Суд дозволив Тимошенко спілкуватися з народними депутатами та вільно виїжджати за межі Київської області.
Про це повідомляє Суспільне.
Суд відхилив апеляцію Юлії Тимошенко щодо застави у 33 млн грн, але дозволив їй контактувати з народними депутатами та вільно пересуватися Україною.
Апеляційний суд скасував вирок ВАКС щодо ексголови Тернопільської облради Головка у справі про недекларування квартири площею 201,9 кв. м та закрив провадження.
Вироком ВАКС від 22 жовтня 2025 року Головка було визнано винним у внесенні недостовірних даних до декларації. Рішення апеляційної інстанції припинило кримінальне провадження за ч. 1 ст. 366-2 ККУ.
Раніше ВАКС засудив колишнього голову Тернопільської облради Михайла Головка за отримання неправомірної вигоди та зберігання боєприпасів. Йому було призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі із забороною займати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування протягом 3 років із конфіскацією всього майна.
Українське правосуддя — це сфера, де «вартість ризику» іноді вимірюється не в роках ув’язнення, а в тижневих зарплатах. Справа Володимира Гончара, колишнього судді Кропивницького апеляційного суду, стала черговим доказом того, що для деяких мантійників закон — це лише інструмент для торгівлі.
Як пише видання видання “Гречка” (з посиланням на вирок ВАКС від 12 січня 2026 року), спроба «порішать» справу про смертельну ДТП закінчилася для судді реальним терміном у 6 років і 6 місяців. Іронічно, що людина, яка мала б відправляти за ґрати винуватців трагедій на дорогах, сама готується до переїзду в місця не надто віддалені.
Трагедія як бізнес-кейс: від «полторушки» до «десятки»
Все почалося навесні 2023 року. Суд розглядав апеляцію винуватця смертельної аварії, якому присудили три роки тюрми. Родичі засудженого, замість того щоб шукати кращих адвокатів, вирішили піти перевіреним шляхом — через знайомих і «товаришів» судді. Як зазначає розслідування Анастасії Зубової, посередник, старий друг Гончара, швидко налагодив комунікацію. Спочатку за лояльність Феміди просили скромні 1,5 тисячі доларів, але апетит приходить під час «вирішення питань».
Коли стало зрозуміло, що примирення з потерпілою стороною не буде (а це зазвичай ключовий фактор для м’якшого вироку), прайс-лист різко оновився. Суддя Гончар, згідно з матеріалами справи, виявився неабияким стратегом: він натякнув, що заради «копійок» підставляти всю колегію не збирається.
У справі фігурує показова розмова, де суддя обурюється, що родина засудженого готова продати земельний пай, аби компенсувати шкоду потерпілим, а йому — пропонує «крихти». «Сюда копійки!» — бідкався мантійник, схвалюючи пропозицію посередника про «десятку» доларів. Мовляв, за 10 тисяч уже можна і «порішать».
Філософія корупції: «500 баксів — це тижнева зарплата»
Мабуть, найвідвертішим моментом у цій історії стали роздуми Гончара про цінність грошей. На записах НАБУ зафіксовано, як він відмовляється ризикувати кар’єрою за 500 доларів.
«П’ятсот — це п’ятнадцять тисяч, це за неділю зарплата у нас! Чи й не гроші, за які рісковать!» — повчав товариша суддя. Ця фраза ідеально описує світогляд частини суддівського корпусу: корупція — це не злочин, це просто бізнес-ризик, який має бути належним чином оплачений. Якщо хабар не перевищує тижневий офіційний дохід, то й розмову починати не варто.
Захист Гончара намагався вибудувати лінію «п’яних розмов» і побутового спілкування. Мовляв, суддя просто давав поради по дружбі, трохи перебрав із алкоголем і взагалі намагався «посваритися» з посередником, щоб той відчепився.
Проте Вищий антикорупційний суд не оцінив такий акторський етюд. Стенограми розмов чітко показали: Гончар не просто пасивно слухав, а активно обговорював розподіл коштів («собі скільки ти там намалюєш») і стратегію зміни вироку навіть всупереч позиції потерпілих.
Колеги не в темі та фінал кар’єри
Цікаво, що дві інші судді з колегії заявили в суді: Гончар до них з «пропозиціями» не заходив. Це наводить на думку, що або Ганна Костянтинівна (як ми бачили в інших справах) збиралася «вирішити» все сама, або просто блефувала перед посередником, сподіваючись привласнити всю суму.
Втім, результат для підсудного у ДТП не змінився — апеляцію не задовольнили. Гроші посередник повернув (за мінусом своїх 500 доларів за «сервіс»), але маховик антикорупційної машини вже було запущено.
Вирок ВАКС виявився суворим, але логічним: 6,5 років тюрми, повна конфіскація майна (включно з Mitsubishi Outlander 2020 року та часткою будинку) і заборона працювати в системі правосуддя.
Свідок-посередник, який «здав» товариша, відбувся умовним терміном завдяки угоді зі слідством. А Володимир Гончар, який працював суддею з 2003 року, тепер має вдосталь часу, щоб подумати, чи вартував «ризик» втрати всього нажитого за 20 років.
Ця історія з Кропивницького — ще один тривожний дзвіночок про стан регіональної апеляції.
Вищий антикорупційний суд визнав адвоката Олексія Панасенка винним у підбурюванні клієнтки до підкупу прокурора Офісу Генпрокурора.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 19 січня.
У 2023 році співробітниці компанії «Бос» вручили підозру в участі у злочинній організації і діяльності у сфері азартних ігор. Жінка та її адвокат ініціювали перед прокурором укладення угоди про визнання винуватості. Але переговори з прокурором не дали результату і підозрювана вирішила доводити в суді свою невинуватість.
Аналогічну підозру в цьому ж кримінальному провадженні було висунуто знайомій цієї жінки, яка мала договір з адвокатом Панасенком і також намагалася домовитися про угоду. У подальшому Пансенко повідомив жінкам, що прокурор пропонує угоду одночасну для обох. Підозрювані мали підписати протоколи показань заднім числом, щоб запустити процес. При цьому підозрювана, яку Пансенко раніше не захищав, мусила заплатити 5 тисяч доларів, підписавши договір про надання юридичної допомоги.
За версією обвинувачення, яку суд вважає доведеною, договір з адвокатом був фіктивний і маскував передачу неправомірної вигоди.
Ніяких коштів за цим договором клієнтка не сплатила. Коли реалізувати домовленості з прокурором не вдалося, то спілкування між адвокатом і підзахисною припинилося, незважаючи на нерозірваний договору про надання правничої допомоги.
Адвокат Панасенко в минулому працював в органах прокуратури Харківської області і так позайомився з майбутнім прокурором Офісу генпрокурора по справі компанії «Бос».
Пізніше адвокат, нібито, хизувався звʼязками з цим прокурором, називав себе його довіреною особою і показував клієнтці переписку з прокурором на мобільному телефоні.
З матеріалів НСРД вбачається, що адвокат наполягав на передоплаті договору, щоб йому не довелося свої гроші везти і пожалівся, що кілька разів у житті вже «закривався» зі своєї кишені.
— Еще раз повторяю, я ему не буду отдавать сразу. Давай так, когда дело уходит с поданням на закриття, тогда я закрываю свои вопросы, свои обязы, — пояснював адвокат.
— Просто вопрос в том, что [он] ничем не рискует. Ну, он, грубо говоря, чем рискует? — запитувала клієнтка, очевидно, маючи на увазі прокурора.
— Ну, как он не рискует? Он рискует… больше нас с вами в этой ситуации, — відповів Панасенко.
— Ачего?
— Потому что у него от 12 до 15, с конфискацией.
— А, а в какой валюте хочет товарищ благодарочку? — запитала клієнтка.
— Без разницы. Ну просто если отдавать в гривне эту цифру, это вот так вот получается (показує жестами, що означає «велика купа»).
Співрозмовниця висловила здивування, що як адвокатові вдалося домовитися. У відповідь адвокат сказав: «Не, сначала просто на понятийных. А потом я говорю: «Ну давай, если так нет, то как-то поможем этой богадельне в пределах разумного».
У судовому засіданні Пансенко стверджував, що такі його висловлювання не стосувалися неправомірної вигоди. Він працював в адвокатському обʼєднанні, в якому діяло правило, що клієнт зобовʼязаний зробити повну передоплату гонорару. Якщо послуги надавалися без передоплати і клієнт на розрахувався, то адвокат мусив своїми коштами сплачувати адвокатському обʼєднанню відсоток від несплаченого гонорару. Але репліка щодо допомоги «богадільні», нібито, стосувалася надання клієнткою викривальних показань правоохоронним органам.
Заявниця в суді свідчила, що мова була саме про неправомірну вигоду. Панасенко радив не говорити про цю розмову її постійному адвокату. Але вона не послухалася і після розмови з іншим своїм захисником вирішила звернутися до НАБУ. Крім того, розповіла все це слідчому ДБР по своїй справі. У свою чергу, слідчий їй також, начебто, повідомив, що раніше прокурор вже звертався до працівників ДБР, щоб вони попросили в підозрюваних неправомірну вигоду за укладення угоди. Але в ДБР відмовилися брати в цьому участь, а керівник слідчих навіть пригрозив прокуророві викриттям.
Прокурор, для якого, нібито, бралися кошти, залишився у статусі свідка. У Вищому антикорупційному суді він підтвердив, що надсилав адвокатові зразки викривальних показань, які хотів отримати від підозрюваних. Та водночас наполягав, що до нього ніхто з корупційними пропозиціями не звертався. Однак суд критично оцінив показання цього свідка і вважає, що він як прокурор не міг не знати про спілкування підозрюваної з адвокатом щодо надання йому неправомірної вигоди.
Адвоката засудили до 4 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна і з забороною на 3 роки займатися адвокатською діяльністю.
Обвинуваченому змінили запобіжний захід і негайно взяли його під варту в залі суду. Але вирок ще не набув законної сили і може бути оскаражений.
Суть спору
Рішення суду
Цікаві деталі
Юлію Тимошенко, народну депутатку та голову партії “Батьківщина”, внесли всю суму застави в розмірі 33 мільйони гривень. Цю інформацію оприлюднили Transparency International Ukraine з посиланням на пресслужбу ВАКС. Тимошенко повинна була внести заставу протягом 5 днів, інакше сторона обвинувачення могла б подати клопотання про застосування більш суворого запобіжного заходу.
Суддя Вищого антикорупційного суду Віталій Дубас звернувся до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора через тиск і втручання у його діяльність під час розгляду клопотання САП щодо арешту майна народної депутатки Юлії Тимошенко та її чоловіка. Під час засідання народний депутат Костянтин Бондарєв проявив агресивну поведінку, викрикувавши образи на адресу судді та детектива. Депутати відмовилися покинути залу, вважаючи, що мають право бути присутніми будь-де через свій статус. Суддя оголосив перерву та викликав наряди судової охорони. Він також вирішив перенести засідання до іншої зали через свідоме втручання депутатів у правосуддя з метою тиску на слідство. Всі події зафіксовані на відеозаписі суду.
Вищий антикорупційний суд виніс вирок у справі про злочинну діяльність керівника іноземного товариства, який сприяв колишньому заступнику директора ДНДП Інститут титану у викраденні понад 10 мільйонів гривень з підприємства. Ця справа стала першою, яку розглянув Вищий антикорупційний суд з моменту свого створення у 2019 році. За даними слідства, між 2012 та 2013 роками Рачков допоміг передати понад мільйон доларів на рахунки офшорної компанії, яка не надала жодних послуг. Рачков був засуджений на дев’ять років ув’язнення, а керівника іноземного підприємства, що брав участь у цим злочині, вислали на восьмий рік за ґрати та позбавили права обіймати певні посади на три роки. Також у нього конфіскують всі майнові активи. Також варто згадати, що раніше Вищий антикорупційний суд частково арештував майно Юлії Тимошенко, лідерки політичної партії “Батьківщина”.
Суддя Верховного Адміністративного Суду Віталій Дубас повідомив, що відчуває тиск з боку групи підтримки Юлії Тимошенко. Він звернувся до Вищої Ради Правосуддя та генерального прокурора зі скаргами про втручання у правосуддя з боку кількох народних депутатів, які були присутні на судовому засіданні щодо арешту майна Юлії Тимошенко.
Суд вирішив тримати під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 30 млн грн для довіреної особи колишнього високопосадовця, який підозрюється у зловживанні коштами, призначеними для виплат за “зеленим” тарифом. Ця особа повинна виконувати певні умови, такі як з’являтися на вимогу до слідчого судді, не залишати межі Київської області без дозволу та здавати свої документи на зберігання. Запобіжний захід діятиме протягом 60 днів.