В українській армії заборонили скупчення особового складу та військової техніки, розміщення бійців у наметових містечках на полігонах. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський у Телеграм у вівторок, 1 липня.
Він розповів, що провів щомісячну службову нараду щодо підвищення якості підготовки в армії, посилення безпеки у навчальних центрах та інших проблемних питань.
Сирський заслухав звіти про реалізацію заходів захисту навчальних центрів від повітряних (ракетних) ударів росіян.
“Моя безумовна вимога – забезпечення та підвищення безпеки військовослужбовців у навчальних центрах та на тилових полігонах. Скупчення особового складу та військової техніки, розміщення військовослужбовців у наметових містечках – заборонено”, – підкреслив головком.
За його словами, на локаціях підготовки споруджуються нові укриття, бліндажі й інші захисні споруди та реалізуються додаткові інженерні рішення, спрямовані на захист воїнів, які готуються, тренуються та відновлюються.
Головнокомандувач наголосив на обов’язковому дотриманні вимог щодо обладнання укриттів у навчальних центрах і на полігонах, а також на коректному й оперативному оповіщенні про повітряні тривоги.
Також він визначив завдання для покращення підготовки, серед них, зокрема організація закріплення новостворених армійських корпусів за навчальними батальйонами, які функціонують у складі центрів підготовки підрозділів.
За словами головнокомандувача, за напрямок підготовки відповідатиме новопризначений заступник начальника Генерального штабу ЗСУ генерал-майор Ігор Скибюк.
Також Сирський розповів, що термін базової загальної військової підготовки буде збільшено – до 51 дня (порівняно з 49 днями наразі). Дві доби буде додано для навчання військовослужбовців протидії російським ударним БПЛА.
Позначка: Україна
-
Сирський дав доручення щодо полігонів ЗСУ
-
ООН: Убивство полонених в Оленівці – спланований злочин Росії
Росія вчинила ганебний терористичний акт у ніч з 28 на 29 липня 2022 року у Волноваській виправній колонії №120 біля Оленівки. Тоді загинуло понад 50 українських військовополонених, а ще близько 130 дістали поранення. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець на своєму Telegram-каналі.
Росія після вибуху зараз же звинуватила в цьому Україну, заявивши про нібито “удар ракетою HIMARS”.
МКЧХ та ООН висловили готовність розслідувати теракт. Через п’ять місяців Місія ООН зі встановлення фактів по Оленівці була розпущена через відсутність гарантій безпеки.
“Я неодноразово намагався зустрітися з учасниками Місії ООН, щоб передати матеріали, які є в Україні. Місія жодного разу не погодилася з ними ознайомитися. Також я пропонував російській уповноваженій з прав людини спільно відвідати місце трагедії, на що теж дістав відмову. І лишень через рік ООН спростувало брехню РФ, заявивши, що теракт в Оленівці “не був спричинений ракетою HIMARS!”, – ідеться в повідомленні Лубінця.
Водночам ООН ніколи публічно не звинувачувала Росію в теракті, навіть попри наявні докази, наголосив омбудсман.
“Однак нещодавно група експертів ООН окремо опублікувала змістовний матеріал з доказами – внутрішній аналіз ООН показав, що саме РФ спланувала і здійснила атаку.
У доповіді встановлено зброю та боєприпаси, які Збройні сили РФ використали для вбивства українських військовополонених, а також докладно розглянуто планування, організацію та здійснення вбивства. Аналізується перебіг розслідувань з боку Росії, України та самої ООН, а також подані подальші рекомендації для України”, – резюмував Лубінець. -
Україна потребує інвестицій у зброю – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський під час майбутніх перемовин з країнами ЄС ключову увагу приділятиме питанням інвестицій у виробництво зброї в Україні, зокрема далекобійних дронів, дронів-перехоплювачів тощо. Про це він заявив у вечірньому відеозверненні 30 червня.
“Перед новими перемовинами у Європі готуємось дуже ретельно. Провів нараду сьогодні з нашими військовими, з міністром оборони щодо дронів – буде більше нашого власного виробництва. Сьогодні ми обговорили й усе, що стосується замовлень, що стосується контрактів, і можливості нашого виробництва. Буду говорити з нашими партнерами про нові інвестиції в Україну – у нашу зброю. Пріоритет – дрони, дрони-перехоплювачі, дрони для далекобійних ударів. Звісно, це фронт і все, що потрібно для наших воїнів на передовій, усе, що реально стримує російські штурми, – зазначив глава держави.
Він подякував українським виробникам дронів, які активно розвивають напрям перехоплювачів.
“Це надзвичайно важливо. Росія вкладається у безпілотну складову, Росія планує збільшувати кількість дронів в ударах по нашій державі. Ми готуємо нашу протидію”, – наголосив Зеленський. -
Потрібні нові інвестиції у зброю – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський під час майбутніх перемовин з країнами ЄС ключову увагу приділятиме питанням інвестицій у виробництво зброї в Україні, зокрема далекобійних дронів, дронів-перехоплювачів тощо. Про це він заявив у вечірньому відеозверненні 30 червня.
“Перед новими перемовинами у Європі готуємось дуже ретельно. Провів нараду сьогодні з нашими військовими, з міністром оборони щодо дронів – буде більше нашого власного виробництва. Сьогодні ми обговорили й усе, що стосується замовлень, що стосується контрактів, і можливості нашого виробництва. Буду говорити з нашими партнерами про нові інвестиції в Україну – у нашу зброю. Пріоритет – дрони, дрони-перехоплювачі, дрони для далекобійних ударів. Звісно, це фронт і все, що потрібно для наших воїнів на передовій, усе, що реально стримує російські штурми, – зазначив глава держави.
Він подякував українським виробникам дронів, які активно розвивають напрям перехоплювачів.
“Це надзвичайно важливо. Росія вкладається у безпілотну складову, Росія планує збільшувати кількість дронів в ударах по нашій державі. Ми готуємо нашу протидію”, – наголосив Зеленський. -
МВФ виділить Україні $500 мільйонів
Виконавча рада МВФ завершила восьмий перегляд програми EFF для України, відкривши доступ для виділення наступного в розмірі пів мільярда доларів. Про це 30 червня повідомили у МВФ.
Кошти будуть спрямовані на бюджетну підтримку.
У Фонді наголосили, що для відновлення фіскальної та боргової стійкості, а також для підтримки зростання Україна має досягти “прогресу в мобілізації внутрішніх доходів, зміцнення інвестиційного клімату, покращення управління та завершення стратегії реструктуризації боргу”.
Також були встановлені чотири нових структурних маяки, зокрема: заходи щодо оновлення єдиного портфеля проєктів; підготовка пріоритетної дорожньої карти для інфраструктури фінансового ринку; впровадження міжнародних стандартів оцінки; розробка законодавчих пропозицій щодо узгодження сек’юритизації та облігацій з міжнародними стандартами.
Водночас Виконавча рада МВФ переглянула терміни виконання деяких інших структурних маяків, у тому числі призначення голови ДМС, щоби дати владі більше часу для завершення важливих реформ.
Українська влада також звернулася з проханням про перерозподіл доступу до фінансування МВФ протягом решти 2025 року, щоби краще узгодити їх з оновленими потребами України в плані платіжного балансу.Загальний розмір програми залишається незмінним.
Як зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, за програмою EFF до України вже надійшло понад 10 млрд доларів. За його словами, це важливий внесок у збереження стійкості та макрофінансової стабільності України. -
Українські школярі надають перевагу іноземним вишам – дослідження
У 2022 році третина випускників не зареєструвалася на проходження Національного мультипредметного тесту (НМТ), який є обов’язковим для вступу в українські виші. Це свідчить про те, що школярі роблять вибір на користь іноземних університетів. Такими є результати дослідницької програми RAI for Ukraine, передає NGL.media.
Зазначається, що у 2022 році 23,5 тисячі випускників українських шкіл складати НМТ за кордоном – це 10% від загальної кількості.
А 32% одинадцятикласників взагалі не реєструвались на проходження тестування, яке є обов’язковим для вступу в українські університети.
За словами співавторки дослідження Тетяни Захарченко, це свідчить про втрату абітурієнтів.
“Ми ж розуміємо, що ті випускники, які перебувають за кордоном, можуть скласти цей тест про всяк випадок. І це не означає, що вони всі думають над вступом в український університет. Тому до 32%, які взагалі не складали НМТ, можна сміливо додати ще частину тих, хто його склав, але не вступав в Україні.Тобто втрати насправді ще більші, просто ми оперуємо не всіма даними. Тому так, доволі великий відсоток випускників справді не розглядають вступ в українські університети з точки зору або безпеки, або закритих кордонів”, – зазначила вона.
Основною причиною виїзду за кордон залишається безпекове питання. Зокрема йдеться і про хвилювання батьків щодо можливого зниження мобілізаційного віку до 18 років.
Чимало випускників українських шкіл, які складають НМТ, обирають заклади вищої освіти у Польщі, Німеччині, Чехії та інших країнах.
Загалом у 2024 році до закладів вищої освіти України вступило 197 тисяч студентів, що єнайнижчим показникомза останні 9 років. -
Іран вручив Україні ноту протесту
До Міністерства закордонних справ Ірану викликали голову української дипломатичної місії в Тегерані Кирила Позднякова. Там йому вручили ноту протесту. Про це йдеться в заяві департаменту МЗС Ірану, передає ISNA.
Зазначається, що українського дипломата викликали в МЗС Ірану через нібито необґрунтовані заяви деяких українських чиновників про війну Ізраїлю з Іраном. Про які саме заяви йдеться – не уточнюється.
У Міністерстві закордонних справ Ірану тимчасовому повіреному у справах України висловили “рішучий протест”.
За словами чиновника іранського МЗС Шахрама Фарсаї, українська влада нібито “ігнорує міжнародні юридичні зобов’язання України щодо дотримання принципів і цілей Статуту ООН, а також чотирьох Женевських конвенцій”. Він звинуватив Київ у підтримці “військової агресії Ізраїлю”.
Зі свого боку Поздняков пообіцяв найближчим часом передати ноту протесту українському уряду. -
В Україні зросла кількість жертв російської агресії – ООН
В Україні з 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року в Україні внаслідок російської військової агресії загинули щонайменше 968 мирних жителя, ще 4807 були поранені – це на 37% відсотків більше, аніж за аналогічний період попереднього року. Про це йдеться у звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), передає Укрінформ.
Зазначається, що в останні місяці спостерігається значне збільшення жертв серед цивільного населення на тлі активізації бойових дій та “еволюції” тактики ведення війни, включаючи різке збільшення кількості смертоносних атак з використанням безпілотників.
Як наголошується, більшість цих жертв сталися на територіях, підконтрольних уряду України, “передусім внаслідок атак російських збройних сил із застосуванням далекобійної вибухової зброї в населених пунктах і безпілотників малого радіуса дії поблизу прифронтових районів”.
За даними звіту, майже половина всіх жертв серед цивільного населення була спричинена ракетами, баражуючими боєприпасами та бомбами, скинутими з повітря в густонаселених районах. Щонайменше у трьох атаках російські Збройні сили використовували ракети з осколково-фугасними боєголовками.
За словами голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белль, війна в Україні, яка триває вже четвертий рік, стає все більш смертоносною для цивільного населення. В ООН підтвердили, що внаслідок атак російських БПЛА загинули 207 цивільних осіб і 1 365 отримали поранення.
За звітний період росіяни завдали прямих ударів щонайменше по п’яти лікарням, причому в деяких з них було виявлено багато нерозірваних боєприпасів, що свідчить про ймовірне навмисне цілеспрямоване ураження лікарень і порушення міжнародного гуманітарного права.
Також у звіті йдеться про порушення щодо українських військовослужбовців, які потрапили до російського полону. УВКПЛ ООН задокументувало достовірні повідомлення про страту щонайменше 35 українських військовополонених з 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року.
Представники ООН опитали 117 нещодавно звільнених українських військовополонених і двох затриманих медичних працівників, майже всі з яких розповіли про катування і жорстоке поводження у російському полоні.
У доповіді також висвітлюються поточні проблеми з правами людини, пов’язані з українськими цивільними особами, незаконно утримуваними владою РФ, переважно на тимчасово окупованій території України. Звільнені цивільні особи розповідали про катування, жорстоке поводження та жахливі умови тримання під вартою.
На тимчасово окупованих територіях українці стикалися з посиленням примусу до прийняття російського громадянства. Протягом шести місяців ООН задокументувало інформацію про понад 16 тис. будинків, які російська окупаційна влада визначила як потенційно “покинуті”, а отже, як такі, що перебувають під загрозою конфіскації.
Крім того, у доповіді детально описується вербування та використання українських дітей для диверсійної діяльності, спрямованої проти українських військових об’єктів. За цією діяльністю стоять особи, ймовірно, пов’язані з РФ.
МЗС України у своєму коментарі привітало публікацію 42-ї періодичної доповіді Управління верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) щодо становища у сфері прав людини в Україні, підготовленої Моніторинговою місією ООН з прав людини.
МЗС закликає до посилення тиску на Росію та її ізоляції, зміцнення підтримки України та її зусиль із захисту цивільних, звільнення всіх незаконно утримуваних осіб у відповідь на задокументовані УВКПЛ жахливі злочини Росії. -
ЄС та Україна узгодили умови імпорту агропродуктів
Європейська Комісія 30 червня завершила переговори з Україною щодо перегляду поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. Про це інформує DW.
Зауважується, що сторони досягли принципової домовленості про перегляд положень щодо лібералізації торгівлі в межах Угоди про асоціацію.
“Цей крок знаменує собою новий етап у створенні довгострокових, передбачуваних і взаємних рамок у контексті процесу вступу України до ЄС”, – заявив єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович.
Нова домовленість “повністю враховує чутливість певних сільськогосподарських секторів, на яку акцентували держави-члени ЄС та фермери”.
Він також додав, що угода є “збалансованою, справедливою і реалістичною, вона являє собою найкращий можливий результат у складних геополітичних умовах”.
Попри те, що технічні деталі поки не повідомляються, відомо, що у порівнянні із діючими від 6 червня “довоєнними” квотами, умови для українських виробників покращені.
Зокрема Брюссель і Київ домовилися про повну лібералізацію торгівлі щодо низки продуктів, серед яких сухе жирне молоко, кисломолочні продукти, гриби, виноградний сік тощо, зазначив еврокомісар з питань сільського господарства та продовольства Крістоф Хансен.
Для більшості агротоварів нинішні обсяги квот зростуть до найвищого рівня торгівлі. Мова зокрема про вершкове масло, сухе знежирене молоко, солод, глютен, овес та ячмінну крупу.
Тоді як на “чутливі товари”, такі як яйця, цукор та пшениця, квоти будуть збільшені, втім, будуть нижчими за історичні обсяги торгівлі. Щодо цих категорій товарів і надалі діятимуть захисні механізми ЄС, аби імпорт не спричинив “серйозних труднощів” на рівні усього блоку або окремих держав. Для менш чутливих товарів квоти збільшать “помірно”.
Своєю чергою, Україна збільшить квоти на свинину, м’ясо птиці, цукор, а також зменшить або скасує ввізні мита на інші товари. Це сприятиме збільшенню експортних можливостей для країн ЄС.
Крім того, угода передбачає поступове наближення України до 2028 року до виробничих стандартів ЄС, зокрема у сферах добробуту тварин та використання пестицидів, аби забезпечити усім учасникам угоди “рівні правила гри”.
Угоду переглянуть у найближчі роки з урахуванням наближення України до ЄС. -
В Україні кількість школярів сягула найнижчого рівня за 30 років
На початку 2024-2025 навчального року в українській системі освіти налічувалося 3,74 мільйона школярів усіх форм навчання. Це найнижчий показник за останні 30 років, і тенденція до зменшення кількості учнів, ймовірно, зберігатиметься. Такими є результати дослідницької програми RAI for Ukraine, пише NGL.media.
Зазначається, що наразі 9,3% школярів (приблизно 345 тисяч дітей) навчаються за кордоном та залишаються учнями української системи освіти. Це мінімальна оцінка, адже багато дітей після виїзду за кордон взагалі припиняють навчання в українській школі.
За результатами дослідження ЮНЕСКО, станом на 2024 рік за кордоном навчалися майже 665 тисяч українських школярів, але й ця цифра неповна, бо враховує не всі країни ЄС, куди емігрували українці. Лише 29% з цих школярів поєднують навчання в обох країнах, а ще 16% покладаються винятково на українську онлайн-освіту.
Міністерство освіти і науки України надало журналістам статистику про кількість учнів 8-12 класів у 2021-2025 роках. Аналіз показав, що щороку 2–4% учнів не переходять у наступний клас і залишають школу. Ймовірно, частина з них виїжджає з України.
Країну залишають як хлопці, так і дівчата. У старших класах щороку спостерігається невелика перевага дівчат (приблизно 1-2%), хоча серед випускників ця різниця може сягати 10%.
Наприкінці 2024 року Центр економічної стратегії провів дослідження, яке показало, що меншість українців, які перебувають за кордоном, планують повертатись в Україну. Перешкодами для повернення є війна та економічні обставини: невизначеність, втрата житла, низький рівень доходу та складнощі з пошуком роботи.