Позначка: Українці

  • Чехія встановила рекорд ЄС за кількістю українських біженців

    Чехія встановила рекорд ЄС за кількістю українських біженців

    Рекордна кількість українських біженців зафіксована в Чехії – майже 400 тисяч людей – найвищий показник ЄС на душу населення. Про це повідомляє місцеве видання Novinky, посилаючись на дані МВС країни.
    За останні два місяці кількість нових дозволів подвоїлась. Зокрема, раніше видавали 1,5 тисячі таких документів на місяць, а тепер – понад 3 тисячі.
    Причина цих змін полягає в дозволі українського уряду безперешкодно виїжджати за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років.
    Дозволів на в’їзд в Чехію громадянам України у вересні поточного року було видано 13,5 тисяч.
    Як ми вже писали, лідер партії-переможця парламентських виборів у Чехії ANO Андрей Бабіш заявив, що в разі формування уряду на чолі з його політсилою той не виділятиме бюджетні гроші на зброю для України.
    У Чехії партія проросійського Бабіша перемогла на виборах

  • Радіодиктант національної єдності: коли відбудеться і як долучитися

    Радіодиктант національної єдності: коли відбудеться і як долучитися

    Сьогодні, 27 жовтня, Україна проводить 26-й Радіодиктант національної єдності, присвячений Дню української писемності та мови. Це щорічний мовний флешмоб, що запрошує кожного – від тих, хто вільно володіє українською мовою, до тих, хто тільки її опановує, долучитися до участі. Цю подію традиційно організовує команда Українського радіо, повідомляє Суспільне Культура.

    Зазначається, що авторкою цьогорічного тексту стала письменниця та перекладачка Євгенія Кузнєцова, а прочитає його народна артистка України Наталія Сумська. Текст диктанту отримав назву «Треба жити!».

    Пряма трансляція Радіодиктанту буде доступною на радіохвилях Українського Радіо, Радіо Культура, телевізійному каналі Суспільне Культура, а також на YouTube-каналі Українського Радіо. Початок запланований на 11:00.

    Текст диктанту для самоперевірки з’явиться на сайтах Українського Радіо та Суспільне Культура 29 жовтня об 11:00.

    День української писемності та мови традиційно відзначається 27 жовтня (згідно з новим стилем) на честь пам’яті преподобного Нестора Літописця, який символізує важливість розвитку української мови як основи національної культури та ідентичності. Історично дата 27 жовтня пов’язана також із днем пам’яті святого мученика Нестора.

    Ідея проведення радіодиктанту зародилася ще у 2000 році завдяки команді Українського Радіо. Метою акції стало об’єднання українців незалежно від місця проживання за допомогою радіотрансляції та доступу до диктанту через інтернет.

    Нагадаємо, у 2024 році лише одна особа написала диктант без жодної помилки – це Христина Гоянюк зі Львова. Вона стала рекордсменкою з написання радіодиктантів. У липні цього року її будинок був зруйнований російськими окупантами.

    Раніше повідомлялося, що у 2018 році учасники українського Радіодиктанту встановили рекорд – 311 осіб написали диктант без помилок.

  • У Польщі засудили трьох громадян України за підпали

    У Польщі засудили трьох громадян України за підпали

    Окружний суд Варшави визнав трьох громадян України винними в участі в організованій злочинній групі, відповідальній за підпали у країнах ЄС. Про це повідомила Національна прокуратура Польщі.

    Засудженими є Сергій Р., Павло Т. та Владислав Ю. За даними слідства, у 2023-2024 роках вони входили до групи, що діяла в Польщі, Україні, Литві, Латвії та Росії, та вчиняла злочини саботажного і терористичного характеру.

    Прокуратура уточнює, що українці причетні до підпалів великих об’єктів у країнах ЄС. Крім того, Сергій Р. і Павло Т. отримали додаткові покарання за перешкоджання розслідуванню підпалів магазину IKEA у Вільнюсі та складу у Варшаві в травні 2024 року – вони допомогли виконавцю цих злочинів уникнути відповідальності.

    Підозрюваним у керуванні групою є Сергій Ч., котрий координував диверсійні дії в Польщі, Литві та інших країнах ЄС. Його місцеперебування невідоме, наразі він розшукується Інтерполом.

    Суд призначив Павлу Т. покарання у вигляді 5 років і 6 місяців позбавлення волі, Сергію Р. – 2 роки і 6 місяців, Владиславу Ю. – 1 рік і 4 місяці.

    У прокуратурі наголосили, що вирок поки не набув чинності – один із засуджених подав клопотання про обґрунтування рішення.

  • Опитування показало, як українці ставляться до Росії і росіян

    Опитування показало, як українці ставляться до Росії і росіян

    В Україні 91% громадян погано ставляться до Росії, а 4% ставляться добре. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.

    На запитання соціологів про загальне теперішнє ставлення до Росії, респонденти могли обрати один з варіантів: “дуже добре”, “в основному добре”, “в основному погано”, “дуже погано” (або за власним наполяганням “важко сказати”).

    Наразі 91% українців погано ставляться до Росії, а 4% ставляться добре. У 2024 році показники були, відповідно, 93% і 3%. Різниця порівняно з поточними показниками – у межах статистичної похибки, тобто за рік змін не було.
    Під час опитування також з’ясували відношення українців до Росії у регіональному розрізі та по такий часовій шкалі: у лютому 2022 року (напередодні вторгнення), у жовтні 2024 року (рік тому) і як ставляться зараз (у вересні 2025 року).

    Абсолютна більшість населення у всіх регіонах – від 92% на Заході до 80% на Сході – погано ставляться до Росії. Частка тих, хто ставиться добре, варіює від лише 3-4% на Заході, у Центрі і на Півдні до 9% на Сході. Порівняно з 2024 роком на рівні тенденції можна бачити деяке покращення до Росії на Сході (з 3% до 9%). “Проте треба враховувати, що вибірка респондентів на Сході невелика і ця різниця – у межах похибки”, – зазначається у дослідженні.

    В опитуванні респондентів запитували також про загальне ставлення до росіян – мешканців Росії.

    Лише 8% українців добре ставляться до росіян-мешканців Росії, а 85%, навпаки, ставляться до них погано. Майже ідентичні показники були в 2024 році, то ситуація із ставленням до росіян-мешканців Росії за останній рік не змінилася.

    Ця тенденція зберігається у регіональному вимірі. Так, станом на вересень абсолютна більшість українців у всіх регіонах – від 91% на Заході до 73% на Сході – погано ставляться до росіян-мешканців Росії. Частка тих, хто продовжує добре ставитися до них, не перевищує 14% (на Сході).

    Також соціологи досліджували соціальну дистанцію, тобто респонденти відповіли наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками групи “росіян-жителів Росії”, при чому мінімальна соціальна дистанція – 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна – 7 (не пускав би в Україну).

    Станом на вересень значення індексу щодо росіян-мешканців Росії – 6.5. Причому ситуація майже подібна у всіх регіонах – 6.7 на Заході, 6.5 у Центрі, 6.3 на Півдні, 6.2 на Сході. Фактично 82% серед усіх респондентів (83% на Заході, 84% у Центрі, 76% на Півдні і 78% на Сході) відповіли, що росіян-мешканців Росії взагалі не можна пускати до України. У 2024 році показники були майже ідентичними.

    У 2013 значення індексу становило 2.7, що свідчило про високу відкритість українців до росіян.

    Дослідження показує, що загалом ставлення до “росіян” – це політичний (а не етнічний) вимір, оскільки українці в Україні ставляться виразно негативно до українців-мешканців Росії.

    “Ставлення до українців у Росії трохи краще (ніж до росіян), але також виразно негативне – значення індексу 5.6 (а 49% респондентів відповіли, що українців в Росії взагалі не варто пускати в Україну). Тобто для українців в Україні навіть етнічні українці в Росії є ворогами, оскільки, скоріше за все, сприймаються як частина “русского мира”, який є ширшим політичним поняттям, ніж більш вузьке визначення “етнічних росіян”, – свідчать результати опитування.

    Дослідження свідчить, що негативне ставлення до Росії та росіян не залежить від мови спілкування респондентів.

    “Серед російськомовних українців лише 12% добре ставляться до Росії і лише 22% добре ставляться до росіян. Натомість 76% погано ставляться до Росії і 69% погано ставляться до росіян. Тому хибно використовувати мову спілкування людей як спробу виправдати окупацію територій або передачу Росії територій, які зараз контролюються Росією”, – зазначають соціологи. Опитування проводилося з 2-14 вересня методом телефонних інтерв’ю серед 1023 респондентів на підконтрольних уряду територіях України. Статистична похибка не перевищує 4,1%.

  • Українця, заарештованого у Польщі за наркотики, викрили у шпигунстві – ЗМІ

    Українця, заарештованого у Польщі за наркотики, викрили у шпигунстві – ЗМІ

    Польські прокурори повідомили, що один з двох українських громадян, які були затримані, передавав інформацію про важливі об’єкти військової інфраструктури польської армії особі, яка говорить російською мовою. Це відбулося в контексті “гібридної війни”, яку веде Росія з метою дестабілізувати країни, що підтримують Україну у протистоянні з Росією. Затримання відбулося у місті Бяла-Подляська на сході Польщі, де у затриманих були знайдені наркотики. Підозрюваному Богдану К. висунуто звинувачення у співпраці з іноземною розвідкою та передачі інформації, що загрожує національній безпеці. Його тримають під вартою, але він заперечує провину та висловлює проросійські погляди. Його спільник Кирило Т. був звільнений, а раніше Польща арештувала агента з Білорусі, якого вдалося викрити завдяки співпраці з іншими європейськими країнами.

  • Динамівський голкіпер розповів, як слід і як не слід сприймати гру команди

    Динамівський голкіпер розповів, як слід і як не слід сприймати гру команди

    Воротар Динамо Руслан Нещерет дав інтерв’ю пресі перед матчем другого туру Ліги конференцій. Він поділився своїми думками про гру команди та визнав, що результати останніх матчів були не дуже вдалими. Нещерет зауважив, що команда професіональна і повинна продовжувати працювати, не звертаючи уваги на критику. У поточному сезоні він виступав на захисті у 14 матчах, де пропустив 15 м’ячів, але в чотирьох матчах ворота залишалися недоторканними. Нещерет також успішно зіграв у семи єврокубкових матчах, три з яких завершилися з його нульовими пропущеннями.

  • Українці на замовлення росіян готували підпал Нової пошти в Румунії

    Українці на замовлення росіян готували підпал Нової пошти в Румунії

    Українці, яких затримали у Польщі та Румунії, підозрюють у планах підпалити штаб-квартиру Нової пошти у Бухаресті. Розвідка Румунії виявила двох українців, які відправили посилки з запалювальними пристроями до штаб-квартири компанії. Ці посилки також містили GPS-компоненти для відстеження та підриву заряду. Затримані були частиною мережі диверсантів, яку контролюють російські спецслужби.

  • У США помер шаховий гросмейстер українського походження

    У США помер шаховий гросмейстер українського походження

    Американський гросмейстер українського походження Деніел Народицький помер у віці 29 років. Про це повідомили у понеділок, 20 жовтня, представники клубу шахіста Charlotte Chess Center та міжнародної шахової федерації ФІДЕ. Причина смерті гросмейстера не розголошується. Народицький отримав титул шахового гросмейстера у 2013 році і був відомий як провідний гравець у швидкісних шахах. Він посідав 58-ме місце у світовому рейтингу з рапіду та 23-тє місце – у бліці. Народицький мав українське коріння, його батько – іммігрант з України. Крім гри, він також відзначався просвітницькою діяльністю, популяризуючи шахи, створюючи онлайн-контент, коментуючи змагання та навчаючи нове покоління. Шахова спільнота по всьому світу висловила співчуття родині Народицького, а другий номер світового рейтингу – американець Хікару Накамура – назвав його смерть “великою втратою для шахового світу”.

  • Підрив Північного потоку: Навроцький підтримав рішення суду щодо українця

    Підрив Північного потоку: Навроцький підтримав рішення суду щодо українця

    Президент Польщі Кароль Навроцький підтримав рішення польського суду, який відмовився видавати українця Володимира Журавльова Німеччині. Журавльова підозрюють у підриві газопроводу Північний потік у 2022 році. Навроцький сказав, що не вірить у справедливість судового розслідування в Німеччині у цьому питанні. Він вважає, що проєкт Північний потік приносить прибутки Німеччині, але також допомагає Росії отримувати кошти для ведення війни проти України. Навроцький вважає, що не можна карати українця за участь у діях, які пов’язані з протистоянням Володимиру Путіну.

  • Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування

    Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування

    Німці дедалі критичніше ставляться до правил, за якими українські біженці отримують соціальні виплати. Нове опитування INSA, проведене на замовлення видання BILD, показало: більшість громадян Німеччини не підтримують виплату допомоги з безробіття (так званого Bürgergeld) українським біженцям і вважають, що чоловіки призовного віку мають повернутися до України.

    Лише 17% опитаних відповіли, що українці мають право на Bürgergeld. Натомість 66% висловилися проти.

    За офіційними даними, Німеччина щороку виплачує близько 6,3 мільярда євро цієї допомоги приблизно 700 тисячам українців. При цьому роботу мають лише близько третини з них, тоді як більшість, які прибули ще 2022 року, досі не інтегровані в німецький ринок праці.

    Ще категоричнішу позицію громадяни висловили щодо повернення українських чоловіків призовного віку. За даними опитування, 62% німців вважають, що ті, хто втік від війни, мають повернутися в Україну. Проти – лише 18%, ще 8% заявили, що їм байдуже, а 12% не змогли дати відповідь.

    Соціологи відзначають: результати свідчать про чіткий запит суспільства на зміни, насамперед у сфері допомоги біженцям.

    Міністерство праці Німеччини вже готує реформу: згідно з проєктом бюджету на 2026 рік, уряд планує скоротити витрати на Bürgergeld на 1,5 мільярда євро. Це стане можливим, якщо новоприбулі українські біженці більше не отримуватимуть Bürgergeld, а лише менші виплати за законом про допомогу шукачам притулку.

    Втім, реформа набуде чинності не раніше наступного року. Перші слухання законопроєкту у Бундестазі, за словами представників міністерства праці під керівництвом Барбели Бас (SPD), планують провести до Різдва.

    Як показала статистика, кількість людей з України, які попросили про притулок у Німеччині за останні тижні, суттєво зросла. Особливо збільшилася кількість заявок від молодих чоловіків після скасування Україною заборони на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років.

    Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України