Приплив молодих українців спостерігається в Німеччині після того, як Київ дозволив виїзд із країни чоловікам до 22 років. Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, повідомляє Barron’s.
“Я попросив президента України (Володимира Зеленського – ред.) забезпечити, щоб молоді чоловіки з України не прибували в Німеччину в постійно зростаючій кількості, а служили у своїй країні. Вони потрібні там”, – зазначив Мерц за підсумками переговорів із Зеленським.
Позначка: Українці
-
Мерц звернувся з проханням до Зеленського через українців
-
Українцям пропонують гроші за підключення генераторів до мобільних станцій
Міністерство цифрової трансформації України запропонувало українцям та бізнесу можливість заробити гроші, надаючи свої генератори для живлення базових станцій операторів під час блекаутів. Ця ініціатива дозволить українцям залишатися на зв’язку навіть під час вимкнення електропостачання. Особи, які мають генератори потужністю від 7,2 кВт, можуть підключити їх до мобільних станцій та отримувати грошову винагороду від 110 до 140 гривень за годину. Для участі у проєкті необхідно зателефонувати на гарячу лінію та укласти угоду з оператором. Генератори слід обслуговувати та заправляти, тоді як технічне підключення до базової станції буде відповідальністю оператора. Ця ініціатива вважається спільною справою держави, бізнесу та громадян, що допоможе забезпечити надійне зв’язок у критичні моменти.
-
В Німеччині та Іспанії відкриються українські Центри єдності
Україна спільно з Європейським Союзом та українськими громадськими організаціями готується до запуску Мережі єдності. Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності повідомило, що перші Центри єдності вже цього року відкриються в Іспанії та Німеччині. Для ефективного розгортання мережі використовуватиметься тристороння модель залучення України, країн-членів ЄС та українських громадських організацій. Мета проєкту – об’єднати існуючі та нові ініціативи, створивши “мережу мереж” для підвищення видимості та ефективності українських громад.
-
Сейм Польщі відхилив законопроєкт президента про допомогу українцям
Польський парламент відхилив законопроєкт президента про надання допомоги біженцям з України, який передбачав продовження їхнього легального перебування у країні. Відтепер українці, які не працюють у Польщі, втратять право на медичні та соціальні пільги, крім тих, чиї діти навчаються у польських школах або мають інвалідність. Сейм вважає пропозицію президента дублюванням вже існуючого закону і відкидає її.
-
Лукашенко запросив українців на роботу у Білорусь
Президент Білорусі Олександр Лукашенко висловив пропозицію українцям приїхати працювати у Білорусь, замість місцевих жителів, які виїхали за кордон. Він зазначив, що українці – працьовиті люди, які розмовляють однією мовою з білорусами. Лукашенко також наголосив, що у Білорусі є підприємства, де можна працювати, та закликав українців приїжджати. Він зазначив, що це позитивно, але не згадав, що саме він сприяв виїзду бідних українців до сусідньої країни. Також Лукашенко відзначив, що і самі білоруси тікають з країни, зокрема до Польщі.
-
Швейцарія змінила правила надання захисту українським біженцям
У Швейцарії вводять нові правила для отримання тимчасового захисту українцями, які прибудуть до країни після 1 листопада 2025 року. Особам зі статусом захисту S зберігають усі права, але автоматично цей статус більше не надається особам, які прибувають з певних регіонів західної України. У швейцарському уряді пояснили це рішення тим, що повернення до цих регіонів вважається безпечним, оскільки вони далеко від зон бойових дій. Раніше Швейцарія полегшила доступ до ринку праці для українських біженців, а Латвія переглянула фінансову підтримку для біженців з України.
-
Ірландія посилює умови для біженців з України
Влада Ірландії скоротила термін безкоштовного проживання для українців і впроваджує нові фінансові зобов’язання для працюючих громадян, які знайшли притулок. Про це повідомив національний ірландський мовник RTE.
Згідно з рішенням уряду, період безкоштовного перебування новоприбулих українських біженців у житлі, що надається державою, скорочується з трьох місяців до одного. Це зроблено з метою оптимізації системи розміщення та забезпечення житлом усіх, хто прибув до країни в пошуках захисту.
Раніше українці могли користуватися державним житлом протягом 90 днів, проте уряд зазначає, що при поточному темпі прибуття близько 50 осіб на день ресурси розміщення можуть бути вичерпані вже до кінця місяця.
Додатково підкомітет ірландського уряду схвалив запровадження щотижневих оплат для шукачів притулку, які мають роботу та мешкають у державних закладах. За словами міністра юстиції Джима О’Каллагана, запропонований механізм буде розроблений спільно з міністром-державним секретарем Колмом Брофі. Протягом найближчих тижнів ініціативу представлять урядовим партіям для обговорення, а після цього її скерують на затвердження Кабінету міністрів.
На етапі попередніх оцінок розмір тижневої плати для мешканців центрів Міжвідомчої служби з надання притулку (IPAS) варіюватиметься від 15 до 238 євро, залежно від отримуваного доходу.
Як зауважив міністр юстиції, остаточне рішення прийматиме уряд, але запропоновані заходи вважаються виправданими та своєчасними.
О’Каллаган також зазначив, що потік українських громадян до Ірландії значно збільшився із вересня. За його словами, з 2022 року країна прийняла понад 100 тисяч біженців із України, з яких близько 80 тисяч досі перебувають на її території та отримують державну підтримку.
Нагадаємо, що ліва незалежна кандидатка Кетрін Конноллі перемогла на виборах президента Ірландії.
Раніше повідомлялося, що 15 жовтня в одному з центрів екстреного розміщення у Дубліні від ножового поранення загинув 17-річний підліток з України. Поліція затримала іншого підлітка-іноземця, який також мав тілесні ушкодження та був госпіталізований. Встановлено, що загиблий і підозрюваний були знайомі.
-
За два місяці з України виїхали 100 тисяч молодих чоловіків – ЗМІ
За два місяці дії послаблення правил виїзду Україну покинули майже 100 тисяч українців призовного віку. Про це у середу, 29 жовтня, пише The Telegraph із посиланням на дані польської прикордонної служби.
Так, Прикордонна служба Польщі повідомила, що з кінця серпня, коли Україна пом’якшила регулювання, запроваджене для забезпечення достатньої кількості військових, кордон перетнули 99 тисяч українців віком від 18 до 22 років.
Для порівняння, в британській армії загалом налічується близько 70 тисяч військовослужбовців.
Після вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року воєнний стан забороняв українським чоловікам віком від 18 до 60 років залишати країну – навіть якщо вони не підлягали мобілізації.
Через три роки боїв президент Зеленський ухвалив нове правило, яке дозволяє українцям виїжджати за кордон до досягнення 23-річного віку.
Це стало частиною зміни політики призову, за якою вік обов’язкової мобілізації знижено з 27 до 25 років через наростаючі проблеми з нестачею особового складу на фронті.
Очікувалося, що надання молодим українцям більшої свободи пересування спонукатиме їх згодом повернутися і добровільно вступити до війська.
Також це мало запобігти тенденції, коли родини відправляють своїх підлітків за кордон до 18 років, щоб уникнути можливої майбутньої мобілізації. Зеленський у серпні попереджав, що така практика відриває молодь від своєї країни.
За даними польської прикордонної служби, з січня до кінця серпня Польщу перетнули 45 300 українців віком від 18 до 22 років. У наступні два місяці ця цифра більш ніж подвоїлася – до 98 500 осіб, тобто близько 1 600 на день.
Як відомо, 26 серпня Кабмін оновив порядок перетину держкордону. Тепер чоловіки віком від 18 до 22 років можуть тепер безперешкодно виїжджати з України під час воєнного стану. Відповідні зміни почали діяти з 28 серпня, наступного дня після офіційного опублікування постанови.
Невдовзі повідомлялося, що на кордоні фіксують в’їзд чоловіків віком 18-22 років до України. -
В Україні суттєво зріс рівень стресу серед дітей
В Україні 37% дітей мають значний (високий або підвищений) рівень стресу, тоді як восени 2024 року цей показник складав лише 27%. Про це йдеться в результатах соціального дослідження, яке провела Rating Group.
“Зростання стресу в підлітків супроводжується певними (часто негативними) відчуттями. У кожної десятої дитини/підлітка, у якої виріс стрес, основним відчуттям останнім часом є розчарування. Натомість діти, у яких з 2024 року зменшився стрес, частіше відчувають радість, спокій, інтерес. У них менше хвилювання, суму, розчарування”, – йдеться в результатах дослідження.
У кожному п’ятому випадку основне відчуття дітей і батьків за останній час збігається, найчастіше йдеться про хвилювання. Хвилювання також є найчастішим відчуттям серед дітей із високим і підвищеним рівнем стресу.Суттєво кращу стресостійкість мають діти, у яких довірливі стосунки з батьками та діти, у яких є улюблена справа (хобі), за виключенням відеоігор. Близько 77% дітей, які відносно частіше спілкуються з батьками й близькими про свої почуття й переживання, мають гарну стресостійкість (серед тих, хто спілкується рідко, таких трохи більше половини). Рівень стресу в дітей, які часто спілкуються з батьками, вдвічі нижчий.
Діти, які часто займаються улюбленою справою, частіше (68%) мають низький або помірний рівень стресу, а серед тих, хто мало присвячується хобі, таких менше половини. Натомість гірше, коли умовно єдиним або основним хобі дитини є проведення часу за гаджетами про гаджети та відеоіграми. Також “сидіння” у телефоні є не дуже корисною реакцією на стресову подію: діти, які у відповідь на тригер, поринають у телефон чи комп’ютер, також мають низьку резильєнтність.
57% дітей, які мають спільне хобі з батьками, є добре адаптованими до стресу, це ж стосується 64% батьків, які мають з дітьми спільне хобі.
Більшість дітей, які часто займаються фізичною активністю, мають високу адаптованість до стресу (майже 60%). Серед тих, хто не займається спортом або робить це рідко, таких 38%. “Спорт і фізичні активності – надійні чинники зменшення стресу дитини”, – наголошують дослідники.
Опитування проводилося 3-7 жовтня серед батьків і дітей. Загалом був опитаний 2531 респондент, з них 1572 – діти 10-18 років, 959 – їхні батьки.
-
В Польщі за підозрою в шпигунстві затримали двох українців
Двох українців – 34-річну жінку та 32-річного чоловіка – заарештували в польських Катовіцах за підозрою у шпигунстві для іноземної розвідки. Про це повідомив прессекретар міністра-координатора спецслужб Яцек Добжинський в понеділок, 27 жовтня.
Українці виконували завдання для іноземної розвідки, намагаючись виявити військовий потенціал Польщі.
Затримані встановлювали пристрої для прихованого моніторингу критично важливої інфраструктури.
“Зібрана ними інформація стосувалася солдатів Збройних сил Польщі та критичної інфраструктури, розташованої в Польщі, зокрема транспортної інфраструктури, що забезпечує логістичну та військову підтримку Україні”, – мовиться дописі Добжинського.
Затримані українці за рішенням суду проведуть три місяці під арештом.
Як ми вже писали, польські спецслужби арештували агента Білорусі. Його діяльність вдалося викрити завдяки співпраці з відповідними службами інших європейських країн.
Українця, заарештованого у Польщі за наркотики, викрили у шпигунстві – ЗМІ