Прем’єр-міністр Денис Шмигаль закликав бойові бригади оперативно використовувати залишені на їх рахунках до 20 мільярдів гривень на потреби фронту, такі як закупівля дронів та ремонт техніки. Загалом, уряд виділив понад 20 мільярдів доларів на фінансування потреб сектору безпеки та оборони на цей рік, частину коштів залучено за рахунок механізмів співпраці з ЄС, МВФ та Світовим банком. Прем’єр також зазначив, що є плани повністю закрити фінансові потреби на цей рік та обговорити фінансування на наступні роки з партнерами.
Позначка: Уряд
-
Швеція схвалила рекордне збільшення оборонного бюджету
Уряд Швеції 19 червня спільноз усіма парламентськими партіями одностайно погодився на безпрецедентне збільшення оборонного бюджету країни. Про це інформує пресслужба Міноборони країни у четвер, 19 червня.
Мета рішення – якнайшвидше досягти нового цільового показника НАТО у 3,5% ВВП на потреби оборони. Уперше в історії Швеції значна частина зростання фінансуватиметься коштом тимчасових державних запозичень.
У разі, якщо НАТО додатково ухвалить ціль у 1,5% ВВП на ширші інвестиції в сферу безпеки, Стокгольм має намір досягти й цього орієнтиру.
Фінансування нових витрат на військову та цивільну оборону дозволить тимчасове відхилення від фіскальних обмежень на 2026-2034 роки.
Граничний рівень додаткового боргу встановлено на рівні 300 мільярдів крон, з яких до 50 мільярдів спрямують на інфраструктуру, стратегічні запаси продовольства, пального та медикаментів.
Водночас у заяві акцентували, що допомога Україні не включена в межу боргового фінансування і фінансуватиметься окремо, без обмежень.
Швеція також зобов’язується до 2035 року повернутися до збалансованого бюджету.
Окрім зростання оборонного фінансування, угода передбачає нарощування чисельності збройних сил, закупівлю озброєння, підвищення боєготовності, формування стратегічних резервів, збільшення кількості навчань, а також розвиток оборонної промисловості.
Документ також містить положення про укріплення критичної інфраструктури, підтримку життєво важливих функцій держави та підвищення стійкості суспільства до зовнішніх загроз. Особливу увагу буде приділено інвестиціям у наукові розробки, включно з технологіями подвійного призначення та оборонними інноваціями, зокрема в космічній сфері.
Уряд також анонсував новий етап оборонних консультацій восени 2025 року. У бюджеті на 2026 рік будуть представлені нові пропозиції щодо довгострокового фінансування армії та підтримки України. До кінця 2030 року планується оновлення оцінки безпекової ситуації.Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США.
Нагадаємо, у НАТО фіксують найбільше з часів Холодної війни зростання витрат на оборону.
Швеція витрачатиме 5% ВВП на оборону через загрозу з боку РФ
-
В Іспанії назвали остаточні причини масштабного блекауту
Уряд Іспанії опублікував офіційний звіт про масштабне відключення електроенергії, яке сталося 28 квітня. За даними звіту, головними винуватцями інциденту були оператор електромережі Red Eléctrica та електрогенеруючі компанії. Причиною відключення стало те, що оператор не забезпечив необхідну генерацію для контролю перенапруги, що призвело до відключення енергосистеми. Уряд також вказав, що деякі електростанції не працювали належним чином, не поглинаючи напругу, що спричинило перенапругу. За результатами розслідування, аварію спричинила сукупність факторів: недооцінений попит, помилкове планування Red Eléctrica та недоліки електровиробників. Уряд зазначив, що звіт не є судовим вироком, і поки що не розглядає відставки посадових осіб, включаючи голову Red Eléctrica. Внаслідок блекауту без електроенергії залишилися мільйони людей, що призвело до серйозних перебоїв в роботі транспорту, комунікацій, підприємств та інфраструктури. Уряд розглядав також версію кібератаки як можливу причину відключення електроенергії.
-
Уряд Нідерландів підтримав 5% ВВП на оборону
Тимчасовий уряд Нідерландів підтримав зобов’язання довести витрати на оборону та пов’язані з нею видатки до 5% ВВП. Про наміроголосив тимчасовий прем’єр-міністр Дік Схоофу листі до Палати представників, повідомляє Європейська правда у п’ятницю, 13 червня.
«З війною на нашому континенті наша безпека більше не є даністю. Тому ми неминуче будемо більше інвестувати в нашу власну оборону. НАТО є в цьому незамінним», – зазначив Схооф.
Згідно з документом, 3,5% ВВП планують спрямувати безпосередньо на оборону, ще 1,5% – на суміжні витрати у сфері безпеки та підтримки оборонного сектору.
У нинішньому проєкті бюджету на 2026 рік передбачено 2,2% ВВП на оборону, включно з допомогою Україні.
Передбачається, що показник у 5% ВВП погодять як обовʼязкові витрати на оборону для членів НАТО на саміті в Гаазі 24-25 червня.
Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США. -
В США переглядають співпрацю зі SpaceX через конфлікт Трампа та Маска
Американський уряд нині переглядає роль SpaceX у новій системі протиракетної оборони після недавньої суперечки між Ілоном Маском та президентом Дональдом Трампом. Про це повідомляє Reuters.
Білий дім раніше розглядав план співпраці SpaceX з Palantir Technologies Inc (NASDAQ:PLTR) та Anduril щодо ключових компонентів системи протиракетної оборони Золотий купол.
Переглянута концепція системи, призначеної для відстеження та запобігання потенційним ракетним атакам проти Сполучених Штатів, може зменшити участь SpaceX.
Один із розглянутих варіантів передбачає початкову відмову від супутникових можливостей SpaceX і натомість зосередження на розширенні існуючих наземних систем протиракетної оборони.
Високопосадовець Міністерства оборони додав, що Пентагон “не має оголошень щодо майбутніх контрактів, пов’язаних із проектом Золотий купол”.
Перегляд відбувається після публічної розбіжності між Маском та президентом Трампом, що сталася минулого тижня. -
Дональд Туск пережив вотум довіри: що це означає
Сьогодні Проєвропейський уряд Польщі отримав підтримку від парламенту, що дало прем’єр-міністру Дональду Туску новий початок після поразки на президентських виборах. Нова підтримка уряду допоможе йому працювати ефективніше, незважаючи на конфлікти з новим президентом.
-
Сейм Польщі висловив довіру уряду Туска
Сейм Польщі висловив довіру уряду Дональда Туска після голосування, в якому 243 депутати підтримали уряд, а 210 проголосували проти. Прем’єр-міністр Туск виступив перед голосуванням, підсумувавши свою роботу та критикувавши попередні уряди. Він запевнив, що не має наміру формувати нову коаліцію і пишається роботою поточної. Депутати могли поставити запитання уряду перед голосуванням, і цим скористались 269 парламентарів. Також у новинах згадується про те, що під час виборів президента в Польщі Кароль Навроцький виступив з вимогами, одна з яких була про неприпускання України до НАТО в обмін на підтримку.
-
Сейм Польщі висловив вотум довіри уряду Туска
Сейм Польщі висловив довіру уряду Дональда Туска після голосування, де за його уряд проголосували 243 депутати, а 210 – проти. Туск заявив, що не має наміру відставати та розформовувати коаліцію, і пишається роботою людей з різними поглядами. Під час голосування депутати могли задавати запитання уряду, і цим скористались 269 парламентарів. Також у новинах згадують про те, що перед виборами президента в Польщі один з кандидатів приставив умови щодо не вступу України до НАТО в обмін на підтримку виборців.
-
Конкурс на голову БЕБ зупинили через застереження СБУ
Конкурс на посаду директора Бюро економічної безпеки тимчасово призупинили через застереження від Служби безпеки України щодо можливих зв’язків трьох кандидатів з Росією. Представник уряду Юрій Пономаренко заявив, що необхідно додатковий час для перевірки кандидатів. Члени конкурсної комісії вирішили призупинити конкурс, щоб дати СБУ можливість провести додаткову перевірку. Хоча міжнародні члени комісії проголосували за продовження конкурсу, українські делегати виступили за його зупинення. Наступне рішення щодо конкурсу буде ухвалене через добу. Співбесіди з кандидатами на директорську посаду були скасовані, але конкурс планується поновити з наступного понеділка. Народний депутат Ярослав Железняк вважає, що конкурс може бути заблокований урядовими делегатами, і тому він підозрює, що у понеділок подальших подій не буде.
-
Уряд виділив на виплати за програмою Національний кешбек 2,4 млрд грн
Кабмін України виділив з резервного фонду державного бюджету 2,4 млрд грн для виплат за програмою Національний кешбек. Іще 200 млн грн піде на виплати за програмою компенсації вартості української промислової техніки. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду.
За його словами, програми Національний кешбек та компенсація вартості української промислової техніки створюють стійкий попит на українську продукцію.
У 2025 році частка української техніки на внутрішньому ринку збільшиться на 5% й запуститься виробництво до 80 її нових видів.
Від початку повномасштабної війни українські підприємці отримали понад 313 млрд грн кредитних коштів за програмою Зроблено в Україні.
За рахунок пільгових позик бізнес робить інвестиції, фінансує оборотний капітал, налагоджує переробку та відновлює пошкоджені потужності.
Раніше голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев оцінив потенціал зростання “нацкешбеку”.
Накопичений українцями нацкешбек у лютому зменшився на 8%