Українські тенісистки Олександра Олійникова та Дар’я Снігур взяли участь у кваліфікації турніру у Вімблдоні. Олійникова поступилася француженці Діан Паррі у напруженій грі, виграючи лише один сет. За своїм матчем Дар’я Снігур здобула впевнену перемогу над туречкою Берфу Дженгіс. Її суперниця не змогла втримати темп у другому сеті, і українка виборола перемогу. Також варто зазначити, що ще одна українська тенісистка, Ангеліна Калініна, вирішила пропустити цей турнір.
Позначка: Україна
-
На Дніпропетровщині понад 100 загиблих і поранених
Унаслідок ракетної атаки в Дніпропетровській області загинуло 11 людей, а 95 отримали поранення. Керівник ОВА Сергій Лисак повідомив про це у вівторок, 24 червня. Він зазначив, що в Дніпрі і Самарі є загиблі та поранені, кількість постраждалих збільшується і наразі їх вже понад 100. Рух на залізниці вдалося відновити, потяги рухаються у штатному режимі.
-
МЗС розкритикувало антиукраїнський референдум Орбана
Міністерство закордонних справ України висловило свою позицію щодо завершення “національних консультацій VOKS2025” в Угорщині, які стосувалися вступу України до Європейського Союзу. Українські дипломати зазначили, що консультації були супроводжені агресивною кампанією проти України та мали ознаки маніпуляції з боку угорського уряду. Вони вважають, що дії уряду Будапешта мають за мету відволікання громадськості від внутрішніх проблем. Україна наголосила на стратегічній важливості свого вступу до ЄС і висловила вдячність угорцям, які підтримують цей процес. МЗС зазначило, що Європейський Союз зміцниться і забезпечить більшу стабільність та безпеку з вступом України. Також було відзначено, що результати таких консультацій не мають юридичної сили, а сам процес голосування та підрахунку голосів може бути нечесним.
-
Уряд Німеччинисхвалив €8,3 млрд допомоги Україні
Німецький уряд затвердив проєкт державного бюджету на 2025 рік, в якому передбачено виділення 8,3 мільярда євро військової допомоги Україні. Міністр фінансів Ларс Клінгбайль підкреслив, що Німеччина підтримує Україну і готова відповісти на загрозливі дії Росії, такі як дрони, кібератаки та інші. Федеральний оборонний бюджет також збільшиться до 624 мільярдів євро, що дозволить збільшити витрати на оборону до 2,4% ВВП цього року та до 3,5% до 2029 року. Планується створення 10 тисяч нових посад у Бундесвері та підвищення ефективності витрачання коштів на оборону. Проєкт бюджету має бути розглянутий у Бундестазі. Також варто згадати, що Бундестаг схвалив законопроєкт про послаблення боргових обмежень для залучення інвестицій в оборону та інфраструктуру.
-
У Дніпрі різко зросла кількість загиблих
У місті Дніпро в результаті ракетної атаки з Росії загинули сім людей, а постраждалих стало вже 70, серед яких є десятеро дітей. П’ять постраждалих у важкому стані, і лікарі намагаються їх врятувати. Кількість постраждалих може збільшитися, але багато людей, які були в зоні удару, встигли сховатися в укритті, що врятувало їм життя. У місті Самар двоє людей загинули, а дев’ять постраждалих госпіталізовані, четверо з них у важкому стані. Прокуратура розпочала досудове розслідування у зв’язку з цими воєнними злочинами.
-
Нідерланди оплатять 600 тисяч дронів для ЗСУ
Нідерланди оголосили про надання нового великого пакету військової допомоги для України. Цей пакет на 175 мільйонів євро включає в себе радари для виявлення дронів та модульні машини для евакуації поранених. Крім того, Нідерланди також виділять 80 мільйонів євро на дрони у межах міжнародної коаліції. Ці поставки планується завершити до кінця поточного року. Також було підписано контракти з українськими виробниками на постачання 600 тисяч дронів на суму 500 мільйонів євро.
-
У Дніпрі понад 20 постраждалих через атаку Росії
У результаті ракетного удару Росії по Дніпропетровській області загинули три людини, а понад 20 отримали поранення. Поранені включають двох дітей – 13-річну дівчинку і 16-річного хлопця, які перебувають у лікарні в середньо-тяжкому стані. У місті Самар також двоє людей загинули і троє отримали поранення. Школи, дитячі садочки, медичні заклади та інші установи отримали значні пошкодження від обстрілів. На місці працюють рятувальники та інші екстрені служби, щоб надати допомогу постраждалим та ліквідувати наслідки атаки.
-
НАТО інвестувало €37 млн у супутниковий зв’язок для ЗСУ
НАТО виділило майже 37 млн євро на цифрові проєкти для Збройних Сил України, що допомогло покращити супутниковий зв’язок, бойове управління та інформаційні системи української армії. Ця підтримка включає постачання супутникових радіостанцій, трекерів, ноутбуків, принтерів та іншого обладнання. НАТО акцентує на важливості цифрової трансформації та використанні новітніх технологій, які допомагають зміцнити безпеку та ефективність української армії. Співпраця між НАТО та Україною включає різноманітні проекти та навчальні ініціативи, спрямовані на підвищення спроможностей та взаємодії між українськими та натовськими силами. Агенція НАТО зі зв’язку та інформації є важливим партнером для України у цьому процесі.
-
Оприлюднено програму Зеленського на саміті НАТО
Президент України Володимир Зеленський візьме участь у важливих зустрічах на саміті НАТО у Гаазі 24-25 червня. Він планує зустрітися з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та лідерами Європейської п’ятірки. Також на саміті виступлять генеральний секретар НАТО та президент України. США підтвердили участь президента Дональда Трампа. Альянс планує підвищити оборонні витрати до 5% ВВП, а країни ЄС та Канада нададуть Україні військову допомогу на €35 млрд.
-
Що вже виконала Україна, аби стати членом ЄС, що ще треба зробити
Три роки тому Європейська Рада в Брюсселі надала Україні статус країни-кандидата на вступ до ЄС. Для переходу до наступного етапу – переговорів про вступ, Україна повинна виконати ряд реформ, таких як реформа судової системи, боротьба з корупцією та імплементація антиолігархічного закону. До третьої річниці отримання статусу країни-кандидата Україна вже виконала певні вимоги, провела ряд реформ та завершила попередні етапи переговорів. Проте, ще потрібно відкрити та закрити всі переговорні кластери та продовжувати реформи, зокрема в судовій системі та публічній адміністрації. Процес вступу може бути ускладнений через блокування Угорщиною рішень ЄС щодо України. Проте, голова Європейського центрального банку вважає, що Україна може стати важливим економічним двигуном у регіоні після вступу до ЄС. Міністрка європейської та євроатлантичної інтеграції передбачає, що Україна може стати членом ЄС у 2030 році, оскільки бюджет ЄС на наступні роки вже розрахований з урахуванням членства України.