Росіяни активно застосовують на різних напрямках фронту новий безпілотник з LTE-зв’язком та можливістю віддаленого керування. Про це повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони.
3D-модель нового дрона опублікована на порталі War&Sanctions у розділі Компоненти у зброї.
Зазначається, що БпЛА можна використовувати як розвідувальний або ударний дрон, а також як хибну ціль для перевантаження української ППО.
Ця модифікація обладнана камерою та двома LTE-модемами, які дають змогу передавати відео в реальному часі або в записі через мобільні базові станції, а також отримувати команди для коригування курсу.
В ударній версії камера (за умови зміни кута огляду)та віддалене керування можуть використовуватись для наведення на ціль оператором за принципом FPV.
“Конструктивно безпілотник має фюзеляж типу “дельта-крило”, подібний до Shahed-131 (Герань-1), але дещо менший. Навігація здійснюється завадозахищеною системою супутникового позиціонування з чотирма патч-антенами та китайськими модулями Allystar”, – зазначають в ГУР.
Розвідники додали, що дрон найбільш подібний до російського баражувального боєприпасу Італмас.
Майже половина компонентів цього БпЛА виготовлена в Китаї. Зокрема, йдеться про модулі зв’язку, мінікомп’ютер, регулятор живлення та кварцовий генератор.
Позначка: Україна
-
РФ активно використовує новий дрон з LTE-зв’язком – ГУР
-
З’явилось відео атаки на генерала РФ на Курщині
Сили спеціальних операцій ЗСУ показали, як зазнав важких поранень у Курській області генерал-лейтенант збройних сил РФ Еседулла Абачев. Відео оприлюднила пресслужба ССО у середу, 20 серпня.
“Вогневе ураження автівки заступника командувача угруповання військ Сєвєр ЗС РФ провів підрозділ UA_REG TEAM Сил спеціальних операцій. Це відбулося у ніч на 17 серпня за 5 кілометрів від міста Рильськ, Курської області”, – йдеться у повідомленні.
За наявною інформацією, внаслідок поранення генералу ампутували руку та ногу. Його терміново доставили літаком до Москви.
У ССО нагадують, що 2023 року прокуратура передала до суду обвинувачення щодо Абачева. З початком повномасштабного російського вторгнення Абачев керував так званим “2-м армійським корпусом народної міліції ЛНР”. Він безпосередньо віддавав накази бомбити та знищувати населені пункти Луганщини. -
В Україні скоротилося виробництво агропродукції на понад 18%
Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні-липні 2025 року знизився на 18,5% проти аналогічного періоду торік. Про це повідомляє Держстат.
Це зумовлено насамперед скороченням випуску продукції рослинництва.
Серед основних причин називають:- сезонність виробництва продукції рослинництва;
- несприятливі погодні умови, наслідком яких стало більш пізнє збирання зернових та олійних культур і зниження їх врожайності.
Згідно з розрахунками, з початку року індекс сільськогосподарської продукції становив 81,5% до січня-липня торік. За видами продукції найбільше постраждало рослинництво – скорочення до 74,5%, тоді як тваринництво продемонструвало стабільніший результат – індекс становить 95,3%.
Як зазначається, спад більше зачепив сільгосппідприємства – де за сім місяців виробництво скоротилося до 77,7% від минулорічного рівня. Тоді як у господарствах населення показники вищі – 89,7% минулорічного обсягу за цей період.
Значне падіння обсягів сільгосппродукції зафіксували на Хмельниччині (46,3% від відповідного показника торік) та на Донеччині (47,8%).
Та, разом з тим, окремі області демонструють зростання сільськогосподарського виробництва. Зокрема, у Запорізькій, Закарпатській та Одеській областях аграріям вдалося перевищили рівень минулого року. Тоді як абсолютним лідером стала Миколаївщина, – там індекс сільгосппродукції сягнув 106,7%. -
Україна готова відкрити всі переговорні кластери з ЄС до кінця року
Деякі кластери вже готові до відкриття, але остаточне рішення залежить від голосування 27 держав-членів ЄС. Коли можуть відкритися переговорні кластери з ЄС та як цьому може посприяти президент США Дональд Трамп? Україна вийшла на фінішну пряму До кінця року Україна спільно з ЄС планує завершити скринінг за всіма кластерами та підготувати національну програму імплементації законодавства ЄС.
За словами віцепрем’єра-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, на сьогодні є план завершити все наступного року. Україна до кінця вересня планує провести заплановані скринінгові сесії щодо п’ятого кластера. Вже все підготовлено, всі презентації, всі репетиції проведені.
Наприкінці минулого тижня Україна направила Європейській комісії проєкт переговорної позиції ще й по третьому кластеру. “І також ми очікуємо, в принципі, в вересні-жовтні отримати звіт Європейської комісії й затвердити наші переговорні позиції. Тому така механіка підготовки, вона триває. В нас повністю готові кілька кластерів для відкриття. І перший, і другий, і шостий. Перший є найважливішим”, – наголосив він. Качка пояснив, що документація готова як з боку України, так і з боку Європейської комісії. Водночас остаточне відкриття переговорів залежатиме від голосування усіх 27 держав-членів ЄС. “Ми точно знаємо, що ми можемо отримати, маємо підтримку, зараз активно працюємо з 27 державами-членами. І сподіваюсь, що, власне, фаза переговорів глобальних щодо перемир’я в Україні й взагалі геополітична побудова світу вона теж вплине на те, щоб ми отримали одностайність і відкрили ці переговори. Це зараз більше питання політичне, ніж питання організаційне”, – зазначив посадовець. Наступний етап, як підкреслив Качка, матиме інший формат. Він буде пов’язаний не стільки з переговорами, скільки з виконанням національної програми прийняття законодавства ЄС. Уряд разом із парламентом має розробити її до кінця року. Йдеться про комплексний план законодавчих змін у всіх сферах державного управління, який забезпечить узгодженість із нормами ЄС та сприятиме розвитку України. Ця програма має враховувати вимоги міжнародних партнерів, щоб усі зобов’язання були зрозумілими та прозорими. Всі за, а Орбан проти Не секрет, що в ЄС, є як країни, які намагаються не допустити вступу Україну в ЄС, так і ті, хто нам допомагають.
Найзатятішим ворогом нашої інтеграції з ЄС є Угорщина.
Так прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан неодноразово заважав євроінтеграційним крокам України та виказував скептицизм щодо цього. “Ми не дозволимо Брюсселю змусити нас прийняти членство України в ЄС. Це надзвичайно важливе питання, яке має серйозні наслідки для нашої безпеки, економіки та сільського господарства”, – казав він. На його думку, Україна не повинна бути прийнята до ЄС – що також принесе війну – навіть якщо весь Брюссель перевернеться догори дригом.
Саме через вето Угорщини у лютому поточного року було заблоковано відкриття першого кластеру. Країна-сусідка тоді зажадала розширити перелік вимог до України, особливо стосовно захисту національних меншин. “Критичний перший кластер, що охоплює демократичні інституції, верховенство права, права людини, безпеку, судову систему та державні закупівлі, є передумовою для подальших переговорів. Відкриття цього кластера вимагає одностайності всіх 27 держав-членів ЄС”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. У березні-квітні 2025 р. Європейська комісія та Польща готові були відкрити кластер, але блокування з боку Угорщини лишилося незнятим.
ЄС продовжує працювати над відкриттям усіх шести кластерів у 2026 р., але визнає труднощі через опір Угорщини.
У червні 2025 р. 26 країн-членів (формат “ЄС мінус Орбан”) публічно підтвердили, що Україна виконала умови для відкриття першого кластера. Проте офіційне відкриття було заблоковано через відсутність згоди Угорщини, що Орбан використовує як політичну платформу. Ми зупинили вступ України до ЄС, – хизувався лідер Угорщини.
Аби не допустити Україну до ЄС, Орбан навіть ініціював національні консультації (опитування) серед угорських громадян щодо підтримки чи невподобання євроінтеграції України. Він використав цей політичний крок, аби легітимізувати вето.
Українська влада вважає, що це лише спосіб створити перешкоду, але не перешкода на шляху інтеграції. Зокрема, Ольга Стефанішина під час перебування на посаді віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, називала дії Орбана невеликим каменем спотикання, який не завадить відкриттю всіх кластерів у 2026 р.
Також напередодні зустрічі президента США Дональда Трампа й глави Кремля Володимира Путіна на Алясці, Орбан назвав причини, через які не підписав спільну заяву лідерів ЄС на підтримку України.
Орбан заявив, що його здивувало, що лише за чотири дні до історичної зустрічі між президентом Трампом і лідером РФ Путіним Європейська рада вирішила опублікувати заяву від імені всіх глав держав та урядів ЄС. “Перш ніж ліберально-мейнстрімовий хор почне своє нове виконання улюбленої мелодії “Маріонетка Путіна”, я вирішив пояснити, чому я не міг підтримати цю заяву від імені Угорщини”, – сказав він. По-перше, на думку Орбана, у заяві зроблено спробу “встановити умови для зустрічі, на яку не запросили лідерів ЄС”.
По-друге, за його словами, той факт, що ЄС залишився осторонь, і без того є досить сумним. Єдине, що може погіршити ситуацію, – це якщо ми почнемо давати вказівки з лави запасних, – додав Орбан.
А ще нещодавно Орбан заявив, що почув прохання щодо членства України в ЄС, але не планує змінювати свою позицію.
На його думку, членство України в ЄС не надає жодних гарантій безпеки. Тому пов’язувати членство з гарантіями безпеки є непотрібним і небезпечним.
Проти євроінтеграції України виступає ще один друг диктатора РФ Володимира Путіна прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо. Він зокрема сказав, що Україна ніколи не стане членом НАТО та зіткнеться зі значними труднощами на шляху до євроінтеграції. Трамп закликав Орбана не блокувати вступ України до ЄС Водночас питання блокування Угорщиною вступу до ЄС може бути зняте. Допомога прийшла з неочікуваного боку. Президент США Дональд Трамп після переговорів з європейськими лідерами 18 серпня зателефонував прем’єру Угорщини Віктору Орбану. Він закликав не блокувати переговори про вступ України в ЄС. Про це повідомляє Bloomberg.
За словами джерел видання, Трамп зателефонував Орбану після переговорів з президентом України Володимиром Зеленським та європейськими лідерами, а також розмови з диктатором Володимиром Путіним.
Трамп телефонував, щоб обговорити, чому прем’єр-міністр Угорщини блокує переговори України про вступ до ЄС.
Як зазначається, європейські лідери попросили Трампа використати свій вплив на Орбана, щоб той не накладав вето на вступ України до ЄС. Під час розмови з Трампом Угорщина також висловила зацікавленість у проведенні наступного раунду переговорів між Путіним та Зеленським.
Вікторія Хаджирадєва -
В Україні зафіксували до 1,2 тис. випадків кору з початку року
В Україні зареєстрували майже 1200 випадків кору, зокрема 900 – у дітей до 17 років. Про це повідомив заступник міністра охорони здоров’я, головний санітарний лікар Ігор Кузін на брифінгу в Медіацентрі Україна.
“За умови відсутності вакцинації дев’ять із десяти дітей, які стикнуться з кором, захворіють на кір. Станом на сьогодні, як на території Європейського Союзу, як і в світі в цілому, ситуація по кору є другий рік достатньо нестабільною, тобто достатньо високі показники захворюваності. Якщо подивитися на статистику в Україні, то сумарно було зареєстровано в нас з початку року майже 1200 випадків захворювання на кір. Серед дітей до 17 років – майже 900”, – зазначив Кузін.
Нині охоплення вакцинацією від кору, паротиту та краснухи в Україні – на рівні 44%. Найнижчі показники в Київській, Одеській та Івано-Франківській областях.
“Кір є зараз загрозою номер один, тому що дійсно є небезпечним захворюванням, і від нього особливо треба наздогнати щеплення або зробити його, тільки-но буде перша нагода. Рівні охоплення мають бути щонайменше 95%, Україна вже в останні декілька років в середньому демонструє від 85% до 88%”, – додав Кузін. В Україні, як і в більшості країн світу, для захисту проти кору використовується комплексна вакцина КПК, яка також захищає від краснухи та епідемічного паротиту (“свинки”). Для оптимального захисту необхідно отримати 2 дози вакцини, які забезпечують захист від кору на рівні 97%. -
Зеленський назвав демонстративними нічні удари РФ
Президент Володимир Зеленський засудив російські удари по Україні в ніч на середу і назвав їх демонстративними. Про це він написав у Телеграм 20 серпня.
Глава держави розповів, що нових ударів зазнали Сумська, Донецька, Одеська, Чернігівська, Харківська і Полтавська області.
У місті Охтирка на Сумщині поранення отримали 14 людей, серед яких троє дітей – 5 місяців, 4 та 6 років.
У Костянтинівці на Донеччині внаслідок удару КАБа пошкоджено п’ять багатоквартирних будинків. Щонайменше три людини залишаються під завалами, триває рятувальна операція.
“Також був підлий удар по газорозподільній станції в Одеській області”, – написав президент.
“Все це – демонстративні удари, які лише підтверджують необхідність тиску на Москву, необхідність запровадження нових санкцій і мит, доки дипломатія не запрацює повною мірою. Дякую всім партнерам, хто допомагає зупинити цю російську війну. Разом зі США, Європою і всіма, хто хоче миру, щодня працюємо заради гарантування безпеки. Нам потрібні сильні гарантії безпеки, щоб забезпечити дійсно надійний і тривалий мир”, – резюмував глава держави. -
Курси долара і євро стабільні в обмінниках
Курс гривні стабілізувався відносно долара і євро в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у середу, 20 серпня.
Так, середній курс продажу долара залишився на рівні 41,60 гривень, а курс євро становить 48,60 гривень.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 41,10 гривень, а євро – по 47,60 гривень.
На міжбанку американська валюта просіла на 3 копійки і зараз перебуває на рівні 41,34-41,37 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк підвищив курс долара до гривні на середу після його падіння до мінімуму з початку квітня до рівня 41,3557 гривень за 1 долар (+0,0968 грн). Офіційний курс євро становить 48,3241 гривень за 1 євро (+0,1502 грн). -
Сметанін вдруге очолив Укроборонпром
Наглядова рада АТ Українська оборонна промисловість за результатами конкурсу призначила генеральним директором Германа Сметаніна, який раніше вже посідав цю посаду. Про це повідомляється у ТГ-каналі Укроборонпрому.
“Пошук, відбір та оцінку кандидатів, яких було 14, проводила міжнародна компанія Odgers Berndtson. Вона спеціалізується на доборі керівників найвищого рівня та має низку успішних кейсів у провідних українських та іноземних бізнесів. Рішення про призначення нового Генерального директора було ухвалено після фінальних співбесід з кандидатурами, які потрапили у шорт-лист за результатами попереднього відбору”, – йдеться у повідомленні.
За словами голови наглядової ради Укроборонпрому Давіда Ломджарії, Сметанін здобув “унікальний досвід роботи та добре знається як на внутрішніх процесах підприємств, так і на організації роботи ОПК на урядовому рівні”.
“Цей комплекс знань та навичок дає змогу ефективно організувати поточну роботу Укроборонпрому, а також мати стратегічне бачення подальшого розвитку галузі. Новий Генеральний директор АТ УОП здатен вирішувати найамбітніші завдання задля зміцнення обороноздатності України та побудувати сучасну зброярську компанію, – зазначив він.
Як відомо, Сметанін був призначений генеральним директором АТ Українська оборонна промисловість (правонаступник Укроборонпрому) наприкінці червня 2023 року. До цього короткий час він очолював завод ім. Малишева, де у 2020-2021 роках був директором з виробництва, у 2021-2022 роках був директором Харківського бронетанкового заводу, а у 2016-2020 роках – головним інженером Львівського бронетанкового заводу.
У вересні 2024 року Верховна Рада призначила Сметаніна міністром з питань стратегічних галузей промисловості, генеральним директором Укроборонпрому був згодом призначений Олег Гуляк. -
Головою Укроборонпрому призначений колишній керівник
Наглядова рада АТ Українська оборонна промисловість за результатами конкурсу призначила генеральним директором Германа Сметаніна, який раніше вже посідав цю посаду. Про це повідомляється у ТГ-каналі Укроборонпрому.
“Пошук, відбір та оцінку кандидатів, яких було 14, проводила міжнародна компанія Odgers Berndtson. Вона спеціалізується на доборі керівників найвищого рівня та має низку успішних кейсів у провідних українських та іноземних бізнесів. Рішення про призначення нового Генерального директора було ухвалено після фінальних співбесід з кандидатурами, які потрапили у шорт-лист за результатами попереднього відбору”, – йдеться у повідомленні.
За словами голови наглядової ради Укроборонпрому Давіда Ломджарії, Сметанін здобув “унікальний досвід роботи та добре знається як на внутрішніх процесах підприємств, так і на організації роботи ОПК на урядовому рівні”.
“Цей комплекс знань та навичок дає змогу ефективно організувати поточну роботу Укроборонпрому, а також мати стратегічне бачення подальшого розвитку галузі. Новий Генеральний директор АТ УОП здатен вирішувати найамбітніші завдання задля зміцнення обороноздатності України та побудувати сучасну зброярську компанію, – зазначив він.
Як відомо, Сметанін був призначений генеральним директором АТ Українська оборонна промисловість (правонаступник Укроборонпрому) наприкінці червня 2023 року. До цього короткий час він очолював завод ім. Малишева, де у 2020-2021 роках був директором з виробництва, у 2021-2022 роках був директором Харківського бронетанкового заводу, а у 2016-2020 роках – головним інженером Львівського бронетанкового заводу.
У вересні 2024 року Верховна Рада призначила Сметаніна міністром з питань стратегічних галузей промисловості, генеральним директором Укроборонпрому був згодом призначений Олег Гуляк. -
Рятувальники локалізували пожежі на Полтавщині
У Полтавській області триває боротьба з пожежами, які спалахнули після російської атаки в ніч на 19 серпня. Про це повідомила ДСНС у середу, 20 серпня.
Вказано, що зараз рятувальники продовжують ліквідацію масштабної пожежі на одному з підприємств.
“Займання сталося на кількох окремих локаціях. Станом на ранок 20 серпня усі осередки вдалося локалізувати. Роботи тривають, залучені два пожежні потяги Укрзалізниці”, – йдеться у повідомленні.
Дивіться фото: Рятувальники локалізували пожежі на Полтавщині