США не будуть відправляти своїх військових в Україну, але готові надати підтримку європейським країнам, які висловили бажання надіслати своїх військових до нашої держави як гарантію безпеки. Про це сказав америкнський президент Дональд Трамп в ефірі Fox News у вівторок, 19 серпня.
Так, на запитання, чи може він дати гарантії, що американських військ в Україні не буде, Трамп відповів: “Ви маєте мою гарантію, і я президент”.
Водночас у відповідь на запитання про перспективи гарантій безпеки Трамп сказав, що це не буде НАТО, але європейські країни відіграватимуть першу роль.
“Вони хочуть мати війська на місцях. Я не думаю, що це буде проблемою”, – сказав він, маючи на увазі Францію, Німеччину і Велику Британію.
За словами Трампа, США “готові допомогти їм, особливо, мабуть, у повітрі. Тому що ніхто не має таких речей, які ми маємо”.
Також американський лідер прогнозує повернення Україною контролю над значними територіями внаслідок укладання мирної угоди.
“Україна поверне собі своє життя, її людей перестануть вбивати по всій країні і вона отримає багато землі. Але це була війна, і Росія є потужною військовою державою, знаєте, подобається це людям чи ні, це потужна держава, це набагато більша держава, це не війна, яку слід було починати, так не роблять, не беруться за державу, яка вдесятеро більша за вас”, – сказав Трамп, відповідаючи на запитання, чи обговорювався “обмін територіями” на зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на європейськими лідерами в Білому домі 18 серпня.
Позначка: Україна
-

Гарантії безпеки: Трамп пояснив можливу роль США
-

В Україні значно збільшать виплати при народженні дитини
Розмір виплат з державного бюджету при народженні дитини суттєво збільшать в Україні. Відповідний урядовий проєкт №13532 в першому читанні підтримали 290 депутатів. Про це йдеться в повідомленні народного депутата Ярослава Железняка в Telegram.
Він розказав, що проєкт передбачає одноразову виплату в розмірі 50 тисяч гривень усім жінкам, які народили дитину.
Це доповнення до чинної натуральної допомоги “пакунок малюка”, яка продовжить видаватися після пологів.
Така підтримка має посилити фінансову стабільність сімей і полегшити перші місяці догляду за новонародженими.
Окрема категорія допомоги передбачена для одного з батьків, бабусі, дідуся, опікуна або іншого родича, який доглядає за дитиною до одного року.
Розмір цієї допомоги визначить Кабмін після ухвалення закону, але орієнтовно вона також становитиме 7000 гривень грн на місяць.
Ще одна виплата – так звана допомога єЯсла. Її буде одержувати той із батьків (чи опікун), хто вийде на роботу після досягнення дитиною 1 року. Детальні умови буде встановлено додатково.
Метою законопроєкту є створення сприятливих умов для поєднання батьківства з професійною діяльністю. У Мінсоцполітики вважають, що це сприятиме підвищенню зайнятості батьків і розвитку приватної дошкільної освіти.
Зміни посилять мотивацію до працевлаштування серед молодих людей, а також забезпечать кращий догляд за дітьми у ранньому віці.
Також водиться одноразова виплата Пакунок школяра на придбання речей до школи для першокласників. Нині це 5 тисяч гривень.
Як ми вже писали, президент України Володимир Зеленський оголосив про запровадження додаткових 15 днів відпустки для українських військовослужбовців та підписання важливого закону щодо виплат захисникам.
У МОЗ назвали умови виплати 200 тисяч гривень молодим лікарям -

ЗМІ назвали ключові компоненти гарантій безпеки
Майбутні гарантії безпеки для України включатимуть чотири ключові компоненти. Про це напередодні повідомила газета The Wall Street Journal з посиланням на європейських посадовців, знайомих із перебігом переговорів.
Стверджується, що 18 серпня президент США Дональд Трамп і лідери країн Європи домовилися, що глава американського Держдепу Марко Рубіо очолить робочу групу у складі радників з національної безпеки та представників НАТО, яка і розробить гарантії безпеки для України.
При цьому майбутні гарантії безпеки для України включатимуть чотири ключові компоненти:- військова присутність;
- системи протиповітряної оборони;
- постачання озброєння;
- моніторинг припинення бойових дій.
При цьому стверджується, що існують варінти, при яких США можуть надати непряму військову підтримку європейським миротворцям, не вводячи американські війська безпосередньо на територію України.
-

Наступного року в Україні очікується підвищення мінімальної зарплати
Згідно з проєктом Бюджетної декларації, мінімалку планується збільшувати кожні три наступні роки. Наскільки її хочуть збільшити, звідки візьмуть гроші та що зросте разом з мінімалкою? Наскільки збільшиться мінімалка? Згідно з проєктом Бюджетної декларації, мінімалку планується збільшити: до 8 688 грн з 1 січня 2026 р., до 9 374 грн з 1 січня 2027 р., та до 10 059 грн з 1 січня 2028 р. Наразі мінімальна зарплата в Україні становить 8 тис. грн.
Своєю чергою НБУ в макропрогнозі за квітень 2025 р. теж допускає підвищення мінімальної зарплати наступного року. Водночас цифри, які надає НБУ скромніші за ті, що закладені в Бюджетній декларації. НБУ очікує, що середня мінімальна зарплата у 2026 р. зросте з 8 тис. грн до 8 370 грн, а у 2027 р. – до 8 950 грн.
Так чи інакше підвищення мінімалки стане першим переглядом соціальних стандартів після “заморозки” на весь 2025 р.
Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може встановлюватися оплата за виконану працівником місячну норму робіт. Вона не може бути меншою за прожитковий мінімум (зараз для працездатних – 3 028 грн).
Згідно з Бюджетним кодексом України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.
Поточного року оплата праці працівників бюджетної сфери здійснюється на основі посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, що залишається на рівні грудня 2024 р., – 3 195 грн.
З 1 січня 2026 р. він має збільшитись до 3 470 грн. Тобто підвищення показників відбудеться з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін (на 2026 р. – 108,6%). З 1 січня 2027 р. до 3 744 грн; з 1 січня 2028 р. до 4 018 грн. Чому підіймають та що ще зросте? Збільшення мінімальної зарплати планується для підтримки купівельної спроможності населення та збільшення надходжень до бюджету.
Через те що до мінімальної зарплати прив’язані мінімальна пенсія та інші соціальні виплати, то вони теж підростуть.
Зокрема щодо пенсій очікуються такі зміни: мінімальна пенсія для чоловіків зі стажем 35 років і жінок зі стажем 30 років (з 65 років) зросте з 3 200 до 3 475,2 грн.
Зростання мінімалки вплине не лише на доходи працівників та соціальні виплати, а й на податки та штрафи.
Розмір мінімального ЄСВ залежить від мінімальної заробітної плати. Для всіх трьох груп ФОПів, плата єдиного податку після підвищення мінімалки, у 2026 р., збільшиться із 1760 до 1911,36 грн. Єдиний податок для другої групи збільшиться з 1600 до 1737,6 грн; військовий збір для тих, хто сплачує єдиний податок – з 800 до 868,8 грн.
Від мінімальної зарплати залежать і штрафи за порушення Кодексу законів про працю. Зокрема: штраф за недопуск інспектора на підприємство становить 16 мінімалок та зросте із 128 тис. грн до 139 тис. грн; штраф за працівників, яких допустили до роботи без офіційного оформлення, зросте із 80 тис. грн до 86 тис. грн; штраф за працівника, якому не було надано законних гарантій та пільг, зросте із 32 тис. грн до 34,7 тис. грн тощо. Хто живе на мінімалку в Україні В Україні мінімалку отримують не лише некваліфіковані робітники, спеціалісти маленьких населених пунктів та працівники бюджетної сфери, але й фахівці з вищою освітою. Часто реальні доходи таких працівників вищі, але частина виплат іде “в конвертах”. Загалом, за офіційними даними, близько 1,5 млн українців отримують мінімальну зарплату. “Підвищення мінімальної зарплати дещо збільшить офіційні доходи найменш оплачуваних працівників та може стимулювати бізнес виходити з тіні”, – вважає Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Водночас навіть оновлений рівень мінімалки залишатиметься недостатнім для покриття реальних потреб українських родин, бо цей показник суттєво відстає від реальних цін. Зростання, за оцінками експертів, не покриє базових витрат українців.
У ЄС адекватним вважається рівень мінімальної зарплати на рівні 50% від середньої по країні з переглядом двічі на рік. В Україні таких норм поки немає, але їх можуть запровадити в рамках євроінтеграційних зобов’язань. Хто перебуває за межею бідності Фактичний (розрахований за актуальними цінами) розмір прожиткового мінімуму для дорослого у червні 2025 р. становив 11 464,27 грн (після оподаткування – 8 421,94 грн). Усі дорослі, хто отримує менше, перебувають за межею бідності.
Насправді прожиткового мінімуму ні на що не вистачає. До продуктового кошика входить мінімальний набір товарів та послуг. Але якщо українець отримує навіть менше фактичного прожиткового мінімуму, то це гарантована бідність. “Рівень бідності в Україні зріс. І якщо й надалі збільшуватиметься розрив між доходами та зростанням цін, це призводитиме до погіршення становища. Причому більшості населення”, – констатувала кандидатка економічних наук Людмила Черенько. у коментарі OBOZ.UA. Де візьмуть гроші? Якщо враховувати, що до “мінімалки” прив’язані усі інші соціальні виплати та пенсії, і вони автоматично зростають у разі її підвищення, то грошей знадобиться багато. Розраховувати на допомогу Заходу у цьому питанні не варто, там навпаки намагаються стимулювати українську владу шукати гроші на свої потреби самостійно та прагнуть мінімізувати свої витрати.
Деякі експерти вважають, що мінімалку піднімуть коштом працедавців. Адже вони змушені будуть виплачувати більше податків у разі збільшення мінімальної зарплати. Таким чином уряд вб’є двох зайців: збільшить приплив грошей до державної скарбниці та хоч трохи підвищить якість життя найбідніших верств населення. “Підвищення мінімального рівня заробітної плати змусить компанії перераховуватимуть більше грошей до державної скарбниці. Адже у нас багато хто веде бізнес саме так, що всі працевлаштовані на “мінімалці”, – каже Охрименко. Водночас разом з мінімальною зарплатою владі треба буде підвищити соціальні виплати, але занадто високого підвищення рівня, можна уникнути. “Підвищення може статися, але якщо суми будуть надто незручними для бюджету, то можна чекати на перегляд правил подібних виплат”, – вважає експерт. Крім того, ніхто не може гарантувати, що не буде затримок з виплатами. Також треба мати на увазі, що за час війни ніхто не рахував, скільки померло людей, які можуть розраховувати на соціальні виплати. Статистичні відомства зараз працюють нестабільно. Відомо, що у січні 2021 р., до початку війни, демографи говорили про те, що за останні 5 років кількість пенсіонерів зменшилася більш ніж на 1 млн. Активне зменшення кількості людей похилого віку почалося ще до епідемії коронавірусу – як мінімум, з 2016 р. Уряд зараз у досить вигідній ситуації, якщо можна так сказати, адже темпи смертності, на жаль, значно перевищують темпи приросту нових пенсіонерів. Крім того, вже зараз завершено пенсійну реформу, яка передбачає підвищення рівня пенсійного віку. А якщо враховувати, що рівень смертності через війну сильно зростає (конкретні цифри ми дізнаємося лише після її завершення), то можна сказати, що в уряді не чекають, що кількість пенсіонерів зростатиме, а отже, можуть обіцяти вищі виплати.
Вікторія Хаджирадєва -

Топчиновниця Держгеокадастру за безцінь продала заповідні землі на Волині
Викрито чинну керівницю обласного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області на розбазарюванні земель природно-заповідного фонду. Зокрема, працюючи на Волині вона незаконно передала у приватну власність земельну ділянку заказника Гнідавські болота. Про це 19 серпня повідомляє ДБР.
Зазначається, що це вже третя підозра з початку року, вручена колишнім та нинішнім топпосадовцям ГУ Держгеокадастру у Волинській області.
Працівники ДБР викрили на зловживаннях майже всіх керівників, які очолювали цю установу за останні 5 років.
Як повідомляється, оборудка була організована ще у 2017 році, коли жінка перебувала на посаді заступниці керівника Волинського управління. Вона протиправно оформила громадянину гектар землі у межах заказника Гнідавські болота, розташованого біля Луцька. Ця територія є об’єктом природно-заповідного фонду, має особливу екологічну цінність і не може бути передана у приватну власність.
Попри це, чиновниця, під час виконання обов’язків керівника, цілеспрямовано підписала наказ, яким фактично безоплатно передала “підставному” військовослужбовцю землю під ведення особистого селянського господарства. Ділянка до того ж знаходиться в охоронній зоні навколо об’єкта енергетичної системи. Чоловік буквально напередодні написав заяву про виділення такої земельної ділянки йому у власність.
Згодом ділянку перепродали мешканцеві Львівщини майже за 650 тис. грн.
Встановлено, що кінцевий власник вже володіє 39 подібними “наділами”, отриманими за аналогічною схемою.
Дії чиновниці завдали державі збитків на понад 600 тис. грн. За даними слідчих, фактично посадовиця могла отримати від зазначеної оборудки неправомірну вигоду.
Фігурантку підозрюють у зловживанні владою, що спричинило тяжкі наслідки. Їй загрожує до шести років позбавлення волі. Наразі слідчі ДБР подали клопотання до суду про обрання запобіжного заходу. -

СБУ знищила склади боєприпасів росіян на Луганщині
Українські далекобійні безпілотники знищили два склади боєприпасів російських окупантів на Луганщині. Про це повідомила СБУ у вівторок, 19 серпня.
Вказано, що мова йде про склади у населеному пункті Білокуракине. Там розташована важлива залізнична гілка, якою з Росії постачають боєприпаси на лінію фронту, зокрема на Покровський напрямок.
“За попередніми даними, безпілотники щонайменше сім разів влучили по території складів. Після вибухів спалахнула потужна пожежа, яку зафіксував також і міжнародний сервіс FIRMS, що відстежує загоряння у реальному часі по всьому світу”, – йдеться у повідомленні.
В СБУ пообіцяли продовжувати системні удари в тил ворога, щоб знизити наступальні можливості армії РФ на фронті.
Дивіться фото: СБУ знищила склади боєприпасів росіян на Луганщині -

На Харківщині судитимуть військового РФ за розстріл українських воїнів
До суду направлено обвинувальний акт стосовно російського військовослужбовця, причетного до розстрілу українських військовополонених. Про це19 серпня повідомив Офіс генпрокурора.
Обвинувачений – командир гранатометного відділення мотострілецької роти 82-го мотострілецького полку 69-ї мотострілецької дивізії ЗС РФ, з позивним Алтай. Під час повторного вторгнення на територію Харківської області він разом з іншими російськими військовими зайняли територію Вовчанського агрегатного заводу.
Зазначається, що 16 червня 2024 року беззбройний український військовослужбовець потрапив на позиції російських військ на території заводу. Обвинувачений разом з іншими військовими допитав його, передав зібрану інформацію командуванню та отримав наказ на вбивство полоненого. Його розстріляли. Обвинувачений забезпечував прикриття дій виконавця вбивства українського військового.
За такою самою схемою він вбив ще двох українських військових у липні 2024 року.
24 вересня 2024 року спецпідрозділи ГУР МО України в ході звільнення території Вовчанського агрегатного заводу взяли в полон російських військових, серед яких був і обвинувачений. Їх доставили до одного з прифронтових населених пунктів Харківщини, де прокурори одразу провели допити, щоб зафіксувати всі обставини злочинів та зібрати докази.
Обвинувачений утримується у слідчому ізоляторі. Прокурори наполягатимуть у суді на призначенні довічного позбавлення волі. -

Україна повернула 1000 тіл загиблих військових
В Україну повернути тіла ще 1000 загиблих, які за твердженням російської сторони належать українським військовослужбовцям. Про це повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (КШППВ) у вівторок, 19 серпня.
“На жаль, серед репатрійованих є п’ять тіл українських військовослужбовців, які загинули в полоні. Вони були у списках “тяжкопоранених і важкохворих” полонених на обмін згідно домовленостей у Стамбулі під час другого раунду перемовин”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що російська сторона продовжує затягувати час та не виконує взяті на себе зобов’язання. У той час як Україна наполягає на невідкладному звільненні усіх важкохворих і тяжкопоранених бранців та бореться за повернення усіх своїх громадян.
З числа повернених сьогодні “на щиті” також оборонці з Донецького, Запорізького, Луганського та Курського напрямків.
Найближчим часом слідчі правоохоронних органів спільно з експертними установами МВС здійснять всі необхідні експертизи та проведуть ідентифікацію репатрійованих тіл. -

Призначено нового командира бригади Хартія
Новим командиром 13-ї бригади Національної гвардії України Хартія призначено майора Даніеля “Кубу” Кітонє. Про це 19 серпня повідомляє підрозділ у соцмережі Х.
Зазначається, що на урочистій церемонії бойовий прапор бригади новому комбригу передав Максим “Альтаїр” Голубок, начальник штабу – перший заступник командира корпусу Хартія.
“Усвідомлюю відповідальність, що покладається на мене. Обіцяю бути вірним присязі, зберігати бойові традиції, дбати про особовий склад і примножувати славу нашого підрозділу”, – заявив у першій промові Кітонє.
Як відомо, Кітонє 42 роки, з березня 2024р. він був командиром 2-го батальйону Хартії.
