Позначка: Україна

  • Командир “стирає під нуль” 34 бригаду на Херсонщині – ЗМІ

    Командир “стирає під нуль” 34 бригаду на Херсонщині – ЗМІ

    У Херсонській області склалася складна ситуація у 34 окремій бригаді берегової оборони (ОБрБО) через дії нового командира підрозділу. Фактично бригада “стирається під нуль”, що може призвести до прориву росін на Правобережжя. Про це повідомляє Цензор.НЕТ з посиланням на військових у четвер, 31 липня.
    Вони критикують “вилазки на лівий берег, які не мають належного рівня прикриття, гарного постачання і відбуваються без налагоджених логістичних шляхів”.
    У постах військових сказано, що новий командир 34 ОБрБО – це 27-річний полковник. Автори зазначають, що він не розуміє динаміки херсонського напрямку й “для чогось знищує все, що до нього там будували роками”. Фото: Цензор.НЕТ Фото: Цензор.НЕТ Військовий ЗСУ Станіслав “Осман” Бунятов заявив, що “ця людина не розуміє, що таке фронт у Херсоні, які задачі стоять перед піхотою, екіпажами БПЛА, як живуть люди на цьому напрямку і як потрібно налагоджувати роботу, що дає реальні результати”.
    За його словами, командир не зробив аналізу попередніх дій підрозділу за дні, місяці і роки, а присутні “лише тупа впертість і безглузді завдання на островах, звідки не повертається 90% особового складу”.
    Також Бунятов розповів, що на думку комбрига “бригада два роки нічого не робила” і “урізає бойові бійцям, які власними силами тягнуть транспорт, ремонтують його, обладнують човни, закуповують дрони й комплектуючі до них, займаються знищенням ворожих екіпажів – і при цьому ще мають терпіти подібне ставлення від людини, яка повинна їм допомагати”.
    “Бригада стирається під 0. Люди не витримують. Якщо ситуація не зміниться – це призведе до висадки росіян на правий берег. Вище командування має зняти його і поставити на посаду людину, яка пройшла з підрозділом увесь шлях, а не міняти його на чергового негативно-амбіційного бовдура”, – наголосив він. Фото: Цензор.НЕТ Раніше у ЗСУ повідомляли, що росіяни готуються до форсування Дніпра на Херсонщині. Ворог активізувався на півдні Дніпровської системи островів, щоб висадитися на острові Бугаз.

  • Після реформи МСЕК скасували майже 800 рішень про інвалідність чиновникам

    Після реформи МСЕК скасували майже 800 рішень про інвалідність чиновникам

    Станом на кінець липня фахівці Центру оцінювання функціонального стану особи скасували 795 рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) щодо встановлення інвалідності державним посадовцям. Про це повідомила пресслужба Міністерства охорони здоров’я в четвер, 31 липня.

    За результатами перевірки 795 рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам скасовано, ще у 400 випадках ухвалили нові рішення, зокрема, про зміну групи інвалідності (307) та про зміну терміну встановлення інвалідності (93).

    Найбільша кількість справ посадовців, яким надали інвалідність і щодо яких триває перевірка, припадає на:

  • Державну митну службу України – 810 справ, із яких 572 уже розглянуто. 236 рішень скасовано, а у ще 114 випадках рішення переглянуто;
  • Державну податкову службу України – 518 справ, із яких 413 розглянуто, 154 рішень скасовано, у 89 рішень змінено;
  • органи прокуратури – 448 справ, із яких 316 уже розглянули, 152 рішень скасували, у 71 випадку ухвалили нові рішення, ще 46 осіб викликали на дообстеження.
  • Загалом 2630 справ посадових осіб із понад 70 державних органів перебувають на розгляді. Ці дані надали Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань та Офіс Генерального прокурора. 83 осіб викликали на додаткове обстеження, щоб уточнити їхній стан та підтвердити або спростувати правомірність встановлення інвалідності.

    Наразі у Центрі опрацювали майже 2000 заяв. Перевірка досі триває у всіх регіонах.

    Як відомо, у грудні 2024 року Верховна Рада остаточно ліквідувала МСЕК. Їх замінили експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Усі процеси цифровізовані: документи зберігаються в електронній системі, а оцінювання проходить за певними критеріями.

  • Навчання у вишах за рахунок держави: кому доведеться його відпрацювати

    Навчання у вишах за рахунок держави: кому доведеться його відпрацювати

    Скільки студентів отримали гранти Завтра, 1 серпня, о 18.00 завершується прийом документів нанавчаннямайбутніх бакалаврів, і вступна кампанія виходить на фінішну пряму. Абітурієнти мріють про те, щоб вдалося потрапити на навчання за рахунок бюджету, проте це можливо не для всіх. Але для багатьох, хто не зможе вступити на бюджет, є інша можливість безкоштовного навчання. Конец формы “Нагадую, для тих хто переживає чи попаде на місце державного замовлення (бюджет), що цього року, як і минулого, діє система грантів – 17 000 гривень (1 рівень) або 25 000 гривень (2 рівень). Точна сума гранту, на яку ви можете розраховувати, залежить від регіональних та галузевих коефіцієнтів – на деякі спеціальності діють коефіцієнти 1,3 або навіть 1,5”,- повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький. За його словами, для вступників із прифронтових областей, які обирають спеціальності, щодо яких прогнозується велика потреба у фахівцях – сума гранту може сягати майже 50 тис. грн на рік. Причому грант не потрібно повертати. Це не кредит. Це – інвестиція держави у освіту українців.
    Експериментальний проєкт щодо надання державних грантів на здобуття вищої освіти вперше було запроваджено у 2024 році. Його ввели для надання фінансової підтримки громадян України для здобуття вищої освіти.
    За умовами, грантові кошти можна використати лише для оплати за навчання в певному закладі освіти. Витратити кошти з іншою метою або перевести їх у готівку – неможливо.
    Минулого навчального року в реалізації цього проєкту взяли участь 196 закладів вищої освіти різних форм власності та сфер управління.
    Відповідно, МОН перерахувало кошти для надання державних грантів до спеціальних фондів вишів. Розподіл їх виглядає так:
    -143 924 498 грн – перший платіж (50% щорічного гранту) перераховано до 1 грудня 2024 року;
    -140 766 599 грн – другий платіж (решта 50% щорічного гранту) перераховано до 1 квітня 2025 року.
    У МОН повідомили, що в 2024-2025 навчальному році державний грант на здобуття вищої освіти отримали 14 190 осіб, з яких 13 179 (93%) вступників підтвердили надання державного гранту на здобуття вищої освіти через мобільний застосунок Дія.
    Разом з тим, 290 (2%) здобувачам освіти було припинено надання державних грантів. Це пов’язано з їхнім відрахуванням, наданням академвідпустки або зміною джерела фінансування. Зміни, передбачені з вересня З нового навчального 2025-2026 навчального року МОН планує внести певні зміни в систему грантів для того, щоб вона стала привабливішою.
    Як розповів в інтерв’ю ZN.UA Винницький, зросте розмір грантів відповідно до індексу інфляції. Відповідно, грант першого рівня (за два предмети НМТ, складені на 140-150 балів) становитиме 16,8 тис. грн (торік він був на рівні 15 тис. грн); а грант другого рівня (за два предмети, кожен з яких складений на 170 балів) становитиме 28 тис. грн (було 25 тис. грн).
    Таким чином сума зросте на 12%. За даними Держстату, інфляція в Україні у 2024 році становила саме 12%.
    Згідно з умовами отримання гранту першого рівня, два предмети НМТ мають бути складені на 140 балів кожен. Торік гранти першого рівня були доступними тільки для тих, хто склав щонайменше два предмети на 150 балів, а другого рівня – на 170 балів. “Це стосується так званих спеціальностей з особливою підтримкою держави: природничих; інженерних, пов’язаних із відновленням інфраструктури; спеціальностей, націлених на відтворення й відновлення людського капіталу”,- зазначив заступник міністра. Йдеться про такі спеціальності, як математика, фізика, хімія, біологія, механічна інженерія, агроінженерія, хімічна технологія, медичні спеціальності – лікарі, терапевти-реабілітологи, освітні – вчителі всіх рівнів, спеціальності, пов’язані з відбудовою, – архітектура, будівництво.
    А ось особи, які мають право на пільги, отримуватимуть гранти по-іншому. Законопроєкт № 10399, який в парламенті вже очікує другого читання, передбачає спеціальні гранти для пільгових категорій вступників. Згідно з ним, якщо особа, котра має пільги під час вступу, не пройшла на місця держзамовлення і не змогла отримати державний грант першого чи другого рівня за результатами НМТ, то для неї вмикається спеціальний механізм фінансування. І вона навчатиметься на контракті, але платитиме за неї держава через спеціальний грант. Таким чином вона не забиратиме місце в особи, яка вступила за конкурсом.
    Для збільшення базових сум грантів з 2025 року запроваджено додатковий коефіцієнт 1,5, який застосовується до вступників, які здобули повну загальну середню освіту цього року в Запорізькій, Сумській, Харківській або Миколаївській областях та вступають до закладів вищої освіти в цих же регіонах.
    У МОН пояснюють, що застосування цього коефіцієнта покликано підтримати регіони, які тривалий час перебувають під постійною загрозою обстрілів і мають складну безпекову ситуацію. Але цей коефіцієнт не застосовується до вступників із цих регіонів, які вступають до закладів вищої освіти в інших областях, або для тих, хто з інших областей вступає у прифронтові ЗВО.
    Представник МОН також зазначив, що Верховна Рада невдовзі може ухвалити ще одну новацію, яка торкнеться частини випускників вишів, які навчаються за рахунок держави. “Державне замовлення має справді стати замовленням держави. Це означає: якщо держава оплачує сто відсотків вартості навчання якогось фахівця, то цей фахівець має певні обов’язки перед нею. А саме – відпрацювати певний період часу за спеціальністю”, – сказав він. Це стосуватиметься медиків, учителів, деяких інших фахівців, потрібних для державного сектора. Але лише тих, котрі навчалися на місцях державного замовлення, а не на контракті чи за гранти.
    Автори законопроєкту вважають, що це буде програма гарантованого першого робочого місця, коли випускники університетів, які навчалися чотири роки державним коштом, зобов’язані будуть взяти участь у конкурсі на перше робоче місце, організованому Державною службою зайнятості із залученням роботодавців.
    Галина Гірак

  • У Києві оновили дані щодо жертв під час атаки РФ

    У Києві оновили дані щодо жертв під час атаки РФ

    У Києві продовжує знайшли ще двох загиблих в результаті російської атаки. Загальна чисельність жертв сягнула 11 осіб, повідомила міська військова адміністрація (МВА) у Телеграм в четвер, 31 липня.
    “Станом на 16:45 внаслідок російської комбінованої атаки по Києву з 30 на 31 липня 2025 року 11 осіб загинули (у тому числі 1 дитина), 135 осіб постраждали. Інформація оновлюється”, – йдеться у повідомленні.
    На місцях ударів продовжують працювати рятувальники. Аварійно-пошукові роботи тривають.
    Тим часом мер Віталій Кличко повідомив у Телеграм, що завтрашній день, 1 серпня, в Києві оголошений Днем жалоби в памʼять за жертвами масованої атаки ворога на столицю.
    “У цей день будуть приспущені прапори на всіх комунальних будівлях міста. Також рекомендовано приспустити державні прапори на будівлях державної та приватної форм власності. 1 серпня в місті заборонені будь-які розважальні заходи”, – написав він.
    Раніше повідомлялося про дев’ятьох загиблих у Києві. В столиці пошкоджено понад 100 будівель.

  • Єврокомісія оцінила закон про НАБУ і САП

    Єврокомісія оцінила закон про НАБУ і САП

    В Єврокомісії позитивно оцінили ухвалений Радою 31 липня закон про НАБУ і САП, вважаючи його відповіддю на ключові виклики щодо незалежності антикорупційних органів. Водночас у Брюсселі наголосили, що це ще не завершення процесу реформ. Про це заявив спікер Єврокомісії Гійом Мерсьє на брифінгу в Брюсселі, інформує РБК-Україна.
    “ЄС чітко висловив своє серйозне занепокоєння щодо ухвалення минулого тижня змін до Кримінального процесуального кодексу в Україні. Відтоді ми перебуваємо в тісному контакті з українською владою, щоб виправити ситуацію”, – зазначив речник.
    Він нагадав, що меседжі Єврокомісії завжди були однозначними, зауваживши, що Україна має будувати майбутнє як держава-член ЄС на міцному фундаменті та зберігати незалежні антикорупційні органи, які є “наріжним каменем верховенства права”.
    В ЄК констатували, що голосування закону відновило ключові запобіжники для забезпечення незалежності антикорупційних органів.
    “Ухвалений закон відповідає основним викликам щодо незалежності НАБУ та САП. Водночас нам потрібно ознайомитися з остаточним текстом… Це ще не завершення процесу”, – мовиться у коментарі.
    Також Єврокомісії додали, що шлях України до членства в ЄС вимагатиме постійних зусиль для забезпечення ефективної боротьби з корупцією та дотримання принципів верховенства права.
    Своєю чергою, Європейський комісар з питань розширення Марта Кос заявила, що Рада виправила свої помилки. Втім, додала, що боротьба з корупцією має залишатися пріоритетом.
    “Рада виправила рішення минулого тижня, яке завдало шкоди, підриваючи незалежність НАБУ та САП. Сьогоднішній закон відновлює ключові гарантії, але проблеми залишаються. ЄС підтримує вимоги українських громадян щодо реформ. Підтримка фундаментальних цінностей та боротьба з корупцією мають залишатися пріоритетом”, – зазначила Кос.

    The Rada corrected last week’s damaging vote undermining NABU’s & SAPO’s independence. Today’s law restores key safeguards, but challenges remain. The EU supports 🇺🇦 citizens’ demands for reform. Upholding fundamental values & fighting corruption must remain the priority. — Marta Kos (@MartaKosEU) July 31, 2025 Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
    Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
    А сьогодні Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт №13533 про відновлення незалежності НАБУ і САП.Згодом глава держави підписав документ.

  • Уряд ліквідував посаду міністра Кабінету міністрів

    Уряд ліквідував посаду міністра Кабінету міністрів

    Уряд ліквідував посаду міністра Кабінету міністрів – так званого “міністра без портфеля”. Про це свідчить постанова №927 від 30 липня.

    Визнано такою, що втратила чинність постанова уряду від 24 червня 2016 року №394 Про затвердження положення про міністра Кабінету міністрів України.

    Зазначається, що Координацію роботи з підготовки середньострокового плану дій уряду та плану пріоритетних дій уряду здійснює міністр економіки, довкілля та сільського господарства або за дорученням прем’єр-міністра державний секретар Кабінету міністрів. Раніше цим займався міністр Кабміну або за його дорученням держсекретар Кабміну.

    Координація діяльності центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо Кабміном, здійснюється прем’єр-міністром або через відповідного міністра за пропозицією, внесеною на розгляд уряду прем’єром.

    Серед іншого, зазначається, ще тепер на засіданні уряду з кадрових питань доповідає прем’єр-міністр або за дорученням прем’єра держсекретар Кабміну (раніше міністр Кабміну – ред.).

  • Україна шукає газ: опалювальний сезон може бути з дефіцитом

    Україна шукає газ: опалювальний сезон може бути з дефіцитом

    Потрібні мільярди кубометрів Енергетичний експерт Геннадій Рябцев каже: мінімум, що має бути у підземних сховищах газу (ПСГ) на 1 листопада – це 9 мільярдів кубометрів газу. Загалом в ПСГ має зберігатись понад 13,5 мільярдів кубометрів, з яких 4,5 мільярда – це буферний газ, який не можна відбирати, зауважує експерт.
    За його словами, загального обсягу “блакитного палива” у 13,5 мільярда кубометрів має вистачити, якщо температура повітря взимку не затримуватиметься надовго нижче позначки мінус 10 градусів за Цельсієм. Якщо ж зима буде холодною, доведеться додатково витрачатися на резервне паливо.
    Станом на 13 липня у ПСГ вже знаходилося 4,05 млрд куб. м активного газу або усього близько 8,5 млрд куб. м разом із буферним. Вже на 17 липня запаси природного газу в українських підземних сховищах газу перевищили 9 млрд куб м. Сховища були заповнені на 29,2%.
    З позитивних моментів: обсяги закачування газу залишаються помітно вищими, ніж минулого року. Так, з початку липня до українських ПСГ закачано понад 940 млн куб м природного газу, в 1,9 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Всього у липні очікується закачування газу до сховищ на рівні понад 1,7 млрд куб м, що стане найбільшим місячним обсягом закачування за два роки, з серпня 2023 р.
    Але попри високі обсяги закачування, у порівнянні з минулим роком у сховищах зберігається на 13,9% або 1,45 млрд куб м менше газу. Цьогорічні запаси залишаються найнижчими як мінімум за останні 12 років, хоч відставання від минулого року скорочується.
    За оцінками ExPro, вже на початку серпня запаси в українських ПСГ досягнуть 10 млрд куб м. Але цього недостатньо. Крім того, існують проблеми, на які варто зважати: російські обстріли та відсутність грошей на закупівлю палива. Інфраструктура – під прицілом До 2025 року удари по газовій інфраструктурі виглядали радше точковими. Але після зупинки транзиту російського газу територією України картина кардинально змінилася. Росіяни почали наполегливіше атакувати саме об’єкти газовидобутку на сході України. Постраждали як активи Групи Нафтогаз, так і приватних компаній. Атаки тривають і досі: остання була зафіксована у ніч проти 22 липня.
    Систематичні удари по газовій інфраструктурі призвели до значних руйнувань об’єктів газовидобутку, газопроводів та розподільчих станцій. Вони спричинили перебої у газопостачанні та створили гуманітарні виклики для цивільного населення.
    Наслідком атак на газовидобуток стало зростання потреби України в імпорті газу. Воно ссвоєю чергою створює додаткове навантаження на державний бюджет та підсилює залежність від зовнішніх постачань.

  • Удар по Києву: знайдено тіло дев’ятої жертви

    Удар по Києву: знайдено тіло дев’ятої жертви

    Кількість загиблих у Києві в результаті російської атаки зросла до дев’яти людей. Про це повідомилл МВС у четвер, 31 липня.
    “Станом на 15:30 поблизу зруйнованих багатоповерхівок тривають пошуково-рятувальні роботи. Працівники ДСНС вже вивезли майже 500 тонн будівельних конструкцій, прибрали 36 знищених транспортних засобів. До пошуку людей під завалами залучено чотири кінологічні розрахунки. Психологи поліції та ДСНС надали допомогу майже сотні потерпілих”, – йдеться у повідомленні.
    Поліцейські отримали від громадян близько 2000 повідомлень, зокрема про пошкоджене майно. На місці події слідчі продовжують приймати заяви від громадян.
    Також на місцях ворожих ударів працюють мобільні центри міграційної служби та мобільні сервісні центри МВС. Вони допомагають людям, як залишились без документів.
    Всього до ліквідації наслідків обстрілу у Києві залучено понад 1200 поліцейських та рятувальників.

  • Росіяни вдарили по центру Краматорська

    Росіяни вдарили по центру Краматорська

    У центрі Краматорська 31 липня пролунав потужний вибух. Начальник Краматорської міської військової адміністрації Олександр Гончаренко заявив про постраждалих.
    Сьогодні центр Краматорська опинився під ворожим російським ударом. Після вибуху у небо здійнявся стовп диму.
    Як зазначив Гончаренко станом на зараз є постраждалі.
    За попередньою інформацією російський удар по житловій забудові в центрі міста.
    Військовий журналіст Андрій Цаплієнко опублікував момент удару.
    КП КТТУ повідомляє про тимчасову зміну схеми руху автобусних маршрутів: №11, № 11л, № 16А.
    Як ми вже писали раніше, російські військові обстріляли Краматорськ і Слов’янськ Донецької області. Є жертви, постраждалі та руйнації.
    Нічна атака на Краматорськ: стали відомі наслідки

  • Зеленський підписав закон щодо НАБУ і САП

    Зеленський підписав закон щодо НАБУ і САП

    Президент Володимир Зеленський підписав ухвалений Верховною Радою законопроєкт про відновлення незалежності НАБУ та САП. Про це глава держави повідомив у відеозверненні в четвер, 31 липня.
    “Хочу подякувати всім парламентарям за ухвалення мого законопроєкту – тепер уже закону. Щойно підписав документ, текст буде негайно опублікований. Це гарантії нормальної, незалежної роботи антикорупційних органів, усіх органів правопорядку нашої держави”, – сказв глава держави.
    Зеленський зазначив, що закон гарантує відсутність будь-яких зовнішніх впливів, втручань, зокрема гарантує завдяки перевіркам на детекторі брехні – регулярним перевіркам для всіх тих працівників органів правопорядку, які мають доступ до державної таємниці або які мають родичів у Росії.
    Також глава держави підписав закон, який гарантує належне бюджетне фінансування для Сил оборони на зброю, на дрони, на виплати воїнам та рідним воїнів ЗСУ. Мова йде про додаткові 412 млрд гривень.
    “Надзвичайно важливо. Щойно теж підписав, і це гарантія, що будуть виплати нашим воїнам на передовій і всі належні виплати рідним наших полеглих героїв”, – заявив президент.
    Окрім того, глава держави погодив рішеня щодо додаткових 15 днів відпустки для військових. Ця норма запрацює вже у серпні. Також ухвалено закон, який дає більше можливостей ветеранським підприємствам.
    “Ці закони вже є, ці закони вже будуть працювати. Тож цей день справді результативний – і відчутний для людей”, – резюмував Зеленський.
    Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
    Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
    А сьогодні Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт №13533 про відновлення незалежності НАБУ і САП.