Президент США Дональд Трамп прибув до Ізраїлю у понеділок, 13 жовтня, у зв’язку з процесом звільнення заручників з полону терористичного угруповання ХАМАС. Під час прильоту американського лідера в аеропорту Бен-Гуріон була зустрічена ізраїльською делегацією під керівництвом прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу. Церемонія зустрічі була вражаючою: червона доріжка, військові вишколені у формі та теплі обійми між Трампом та Нетаньягу. Після приземлення Трамп висловив емоції щодо угоди про припинення вогню в Газі, вказавши, що це особливий момент для всіх присутніх. Перед відльотом американський президент підкреслив унікальність події та радість всіх присутніх.
Позначка: Ув’язнені
-
Алієв звільнив російського пропагандиста після вибачень Путіна
Офіційний Баку відпустив з-під арешту виконавчого директора Sputnik Азербаджан Ігоря Картавих. Про це заявив так званий помічник російського диктатора Юрій Ушаков, повідомляє російське видання Коммерсантъ в Telegram.
Своєю чергою російська сторона звільнила одного з громадян Азербайджану. За даними джерела ЗМІ, на волю випустили колишнього директора Театру сатири Мамедалі Агаєва, якого затримали за підозрою у шахрайстві та розкраданні бюджетних коштів.
Рішення про звільнення ухвалили напередодні зустрічі президентів Росії та Азербайджану Володимира Путіна та Ільхама Алієва, яка відбулася у Душанбе 9 жовтня.
Переговори Москви та Баку з цього питання вели помічники президентів – Юрій Ушаков та Хікмет Гаджієв.
Глава медіагрупи Росія сьогодні, пропагандист Дмитро Кисельов повідомив, що для Картавих змінили запобіжний захід на домашній арешт.
Про можливе звільнення інших росіян та азербайджанців, затриманих на тлі загострення відносин двох країн, поки що нічого не повідомлялося.
Як відомо, наприкінці червня азербайджанські правоохоронні органи затримали сімох співробітників Sputnik Азербайджан, зокрема Ігоря Картавих.
До цього відносини Росії та Азербайджану загострилися через аварію літака Азербайджанських авіаліній (AZAL) у грудні 2024 року. Літак розбився внаслідок дії російської системи ППО, яка відбивала атаку українських дронів на регіони Північного Кавказу. Під час аварії загинули 38 людей, вижили 29.
Зустріч Путіна та Алієва в Душанбе стала першою після цього інциденту. Під час неї Путін визнав, що літак AZAL зазнав аварії через російські ракети ППО, і вибачився. -
Ґрета Тунберг заявила про знущання у в’язниці: в Ізраїлі відповіли
Ґрета Тунберг розповіла про досвід ув’язнення в ізраїльській в’язниці, заявивши, що після затримання флотилії в Секторі Гази вона та інші активісти зазнали жорстокого поводження. За її словами, затриманих викрали, а у в’язниці піддали тортурам: не надавали чистої води, а комусь із ув’язнених відмовляли в необхідних ліках. Ці заяви пролунали під час пресконференції в Стокгольмі, повідомляє агентство Reuters у середу, 8 жовтня.
Проте, говорячи про тортури, Тунберг утрималась від деталей, пояснюючи це небажанням бути використаною у скандальних заголовках ЗМІ.
“Особисто я не хочу розповідати про те, що мені довелося пережити, бо не хочу, щоб це потрапило в заголовки новин і з’явилися заголовки “Ґрету катували”, бо це не те, про що йдеться”, – сказала вона.
Активістка зазначила, що її особистий досвід є незначним у порівнянні з тим, з чим щодня стикаються мешканці Сектора Гази.
У Міністерстві закордонних справ Ізраїлю категорично відкинули звинувачення активістки, заявивши, що всі затримані мали доступ до води, їжі та адвокатів, а їхні права було дотримано.
Нагадаємо, 2 жовтня ізраїльські військові перехопили кілька човнів Global Sumud Flotilla, котрі намагалися прорвати блокаду Сектору Газа. У складі флотилії було понад 40 цивільних судів із близько 500 активістами, юристами та політиками.
Також повідомляється, що 6 жовтня Тунберг вдруге депортували з Ізраїлю після спроби разом із іншими активістами потрапити до Сектора Гази. Вперше Ґрету депортували з країни у червні цього року: вона була затримана ізраїльськими військовими під час невдалої спроби доставити гуманітарний вантаж до узбережжя Гази.
-
Трамп висунув ультиматум Венесуелі
Президент США Дональд Трамп виступив із загрозою уряду Венесуели, вимагаючи повернути назад усіх в’язнів, яких вислали з американської території. Трамп зазначив, що серед них є люди з психіатричних лікарень. Він погрожував, що якщо Венесуела не виконає цю вимогу, то “заплатить незліченну ціну”. Трамп закликав країну негайно прийняти всіх ув’язнених і людей із психіатричних закладів, в іншому випадку загрожує серйозними наслідками.
-
На Полтавщині судитимуть шістьох працівників СІЗО, які катували ув’язненого
ДБР повідомило про завершення досудового розслідування щодо шести співробітників Полтавського слідчого ізолятора, які жорстоко катували ув’язненого. Слідство встановило, що вони створили «камеру тортур», де прикували потерпілого кайданками до ліжка та позбавили його їжі, води та можливості відвідати туалет понад добу. Начальник відділу спостерігав за катуванням через відеоспостереження та періодично перевіряв процес. Процес катування був спробою приховати невдоволення ув’язненого умовами утримання. Працівники намагалися видалити відеозаписи, але їх вдалося відновити. Обвинувальний акт направлено до суду стосовно шести співробітників, які звинувачуються у катуванні. Двоє з них вже звільнені, решта відсторонені від посад.
-
Лукашенко звільнив понад 50 політв’язнів
Президент Литви Гітанас Науседа повідомив у соцмережі, що режим Александра Лукашенка у Білорусі визволив 52 політв’язні, які вже перетнули кордон і перебувають у Литві. Серед звільнених є шестеро громадян Литви. Науседа подякував президенту США Дональду Трампу за сприяння у цій справі, але наголосив, що в Білорусі все ще утримуються понад 1000 політичних в’язнів, і він закликав продовжувати діяти для їх звільнення.
-
ДБР завершило розслідування щодо катувань у Київському СІЗО
Працівники ДБР завершили досудові розслідування щодо злочинної вертикалі у найбільшому слідчому ізоляторі України – ДУ Київський слідчий ізолятор. Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань у четвер, 4 вересня.
Обвинувальні акти у шести провадженнях направлено до суду. У цих провадженнях фігурують 14 підозрюваних: п’ять ув’язнених, сім працівників СІЗО та два медичні працівники філії ЦОЗ ДКВС України у Києві та Київській області.
Зазначається, що злочинну вертикаль у Київському СІЗО очолював так званий “смотрящий”. До функціонування цієї вертикалі він залучив частину персоналу СІЗО та медиків, які фактично діяли під контролем криміналітету.
У листопаді 2024 року ДБР та Мін’юст ініціювали кадрові зміни, які фактично зупинили діяльність злочинної мережі – хоча деякі працівники залишилися під кримінальним впливом.
Так, у грудні 2024 року на території прогулянкового двору СІЗО було зафіксовано випадок, коли так званий “смотрящий” спільно з наближеними до нього особами жорстоко побили іншого ув’язненого, внаслідок чого той помер.
Працівники СІЗО знали про побиття, але намагалися його приховати – підробили документи, ухвалили рішення про ізоляцію постраждалого без належної медичної допомоги. Лише наступного дня його доставили до лікарні, де 28 грудня він і помер.
Наразі, за результатами слідства, до суду направлені справи щодо трьох працівників СІЗО та двох медиків за низкою статей КК України. Санкції передбачають до 10 років позбавлення волі.
Нагадуємо, що раніше до суду вже направлено обвинувальні акти щодо чотирьох працівників СІЗО, а також окремо щодо п’яти ув’язнених (включаючи “смотрящого”) за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до смерті.
-
Мешканка Одещини після вироку суду заявила про намір піти в ЗСУ
Жінка з Одеської області, яка була засуджена до семи років в’язниці за побиття свого співмешканця до смерті, вирішила укласти контракт на проходження військової служби у Збройних силах України. Інцидент стався у січні цього року в селі Балкове, коли жінка побила чоловіка, який пізніше помер від отриманих травм. Під час суду вона визнала свою вину і виразила глибоке каяття. Також вона заявила про бажання служити в армії. До цього Державна кримінально-виконавча служба України повідомила, що близько 9500 осіб, які відбували ув’язнення, вже приєдналися до військової служби, в тому числі 100 жінок із судимостями.
-
Із в’язниці – на фронт: скільки засуджених стали до лав захисників
У Міністерстві юстиції передбачають, що до Збройних сил України можуть приєднатися 20-30% засуджених осіб. На 1 липня 2025 року в установах виконання покарань перебувало понад 22 тисячі осіб, з яких більше 9 тисяч вже добровольно служать в ЗСУ. Закон не дозволяє мобілізувати ув’язнених за певними важкими злочинами, але інші можуть служити після рішення суду та медичного огляду. Частина колишніх засуджених виконує бойові завдання на передовій, а жінки зазвичай служать у підрозділах зв’язку, логістики та медицини. Мотивація ув’язнених, які вирішили вступити до ЗСУ, висока, і їхній внесок у оборону країни цінується. Перед початком військової служби ув’язненим надаються ті ж права й можливості, що й іншим військовослужбовцям, за винятком тривалості відпусток. Процес мобілізації ув’язнених включає медичний огляд, рішення суду та участь у спеціалізованих підрозділах військових частин. Україна має одну з найвищих у Європі кількостей ув’язнених на 100 тисяч населення, і багато засуджених перебувають за ґратами через порушення норм щодо наркотиків.
-
У РФ вигадали новий спосіб відправки в’язнів на війну – розвідка
У Росії засудженим інкримінують нові злочини, начебто скоєні під час відбування покарання, з альтернативою підписання контракту з Міноборони для відправлення на фронт. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Серед обвинувачень – “дискредитація армії”, “поширення фейків” про війну та “заклики до тероризму”.
За даними розвідки, один із таких випадків – вирок 34-річному Андрію Вороніну. 17 липня його засудили ще на шість років за те, що він нібито поширював “фейки” про ЗС РФ, перебуваючи в СІЗО та колонії Псковської області.
Зазначається, що подібних вироків вже понад сто лише за першу половину 2025 року, і їхня кількість зростає.
Для вербування на війну влада РФ також продовжує використовувати проти ув’язнених класичні методи тиску – обмеження у питній воді (до трьох літрів на тиждень), тортури та залякування.
На цьому тлі уряд готує до закриття 19 в’язниць. Середня чисельність засуджених з початку повномасштабної війни скоротилася на 200 тисяч – до історичного мінімуму в 313 тисяч. При цьому кількість нових засуджених у 2024-му майже не змінилася – лише на 0,34 % менше, ніж торік.