За результатами дослідження, проведеного Центром Разумкова, виявлено, що українці найбільш позитивно ставляться до країн, таких як Нідерланди, Канада, Норвегія, Латвія, Литва, Німеччина, Франція, Швеція, Велика Британія та Естонія. Також виявлено, що позитивне ставлення до США виявили 69,6% респондентів, в той час як до Нідерландів – 89,3%. У той же час, ставлення до Росії залишається критичним через війну, лише 2,4% виявили позитивне ставлення. Українці також виявили прихильність до Польщі, яку позитивно оцінили 82,3% респондентів. Дослідження включало в себе відношення до інших країн, таких як Данія, Фінляндія, Чехія, Японія, Туреччина та Румунія. Крім того, українці визначили симпатії до політиків, при цьому президент Франції Емманюель Макрон отримав найбільшу підтримку з боку українців.
Позначка: Українці
-
Рейтинг політиків світу: українці визначилися з друзями та ворогами
За результатами опитування Центру Разумкова виявилось, що українці ставляться досить позитивно до президента Франції Емманюеля Макрона, з балансом 66,3. Також високі оцінки отримали президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, прем’єр-міністр Італії Джорджі Мелоні та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. З інших політиків серед українців популярність також мають прем’єр-міністр Британії Кір Стармер та прем’єр Польщі Дональд Туск. Проте лідери авторитарних режимів, такі як голова Китаю, президент Білорусі та президент Росії, мають негативну оцінку серед українців. Опитування було проведено з 12 по 17 вересня 2025 року серед 1210 респондентів у віці від 18 років, з похибкою не більше, ніж 2,9%.
-
Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики
Згідно з опитуванням КМІС, абсолютна більшість українців вибирають “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає підтримку української мови у державних та освітніх сферах, але без тиску на російськомовних громадян. Радикальну українізацію підтримують меншість, а прихована русифікація спричинює поляризацію думок. Варто відзначити, що стратегічна українізація отримала підтримку у всіх регіонах та серед усіх мовних груп. Це свідчить про те, що українці підтримують виважений підхід до мовної політики, який сприяє розвитку української мови та толерантності у суспільстві.
-
Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики
Згідно з результатами опитування КМІС, абсолютна більшість українців підтримує “стратегічну українізацію” – підхід, що сприяє зміцненню української мови без тиску на російськомовних громадян. Цей підхід передбачає поширення української мови в державних та освітніх сферах, а також у медіа, інтернеті та книговиданні. Радикальну українізацію підтримують меншість респондентів, зокрема на Заході та в Центрі країни. Прихована русифікація, яка передбачає демократичний підхід до вибору мови, має підтримку, але не є консенсусним варіантом. В цілому, українці підтримують виважений підхід до мовної політики, який сприяє розвитку української мови та толерантній спільноті.
-
Уряд помагатиме українцям, переслідуваним за кордоном за відсіч агресії РФ
Уряд України прийняв рішення про створення законодавчої бази для оплати послуг з надання професійної юридичної допомоги українцям, які переслідуються кримінально за участь у захисті України за кордоном. Також були внесені зміни до порядку використання коштів державного бюджету для захисту прав громадян України за кордоном. Збільшено суму матеріальної допомоги для українців, що постраждали за кордоном, а також створено можливість оплати проїзду в Україну захисникам, які повертаються після лікування за кордоном, і послуг з надання юридичної допомоги громадянам, що переслідуються за участь у обороні України.
-
У Польщі підлітки вчинили самосуд над українцем
У польському місті Вроцлав група підлітків підступно напала на 23-річного українця. Вони використали фейковий профіль у соцмережах, щоб зустрітися з ним, але замість цього жорстоко побили його. Нападники поголили йому голову та намалювали на обличчі символи нацистського характеру. Поліція розслідує цей інцидент, який має ознаки самосуду та містить тривожні ідеологічні мотиви. Частина зловмисників ще не досягла повнолітнього віку, тому справа також розглядається в сімейному суді. Влада обіцяє ставитися до цього серйозно та розглядати всі аспекти цього жорстокого нападу.
-
Навроцький домагається ув’язнення до трьох років за “бандеризм” у Польщі
Глава Польщі Кароль Навроцький вніс законопроєкт, який передбачає заборону згадок та пропагування ідеології, пов’язаної з ОУН-УПА. За цей закон українцям, які проживають в Польщі, може загрожувати до трьох років ув’язнення за публічне пропагування ідеології, пов’язаної з цими організаціями. Також в законі йдеться про посилення кримінального переслідування за незаконний перетин кордону та збільшення терміну проживання для отримання польського громадянства. Експерти вважають, що ці законодавчі ініціативи спрямовані на обмеження прав українців, які мешкають в Польщі або переселилися туди. Попередньо президент Польщі виступав за покарання за використання символіки ОУН-УПА на території країни.
-
Путін підписав закон про вихід РФ з конвенції проти катувань
Російський президент Володимир Путін підписав закон, який скасовує участь Росії в Європейській конвенції з запобігання катуванням. Росія виправдовує свої дії тим, що Рада Європи не дозволила їй мати представництво в статутних органах конвенції. Після виходу з конвенції Росія не буде зобов’язана приймати міжнародних інспекторів у свої в’язниці. Це означає, що жалоби в’язнів на катування більше не будуть розглядатися Європейським комітетом з питань запобігання катуванням. Конвенція мала на меті не лише заборонити катування, а й запобігати їм. Тепер українські військовополонені, що знаходяться в російських в’язницях, стали легкою мішенню для катувань після вторгнення Росії в Україну. Більше 95% українських полонених в Росії були піддані тортурам за даними ООН.
-
Путін підписав закон про вихід РФ з Європейської конвенції проти катувань
Російський президент Володимир Путін підписав закон, який скасовує участь Росії у Європейській конвенції з запобігання катуванням та нелюдського поводження. Російська сторона вважає, що конвенція більше не діє на їхній території через відмову Ради Європи забезпечити Росії представництво у статутних органах організації. Після виходу з конвенції Росія не буде зобов’язана допускати міжнародних інспекторів у свої в’язниці. Це рішення може призвести до того, що скарги від російських ув’язнених до Європейського комітету з питань запобігання катуванням більше не будуть розглядатися. Конвенція, яка була підписана 28 лютого 1996 року і ратифікована 28 березня 1998 року, має на меті запобігання тортурам у місцях позбавлення волі. Організація Європейський комітет із запобігання катуванням мав право проводити інспекції та виявляти порушення умов утримання. Останні події свідчать про систематичне катування українських полонених в російських в’язницях, де понад 95% українських військовополонених зазнали тортур, за даними ООН.
-
Сікан забив перший переможний гол за Трабзонспор
У сьомому турі турецької Суперліги відбувся матч між командами Карагюмрюк і Трабзонспор, де виступали три українські футболісти. Арсеній Батагов і Олександр Зубков захищали кольори Трабзонспора з перших хвилин, а Данило Сікан забив вирішальний гол на 88-й хвилині, допомігши своїй команді перемогти з рахунком 4:3. Ця перемога дозволила Трабзонспору піднятися на друге місце в турнірній таблиці з 14 очками.