Антикорупційні органи завершили слідство у справі керівника Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павла Кириленка та члена його сім’ї. Нині за дорученням прокурора САП детективи НАБУ відкрили матеріали справи стороні захисту для ознайомлення. Про це мовиться в повідомленні САП в Телеграм-каналі в середу, 23 липня.
В декларації за 2024 рік посадовець не вказав дані про 20 об’єктів нерухомості та люксовий автомобіль, набуття яких інкримінується йому в іншому кримінальному провадженні за фактом незаконного збагачення. Його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Члену сім’ї чиновника інкриміновано пособництво в незаконному збагаченні на понад 72 млн грн, тобто вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ст. 368-5 КК України.
Посадовцю 14 серпня 2024 року було повідомлено про підозру в незаконному збагаченні на 72 млн грн та декларуванні недостовірної інформації у кримінальному провадженні, розпочатому після оприлюднення журналістського розслідування Радіо Свобода.
Відповідно до повідомленої підозри, у 2020-2023 рр. він, обіймаючи посаду керівника обласної державної адміністрації, набув 21 об’єкт нерухомого майна, один люксовий автомобіль та зареєстрував право власності на них на родичів своєї дружини.
Серед набутого майна 7 квартир у містах Києві та Ужгороді загальною площею 688,5 кв. м, один будинок під Києвом площею понад 220 кв. м, 2 гаражних бокси, 6 машино-місць, 3 нежитлових приміщення загальною площею понад 190 кв. м та автомобіль ВМW Х3. Різниця між вартістю майна та законними коштами особи становить 72 млн грн.
Посадовець не зазначив відомостей про набуте майно в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2020–2023 роки.
7 липня 2025 року обвинувальний акт у цій справі направлено до ВАКС для розгляду по суті.
Як відомо, в червні Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід дружині Кириленка у вигляді застави у 9 млн гривень. Їй повідомили про підозру у пособництві в незаконному збагаченні.
Справу про незаконне збагачення голови АМКУ передали до суду
Позначка: Україна
-
Слідство в справі голови АМКУ Кириленка завершено
-
У Києві затримали наркодилера
У Києві затримали наркодилера, який збував наркотики по всій країні, ховаючи в одязі з секонд-хенду. Про це повідомляє столична поліція.
Зазначається, що зловмисник отримував гуртові партії заборонених речовин та розповсюджував їх через службу доставки, маскуючи в одежі із комісійних магазинів.
Незаконну діяльність 22-річного уродженця Полтави викрили оперативники управління карного розшуку спільно зі співробітниками сектору кримінального аналізу та слідчими главку поліції Києва.
Дилер партіями закуповував штани в мережі магазинів секонд-хенд, розфасовував товар у кармани та відправляв через службу доставки, а клієнтів шукав через власний телеграм-канал. Правоохоронці затримали чоловіка у той час, коли він саме збирався відправити партію одягу з наркотиками поштою.
У фігуранта вилучили канабіс та МДМА, які вже були готові до відправки, а під час обшуку за місцем його мешкання – виявили та вилучили Альфа-PVP, ЛСД, 4-ММС, МДМА, метамфетамін, амфетамін та псилоцибінові гриби.
Чоловіку повідомили про підозру – незаконне придбання, зберігання, перевезення, пересилання та збут наркотичних речовин або їх аналогів. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави.
Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років з конфіскацією майна. Крім того, за результатами експертних досліджень можлива перекваліфікація злочину на більш тяжкий. Досудове розслідування триває. -
Генштаб: Росія зосередила штурми на двох напрямках
Від початку доби на фронті відбулося 72 бойових зіткнення. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в оперативному зведенні станом на 16:00 в середу, 23 липня.
Так, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках наші воїни відбили шість атак російських загарбників. Ще три боєзіткнення триває.
На Південно-Слобожанському напрямку відбулось чотири боєзіткнення в районах населених пунктів Вовчанськ, Кам’янка та Дворічна, один бій ще триває.
На Куп’янському напрямку ворог сім разів намагався просунутися біля Степової Новоселівки, Борівської Андріївки, Загризового, Новоплатонівки. Сили оборони успішно відбили чотири атаки. Ще три боєзіткнення тривають.
На Лиманському напрямку підрозділи ЗСУ відбивали 14 наступальних дій ворога у районах населених пунктів Греківка, Зелений Гай, Середнє, Шандриголове, Дронівка та Шипилівка. Чотири боєзіткнення досі тривають.
На Сіверському напрямку ворог двічі атакував в районі Григорівки.
На Торецькому напрямку загарбники один раз йшли вперед поблизу Торецька.
На Покровському напрямку противник 26 разів намагався штурмувати поблизу населених пунктів Попів Яр, Миролюбівка, Затишок, Лисівка, Мирноград, Звірове, Удачне, Олексіївка, Новоукраїнка та в напрямку Паньківки, Володимирівки, Сухецького. П’ять зіткнень тривають дотепер.
На Новопавлівському напрямку агресори п’ять разів атакували у районах населених пунктів Запоріжжя, Зірка, Піддубне, Олександроград та Вільне Поле.
На Придніпровському напрямку противник чотири рази безуспішно атакував. -
У Криму внаслідок кібератаки порушено роботу провайдерів зв’язку
В окупованому Криму масована DDOS-атака порушила роботу провайдерів фіксованого зв’язку. Про це повідомила так звана влада тимчасово окупованого півосторова.
Зазначається, що “деякі сервіси можуть бути періодично недоступні для користування абонентами”. При цьому технічні фахівці “проводять усі необхідні заходи”.
Оператори фіксованого зв’язку – це телеком-компанії, які надають доступ до інтернету та телефонного зв’язку через кабельні мережі, оптоволокно або інші стаціонарні технології. На відміну від мобільного зв’язку, такі послуги “прив’язані” до конкретної адреси та потребують фізичного підключення. -
НАБУ і САП завершили слідство у справі Кломойського
Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро України завершили досудове розслідування у справі про заволодіння понад 9,2 млрд гривень коштів ПриватБанку. Про це повідомило НАБУ у середу, 23 липня.
У прокуратурі нагадали, що фігурантами справи є колишній кінцевий бенефіціарний власник ПриватБанку та ще п’ятеро експрацівників банківської установи.
Відомство не називає імені головного фігуранта, але з обставин справи зрозуміло, що йдеться про олігарха Ігоря Коломойського.
“Слідство встановило, що у січні-березні 2015 року кінцевий бенефіціар банку, на той момент голова Дніпропетровської обласної держадміністрації, розробив план заволодіння коштами ПриватБанку з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку”, – йдеться у повідомленні.
Для цього банк штучно зобов’язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 млрд грн під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю, вказано у публікації.
Надалі частину суми у розмірі понад 446 млн грн з метою легалізації перерахували на рахунки трьох пов’язаних юридичних осіб під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів, а згодом – на рахунки ще двох.
Врешті-решт кошти надійшли на особовий рахунок кінцевого бенефіціара ПриватБанку. Ними він розпорядився на власний розсуд – вніс до статутного капіталу ПриватБанку на виконання вимог Національного банку України.
Наразі серед підозрюваних колишній кінцевий бенефіціарний власник ПриватБанку, організатор групи, колишній голова правління ПриватБанку, колишній заступник керівника напрямку – директор департаменту міжбанківського дилінгу банку, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з ПриватБанком.
Також серед підозрюваних ексзаступниця голови правління банку – директорка казначейства, ексначальниця департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства та ексзаступниця керівника департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу банку.
Дії осіб кваліфіковано за такими статтями Кримінального кодексу України:- ст. 191 – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем;
- ст. 209 – легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом;
- ст. 366 – службове підроблення.
“Цей епізод є четвертим у справі заволодіння коштами ПриватБанку. У жовтні минулого року НАБУ і САП визнали, що для доведення вини підозрюваних детективи зібрали достатньо доказів за трьома попередніми епізодами та відкрили матеріали слідства. 6 вересня 2023 року обвинувальний акт скерували до суду”, – сказано у публікації.
НАБУ нагадує, що в лютому 2021 року НАБУ і САП повідомили експосадовцям банку про підозру у розтраті понад 136 млн грн через схему страхових виплат.
Вже за місяць підозри оновили новим епізодом, додавши розтрату майже 315 млн доларів (близько 8,2 млрд грн) через акредитивну схему. А у вересні 2022 року добірка інкримінованих колишнім менеджерам ПриватБанку злочинів поповнилася ще однією розтратою у розмірі 85,2 млн грн.
“Справа ПриватБанку є однією з наймасштабніших в історії антикорупційних органів”, – підкреслили в НАБУ. -
Розкрадав кошти з фонду соцдопомоги тяжкохворим: затримано чиновника КМДА
Затримано колишнього директора Департаменту соціальної та ветеранської політики Київської міської держадміністрації (КМДА), який підозрюється у привласненні бюджетних коштів. Про це 23липня повідомляє СБУ.
Йдеться про причетність до розкрадання майже 75 млн гривень, що призначалися для паліативної допомоги тяжкохворим. Співробітники СБУ викрили перших фігурантів навесні цього року – двох заступників керівника зазначеного вище департаменту КМДА, очільника столичної психлікарні та їхнього спільника.
Зазначається, що фігуранти привласнювали гроші, виділені на фінансування киян, які страждають невиліковними захворюваннями.
Наразі зібрано доказову базу на ексочільника профільного департаменту КМДА, який перебував на посаді протягом 2022-2025 років і брав участь в організації схеми.
Під його керівництвом чиновники Київської міської держадміністрації уклали договір з підконтрольними компаніями, які мали безкоштовно постачати ліки, продукти харчування та послуги для тяжкохворих громадян.
Замість цього, за матеріалами справи, половину бюджетних коштів фігуранти витратили на оренду і придбання автомобілів преміум-класу та елітної нерухомості.
Аби приховати оборудку, її організатори оформлювали відповідне майно нібито для потреб пацієнтів, про що робили фейкові записи у звітній документації.
Крім того, співробітники СБУ затримали трьох представників столичних фірм, які “відмивали” викрадені гроші під виглядом надання безкоштовних послуг для тяжкохворих, а готівку віддавали організаторам “схеми”.
На підставі нових доказів ексдиректору департаменту КМДА і трьом підконтрольним йому підприємцям повідомлено про підозру – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах організованою групою в умовах воєнного стану.
Вирішується питання про обрання їм запобіжного заходу. Зловмисникам загрожує до 12 років тюрми з конфіскацією майна.
За цією ж статтею кваліфіковано злочини з боку “тіньового” куратора Департаменту КМДА, який переховується за кордоном. -
Суд зобов’язав РФ виплатити 500 млн гривень збитків п’яти банкам України
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) виграв другий позов до Росії за збитками внаслідок російської агресії для банків, що виводяться з ринку. Про це ФГВФО повідомляє на своєму сайті.
Господарський суд Києва 17 липня повністю задовольнив позовні вимоги Фонду до країни-агресора на загальну суму 498,5 млн грн. Мова груповий позов, у якому об’єднано п’ять банків: Грін Банк, Ерде Банк, Укргазпромбанк, Банк Таврика та Фортуна-Банк.
У ФГВФО нагадали, що активи цих банків знаходилися на територіях Донецької та Луганської областей, окупованих Росією у 2014 році. Внаслідок окупації банки втратили змогу розпоряджатися цим майном.
Загалом збитки банків від дій РФ із 2014 року до початку повномасштабного вторгнення Фонд попередньо оцінює у 84 млрд грн. За цими збитками будуть подані позови.
Судові рішення в перспективі дозволять порушити питання про стягнення збитків з Росії на міжнародній арені.
Суди нині розглядають іще два позови Фонду проти РФ: один на 651 млн грн у справі Промекономбанку та груповий позов на понад 920 млн грн за збитками чотирьох інших банків.
Як ми вже писали, кияни, чиї домівки визнані непридатними для проживання внаслідок ударів Росії, можуть щомісяця отримати 20 тисяч гривень на оренду житла.
Будуй краще ніж було: в Україні почалося комплексне відновлення -
Зеленський назвав вимогу України в Стамбулі
Представники України на переговорах з росіянами в Стамбулі наполягатимуть на необхідності негайного та повного припинення вогню. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у Телеграм в середу, 23 липня.
Він розповів, що сьогодні вночі російські дрони атакували енергетичну інфраструктуру, внаслідок чого більш ніж 220 тис. абонентів в Сумській області залишилися без електропостачання.
“За цей ранок вдалося відновити більшу частину постачання. Станом на зараз уже майже повністю відновили електрику для Сумщини”, – написав глава держави.
За словами глава держави, всі необхідні ресурси для цього забезпечені.
“І представники України на перемовинах сьогодні в Туреччині знову наполягатимуть на необхідності негайного та повного припинення вогню, зокрема ось таких ударів по цивільній інфраструктурі”, – додав Зеленський. -
На Миколаївщині зіткнулися позашляховики, є загиблі
На трасі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ в Миколаївській області сталася ДТП, внаслідок якої загинуло двоє людей. Про це 23 липня повідомляє обласна поліція.
Зазначається, що аварія за участю автомобілів Hyundai Tucson та Mitsubishi Outlander сталася близько 11:45 в районі перехрестя на селище Калинівка.
Унаслідок зіткнення Mitsubishi загорівся. Його водій та пасажирка загинули на місці, 30-річній жінці, яка також була в позашляховику, допомогли вибратись водій і пасажирка Hyundai. Постраждалу на місці оглянули лікарі, від госпіталізації вона відмовилась.
Також травм зазнали 38-річний водій Hyundai і його пасажирка, однак від госпіталізації відмовились.
Пожежу ліквідували співробітники ДСНС. Слідчі встановлюють обставини та причини аварії. -
Єрмак провів зустріч з Ердоганом
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган провів зустріч з керівником Офісу президента України Андрієм Єрмаком в Анкарі. Про це повідомило управління комунікації Турецької Республіки у соцмережі Х в середу, 23 липня.
“Президент Реджеп Таїп Ердоган прийняв у Президентському комплексі керівника Офісу президента України Андрія Єрмака”, – йдеться у повідомленні.
Як повідомив Єрмак у своєму Телеграм-каналі, під час зустрічі було скоординувано позиції перед зустріччю в Стамбулі.
“Подякували Туреччині та президенту Ердогану за послідовну політичну і безпекову підтримку України протягом всієї війни з росією. Скоординували позиції перед зустріччю в Стамбулі, яку проведе сьогодні українська делегація з російською стороною”, – написав Єрмак.
Окрім того, керівник ОП і президент Туреччини обговорили безпекову ситуацію, виклики регіональної стабільності, а також перспективи подальшої оборонної співпраці між державами.
Також українська делегація сьогодні зустрілася зі старшим радником президента Туреччини Акіфом Чагатаєм Киличем та міністром закордонних справ Туреччини Хаканом Фіданом.
“Конструктивна розмова. Вдячні за зустріч”, – додав Єрмак.
Дивіться фото: Єрмак провів зустріч з Ердоганом