Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду відмовив УПЦ (Московського патріархату) у задоволенні апеляції щодо забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви. Про це повідомляє Інтерфкс-Україна у середу, 29 жовтня.
Суддя Ольга Кашпур оголосила ухвалу, котрою залишили без задоволення скаргу УПЦ (МП), а рішення суду першої інстанції – без змін.
Під час розгляду представник УПЦ (МП) заявив, що у разі незадоволення даного заходу забезпечення, Державна служба етнополітики і свободи совість направить припис 154 релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП). Він також допустив, що в результаті цього може бути подано 154 позови.
В той же час, представник Держетнополітики заявила, що такий припис 154 релігійним організаціям наразі не надісланий, і його надсилання не планується.
На розгляді в Шостому апеляційному адмінсуді знаходиться позов Державної служби України з етнополітики та свободи совісті до Київської митрополії Української православної церкви про припинення релігійної організації.
Представник УПЦ (МП) 16 вересня подав заяву про застосування заходів забезпечення позову, у якій просить суд забезпечити позов шляхом заборони Держетнополітики надсилати приписи про усунення порушень релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою Київської митрополії, яка визнана афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена.
В обґрунтуванні вказаної заяви представник посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до початку припинення 154 релігійних організацій, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП).
За результатами розгляду суд 18 вересня ухвалив рішення у задоволенні позовної заяви про застосування заходів забезпечення позову – відмовити.
29 вересня УПЦ (МП) надіслала апеляційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адмінсуду, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 2 жовтня відкрито апеляційне провадження по даній апеляційній скарзі.
Як повідомлялося, у серпні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, що забороняє діяльність в Україні релігійних організацій, афілійованих із РПЦ.
20 травня Держетнополітики почала дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості УПЦ (МП) з забороненою іноземною релігійною організацією.
9 липня Держетнополітики заявила, що виявила ознаки афілійованості УПЦ (МП) з Російською православною церквою (РПЦ), діяльність якої в Україні заборонено.
17 липня Держетнополітики винесено УПЦ (МП) припис про усунення до 18 серпня порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації, а також затвердила перелік релігійних організацій, які входять до структури або пов’язані з УПЦ (МП).
Пізніше УПЦ (МП) надіслала лист до Держетнополітики з роз’ясненням позиції щодо статусу Церкви, а також заявила, що припис є втручанням у внутрішнє життя церкви і не може бути виконаний.
27 серпня Держетнополітики визнало УПЦ (МП) афілійованою з РПЦ. Згідно з законом “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, УПЦ (МП) через 60 днів достроково позбудеться права на користування державним і комунальним майном.
29 серпня Держетнополітики подала позов до суду про припинення діяльності УПЦ (МП), яка визнана афілійованою з РПЦ. Також суд просять передати державі її майно, кошти та інші активи, крім культового. 18 вересня суд відмовив УПЦ(МП) у застосуванні заходів забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви.
Своєю чергою, УПЦ (МП) просить суд визнати протиправним і скасувати наказ Держетнополітики про визнання Церкви афілійованою з РПЦ. Також УПЦ (МП) подала до суду зустрічний позов у справі про припинення діяльності Церкви.
Позначка: УПЦ МП
-
УПЦ МП програла апеляцію щодо забезпечення позову
-
Удар по церкві у Костянтинівці: деталі від поліції
Національна поліція України показала відео, де зафіксовано процес надання першої допомоги постраждалим після російського авіаудару по храму в Костянтинівці, де перебували мирні жителі.
У своїй заяві від 11 жовтня поліцейські зазначили, що під час обстрілів вони евакуйовували поранених та дитину. Інтенсивність атак була настільки високою, що кожні кілька хвилин дрони знову і знову атакували, змушуючи правоохоронців розосереджуватись і шукати укриття.
“Співробітники поліції забирали поранених і дитину під обстрілом. Кожні кілька хвилин на поліцейських пікірували дрони, через що доводилось розосереджуватись і ховатись”, – повідомили правоохоронці.
Також зазначено, що всіх постраждалих вдалося евакуювати до лікарні, а дитину – доставити в шелтер. Зараз вирішується питання про переміщення родини в більш безпечний регіон.
Відео містить чутливі кадри!
Нагадаємо, 11 жовтня під час авіаудару російські війська атакували територію церкви Іова Почаївського в Костянтинівці Донецької області, де перебували цивільні особи. Зазначається, що росіяни скинули бомбу ФАБ-250 з УМПК. За останніми даними, загинули двоє людей, ще п’ятеро отримали поранення. Четверо з них були швидко евакуйовані до лікарні в місті Дружківка.
Поліція уточнила деталі: загиблі – це чоловіки 49 та 56 років. Поранення отримали чоловіки 47 і 74 років та жінки 56 і 62 років. Серед врятованих – дворічний хлопчик, син священника. Його мати стала жертвою обстрілу минулого тижня. Окрім того, поранення отримала 54-річна жінка під час іншого авіаудару.
-
Росіяни скинули бомбу на храм УПЦ в Костянтинівці: є загиблі
Російські окупанти обстріляли Костянтинівку Донецької області керованими авіабомбами в суботу вдень 11 жовтня; в місті пошкоджено церкву УПЦ МП, є загиблі та поранені. Про це розповіли начальник Костянтинівської МВА Сергій Горбунов та голова Донецької ОВА Вадим Філашкін.
Авіаудар ворога по місту призвів до загибелі двох мирних жителів, а четверо цивільних дістали поранення різного ступеня тяжкості, розповів Горбунов.
Він додав, що росіяни скинули на місто авіабомбу ФАБ-250.
За його словами, вибух стався на території Іова Почаївського храму Горлівської єпархії Української православної церкви – в момент атаки там перебували цивільні.
Вибухом пошкодило фасад церкви та дев’ять приватних будинків.
“Поранених оперативно доставили співробітники поліції до лікарні міста Дружківка для надання медичної допомоги…”, – написав Горбунов.
Іще одна людина, яка постраждала від ще одного авіаційного удару керованою авіабомбою ФАБ-250, самостійно звернулася по медичну допомогу до лікарні міста Дружківка.
Згідно з інформацією Філашкіна, внаслідок удару загинуло двоє людей, а поранено було п’ятеро. Загиблі – місцеві чоловіки 49 і 56 років. На місці удару поліція виявила 2-річного хлопчика. Він не постраждав, але поранення дістали його батько і дідусь.
“Дитина евакуйована до Краматорська”, – додав він. -
Представників УПЦ МП виселили з собору на Волині
Правоохоронці забезпечують порядок під час виконання рішення суду щодо звільнення УПЦ МП будівлі Успенського кафедрального собору у місті Володимир Волинської області. Про це повідомляє пресслужба поліції.
Як зазначається, станом на ранок порушень громадського порядку не зафіксували..
“Уранці тут розпочали виконання рішення Господарського суду щодо зобов’язання Свято-Успенського кафедрального собору повернути Волинській обласній військовій адміністрації культові будівлі, що розташовані у м. Володимир, шляхом їх звільнення та підписання акту приймання-передачі”, – додали у повідомленні.
Біля собору зібралися близько 80 прихожан, нині з ними комунікують поліціянти.
Зауважується, що на місці продовжують працювати спеціалісти.
Як відомо, до 29 травня громада мала звільнити Успенський собор, котрий є пам’яткою національного значення і належить державі. 2 листопада 2024 року Господарський суд Волинської області ухвалив рішення про виселення релігійної громади УПЦ МП з Успенського собору. А 11 березня 2025 року Північно-західний апеляційний господарський суд у Рівному остаточно підтвердив це рішення, відхиливши апеляційну скаргу громади.
31 березня виконавча служба офіційно вручила представникам УПЦ МП припис про необхідність залишити собор. За ігнорування рішення вже було накладено штраф на єпархію. -
Поліція розслідує провокації в Почаївській лаврі під час обшуків
Поліція розпочала кримінальне провадження щодо фактів перешкоджання роботі правоохоронців під час проведення слідчих дій на території Почаївської лаври. Про це повідомив начальник ГУ Нацполіції у Тернопільській області Сергій Зюбаненко на брифінгу, передає Укрінформ у четвер, 9 жовтня.
“Ми діємо у правовому полі. Ніхто на жодний об’єкт не прийде просто так. Є процесуальні документи, які дозволяють нам проводити ті чи інші дії. Зафіксоване перешкоджання (роботі правоохоронців – ред.), зареєстроване провадження і буде досліджено роль кожного, хто це вчиняв. Закон буде встановлено, де б це не було”, – сказав Зюбаненко.
Нагадаємо, 8 жовтня під час проведення обшуків на території Почаївської лаври відбулися провокації. Зокрема слідчим перешкоджала група неповнолітніх, які поводилися агресивно і намагалися завадити правоохоронцям виконувати свою роботу. У храмах лаври почали бити в дзвони і на території почали збиратися прихожани УПЦ МП. У зв’язку з цим слідчі дії на території Почаївської лаври призупинили. Як відомо, Мінкульт хоче повернути Почаївську лавру під держуправління. Під час обстеження майна в українських святинях було зафіксувано численні порушення: від умов використання до пошкодження музейних предметів і будівель.
-
У Чернівцях священнослужитель УПЦ МП за гроші допомагав ухилянтам
У Чернівцях викрито священнослужителя УПЦ (МП), який організував незаконне переправлення чоловіків призовного віку за кордон. Про це повідомляє Офіс генпрокурора.
Зазначається, що священнослужитель обіцяв двом військовозобов’язаним чоловікам організувати безперешкодний перетин українсько-румунського кордону за 13 тисяч євро з особи.
До злочинної схеми він залучив спільника – 42-річного жителя села Банчени Чернівецького району, який забезпечував транспортний супровід «клієнтів» з Тернопільської до Чернівецької області, де й мала відбутися передача коштів і подальший інструктаж.
Під час отримання 26 тисяч євро у Чернівцях організаторів затримано.
Їм повідомлено про підозру та обрано запобіжні заходи. Священнослужителю – тримання під вартою з можливістю внесення застави понад 1,2 млн грн. Його спільнику – тримання під вартою з можливістю внесення застави 605 600 грн.
Як повідомляється, вказаний вище випадок є частиною ширшої проблеми пособництва священнослужителів УПЦ (МП) державі-агресору. Упродовж 2025 року правоохоронні органи системно розслідували діяльність осіб, які підозрюються, обвинувачуються або були засуджені за співпрацю з ворогом, державну зраду, сприяння ухилянню від мобілізації, глорифікацію, а також надання ворогу інформації про переміщення ЗСУ.
Так, у 2025 році було повідомлено про підозру 12 особам за різними статтями Кримінального кодексу України. Зокрема, 9 підозр стосувалися глорифікації , одна – державної зради, ще одна – перешкоджання законній діяльності ЗСУ, а також одна – несанкціоноване поширення інформації про розміщення чи переміщення ЗСУ.
До суду скеровано 13 обвинувальних актів, з яких 9 стосувалися глорифікації, два – посягання на територіальну цілісність України, один – державної зради та один перешкоджання діяльності ЗСУ.
За результатами судового розгляду було винесено 7 вироків: 6 за глорифікацію та один за пособництво державі-агресору, що передбачав 11 років позбавлення волі. -
В Почаївській лаврі проводять обшуки
Правоохоронці проводять обшуки на території Почаївської лаври у Тернопільській області. Про це у середу, 8 жовтня, повідомив Укрінформ з посиланням на речник обласного управління Нацполіції Сергій Крета.
За його словами, співробітники слідчого відділу Кременецького райвідділу поліції вилучають документи на території Почаївської лаври.
Слідчі дії проводяться в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні за статтею про шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою (ч.5 ст.190 Кримінального кодексу України).
Процесуальний супровід у даному кримінальному провадженні здійснюють працівники Кременецького райвідділу управління СБУ у Тернопільській області. -
Росіяни вдарили по собору УПЦ МП у Херсоні
У Херсоні російські війська обстріляли Успенський собор, який належить УПЦ Московського патріархату. Ця подія сталася під час обстрілу міста Херсон російськими військами. Один із снарядів потрапив у дах центрального вівтаря собору. Щасливо, під час обстрілу у соборі тривало служіння, але постраждалих немає. Також у попередній атакі в Мирнограді було пошкоджено храм Української греко-католицької церкви.
-
На Сумщині протоієрей УПЦ МП працював на розвідку Росії
У Сумській області затримали настоятеля храму, який співпрацював з російською військовою розвідкою. Цей клірик передавав інформацію про українські військові підрозділи та оборонні споруди на кордоні. СБУ повідомила, що цілью було створення “мертвої зони” під час можливого вторгнення російських спецназівців. Клірик отримував інформацію від прихожан, виїжджав на місцевість для перевірки об’єктів, а потім передавав дані російському куратору. Він був затриманий, у нього виявили прокремлівську літературу та докази співпраці з ворогом. Клірику пред’явлено підозру за розголошення військової інформації, за що йому загрожує до 8 років ув’язнення. Подібні ситуації виявлено і в інших містах, де клірики УПЦ МП співпрацювали з російською розвідкою та виправдовували агресію Росії проти України.
-
Росіяни вбили в Україні 14 священиків УПЦ МП – ДЕСС
Російські солдати вбили 14 священиків УПЦ МП та зруйнували більшість із 648 церков і молитовних будинків цієї церкви з початку повномасштабного вторгнення. Про це розповів голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський під час брифінгу, пише УНН.
“14 священиків, які підносили його ім’я на літургії, говорили про нього, як про свого отця і пана, були вбиті російськими солдатами. І щодо жодного з них патріарх Кирил не висловив співчуття. Більшість із 648 храмів і молитовних будинків, які були зруйновані під час широкомасштабного вторгнення, належали до цієї церкви, людям, які туди ходять він теж співчуття не висловив” – зазначив Єленський.
Окремо він додав, що Українська держава націлена на те, щоб демонтаж структур УПЦ МП не призвів до замаху на права людей сповідувати свою віру.
“Українська держава націлена на те, щоб демонтаж структур московського патріархату не супроводжувався замахом на права людей колективно чи особово сповідувати свої релігійні переконання. Це перше. Друге – Українська держава не втручається у молитовні зв’язки. Держава вимагає виходу української православної церкви зі складу російської з підпорядкуванням московському патріарху”, – зазначив голова ДЕСС.
Раніше Володимир Зеленський повідомив, що Росія від початку повномасштабної війни вбила 50 українських священнослужителів. Також були зафіксовані докази застосування тортур до них.
Омбудсмен назвав число вбитих росіянами полонених