У Токіо 20 жовтня Ліберально-демократична партія Японії та Партія інновацій уклали коаліційну угоду. Лідерка ЛДП Санае Такаїчі може стати першою жінкою-прем’єркою Японії. Угода була укладена після того, як колишня опозиційна партія Ісін розірвала свою коаліцію з ЛДП. Це відбулося після того, як ЛДП обрала Такаїчі новим лідером. Угода з Ішін покладе край політичній кризі і відкриє шлях для призначення Такаічі на посаду прем’єр-міністра.
Позначка: Уряд
-
Глава проросійської партії Румунії пригрозила Зеленському “переламати ноги”
Євродепутатка з ультраправими поглядами від Румунії, Діана Йованович-Шошоаке, яка очолює партію S.O.S. Romania, налаштована радикально щодо президента України Володимира Зеленського. Гучну заяву про те, що вона “переламає ноги” Зеленському, якщо той матиме намір виступити в румунському парламенті, політикиня оприлюднила через допис у Facebook у неділю, 19 жовтня.
Йованович-Шошоаке відвідала Москву на запрошення Міжнародної асоціації Друзі Росії, яку очолює пропагандист П’єтро Страмецці. У рамках візиту вона взяла участь у відкритій зустрічі цієї організації.
Виступаючи, євродепутатка торкнулася подій жовтня 2023 року, коли Зеленський перебував у Бухаресті, та наголосила, що саме завдяки її діям вдалося зірвати його звернення до румунських парламентарів. За її словами, президент України не має права виступати в румунському парламенті.
Вона заявила, що захист незалежності Румунії, а також реакція на тих, кого вважає ворогами народу, є її пріоритетним завданням.
“Якщо він наважиться прийти до мого парламенту, я йому ноги переламаю! Нехай не наважується виголошувати промову в моєму парламенті. Чому я кажу “мій парламент”? Тому що Конституція Румунії говорить, що ми, парламентарі, є представниками румунського народу, єдиними, хто може представляти суверенітет румунського народу. Я зобов’язана перед румунами захищати суверенітет і незалежність моєї країни й реагувати на ворогів мого народу”, – заявила вона.
У своїх коментарях депутатка також торкнулася питання румунської громади в Україні, згадуючи про “понад мільйон” румунів, чиї права, на її думку, систематично порушуються. Вона звинувачує українську владу в забороні використання румунської мови і практикування православ’я для представників цієї громади.
Йованович-Шошоаке зазначила, що її виступ викликав захоплення і отримав оплески присутніх на зустрічі. Учасники заходу нібито високо оцінили її позицію, яку вона доповнила християнськими та націоналістичними аргументами.
Лідерку S.O.S. Romania неодноразово звинувачували в тісних зв’язках із Москвою. Улітку 2024 року, під час свого першого виступу в Європарламенті, вона критикувала ЄС, заявивши, що допомога Україні призводить до “руйнування Румунії”, і закликала припинити постачання зброї для Збройних сил України.
Як повідомляли ЗМІ у 2023 році, запланований виступ президента України Володимира Зеленського в парламенті Румунії було скасовано через депутатів із проросійськими поглядами. Тоді саме Йованович-Шошоаке виступила проти промови українського лідера, назвавши його нацистом, про що писало G4Media. У день, коли Зеленський мав з’явитися у парламенті, вона прийшла зі своєю версією карти Великої Румунії.
Уже в 2025 році політикиня звернулася до президента Росії Володимира Путіна з листом, який назвала “посланням миру”. У ньому вона порушувала питання про повернення територій, які, на її думку, Україна утримує незаконно.
Згодом, у березні того ж року, Служба безпеки України заборонила Йованович-Шошоаке в’їзд до України терміном на три роки.
Нагадаємо, міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою різко висловилась щодо російських провокацій, пов’язаних із запуском безпілотників, які порушили повітряний простір її країни. Вона заявила про намір звернутися до Генеральної Асамблеї ООН із закликом про суворе дотримання санкцій проти Росії.
-
Захист критичної інфраструктури посилять – уряд
Уряд на позачерговому засіданні прийняв рішення про захист і відновлення критичних об’єктів ефективнішим способом. Було ухвалено створення Координаційного центру інженерного захисту, який буде відповідати за пріоритети фінансування та відновлення об’єктів. Також оновлено перелік видатків, які фінансує держава у пріоритетному режимі. Казначейство зможе швидше виділяти кошти на будівництво, ремонт і захист енергетичних об’єктів. Рішення також передбачає прискорення будівництва інженерного захисту навколо об’єктів енергетики, транспорту та систем життєзабезпечення. Додаткові кошти будуть спрямовані на захист і відновлення критичної інфраструктури у прифронтових областях та Укрзалізниці. Мета цих рішень – забезпечити стійкість країни та покращити кризове реагування на наслідки обстрілів, щоб життя в Україні не зупинялося навіть під час війни.
-
Китай шпигував у британському уряді десятиліттями – ЗМІ
Китай протягом багатьох років здійснював шпигунську діяльність проти Великої Британії, отримуючи доступ до секретних урядових систем. Витікли конфіденційні матеріали з політики, комунікацій та дипломатичних телеграм. Незважаючи на це, найбільш секретна інформація залишилася недоторканою. Це сталося через порушення безпеки в центрі обробки даних у Лондоні, який був проданий організації, пов’язаній з Китаєм. Ця ситуація набула політичного забарвлення через тиск на прем’єр-міністра Кіра Стармера. Експерти попереджають про серйозну загрозу, яку Китай може представляти для Великої Британії. Також зазначається, що колишній керівник апарату Бориса Джонсона Домінік Каммінгс підкреслив великі обсяги скомпрометованої інформації. Нейтан Гілл, колишній депутат Європарламенту, визнав провину в отриманні хабарів за співпрацю з Росією. У Києві також були затримані китайські шпигуни.
-
Шатдаун: міністр фінансів США висловився про економічні наслідки
Глава Міністерства фінансів США Скотт Бессент заявив, що тривале закриття уряду в США ускладнює позитивну динаміку інвестицій у економіку країни. Статистика показує, що щодня через закриття уряду американська економіка втрачає приблизно 15 мільярдів доларів через зниження рівня виробництва. Хоча інвестиції в розвиток галузей, таких як штучний інтелект, продовжують зростати, шатдаун уряду стає серйозною перешкодою для цього процесу. Попередньо запуск швидкого економічного зростання був сприяний реформами президента Трампа, однак нинішня ситуація стала серйозним стримуючим фактором. Причиною політичного паралічу став конфлікт щодо бюджету, який може призвести до скорочення програм і звільнення федеральних службовців.
-
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії затвердив зміни до закону про підтримку громадян України, які прибули в країну через війну. Ці зміни передбачають скорочення допомоги, зокрема, відмову у одноразовій підтримці для початку праці та самозайнятості. Уряд Латвії вважає, що українці активно залучені на ринку праці та можуть скористатися іншими механізмами підтримки. Також передбачено скасування певних видів допомоги, наприклад, витрат на реєстрацію тварин та медичні послуги. У 2025 році уряд Латвії виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців, але в 2026 році ця сума скоротиться до 39,7 мільйонів євро. Крім того, у Латвії планують зменшити кількість послуг та заходів підтримки для громадян України через зменшення фінансування. Нововведення потрібно затвердити парламентом.
-
Макрон назвав умову для розпуску парламенту Франції
Президент Франції Емманюель Макрон ухвалив рішення, що у разі висловлення недовіри уряду Себастьяну Лекорню він не буде призначати нового прем’єр-міністра, а замість цього розпустить парламент. Цю інформацію повідомила речниця уряду Мод Брежон. Лекорню вже відповів на критику, визнавши свою помилку і запропонувавши призупинити пенсійну реформу до 2027 року, а також ввести спеціальний податок для найбагатших. Уряду Франції загрожує недовіра від різних політичних партій, а від цього рішення залежить його подальша доля.
-
В Україні змінили терміни опалювального сезону
Уряд України встановив нові терміни опалювального сезону з 1 листопада по 31 березня замість попередніх з 15 жовтня по 15 квітня. Це рішення було ухвалено у понеділок, 13 жовтня, за постановою №1267 від 8 жовтня поточного року. Зміни внесені до урядової постанови про забезпечення постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам. Таким чином, відтепер опалювальний сезон у країні триватиме з листопада до кінця березня.
-
У Франції оголосили новий склад уряду
Прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню оголосив склад нового уряду лише через два дні після перепризначення. Про це увечері в неділю, 12 жовтня, повідомило Politico.
Перепризначений прем’єр-міністром Франції Себастьян Лекорню залишив на своїх посадах міністра закордонних справ Жана-Ноеля Барро і міністра юстиції Жерара Дарманіна.
Найпомітнішою зміною стало призначення на посаду міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса – префекта поліції Парижа, який замінив на посаді Бруно Ретайо, лідера консервативної Республіканської партії, що має власні президентські амбіції.
Колишній прем’єр-міністр Елізабет Борн втратила посаду міністра освіти, її замінив державний службовець Едуард Жеффрей.
Ветеран правоцентристського табору Катрін Вотрен, замінила Лекорню на посаді міністра оборони. Раніше вона була міністром праці в уряді колишнього прем’єра Франсуа Байру, а також обіймала міністерську посаду за колишнього президента Жака Ширака.
На своїх посадах залишилися кілька важливих міністрів, зокрема міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро та міністр фінансів Ролан Лескюр.
Проте, майбутнє цього уряду є вкрай невизначеним. Ультраправе “Національне об’єднання” та ліворадикальна “Франція нескорена”, які разом контролюють понад третину місць у парламенті, вже заявили, що голосуватимуть за вотум недовіри уряду. Таким чином, доля кабінету Лекорню залежатиме від позиції Соціалістичної партії. Соціалісти заявили, що ухвалюватимуть рішення на основі конкретних політичних пропозицій прем’єра, зокрема щодо можливого призупинення суперечливої пенсійної реформи, ухваленої президентом Макроном. -
У Чехії домовились про коаліційний уряд
У Чехії переможець парламентських виборів партія АNО досягла згоди з Партією свободи та прямої демократії (SPD) та партією Автомобілісти (Motoristé) щодо форми потенційного уряду з 16 членів. Про це напередодні повідомило Radio Prague International.
Так, лідер партії АNО Андрей Бабіш оголосив у соціальних мережах, що угоди щодо нового уряду було досягнуто приблизно після п’яти годин переговорів.
Згідно з цим планом, ANO матиме дев’ять місць у новому кабінеті міністрів, включаючи посаду прем’єр-міністра, SPD – три, а Motoristé – чотири.
SPD також висуватиме наступного спікера Палати депутатів, йдеться у спільній заяві партій.
АNО очолить міністерства фінансів, промисловості, охорони здоров’я, праці, освіти, внутрішніх справ, регіонального розвитку та юстиції.
SPD візьме на себе відповідальність за оборону, сільське господарство та транспорт.
Motoristé контролюватимуть МЗС, культуру, навколишнє середовище та нове міністерство спорту, профілактики та охорони здоров’я.
Не буде міністрів європейських справ, законодавства, науки, досліджень та інновацій.
Переговори коаліції щодо політичних пріоритетів продовжаться наступного тижня. Очікується, що новий уряд приступить до роботи 3 листопада.