геномів дев’яти сучасних і двох давніх лемінгів, науковці встановили, що норвезький і сибірський лемінги походять від різних еволюційних ліній, які не схрещувалися між собою. Це відрізняє їх від багатьох інших ссавців, які зазвичай мають сліди гібридизації.
Норвезький лемінг є ключовою ланкою екосистеми тундри Фенноскандії, слугуючи основною їжею для таких хижаків, як песець. Вчені також виявили сотні унікальних мутацій у його генах – вони можуть пояснювати характерне чорно-жовте забарвлення, адаптації до холоду та активність узимку, яка допомагає уникати хижаків.
“Робота є значним кроком для нашого розуміння видоутворення та еволюції лемінгів. Це прокладає шлях для захопливих майбутніх досліджень, зокрема давніх генів і точного датування виникнення унікальних генетичних адаптацій норвезьких лемінгів”, – зазначив співавтор роботи Лав Дален. -
Безпечного рівня споживання обробленого м’яса не існує – дослідження
Міжнародна група вчених провела огляд більше 70 наукових досліджень і виявила, що немає безпечної кількості споживання обробленого м’яса. Вони стверджують, що навіть невелике вживання цього продукту може збільшити ризик розвитку діабету 2 типу, ішемічної хвороби серця та раку товстої кишки. Дослідники досліджували зв’язок між споживанням обробленого м’яса, солодких газованих напоїв та трансжирів і ризиком серйозних хронічних захворювань. Найгірші результати були виявлені для обробленого м’яса. Наприклад, навіть один хот-дог на день може збільшити ризик діабету і раку товстої кишки. Дослідження показало, що обмеження споживання цих продуктів є важливим для збереження здоров’я. Автори статті підкреслюють, що їх дослідження має велике значення для громадського здоров’я і формування дієтичних рекомендацій, тому рекомендують обмежити вживання обробленого м’яса.
-
Забруднення повітря пов’язали з мутаціями, що спричиняють рак легенів
Дослідження, про яке повідомляє The Guardian, показало, що забруднене повітря може викликати мутації ДНК, схожі на ті, що виникають від тютюнопаління. Вчені дослідили зразки пухлин легенів від людей, які ніколи не курили, і виявили, що рівень забруднення повітря в регіоні прямо впливає на кількість мутацій, що спричиняють рак. Особливо забруднене повітря пов’язане з мутаціями гена TP53, який контролює ріст пухлин. Такі зміни раніше спостерігалися у курців. Крім того, мешканці регіонів із сильним забрудненням мають коротші теломери, що може свідчити про ризик онкологічних захворювань. Вчені вперше показали, що забруднення повітря викликає схожі мутації, що й куріння. Експерти застерігають, що зменшення куріння призвело до зростання випадків раку легенів серед некурців. Також виявлено, що деякі китайські трав’яні засоби можуть викликати мутації, особливо у некурців. Дослідники намагаються розібратися у нових типах мутацій, що були виявлені у некурців, для подальших досліджень.