Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому законопроєкт №13573 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення видатків на оборону на 412,3 млрд грн. Про це стало відомо під час трансляції засідання парламенту на каналі Рада у четвер, 31 липня.
Відповідне рішення підтримали 332 депутати. Законопроєкт був поданий сьогодні керівництвом Ради на заміну аналогічному проєкту №13439-3, який раніше ухвалили в першому читанні. З попереднього документа прибрали деякі додаткові видатки.
Згідно з ухваленим документом, 115 млрд грн спрямовується на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони, 216 млрд грн – на закупівлю та виробництво озброєння, військової техніки і дронів. Решта коштів покриє інші потреби війська.
Крім того, законопроєкт передбачає новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року: 60% надходжень спрямовуватиметься Міноборони на закупівлю дронів, зброї та військової техніки, 30% – Держспецзв’язку на дрони, 10% – на потреби бригад.
Фінансування планується забезпечити за рахунок збільшення залучення коштів від ОВДП на 184,9 млрд грн, перевиконання власних доходів бюджету на 147,5 млрд грн, зменшення витрат на погашення ОВДП на 65,1 млрд грн та зменшення видатків на обслуговування боргу на 11,2 млрд грн.
Позначка: Україна
-
Рада схвалила додаткові 412 млрд на оборону
-
Чому ВВП України зростає повільно і які є прогнози на майбутнє
НБУ про стан української економіки У НБУ кажуть, що зростання ВВП у першому півріччі було стриманим. “Фіскальні стимули, забезпечені міжнародним фінансуванням, продовжили підтримувати економічне зростання в першому півріччі. Однак його темпи були стриманими через збільшення інтенсивності обстрілів й подальші руйнування виробничих потужностей, інфраструктури та житла”, – зазначив голова НБУ Андрій Пишний. За його словами, ці чинники визначали й збереження негативних міграційних тенденцій, що підтримувало напружену ситуацію на ринку праці.
Крім того, несприятливі погодні умови затримали жнива і обмежили перспективи врожаїв, що разом із поступовим вичерпанням продукції минулого врожаю гальмувало харчову промисловість і транспортну галузь, частина потужностей яких залишалася незадіяною.
Загалом економічне зростання ВВП України залишається нестійким. Про це йдеться у липневому Макроекономічному та монетарному огляді регулятора.
За оцінками НБУ, інфляція – вище цільових рівнів ЦБ. У травні вона сягнула свого піку (15.9% р/р), але вже в червні повернулася до зниження, передусім за рахунок високої минулорічної бази порівняння адміністративно регульованих цін. “Водночас зниження інфляції було повільнішим, ніж передбачалося квітневим прогнозом, через збереження високих темпів зростання цін на продукти харчування”, – констатують в НБУ. Діяльність у низці секторів промисловості сповільнилася на тлі ремонтів потужностей, погіршення цінової кон’юнктури та обстрілів з боку РФ.
Своєю чергою обсяг послуг транспортної галузі скорочувався через вичерпання минулорічних запасів агропродукції й повільні темпи жнив. Водночас потреби сектору безпеки та оборони підтримували пожвавлення будівництва, а торгівля і споживчий попит і надалі стійко зростали.
Тривало розширення пропозиції на ринку праці: зростання кількості резюме випереджало зростання кількості вакансій. Це сприяло полегшенню пошуку працівників, хоча дефіцит робочої сили залишається високим та стимулює подальше підвищення зарплат.
У травні зовнішньоторговельний дефіцит залишився майже на рівні квітня. Водночас обсяги міжнародної фінансової допомоги відчутно скоротилися, що призвело до зниження резервів. Проте завдяки значним надходженням від міжнародних партнерів у червні зростання резервів відновилося.
Дефіцит державного бюджету в червні дещо звузився. Бюджетні потреби фінансувалися за рахунок міжнародної допомоги.
Попередні заходи НБУ з посилення монетарної політики та збереження в червні облікової ставки на рівні 15.5% підтримували інтерес до строкових гривневих активів. Останнє було важливим чинником збереження стійкої ситуації на валютному ринку: чистий попит на іноземну валюту залишався стриманим, а курсові коливання – помірними. Причини уповільнення економіки На думку експертів Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) сільське господарство стало одним з головних чинників уповільнення економіки. У І кварталі валова додана вартість (ВДВ) скоротилась на 4,3% (через тваринництво), а в червні падіння прискорилося до 19% до попереднього року через пізніший початок збору озимих культур.
Своєю чергою, видобувна промисловість залишається у кризі. “Через окупацію Україна втратила кілька вугільних шахт на сході країни, а газове видобування постраждало через удари російськими дронами та ракетами. Крім того, обстріли, логістичні проблеми, брак робочої сили є причинами падіння в цій галузі”, – кажуть в ІЕД. Будівництво також показало значне падіння у І кварталі через скорочення урядових витрат на фортифікації та менші обсяги житлового будівництва. У ІІ кварталі темпи падіння, сповільнились.
Транспорт продовжує скорочуватися. Основними причинами є зупинка транзиту російського газу до ЄС та зменшення залізничних перевезень зерна через вичерпання запасів попередніх років.
Торгівля у І та ІІ кварталах зростала переважно завдяки роздрібній торгівлі на тлі стабільних доходів населення. Прогнози на майбутнє Прогнози щодо того, яким буде ВВП в майбутньому різняться.
Так, НБУ погіршив свій прогноз щодо зростання економіки у 2025 р. з 3,1% до 2,1%.
Темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни. Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає поступове повернення економіки до нормальних умов функціонування і економічне зростання на рівні 2-3% у 2026–2027 рр.
Водночас голова НБУ зазначив, що у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%.
ІЕД теж переглянув свою оцінку зростання реального ВВП на 2025 р. вниз. На їх думку, швидше за все темпи зростання економіки у 2025 р. будуть ближчими до 2%, а не 3%, як вониочікували раніше.
Своєю чергою Австрійська банківська група Raiffeisen Bank International (RBI) оцінює, що зростання ВВП України у 2025 р. складе 3,5%, а прогноз на 2026 р. – 4,5%. Про це йдеться в нещодавно оприлюдненому звіті RBI за I півріччя цього року.
Згідно з документом, в Україні війна “продовжує тиснути на економіку та затримувати відбудову”.
В банківській групі заявили, що шанси на припинення вогню найближчим часом невеликі, триваючі та посилені обстріли цивільної та промислової інфраструктури створюють серйозні виклики для України. Крім того, ЦБ, ймовірно, залишатиметься обережним через постійний інфляційний тиск. “Проте ми очікуємо зростання економіки у 2025 р. за умови, що країна продовжуватиме отримувати достатню підтримку від своїх союзників”, – кажуть експерти RBI В інвесткомпанії Dragon Capital очікують прискорення ВВП в другій половині року. “Ми очікуємо, що зростання реального ВВП прискориться в другій половині року і сягне 2% за результатами року завдяки відсутності суттєвих дефіцитів електроенергії та руйнувань критичної інфраструктури, хоча нестача кваліфікованої робочої сили й надалі обмежуватиме потенціал економіки”, – йдеться в оновленому макроекономічному прогнозі Dragon Capital повідомили. У Dragon Capital прогнозують подальше сповільнення темпів зростання реального ВВП у 2026 р.до 1,5% р/р в сценарії “тривалої війни”. Рушієм економічного зростання залишиться сектор ВПК за умови збільшення його фінансування з бюджету та від партнерів.
За оцінками аналітиків компанії, виробництво сектору може наблизитись до 20 млрд дол. у 2026 р., збільшившись більше ніж в два рази з 9 млрд дол. у 2024 р.. Економіку також підтримуватиме стійкий споживчий попит, який підживлюватиметься ростом номінальних зарплат та сповільненням інфляції. Стримуватимуть економічний розвиток виробничі втрати, спричинені війною, та дефіцит робочої сили.
У разі досягнення стійкого перемир’я на початку 2026 р., зростання ВВП може прискоритися до 5% р/р завдяки зростанню споживання та відновленню інвестиційної активності на тлі зниження безпекових ризиків, початку відбудови і часткового повернення біженців.
Вікторія Хаджирадєва -
Україна готує проект реформи ОБСЄ – Сибіга
Україна готує комплексну реформу Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час візиту до Гельсінкі з нагоди 50-річчя Гельсінського заключного акту ОБСЄ, повідомляє МЗС у четвер, 31 липня.
“Україна невдовзі запропонує комплексну реформу ОБСЄ – п’ять кроків, які здатні вивести організацію з глухого кута”, – сказав міністр.
Глава МЗС зауважив, що з часів ухвалення Гельсінського заключного акту в 1975 році Радянський Союз розпався, але режим у Москві став лише більш агресивним. Він наголосив, що Росія прагне розширити війну, свідченням чого є зокрема залучення північнокорейських військ та озброєння, іранських дронів та найманців з усього світу.“Гельсінський заключний акт був дітищем Холодної війни. Це була спроба знизити напругу в Європі. З тих пір за п’ятдесят років багато чого змінилося. Холодна війна завершилася. Але зараз в Європі йде гаряча війна. Поки на території України. Але Росія точно прагне її розширити,” – заявив очільник МЗС України.
Сибіга заявив, що на засіданні, присвяченому річниці Акту, українська сторона працювати над “пошуком рішень для відновлення всеохоплюючого, справедливого та сталого миру для України, який означатиме також мир для Європи та світу, заснований на верховенстві права”.
“Бомбардування України сьогодні вночі – це спосіб Путіна “відсвяткувати” 50-ту річницю Гельсінського заключного акту. Ми маємо захистити наші фундаментальні принципи, знайти інструменти для їх дотримання та зробити ОБСЄ більш функціональною”, – наголосив глава МЗС.
-
Посадовець ЗСУ розкрадав кошти на закупівлі дронів
На Київщині викрито начальника фінансово-економічної служби однієї з бригад ЗСУ, який привласнював гроші на закупівлі бойових дронів.Про це 31 липня повідомляє СБУ.
Йдеться про безпілотні авіаційні комплекси, які з’єднання використовує для аеророзвідки та коригування артилерійського вогню по штурмових групах окупантів на Краматорському напрямку.
Щоб реалізувати оборудку, начфін бригади уклав декілька договорів за завищеними цінами з підприємством свого приятеля.Тільки за одним із задокументованих епізодів фігуранти привласнили на закупівлі безпілотних систем майже 2 млн гривень.За ці гроші можна було придбати ще декілька оптових партій розвідувальних БпЛА, які в режимі 24/7 потрібні нашим воїнам для знищення рашистів на передовій.
Ініційована правоохоронцями судово-економічна експертиза підтвердила факти розкрадання державних коштів.
Під час обшуків за місцями роботи і проживання фігурантів виявлено документацію, яка підтверджує оборудку.
На підставі зібраних доказів начфіну бригади та його спільнику-підприємцю повідомлено про підозру – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Наразі триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину та притягнення винних до відповідальності. Зловмисникам загрожує до 12 років тюрми з конфіскацією майна. -
У Києві понад 120 постраждалих через атаку Росії
Через нічну російську атаку в Києві отримали поранення принаймні 124 людини. Про це повідомив керівник міської військової адміністрації (МВА) Тимур Ткаченко в Телеграм у четвер, 31 липня.
“За оновленими даними, постраждалими від нічної атаки росіян стали 124 людини. Поранені отримують необхідну допомогу. Рятувальна операція триває”, – написав він.
Кількість загиблих у столиці наразі не змінилася – вісім осіб, з них шестеро людей загинули у знищеному російською ракетою під’їзді будинку в Святошинському районі.
Раніше повідомлялося про 88 постраждалих у Києві. В столиці пошкоджено понад 100 будівель. -
ЗСУ спростували захоплення Кам’янського на Запоріжжі
Російські війська не захоплювали Камʼянське в Запорізькій області. Про це заявив речник Сил оборони Півдня полковник Владислав Волошин, передає журналіст Андрій Цаплієнко в Telegram у четвер, 31 липня.
“Інформація про нібито окупацію населеного пункту Кам’янське Василівського району Запорізької області російськими військами наразі не відповідає дійсності. Насправді, ситуація на цьому напрямку залишається надзвичайно складною та динамічною”, – сказав Волошин.
За його словами, на північній і північно-східній околицях селища є наші позиції, на яких перебувають бійці. Зокрема зараз на декількох з них тривають бойові зіткнення.
“Воїни Збройних сил України продовжують героїчно тримати оборону на цьому відтинку фронту, завдаючи значних втрат ворогу та стримуючи його просування. Закликаємо всіх довіряти виключно офіційним джерелам інформаці”, – заявив речник Сил оборони Півдня.
-
Нардеп Костюк вийшов з фракції Слуга народу
Народний депутат Дмитро Костюк оголосив про свій вихід з фракції Слуга народу. Про це стало відомо під час трансляції засідання парламенту на каналі Рада у четвер, 31 липня.
“Я виходжу з депутатської фракції Слуга народу. Це моя реакція на голосування минулого тижня (ухвалення законопроєкту №12414 про обмеження незалежності НАБУ і САП)”, – сказав він.
Костюк нагадав, що був учасником Революції гідності і завжди був за європейський вибір України.
“Є багато запитань до НАБУ та САП. Піару безкінечно, але посадок топ-корупціонерів замало. Але саме створення антикорупційної інфраструктури стало одним з головних результатів Революції Гідності”, – спідкреслив нардеп.
За словами Костюка, він був обраний тільки завдяки президенту Володимиру Зеленському і завжди його підтримував. Але фракцію змушують голосувати за норми, яких він не підтримує.
“Якщо у фракції такі лідери – це не моя фракція”, – резюмував він.
Дмитро Костюк був обраний до Верховної Ради по мажоритарному округу у Житомирській області. Раінше він працював журналістом.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону. -
У Києві атака РФ пошкодила мечеть
У Києві внаслідок атаки РФ 31 липня було пошкоджено головну мечеть Духовного управління мусульман України “Умма”. Про це повідомив муфтій Мурат Сулейманов, опублікувавши фото.
На кадрах зафіксовано вибиті вікна й численні залишки скла як назовні, так і всередині будівлі.
Згодом Сулейманов опублікував відеозвернення, в якому закликав громадян не забувати про російські злочини та ні в якому разі не підтримувати країну-агресора.
“Ми – незламні. Ми знаємо, що ми переможемо. Тому що це – питання справедливості. Україна, вона вже перемогла. І такими діями, ми бачимо, що вони (росіяни, – Ред.) – безсильні. Вони тільки можуть бити по цивільних. Вони тільки можуть робити те, що приносить сльози, приносить біль”, – наголосив муфтій.
Згідно з інформацією представництва президента України в Автономній Республіці Крим, у будівлі мечеті розбиті всі вікна та двері.
Уточнюється, що на території комплексу розташована гімназія та офіс Конгресу мусульман України, які також зазнали значних руйнувань. -
Долар і євро впали в обмінних пунктах
Курс гривні зміцнився відносно долара і євро в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у четвер, 31 липня.
Так, середній курс продажу долара знизився на 5 копійок до 41,90 гривень, а курс євро впав на 30 копійок до 48,40 гривень.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 41,40 гривень, а євро – по 47,50 гривень.
На міжбанку американська валюта знизилась на 2 копійки і перебуває на рівні 41,70-41,73 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк знизив курс долара до гривні до рівня 41,7662 гривень за 1 долар (-0,0224 грн). Загалом у липні курс долара зріс на 12 копійок.
Офіційний курс євро становить 48,1481 гривень за 1 євро (-0,0759 грн). За місяць курс знизився на 64 копійки. -
Рада транслюватиме засідання щодо НАБУ та САП
Засідання Верховної Ради щодо відновлення незалежності Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури транслюватиметься онлайн 31 липня на YouTube каналі парламенту. Про це повідомив голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
“Засідання Верховної Ради України про повернення незалежності НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури буде транслюватися онлайн на YouTube каналі парламенту. Нашу вимогу таки почули і, хоча б частково, реалізували. Вітаю всіх причетних. Вмикайте з 12.00 і контролюйте парламент”, – зазначив Юрчишин.
Нардеп припустив, що “це перший крок до поновлення онлайн-трансляцій. Маємо домовленість з Ruslan Stefanchuk знайти рішення для цього”.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
Комітет Ради схвалив законопроєкт щодо НАБУ і САП