Білорусь погрожує вжити заходів щодо литовського транспорту, який залишився на її території через закриття кордону Литвою. Понад 1100 вантажівок литовських перевізників опинилися в Білорусі після введення Литвою одностороннього закриття пунктів пропуску на кордоні. Білорусь перемістила ці вантажівки на спеціальні стоянки і дозволила водіям покинути їх та повернутися до Литви до відновлення роботи кордону. У своїй заяві МЗС Білорусі звинувачує литовську владу у політизації та необдуманих рішеннях, які призвели до цієї ситуації. Білорусь також залишає за собою право вжити всіх законних заходів щодо транспорту, який залишився на її території.
Позначка: Вантажоперевезення
-
На кордоні з Польщею сповільниться рух вантажівок
З 15 жовтня по 15 грудня 2025 року на кордоні з Польщею у пункті пропуску Краківець-Корчова може відбуватися сповільнення руху вантажного транспорту. Таке рішення прийнято через проведення профілактичного обслуговування вагових комплексів та встановлення нових систем радіаційного контролю з боку польської митниці.
-
На кордоні з Польщею можливі проблеми з рухом вантажівок
Сьогодні на польській митниці сталася проблема з роботою електронної системи оформлення, яка може призвести до ускладнень у русі вантажних автомобілів через українсько-польський кордон. Польська сторона повідомила, що система на в’їзд в Україну працює в аварійному режимі, і на виїзд з України приймають лише порожні транспортні засоби. Раніше польські прикордонники почали тестувати нову біометричну систему контролю на кордоні з Україною. Також стало відомо, скільки українців віком 18-22 років виїхало до Польщі.
-
Українські порти встановили новий рекорд контейнерообігу
Українські морські порти відзначилися рекордним обсягом перевалки контейнерів за перші 8 місяців 2025 року – 134 191 TEU. Це найвищий показник з початку війни, повідомила Асоціація міжнародних експедиторів України. У портах обробили на 3,3% більше контейнерів, ніж за весь 2024 рік. Структура перевезень показує, що на експорт відправлено 66 892 TEU, на імпорт – 63 042 TEU, на транзит – 4 257 TEU. Голова АМЕУ Віктор Берестенко вказав, що понад 60% вантажів з високою вартістю проходять через Прибалтику. Щоб повернути портам попередні обсяги перевалки, потрібно прикласти додаткові зусилля. Мета – досягнути 200 000 TEU, але ще є простір для зростання, оскільки рівень перевезень у 2021 становив 1 048 691 TEU. Асоціація закликає до оптимізації митних процедур для транзиту та імпорту, а також прискорення обробки вантажів.
-
Закриття кордону Польщі з Білоруссю перекрило перевезення між КНР і ЄС – ЗМІ
Польща закрила кордон з Білоруссю через навчання російських та білоруських військ, а також вторгнення російських дронів. Це призвело до перекриття торговельного маршруту між Китаєм і ЄС, який перевозить 25 млрд євро товарів щорічно. Закриття кордону впливає на торговий маршрут, яким перевозиться 90% залізничних вантажів між Китаєм і ЄС. Польські компанії та білоруські водії, які працюють в Польщі, потрапили в складну ситуацію. Є спроби створення нових ланцюгів поставок через Литву, але це ускладнює процес і збільшує витрати. Міністерство внутрішніх справ Польщі оцінює збитки та можливу державну підтримку галузей промисловості. Китай висловив сподівання, що Польща гарантує безпеку та стабільність залізничного сполучення на кордоні з Білоруссю. Оглядачі вважають, що хоча це важлива проблема для торгівлі та логістики, політичний аспект також важливий у цьому питанні.
-
ЗМІ оцінили наслідки закриття кордону Польщі з Білоруссю
Польща закрила кордон з Білоруссю через навчання російських військ і вторгнення російських дронів. Це призвело до припинення торговельного маршруту між Китаєм і ЄС, який щорічно приносить 25 млрд євро. Закриття кордону впливає на торгівлю, особливо на перевезення 90% залізничних вантажів між Китаєм і ЄС. Польські компанії також можуть зазнати збитків. Є спроби створення нових ланцюгів поставок через Литву або Латвію. Китай висловив сподівання, що Польща забезпечить безпеку на кордоні з Білоруссю. Нерозкриття ситуації може призвести до змін у міжнародних торговельних ланцюгах.
-
Україна обмежила ввезення товарів із Угорщини через спалах блутангу
Україна вирішила обмежити ввезення продуктів тваринництва з Угорщини через реєстрацію випадків блутангу. Ця інформація була оприлюднена Східним міжрегіональним Головним управлінням Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Європейський Союз та Всесвітня організація охорони здоров’я тварин заборонили ввезення тварин та генетичного матеріалу з Угорщини, які є сприятливими для вірусу блутангу. Також, Україна вводила подібні заборони для Бельгії та Марокко через виявлені випадки цього захворювання. Блутанг – це хвороба, яка поширюється серед різних видів тварин, таких як вівці, кози, олені, буйволи та інші. Симптоми хвороби включають лихоманку, слинотечу, набряк губ, ураження ротової порожнини, ціаноз язика, кон’юнктивіт та інші ознаки.
-
У Метінвесті озвучили наслідки підвищення тарифів Укрзалізниці
Підвищення тарифів на перевезення, ініційоване Укрзалізницею, може призвести до зупинки ще одного гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) в Україні. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз, повідомила пресслужба компанії.
Він нагадав, що Метінвест – найбільша приватна компанія в Україні, а її основний контрагент – Укрзалізниця. Ця компанія є монополістом, тому спілкування з нею “надзвичайно важке”.
За словами Олександра Водовоза, “профільне міністерство, на жаль, не виступає арбітром між державним монополістом і бізнесом, фактично підтримуючи позицію Укрзалізниці”.
“Чому не можна підвищувати тарифи? Бо потрібно розуміти наслідки. Ви підвищуєте тарифи – це зупинка роботи ще одного ГЗК. Ви підвищили тариф – ми до одного зі світових ринків вже не можемо постачати через вартість логістики. Доведеться зменшувати виробництво. Все просто”, – сказав Водовіз.
Він зазначив, що в умовах війни для підприємств гірничо-металургійну промисловість (ГМК) мова йде вже не про розвиток, а про виживання, і тому державна політика має бути зваженою та стратегічною.
Раніше в Метінвесті оцінили ініціативу Укрзалізниці “гармонізувати” тарифи на вантажні перевезення. У компанії поясили, чому ці тарифи не можуть бути уніфікованими. -
Вантажні перевезення залізниці РФ знизились до мінімуму – ЦПД
Вантажні перевезення компанії Російські залізниці знижуються. Це стосується одразу кількох стратегічних секторів – від нафти й металів до зерна, передає Центр протидії дезінформації.
Зазначається, що у серпні 2025 року обсяг перевезень мережею РЖД склав 92,2 млн тонн. Це на 5,4% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Загалом за перші вісім місяців відправили 738,8 млн тонн, що на 7,1% нижче від результатів 2024-го.
Суттєво скоротилися перевезення будівельних вантажів – на 15%, чорних металів – на 17,3% та кам’яного вугілля – на 3,6%. Відвантаження нафти зменшилося на 4,9% через ремонти на НПЗ. Найбільш болючішим стало падіння зернових – на 30,7%, що пояснюється низьким урожаєм та експортними обмеженнями.
Як зазначили в ЦПД, таке зниження свідчить про спад у ключових секторах економіки РФ – від будівництва до металургії та агропромисловості. Показники транспортної галузі демонструють загальне уповільнення виробництва й скорочення внутрішнього попиту, що підсилює ефект стагнації. -
Бізнес звернувся до Ради щодо збільшення фінансування Укрзалізниці
Європейська Бізнес Асоціація (EBA) закликала народних депутатів підтримати положення законопроєкту №13439-3, який передбачає додаткове фінансування Укрзалізниці з держбюджету. Про це повідомляєтья на сайті асоціації.
“Найближчим часом у другому читанні планується розгляд законопроєкту №13439-3, який містить положення щодо нарощення Резервного фонду на фоні зростаючих загроз для критичної інфраструктури країни. Це дасть змогу уряду спрямовувати кошти на невідкладні потреби в галузях, критичних для функціонування української економіки – зокрема, передбачити від 8 млрд грн фінансової підтримки для АТ Укрзалізниця, яка в умовах тяжких ворожих обстрілів забезпечує безперебійне функціонування залізничної транспортної системи для потреб військових, економіки та цивільного населення”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що у 2025 році, за прогнозами, збитки Укрзалізниці від пасажирських перевезень сягнуть 22 млрд грн, адже тарифи для населення зафіксовані на час воєнного стану, а витрати постійно зростають.
В асоціації нагадують, що раніше ці збитки покривались шляхом крос-субсидування – з доходів, отриманих від вантажних перевезень. Кошти, які мали б спрямовуватись на розвиток інфраструктури та покращення логістичних сервісів, вимушено витрачались на покриття збитків пасажирського сегменту. Але, із суттєвим падінням обсягів вантажів через окупацію та руйнування промисловості, джерела для такого крос-субсидування вичерпані.
“Вантажовласники вже не можуть витримати додаткового навантаження, критично погіршилась їх конкурентоспроможність, зокрема в ситуації, коли багато підприємств знаходяться у скрутному становищі через вплив повномасштабної війни. З огляду на це Європейська Бізнес Асоціація закликає підтримати законопроєкт №13439-3, адже ухвалення згаданого положення сприятиме підтримці обороноздатності країни, економічної активності та виконання важливих соціальних функцій держави, при цьому не загострюючи критично проблеми для економіки”, – зазначили в EBA.
Раніше народна депутатка Людмила Буймістер зауважила, що профінансувати Укрзалізницю можна за рахунок податків з надприбутків банків. Для цього Верховна Рада має внести зміни, які дозволять дофінансувати УЗ на 8 млрд гривень.