На російсько-грузинському прикордонному пункті Верхній Ларс із червня відбувається гуманітарна криза. Там, застрягли близько сотні депортованих з РФ українців. Більшість з них – це колишні в’язні, проте серед утриманих є жінки та кримчани, депортовані через відмову від громадянства РФ.
Усіх українці утримують в підвалі буферної зони, практично без їжі та води. Детальніше про ситуацію – читайте в сюжеті. Що відомо Росія депортувала щонайменше 95 громадян України, повідомила правозахисниця, юридична радниця ГО Захист в’язнів України Ганна Скрипка. Всі вони застрягли на кордоні РФ та Грузії на КПП Верхній Ларс.
Серед тих, що утримуються є колишні ув’язнені з окупованих територій, люди з ВІЛ, туберкульозом, інвалідністю, а також сім жінок, кримчани, депортовані через відмову від громадянства РФ.
За словами Скрипки, ці люди вже зазнали порушень прав – серед них як депортовані з окупованих регіонів – Херсон, Запоріжжя, Донецьк, Луганськ, так і цивільні з Криму, що відмовилися отримувати російські паспорти.
Депортованих не годують та не надають медичної допомоги. Спальних місць не вистачає – їх менше 20. У приміщенні душно, стан багатьох погіршується, одна людина раніше вже опинилась у лікарні. Чому Грузія не приймає українців У МВС Грузії заявили, що відмовляються пускати українців на територію країни через держбезпеку. За даними відомства, більшість із них мають судимості за тяжкі чи особливо тяжкі злочини.
“Це підтверджується наданими довідками про звільнення з пенітенціарних установ. Крім того, вони самі заявляють, що відбували покарання у виправних установах Східної України за скоєні злочини. Відповідно, на користь держбезпеки їм було відмовлено у в’їзді на територію Грузії”, – йдеться у заяві.
При цьому волонтери і самі утримувані наголошують, що серед тих, хто перебуває на КПП, є ті, хто не скоїв жодних злочинів і не має судимості.
Підвал для депортованих українців, яким заборонили в’їзд до РФ, але при цьому через відсутність документів не пустили до Грузії, на КПП Верхній Ларс працює як мінімум з 2023 року. МВС Грузії стверджує, що запропонувало Україні забрати своїх громадян, але Київ начебто не прийняв рішення. Акція протесту У ніч на 21 липня близько 70 людей вийшли з підвалу на територію КПП з протестом. Українці вимагали забезпечити мінімальні умови – зокрема доступ до питної води. Учасники акції також запропонували розділити хворих на туберкульоз та здорових – зараз вони перебувають в одному приміщенні.
“Ми не витримуємо. Нас тримають тут тижнями. На вулицю – лише на кілька хвилин. Їжі не вистачає, води немає. Ми попросили хоча б зайти в Duty Free і купити води – нам відмовили”, – розповідають українці.
Після протесту на місце прибуло близько 30 озброєних спецпризначенців. Один з учасників протесту – українець, за свідченнями інших – був закутий у кайданки та виведений у невідомому напрямку. На території транзитної зони посилено охорону. Реакція Києва Міністр закордонних справ Андрій Сибіга звинуватив Росію у використанні депортацій як інструменту тиску та запропонував Москві не депортувати українських громадян до кордону з Грузією, а передавати їх безпосередньо на кордон з Україною.
“Росія використовує депортацію українських громадян через Грузію як інструмент тиску. З червня Росія суттєво збільшила кількість депортованих українських громадян, здебільшого колишніх ув’язнених, до кордону з Грузією. Унаслідок цього десятки людей, багато з яких не мають належних документів, застрягли в транзитній зоні”, – зазначив Сибіга.
За його словами, зараз консули активно працюють над тим, щоб надати цим людям документи та забезпечити їхній транзит до України через Молдову.
“43 громадянина, включаючи колишнього політв’язня Андрія Коломійця, вже були евакуйовані цим шляхом. Однак інші досі перебувають у складних умовах на кордоні”, – додав Сибіга.
Водночас він зауважив, що “немає жодної гарантії, що Росія не збільшить кількість депортованих”.
Пізніше президента Володимир Зеленський заявив, що українські дипломати працюють над тим, щоби організувати транзит цим громадянам назад до України.
“Щодо громадян України, яких фактично “викидають” із російської території без документів та попередження як України, так і грузинської сторони. Зокрема, це українці, яких росіяни випускають із тюрем і таборів на контрольованій Росією території. Українські дипломати займаються організацією транзиту цих громадян нашої держави в Україну”, – сказав президент.
Позначка: Ув’язнені
-
Масова депортація українців з РФ: що відомо
-
Майже третина російських зеків, що пішли воювати, вже загинули – ГУР
Південний військовий округ ЗС Росії безповоротно втратив щонайменше 28% новоприбулих військовослужбовців з-поміж засуджених осіб. Про це повідомила пресслужба Головного управління розвідки Міністерства оборони України у п’ятницю, 11 липня.
Зазначається, що у період з липня 2024 року по кінець квітня 2025 року до Південного військового округу ЗС РФ зарахували на службу 14 560 осіб з-поміж засуджених і тих, хто перебував під слідством. Вказані громадяни підписали контракти з Міноборони РФ з метою уникнення кримінальної відповідальності та заробітку.
“Згідно зі звітами самих окупаційних військ, лише в період із січня по квітень 2025 року безповоротні втрати серед таких “вояків” становили щонайменше 4 212 осіб – загиблих або зниклих безвісти, без урахування поранених. Це понад 28% від загальної кількості новоприбулого “спецконтингенту”, – зазначили в ГУР.
Серед загиблих – значна кількість осіб віком 18-19 років. Наймолодшим виявився рядовий 111-го стрілецького полку, 2006 року народження.
“Ці факти – чергове свідчення цинічної політики Кремля, що перетворює молодь та маргіналізовані групи населення на розхідний матеріал у війні проти України”, – заявили в ГУР.
-
В окупованому Криму зростає кількість політв’язнів – правозахисники
Після окупації Криму Росія системно застосовує політичні переслідування, використовуючи власне законодавство як інструмент репресій проти проукраїнських активістів та представників кримськотатарського народу. Про це повідомляє Кримськотатарський Ресурсний Центр.
За весь період окупації кількість осіб, переслідуваних у політично мотивованих кримінальних справах, досягла 412, з них 244 – кримські татари.
Як зазначається, у російських тюрмах політв’язні з України відсиділи від двох до десяти років. Однак, їм призначили ще випробувальний термін або ж адміністративний нагляд.
Багато політв’язнів уже повністю відбули незаконні терміни ув’язнення в російських тюрмах. Серед них – Олександр Костенко, Рустем Ваїтов, Наріман Мемедемінов, Микола Шиптур, Владислав Єсипенко та інші. Загалом мова про щонайменше 25 осіб, звільнених протягом 2018-2025 років. Усі вони були позбавлені волі за активну громадянську позицію або публічну проукраїнську діяльність.
Однак навіть після звільнення ці люди залишаються під адміністративним тиском. Багатьох з них обмежують у свободі пересування, працевлаштуванні, доступі до медичних послуг і соціальних гарантій.
Російська влада продовжує використовувати репресивні механізми для придушення інакомислення на тимчасово окупованій території.
Правозахисники вимагають від Росії негайного звільнення всіх політичних в’язнів та закликають міжнародну спільноту посилити тиск на РФ. Зокрема – шляхом запровадження персональних санкцій проти осіб, причетних до порушень прав людини у Криму.
Як повідомлялося, колишні бранці розповідають про різноманітні катування – від жорстокого побиття й тривалого перебування у стресових положеннях тіла до ударів електричним струмом по статевих органах і цькування собаками.
ООН виявила нові докази катування українців у Росії і на ТОТ -
У Пакистані понад 200 в’язнів втекли з тюрми під час землетрусу
Понад 200 в’язнів втекли з в’язниці у найбільшому місті Пакистану Карачі після серії потужних землетрусів, які призвели до хаосу та паніки в установі. Про це повідомляє Reuters у вівтрок, 3 червня.
Після кількох підземних поштовхів у в’язниці почали побоюватися руйнування будівель закладу. Тому вирішили випустити майже тисячу осіб у внутрішній тюремний двір. Поліція повідомила, що в’язні вихопили зброю у персоналу в’язниці та після перестрілки відчинили головні ворота.
За словами правоохоронців, з тих, хто втік з в’язниці, 80 ув’язнених схопили одразу. Тривають пошуки понад 130 людей. В результаті операції один ув’язнений загинув, а двоє співробітників в’язниці отримали поранення.
Багато з тисяч ув’язнених повернулися до камер після того, як поліція здійснила попереджувальні постріли.
Цей заклад у Карачі в окрузі Малір є другою за величиною в’язницею провінції Сінд і сильно переповнений. При нормі 2200 осіб там утримується близько 5000 в’язнів.
-
В Мін’юсті розповіли, скільки засуджених стали до лав ЗСУ
Процес залучення засуджених до лав Збройних сил України триває. Нині на розгляді перебуває 1500 заяв. Про це повідомив заступник міністра юстиції Євген Пікалов у коментарі Укрінформу.
“Цей процес триває. За останніми даними, 8500 засуджених вступили до ЗСУ за рік від початку дії відповідного закону, ще приблизно півтори тисячі заяв на розгляді”, – розповів посадовець.
Мобілізовані з-поміж засуджених воюють досить добре, серед бойових підрозділів існує великий попит на рекрутинг цієї категорії осіб, зазначив чиновник.
Він також відповів на запитання, за які злочини відбували покарання засуджені, які долучилися до лав ЗСУ. Зокрема, за його інформацією, більш як половина були ув’язнені за злочини майнового характеру – крадіжки, розбій, грабежі, – а ще приблизно 10% – за злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків. Крім того, 6% – за вбивства, а решта – за різні інші злочини.