Президент США Дональд Трамп ще п’ять місяців тому викликав подив заявами про те, що нібито президент Росії Володимир Путін, який віддав наказ про вторгнення до України, “прагне миру. Але тепер думка Трампа стосовно цього питання кардинально змінилася, зазначає телеканал CNN.
Президент США публічно висловив невдоволення тим, як пройшла його остання телефонна розмова з російським диктатором. Ба більше, на засіданні уряду він припустив, що Путін, за якого він поручався та роками уникав його критикувати, виявився ненадійним співрозмовником.
“Як казати правду, то Путін меле чимало дурниць. Він постійно дуже милий, але в це все безглуздо”, – заявив Трамп.
Це не єдине, що вказує на зміну риторики Трампа щодо війни в Україні. Зокрема, президент США цього тижня повідомив про скасування паузи у постачанні зброї для України.
У вівторок, 8 липня Трамп відзначив “мужність” українських захисників та зазначив, що величезні інвестиції, що були зроблені США в оборонну промисловість України, не були марними, як багато хто в MAGA (політичний рух, що виникпід час першої президентської кампанії Трампа 2016 року,- прим.ред) вважає.
ЗМІ все ж зазначає, що останні заяви Трампа можуть й не свідчити про те, що він остаточно відвернувся від Путіна та у війні обрав сторону України. Оскільки протягом останніх 10 років він неодноразово поводився непередбачувано.
Навіть його останні різкі слова на адресу російського президента не вказують на те, що він збирається чинити на нього прямий тиск. Він відмовився підтримати пакет нових санкцій проти Росії, тоді як це рішення підтримують дві третини сенаторів з обох партій.
Позначка: Україна
-
Ставлення Трампа до Путіна дійсно змінюється – CNN
-
Чехія підготує вісім українських пілотів F-16
Уряд Чехії схвалив програму підготовки українських пілотів, яку реалізує державне підприємство LOM Praha за дорученням Міністерства оборони. Мова про 150 годин льотної підготовки вартістю близько 32 млн крон (1,4 млн доларів). Про це інформує оборонне відомство країни у середу, 9 липня.
Тренування пройдуть до восьми українських пілотів до кінця 2026 року.
Підготовка включатиме навчання на симуляторах і дозвукових літаках L-39, оскільки Чехія не має на озброєнні F-16. Проте українська сторона виявила зацікавлення у такому типі підготовки як частині ширшої програми опанування західної авіаційної техніки.
Підготовка фінансуватиметься з уже затвердженого бюджету Міноборони Чехії, додаткові кошти з державного бюджету не залучатимуться. Усе забезпечення, зокрема логістика, медичні огляди та симуляційна підготовка, оцінено в додаткові 4,5 млн крон. Ці витрати також покриє чеська сторона.
“Для нас це не лише професійний виклик, а й прояв солідарності з Україною. Ми маємо необхідний досвід, і готові його надати там, де він потрібен найбільше”, – заявив директор LOM Praha Їржі Протіва. -
Курс євро в Україні впав нижче писхологічної межі
Національний банк України зміцнив курс гривні відносно долара. А курс євро впав нижче 49 гривень. Про це свідчать дані на сайті регулятора у середу, 9 липня.
Так, офіційний курс долара на завтра встановлено на рівні 41,7745 гривень (-0,0717 грн). Курс євро впав більш суттєво і у четвер становитиме 48,8427 гривень (-0,2136 грн).
Тим часом на міжбанку американска валюта подорожчала на 3 копійки до 41,79-41,82 грн/долар купівля-продаж.
В обмінних пунктах курс долара знизився на 10 копійок до 41,95 гривень, а євро впав до 49,40 гривень.
Сьогодні курс долара почав зростати по відношенню до основних валют після останніх заяв президента США Дональда Трампа запровадити мита, які мають набути чинності 1 серпня. -
Курс євро в Україні впав нижче психологічної межі
Національний банк України зміцнив курс гривні відносно долара. А курс євро впав нижче 49 гривень. Про це свідчать дані на сайті регулятора у середу, 9 липня.
Так, офіційний курс долара на завтра встановлено на рівні 41,7745 гривень (-0,0717 грн). Курс євро впав більш суттєво і у четвер становитиме 48,8427 гривень (-0,2136 грн).
Тим часом на міжбанку американска валюта подорожчала на 3 копійки до 41,79-41,82 грн/долар купівля-продаж.
В обмінних пунктах курс долара знизився на 10 копійок до 41,95 гривень, а євро впав до 49,40 гривень.
Сьогодні курс долара почав зростати по відношенню до основних валют після останніх заяв президента США Дональда Трампа запровадити мита, які мають набути чинності 1 серпня. -
Шмигаль озвучив потребу України у зовнішньому фінансуванні
Потреби України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить більш як $40 млрд. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у середу, 9 липня.
“Ключовим пріоритетом роботи Української платформи донорів залишається фінансова спроможність нашої держави. Розпочали URC-2025 з 14-го засідання Керівного комітету платформи. У своєму виступі поінформував, що уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд доларів. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”, – зазначив глава уряду.
Зовнішнє фінансування критично важливе для України, адже дозволяє спрямовувати власні ресурси на оборону.
Шмигаль відзначив, що у 2025 році Україна вже залучила 22 млрд доларів зовнішнього фінансування. Втім, він назвав “викликом” 2026 рік.
“Наші потреби у зовнішньому фінансуванні залишаться на рівні понад 40 млрд доларів. Ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти”, – додав прем’єр. -
Держстат заявив про зниження річної інфляції
У червні зростання споживчих цін в Україні сповільнилося до 0,8% у порівнянні з 1,3% у травні. Про це повідомив Держстат у вівторок, 9 липня.
За даними відомства, у червні 2024 року зростання цін становило 2,2%, тому в річному вимірі інфляція за підсумками червня цього року зменшилася вперше за останній рік – до 14,3% з 15,9% за підсумками травня, 15,1% за підсумками квітня та 14,6% за підсумками березня.
На споживчому ринку в червні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%.
“Найбільше (на 13,5%) подорожчали фрукти. На 3,3-0,2% зросли ціни на м’ясо та м’ясопродукти, безалкогольні напої, рибу та продукти з риби, сало, хліб, кисломолочну продукцію, масло, цукор”, – йдеться у повідомленні.
Водночас на 8,1% подешевшали овочі, на 1,1-0,4% знизилися ціни на яйця, макаронні вироби, молоко, рис.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,1%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,8%.
Одяг подешевшав на 2,3%, взуття – на 2,1%.
Ціни на транспорт зросли на 1,1% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 5,4% і палива та мастил на 2,3%.
Водночас за рік продукти харчування та безалкогольні напої за рік подорожчали на 23,2%. Найбільше подорожчали яйця – на 59,2%, фрукти – на 51,7%, соняшникова олія – на 33,6% і вершкове масло – 28,3%. -
Європейський суд з прав людини: чому українці часто туди звертаються
Невирішені проблеми Загалом кількість справ у ЄСПЛ проти України становить 7703 – це 12,7% від загальної кількості. При цьому наша країна має низку проблем, на які вказує ЄСПЛ та які не вирішуються роками.
Про це повідомляє Центр прав людини ZMINA. “Водночас на шляху до євроінтеграції виконання рішень суду набуває особливої актуальності. Бо для ЄС рішення Європейського суду з прав людини є важливими сигналами про проблеми з дотриманням прав людини. Також вирішення проблем, на які вказав ЄСПЛ, закладено в дорожні карти трансформацій, які уряд у травні затвердив для вступу України до ЄС”,- зазначають у цій організації. Значна частина рішень цього суду вказує не лише на порушення прав конкретної людини, а й на причини проблем,що призвели до порушень прав людини. І ці проблеми держава зобов’язана усунути.Томурішення ЄСПЛ – один з найчіткіших індикаторів, які вказують на проблеми, які потрібно вирішити.
Ще на початку 2000 року у звітах Парламентської Асамблеї Ради Європи неодноразово піднімалося питання причин, що заважають втіленню рішень Європейського суду з прав людини.
На думку керівника відділу у Департаменті виконання рішень ЄСПЛ Павла Пушкара, є чотири ключові перешкоди:
– матеріальні або організаційні труднощі;
– відсутність ефективного внутрішнього механізму реалізації рішень;
– навмисне політичне неприйняття постанов ЄСПЛ;
– спротив, який виправдовується захистом національної конституційної ідентичності.
“Якщо дивитися на процес виконання рішень Європейського суду з прав людини в цьому контексті виконання і імплементації стандартів Ради Європи, можна говорити про три основні проблеми в контексті України”, – зазначив він.
Перший фактор – це політико-адміністративний рівень, де недостатньо уваги приділяється темі впровадження рішень ЄСПЛ. “Що таке рішення Європейського суду з прав людини? Це юридичний носій стандартів Ради Європи, відповідно, виконання саме по собі не може відбуватися у правовому вакуумі, воно забезпечується також шляхом синхронізації правового поля держави з екосистемою права Ради Європи”, – пояснив експерт. Він підкреслив, що останнім часом є певне послаблення інтересу до стандартів Ради Європи та їх втілення. Хоча і рух в напрямку імплементацій все ж відбувається, але не так, як хотілося з погляду євроінтеграційних процесів.
Друга проблема, за його сллвами, – інституційна ієрархія, зокрема пов’язана з роллю Уповноваженого уряду у справах ЄСПЛ. В одному з експертних аналізів Ради Європи щодо закону 2006 року зазначається, що саме ієрархічний інституційний рівень не до кінця забезпечує інституційну вагу з метою координації саме щодо виконання рішення ЄСПЛ.
Окрім того, він зазначив, що офіс Уповноваженого має обмежені ресурси – як кадрові, так і професійні.
Третій аспект стосується складності питань, які знаходяться на виконанні, їх багатошаровість, яка в тому числі пов’язана і з тим, що особливо великі системно-структурні питання не вирішуються протягом тривалого проміжку часу.
Також, він вважає, що є недостатнім рівень уваги до діяльності Комітету міністрів Ради Європи – головного органу, відповідального за нагляд за виконанням рішень ЄСПЛ. “Наш департамент є юридичним радником Комітету міністрів Ради Європи з питань виконання рішень ЄСПЛ. Рішення Комітету створюють певне правове поле, це певна квазі-судова практика. І коли ми моніторимо виконання рішень ЄСПЛ, нам не вистачає бачення громадянського суспільства, недержавних організацій, щодо того, як мають виконуватися рішення ЄСПЛ, зокрема з погляду заходів загального характеру”, – вважає Пушкар. Недосконала система За даними на 7 березня 2025 року Україна мала на виконанні 2296 рішень Європейського суду з прав людини. У 1421 справі виконання вже закрите. Серед невиконаних залишалися 109 рішень, які визначено як провідні справи (“Leading cases”).
Найгірше те, що деякі рішення ЄСПЛ в Україні не виконуються вже 10-20 років. “Наприклад, справа “Іванов проти України” не закрита, вона стосується ухваленого в 2010 році рішення ЄСПЛ, яке було визначене як пілотне. На сьогодні є загалом невиконаних 106 “leading cases” (провідних справ), а загалом 842 справи з рішеннями ЄСПЛ не закриті, за статистикою 2024 року”, – зазначив у коментарі ZMINA виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. Але, за його словами, останнім часом Україна має значний прогрес у виконанні рішень ЄСПЛ. Кількість справ, які державі необхідно виконати за рішенням ЄСПЛ, скоротилася у 2,5-3 рази. Велика кількість рішень опрацьовується і виконується, тож можна говорити, що державна стратегія на подолання цього недоліку успішно реалізується.
Павліченко переконаний, що головним чинником у контексті невиконання рішень ЄСПЛ в Україні є недосконалість нашої системи судочинства – це і невиконання судових рішень, і тривалість проваджень.
Він вважає, що це пов’язано з нестачею суддів, з процесами і процедурами, які властиві українській судовій системі. До 30-40% ухвалених національними судами рішень не виконувалися через різні причини. Можна взяти за приклад “чорнобильські” пенсії. Якщо ухвалювалося рішення, яке не було підкріплене бюджетом – воно не може фізично бути виконаним, тому що в Пенсійному фонді цих коштів немає. Але суд ухвалює рішення, що відповідна особа має право на ці виплати, хоч виплачувати немає з чого.
Тому через такий розрив між ухваленим рішенням і бюджетним підкріпленням виконання цього рішення проходять десятки тисяч справ, які не виконуються.
До слова, справа “Іванов проти України” – теж невиконання судового рішення. Його неможливо було виконати через примусове стягнення, оскільки це стягнення було захищене окремим законом (у випадку справи Іванов проти України йшлось про стягнення боргу з військової частини).
Є також певні системні проблеми. Зокрема, це проблема щодо умов утримання в місцях несвободи. Як зазначають в ЄСПЛ, окремі адвокати, які спеціалізуються на поданні заяв від засуджених, користуються цією проблемою і “штампують” заяви, які поставлені на потік.
Тому, на думку Павліченка, Україна має звернути на це увагу і докласти зусиль до реальної реформи пенітенціарної системи. “Ефективність судочинства вирішить 90% проблем із виконанням рішень ЄСПЛ. Решта – це політичні рішення на рівні парламенту з ухваленням законів, які врегулюють окремі часткові проблеми”,- підсумував експерт. Галина Гірак -
“Відмова від нафти РФ”: Угорщина прагне доступу до порту Одеси
Угорщина прагне доступу до трубопроводу з одеського порту, щоб диверсифікувати постачання нафти. Їй це необхідно, щоб “знизити залежність від російської нафти”. Про це в коментарі Bloomberg заявив старший віце-президент угорської компанії Mol Сабольч Пал Сабо.
Mol прагне доступу до нафтопроводу Одеса-Броди, що проходить від українського порту на Чорному морі до кордону з Польщею, що дасть їй змогу налагодити постачання нафти від кількох світових компаній.
Поставки можуть здійснювати в Угорщину через південну ділянку трубопроводу Дружба, який нині транспортує російську нафту в країну і з’єднується з трубопроводом Одеса недалеко від українсько-польського кордону.
“Трубопровід з Одеси означає доступ до всіх видів альтернативної нафти завдяки морському з’єднанню. Цей трубопровід слугуватиме забезпеченню безпеки поставок у регіоні, ЄС та Україні”, – стверджує Сабо.
Угорська компанія прагне, щоб ЄС взяв участь у “відродженні” Одеського трубопроводу, який “стане альтернативою” російській нафті для Сербії.
“Якщо ЄС наполягає на тому, щоб регіон відмовився від надійного маршруту поставок, то він повинен зіграти свою роль у створенні реальної альтернативи”, – запевняє чиновник. Інфографіка Bloomberg -
ЗСУ відбивають штурми на 12 напрямках – Генштаб
Від початку поточної доби на фронті зафіксовано 112 бойових зіткнень на 12 напрямках. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в оперативному зведенні в середу, 9 липня.
Так, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках з початку доби відбулося сім боєзіткнень з російькими загарбниками.
На Південно-Слобожанському напрямку наші захисники зупинили п’ять атак в районах населених пунктів Вовчанськ, Кам’янка, Красне Перше та в бік Липців і Петро-Іванівки.
На Куп’янському напрямку відбулося три атаки окупантів. Сили оборони відбивали штурми поблизу Степової Новоселівки, Радьківки та в бік Новоосинового. Дотепер триває одне боєзіткнення.
На Лиманському напрямку загарбницька армія атакувала 11 разів поблизу населених пунктів Новий Мир, Рідкодуб, Середнє, Карпівка, Зелена Долина, Торське та в бік Серебрянки. Наразі триває чотири боєзіткнення.
На Сіверському напрямку ворог провів шість наступальних дій у районах населених пунктів Серебрянка, Верхньокам’янське та Виїмка.
На Краматорському напрямку ЗСУ відбивали чотири спроби окупантів просунутися вперед у районах Білої Гори, Часового Яру та Предтечиного. Ще два боєзіткнення тривають.
На Торецькому напрямку противник сім разів атакував у районах населених пунктів Диліївка, Щербинівка, Торецьк, Русин Яр та в бік Плещіївки.
На Покровському напрямку окупанти здійснили 36 штурмів у районах населених пунктів Попів Яр, Полтавка, Новоторецьке, Мирноград, Новоекономічне, Мирне, Миролюбівка, Миколаївка, Промінь, Лисівка, Котлине, Удачне, Дачне, Новосергіївка, Ялта, Олексіївка та в бік населених пунктів Новопідгородне, Покровськ, Разіне, Родинське. Сили оборони відбили 32 атаки. Чотири боєзіткнення досі тривають.
На Новопавлівському напрямку ворог 17 разів атакував поблизу населених пунктів Ялта, Мирне, Зелене Поле, Шевченко, Вільне Поле. 11 боєзіткнень тривають дотепер.
На Оріхівському напрямку наші оборонці відбили один штурм у районі Новоданилівки.
На Придніпровському напрямку ворог здійснив чотири спроби просунутися вперед — успіху не мав. -
На Хмельниччині блискавка влучила в Дім молитви
У Хмельницькій області блискавка спричинила масштабну пожежу в культовій споруді, у якій розташований Дім молитви. Про це повідомила пресслужба ДСНС у середу, 9 липня. Пожежа охопила площу у 250 кв. метрів. Обвалився дах будівлі, що значно ускладнило роботу рятувальників. Під уламками конструкцій утворилися нові осередки горіння. Попри складнощі, пожежники оперативно впоралися з вогнем.
Жертв та постраждалих вдалося уникнути.