Польська влада вирішила депортувати шістьох громадян України за скоєння злочинів. П’ять з них вже покинули територію країни. Про це повідомив Надоджанський відділ Прикордонної служби Польщі в понеділок
Речниця відділу польської Прикордонної служби Малгожата Поточна повідомила, що в ніч на суботу прикордонники затримали шістьох громадян України, “які, не дотримуючись вимог закону, становили реальну загрозу безпеці та громадському порядку в Польщі”.
За її словами, українці нібито керували автомобілями в стані алкогольного сп’яніння, вчинили податкові злочини, фінансові шахрайства та афери, крадіжки, знищення майна, переслідування та психологічне або фізичне насильство. Тому чоловіків зобов’язали повернутися в Україну.
П’ятьох із них у супроводі польських прикордонників доставили до польсько-українського кордону і передали місцевим службам, а один із затриманих перебуватиме в центрі для іноземців.
Шість українців тепер мають багаторічні заборони на повторний в’їзд на територію країн Шенгенської зони.
З початку 2025 року співробітники Надоджанського відділення Прикордонної служби Польщі депортували 300 іноземців, які “становили загрозу безпеці та громадському порядку”.
Як ми вже писали, 15 вересня у Польщі знешкодили безпілотник, який літав над урядовими будівлями та президентською резиденцією.
Згодом стало відомо про затримання двох молодих людей – 21-річного українця та 17-річної білоруски.
Українця, який запустив дрон над урядовими будівлями в Польщі, депортували
Позначка: Українці
-
З Польщі депортували пʼятьох українців
-
Стало відомо, скільки українців хоче виїхати за кордон на постійно
Згідно з соціологічним дослідженням, лише 11% українців бажають поїхати за кордон на постійне проживання, тоді як 88% не мають такого бажання. У 2020 році перед загрозою вторгнення Росії цю ідею підтримували 27% українців, але в 2022 році цей показник склав лише 9%. Найбільше бажають виїхати на захід України (13%), а найменше на сході (8%). Бідні виявили найбільше бажання виїхати (20%), а малозабезпечені – найменше (7%). Серед молоді (18-25 років) бажають виїхати майже кожен п’ятий (19%), тоді як серед старших 51 року – лише кожен двадцятий (5%). Бажання виїхати не залежить від типу поселення та наявності родичів за кордоном, але ті, у кого є такі родичі, виявили бажання виїхати трохи частіше (14% проти 10%). Дослідження проводилося 20-22 липня на 1000 респондентів в усіх регіонах України, з помилкою репрезентативності не більше 2,2%.
-
У Дії з’явилась функція оформлення базової соцдопомоги
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності запустило нову послугу – базову соціальну допомогу через систему Дія. Ця допомога об’єднує п’ять видів державної підтримки в одну значну суму, яка становить 4 500 гривень. Розмір допомоги розраховується індивідуально для кожної сім’ї і залежить від їхнього доходу. Для отримання цієї допомоги потрібно мати біометричний документ та верифікований податковий номер. Система Дія дозволяє оформити базову соціальну допомогу для тих, хто отримує інші види державної підтримки, такі як допомога малозабезпеченим сім’ям або виплата на дітей одиноким матерям. Пілотний проєкт стартував у липні 2025 року, але планується розширити надання допомоги на постійній основі.
-
Українці визначилися, що нині для них найважливіше
Згідно з соціологічним дослідженням Проблеми соціальної згуртованості в Україні, більшість українців вважають перемогу в війні найважливішою у житті (62%), після чого йдуть родина та близькі (53%). Також було виявлено, що для 34% респондентів найважливішим є здоров’я, для 26% – незалежність України, для 20% – її відновлення, і для інших – збереження мови, культури та ідентичності. Більшість опитаних (76%) вірять у позитивне майбутнє України та у власні можливості впоратись з проблемами. Щодо самоідентифікації, більшість українців вважають себе громадянами України та представниками свого етносу, але меншість вважають себе європейцями чи радянськими людьми. Дослідження проводилося на вибірці 1000 респондентів в усіх регіонах України та мала помилку репрезентативності не більше 2,2%.
-
Українці незадоволені якістю життя, та відчувають в ньому сенс – опитування
За результатами дослідження добробуту в Україні, проведеного КМІС, виявлено, що середній бал задоволеності життям серед українців становить лише 5,4 з 10, що нижче за світові стандарти. Хоча частка людей з низькими оцінками життя зменшилася, тривожність серед українців зросла. Проте відчуття сенсу в житті залишається на високому рівні. Дослідження показало, що українці мають потенціал до зростання в кризових умовах, оскільки вони зберігають відчуття сенсу в житті. Вплив факторів, таких як рівень задоволеності життям, відчуття сенсу у житті, рівень щастя та тривожність, відображається через головні показники дослідження.
-
Парний матч на Кубку Біллі Джин Кінг українки так само програли
Українські тенісистки Марта Костюк і Людмила Кіченок вийшли на корт у парному матчі проти італійського дуету Сара Еррані та Жасмін Паоліні на Кубку Біллі Джин Кінг. Українки поступилися італійкам у двох сетах. Хоча у другому сеті вони показали яскраву гру і навіть мали перевагу, італійки все ж виявилися сильнішими. За результатами трьох матчів Україна програла збірній Італії та вибула з турніру. Паоліні стала найкращою в цих зустрічах, вигравши як одиночну гру, так і парну.
-
Суд на Балі засудив українця до довічного ув’язнення
Українця Романа Назаренка засудили до довічного ув’язнення в Індонезії за виробництво наркотиків на острові Балі. Чоловіка заарештували під час рейду поліції на віллу, де виявили лабораторію для вирощування марихуани та виробництва наркотиків. Назаренко стверджував, що його змусили приєднатися до наркоторгівлі, але суд вважає його одним із організаторів. Також у цій справі були засуджені двоє українців та росіянин до позбавлення волі, але головний організатор групи залишився на волі. У Ірландії та Києві також розглядають справи про контрабанду наркотиків з участю громадян України.
-
В Німеччині вперше за 15 років зменшилась кількість біженців
Кількість біженців у Німеччині вперше за останні 14 років зменшилася, за даними журналу Spiegel. У першій половині 2025 року їхня чисельність скоротилася на 50 тисяч осіб, з 3,545 млн на кінець 2024 року до 3,495 млн. Основними причинами такого зменшення є депортації, добровільні виїзди та натуралізація. Уряд Німеччини також намагається впровадити суворіші правила отримання соціальної допомоги безробітним, включаючи біженців з України. Незважаючи на це, близько 492 тисяч осіб у країні залишаються з невизначеним статусом, серед яких значну частку складають українські біженці.
-
Українця, який запустив дрон над урядовими будівлями в Польщі, депортували
У Польщі прийняли рішення про вигнання 21-річного українця за те, що він керував безпілотником над історичним центром Варшави без дозволу. Йому заборонено в’їзд до країн Шенгенської зони на п’ять років, і він сплатив штраф у розмірі 4000 злотих. Українця відправлять додому через кордонний пункт з Україною. Його співучасника, 17-річну білоруську дівчину, відпустили як свідка. Агентство внутрішньої безпеки перевірило телефони українця, але не знайшло доказів його зв’язків з іноземними спецслужбами.
-
У Польщі депутатку відсторонили через через образи таксиста з України
Депутатку з Гданська, Сильвію Цісонь, відсторонили від посади через скандал, пов’язаний з її неприйнятною поведінкою у відношенні до українського таксиста. Під час поїздки на таксі вона використовувала грубу мову та образила водія, закликаючи його повернутися до своєї країни. Цісонь звинуватила таксиста в нападі на неї, але відеозапис цього не підтвердив. Після цього вона видалила свій допис у соцмережах, де обвинувачувала водія у невмінні говорити польською та використанні перцевого газу. Після широкого обговорення цього інциденту, партія Громадянська коаліція тимчасово відсторонила Цісонь від членства в депутатському клубі. Обидві сторони звинувачують одна одну в агресії та неправдивих заявах. Інцидент продовжує розслідуватися правоохоронними органами.